Сурма: україноцентрична газета

Як Київ згубив російську імперію

Нерідко столицю України називають сюрреалістичним містом. Історики і мистецтвознавці стверджують, що сюрреалізм зародився у Франції і його родоначальником був французький поет Андре Бретон. Саме тоді, на початку ХХ століття, точніше в 1924 році, з’явився і сам термін «сюрреалізм». Сюрреалісти шокували як науковців, так і взагалі добропорядних громадян, заявляючи, що все реальне є нереальним, а все, що ми бачимо, насправді – повна нісенітниця. Реально ж існують лише наші відчуття. 

Дійсно, якщо говорити про чуттєве сприйняття, то в цьому сенсі Києву притаманна саме сюрреалістичність. Він був і залишається незбагненним містом, яке сприймається «на відчуття». Для підживлення власної духовної сутності сюди завжди з’їжджалися, переважно інкогніто, монарші особи і люди, які визначали долю цілих імперій. 

Київ – місто, звідки походять спадкові князі, яких не було в сусідніх і не лише сусідніх державах. Українські князі активно брали участь у формуванні французької, угорської, норвезької, польської, російської, німецької королівської і царської династій. Ні росіяни, ні поляки не мали власних князів рівня українських. Навіть сучасні прізвища російської знаті вказують на те, що все їхнє вище дворянство має або українське, або татарське, або німецьке походження. Усі ці князі Глинські і Волконські, графи Юсупови, Аракчеєви, Кутузови, Фонвізіни, Бенкендорфи… Їхні прізвища, на відміну від українських ніяк не відображають російських топонімів. Інша справа в Україні. Вишневецькі походять із тернопільського Вишнівця, Потоцькі з подільського Потоку, Чарторийські з Чорториї, Острозькі з Острога, Збаразькі зі Збаража, Зборовські зі Зборова. І жодного тобі князя Варшавського, Рязанського чи Берлінського. Однак, заради справедливості все ж треба зазначити, що в поляків був один суто польський рід князів Мазовецьких. Усі ж інші мають або українське, або німецьке походження.

Сюрреалізм криється в Києві скрізь: від неевклідової геометрії його старовинних вулиць, яку не змогли виправити ні ХІХ, ні ХХ століття, до просто неймовірної кількості юродивих міських правителів. Або хоча б взяти оті надлюдські секти, які тут й досі народжуються як гриби після дощу. Скажімо, знамениті Посольство боже або Біле братство.

Читайте також: Північний брат Нілу

Саме в Києві відбулися містичні події, які реально і згубили російську імперію. Тут в оперному театрі було вбито прем’єр-міністра росії Столипіна. Столипін із 1906 року перебував на посадах міністра внутрішніх справ і прем’єр-міністра. Він був сильною за характером людиною. Крім того, Столипін мав розум і відповідну своїм посадам кваліфікацію. Придушив революцію 1905-1907 років, навів порядок залізною рукою. Цей час почали вважати золотим віком імперії. Але головна його заслуга полягала в сміливому запровадженні реформ, яких у росії не було віками. Одна з основних – аграрна – в російській імперії, селянській країні, мала вирішальне значення. Саме в Київському оперному театрі його і застрелив терорист-есер Богров. Після цього все в цій країні пішло шкереберть. Слабовольний цар не міг ефективно правити величезною імперією. Столипін однозначно не дозволив би росії так по-дурному встряти в Першу світову війну, яка і стала каталізатором загибелі імперії.

Петро Столипін

Постріл у Києві почав руйнувати імперію, але довершив її відомий російський містик і шарлатан Распутін. І знову Київ привів його на вершину влади. Цей малограмотний мужик фактично став правителем величезної держави, довершивши її повний моральний занепад. Саме на подвір’ї Михайлівського золотоверхого монастиря, усипальниці одразу п’ятьох київських князів, знищеного за наказом із москви в 1935 році, дружина брата царя Анастасія і її сестра Милиця познайомилися з Распутіним, який пиляв там дрова. Ніби якась містична сила вивела велику княжну на немитого, брудного селянина і примусила їх перетнутися в реальному житті.

Григорій Распутін

Дві великі княжні, доньки чорногорського царя, мандрували на богомілля до святого Києва. Після знайомства з Распутіним ці дві ніби загіпнотизовані жінки ввели шарлатана до царської родини й він відіграв роль остаточного могильника не лише наскрізь прогнилої імперії, але й царської династії. Складається таке враження, що цим двом високоосвіченим, культурним і вихованим жінкам було щось «пороблено» в Києві. Немов сама містична атмосфера української столиці примусила їх діяти таким незрозумілим способом, який не можна пояснити з позиції формальної логіки.


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."