Стрес і маса тіла

Христина стояла на зупинці та чекала двадцять першу маршрутку, яка звично її доставляла додому, до спиногризів і чоловіка-нероби. Накрапав липневий рясний, але дрібний дощ. Юрба людей збилась докупи, ховаючись від вологи під скупим накриттям. Христина стояла осторонь і ніби не помічала непогоду. Крапельки вологи скапували з кінчика її орлиного носа і розбивались об порізане часом асфальтоване покриття. Її, відповідального працівника, вишвирнули з роботи, як використаний презерватив. Христина стояла нерухомо, дивлячись в нікуди. Здавалось, земля йде з-під ніг. Біль, страх, обурення і кривда – коктейль емоцій, яким було охоплене все її єство...

На масу тіла стрес може мати кардинально різний вплив. Переживаючи якусь неприємну чи просто стресову подію у своєму житті, ти можеш почати з більшою силою давити на підлогу на своїй кухні – набрати зайві кеге, а можеш й, не хотячи, скинути пару кілограмів. Цікаво, що повні поправляються, а худі ще більше висихають. От чи є в житті справедливість, підписнику?

Що ж там в організмі таке виробляється, коли нас виганяють з роботи, що змушує масу тіла мінятися? Прошу вітати в нашій статті бурхливими оплесками кортизол. Виділення цього глюкокортикоїду корою наднирників у відповідь на неприємні чинники зовнішнього середовища – нормальна біологія. Але як цей гормон може змінювати масу тіла?

Кортизол впливає на нашу поведінку, а саме на те, що і скільки ми їмо. Якщо ми почнемо ритись в фізіології, то побачимо, що при стресі апетит має знижуватись, як рівень згущеного молока в металевій банці після гречаної дієти. Стрес – це активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі, яка пригнічує травні процеси. А кортизол – кінцева ланка цієї осі – знижує рівень гормону голоду нейропептиду Y в мозку. Окрім того, кортизол може посилювати ліполіз (розщеплення жирової тканини), але тільки підшкірної, у вісцеральній жировій тканині під дією кортизолу ліполіз навпаки інгібується. Тож якщо ви хочете мати велике округле пузо, стресуйте, беріть близько до серця найдрібніші неприємності, які з вами трапляються. Шкодуйте про минулі промахи, прогнозуйте жахливе майбутнє – тримайте кортизол на високому рівні.

Ми бачимо, що стрес пригнічує апетит. Але як тоді в дослідженнях беруться люди, які набирають зайву вагу при тривожних переживаннях? Вчені зауважили, що безшерстому примату, якого жорстоке і несправедливе життя ввігнало в стрес, вкрай важко дотримуватись здорового харчування – контроль харчової поведінки погіршується. Думаю, кожен чув фразу «заїсти стрес». Так от, це правда. Тортики і шоколадки – це наша спроба втечі від негативних емоцій, адже огірком ніхто стрес заїдати не буде, кайф не той. Наша гедоністична природа вимагає калорій, багато калорій.

РЕЗЮМЕ

Хронічний стрес може як збільшувати масу тіла, так і зменшувати. Все залежить від того, чи маєш ти негативну звичку заїдати стрес. Якщо маєш, моя порада: відволікай себе від негативних емоцій більш конструктивною діяльністю, наприклад, фізкультурою. І пам’ятай, всі події, які відбуваються в нашому житті нейтральні по своїй суті, негативними чи позитивними їх робить наше сприйняття. То не я сказав, а Епіктет.

Завжди твій Віктор Мандзяк – той, що попри усвідомлення обмеженості власних когнітивних можливостей, силкується пізнати цей світ.

У чиїх руках твоє щастя?

Людиною керують ідеї, якими наповнений її мозок. Якщо в довірливий дитячий мозочок було напхано купу «народної мудрості» у вигляді прикмет, забобонів, гороскопів і подібного лайна, то жити буде тяжко. І от чому…

Мозок завжди вишукує підтвердження нашим переконанням. Якщо я вичитаю в газеті, що водоліям поталанить цього тижня, я обов’язково знайду підтвердження пророцтву, бо навіть з найбезнадійнішим лузером за 168 годин мусить відбутись щось хороше. Як мінімум голуб випорожниться на праве плече – чим не везіння? До грошей же, ні?

Ми ходимо до бабки, нам гадають на кавовій гущі, ворожать на гівні, і все справджується, бо мозок шукає підтвердження. І знаходить. І з кожним таким знайденим «підтвердженням» мислення людини стає все більш містичним. Ох, ця ізотерика!

І то ше не всьо…

Мозок – орган, який не призначений для розуміння суті речей. Завдання тисячатрьохсотграмового желе – знаходити оптимальні шляхи розв’язання проблем виживання та репродукції, та й навіть з цим він часто справляється на три з мінусом. В мозку є купа хиб та когнітивних викривлень. До прикладу, він наївно і бездумно всмоктує з середовища інформацію, яка узгоджується з нашим світоглядом, і вкрай критично налаштований до інформації, яка суперечить нашим поглядам на життя. Якщо сказати дещо спрощено і образно, ми надіваємо на макітру сито, проникне лише для ідей, якими нас нафарширувала культура в час формування нашого світогляду.

А тепер скажи мені, підписнику, людина, яка вірить в гороскопи, ходить до гадалки, ділиться грошима з екстрасенсами і тому подібними шарлатанами, відчуває, що її щастя в її руках? А от і ні! А якщо я не відчуваю, що моє щастя в моїх руках, то я буду яким? Правильно, пасивним. А пасивним вдача не всміхається. Фортуна любить сміливих і діяльних.

І от сидить біля облупленої хрущовки старічок, рубається в доміно з кєнтами, і жаліється на життя, жінку, політиків, неблагодарних дітей. А все почалось в шість рочків, коли він повірив в гороскопи…

Твоє щастя у твоїх руках. Йди з цим переконанням по життю, і ти знаходитимеш йому підтвердження на кожному кроці. «Щастя у твоїх руках» – теж не зовсім правда, але таке «сито на голові» дозволить тобі підкорити то життя, щоб на старості, з порізаним зморшками лицем, ти міг глянути на захід сонця і, всміхаючись, сказати: «Мда, було тяжко, але ж до чого кайфово!».

Instagram: viktor_mandziak

Facebook: Мандзяк Віктор