Думскролінг та його подолання!?

 Всі події для Людини

резонасні стали нині!?

І — свідомість так нуртують,

позитиви лиш рятують! 

В. Б.

Нині справжні українці й українки, де б вони не були, звісно, не можуть обійтись без головних новин про Україну. Сам переглядаю їх кілька разів на добу — вдень і вночі. Починаю з «Мапи тривог», а тоді — інтернетвидання, чати, яким довіряю. Може, — це з професійної діяльності залишилося, оскільки майже десять років віддано інформаційному телебаченню. Та — не лише це, часи-то — воєнні. І повідомлення надходять до людини різні: правдиві, фейкові, маніпулятивні + пропагандистські наративи; радісні, тривожні, стресові. Дуже багато подається і розганяється в наш час негативу, що відкладається у мозку людини. De facto: ПАМ’ЯТЬ — це здатність мозку людини зберігати, кодувати та відтворювати інформацію для необхідного використання! З точки зору науки — пам’ять є набором закодованих нейронних зв’язків у мозку. Це — як ніби набір пазлів і впорядкована бібліотека файлів, а радше — колаж із компонентів у різних частинах мозку. Мозок людини може зберігати неймовірні обсяги інформації. Науковці регулярно намагаються виміряти максимальний обсяг людської пам’яті, й за останніми даними це 2,5 петабайтів (1015) даних. Це — все одно, що у голові 4000 айфонів по 256 гб кожен! І хоча побутує думка, що хороше пам’ятається добре, а гірше — ще ліпше, та є такі дані: з часом люди забувають 60% поганих подій і вражень і лише 42% —хороших. Шульги мають ліпшу пам’ять. Усього 10% населення планети ліворукі, і вони мають суперсилу краще запам’ятовувати інформацію. Річ у тім, що у них більш розвинене мозолисте тіло, яке сполучає півкулі мозку. Телебачення таки постійно «роз’їдає мізки», а декого — зомбує... 

Люди схильні дивитися / переглядати, слухати і читати вражаючі новини в різних медіа, особливо у соціальних мережах. Саме така особливість людей і називається «думскролінгом», що з англ. doom — це «доля», «загибель», «приреченість», «темінь» і «scrolling» — «прокрутка», акт споживання негативної інформації. За контекстом найбільше підходять слова «прокрутка» і «приреченість». Вважається, що термін виник у жовтні 2018 року на сайті соціальної мережі Twitter. У такому контексті термін означає постійний перегляд/читання стрічки подій у різних електронних медіа у пошуках вражаючих і дійсних новин. У розпал війни проблема ця, як ніколи, є актуальною, тому й не випадково багато людей займається думскролінгом. На це є низка також інших причин, чому люди не можуть відмовити собі в компульсивному споживанні поганих, а то й фальшивих новин: інтригуючі заголовки, емоційні назви, дизайн медіа; як ніби своєрідне «попередження» чогось; та й притаманна звичайна цікавість. Ясна річ, провокаційні заголовки притя-гують більше читачів/глядачів. Із пси-хологічної точки зору такий підхід мож-на пояснити компульсивною потребою людини компенсувати свій тривожний стан: боязкість, страх, інше — на одержання позитиву!

Народне прислів’я стверджує: «Про хороше чути далеко, а про погане — ще далі»!? Хоча статистика зазначає ще й таке: «Хороше пам’ятається довше. З часом люди забувають 60% поганих подій і вражень і лише 42% — хороших». Значного поширення думскролінг набув під час пандемії COVID-19, бо через відсутність надійних нових даних про пандемію багато користувачів сприймали «фейкові новини» в стрічках медіа. Негативні новини досить широко поширювалися в інтернеті, тому популярність терміну різко зросла, особливо на таких платформах як Twitter та Instagram. Деякі зарубіжні дослідники саме в такому аспекті й розглядали «думскролінг». Знаменитий Oxford English Dictionary назвав «Думскролінг» словом 2020 року. 

Аналітика останніх досліджень і публікацій, в яких розглядається ця проблема та підходи її вирішення. Логічно, що з часом появлялися популярні публікації — замітки, статті в українських і особливо у закордонних медіа. З-поміж вітчизняних публікацій варто виділити статтю «Що таке думскролінг і як читання поганих новин впливає на наше життя?», у якій дано йому тлумачення і небезпеку впливу на психологічно-фізичний стан людини. Але ця публікація загалом теоретична і спирається на дослідження 1 100 американців і відповідно міркування зарубіжних науковців, тобто — без українських реалій. Зарубіжні матеріали більш змістовно розглядають поняття «думскролінгу» з психологічної і ментальної точок зору та, почасти, в умовах пандемії коронавірусу, словом, — теж далеко від українських реалій війни, особливо ракетних обстрілів цивільних об’єктів, убивств дітей і жінок, літніх людей, руйнування житломасивів та перебоїв із електрикою. 

Автор же досліджує проблему дум-скролінгу в Україні в умовах війни і часткових відключень електрики, що обі-йшли увагою вітчизняні науковці та журналісти. Саме у такий період проявляється думскролінг, оскільки українці/українки опинилися в стані певних невизначеності та нерозуміння ситуації, не завжди були готові до прийняття ракетних обстрілів, нападів «шахедів» та до життя з постійним страхом перед скиданням бомб і руйнуванням особистих житлових квартир та будинків. Не знаючи, як правильно на все те реагувати, люди шукали відповіді в інтернеті. Бо пролистування новин означало своєрідний захист, що, ніби, — у курсі подій можна прогнозувати ситуацію і впливати на неї, обираючи певні рішення. Особливо для декого після перегляду програм екстрасенсів і тарологів. Адже люди скролять медіастрічки не лише в пошуках поганих подій, але й із підсвідомою надією на щось по-доброму сприятливе. Саме в такому сенсі думскролінг своєрідно асимілюється — у гемблінг як пристрасть: там — до азартних ігор, а тут — до споживання негативу. І тоді опиняється людина в пастці сподівання, хоча, може, й contra spem spero, на появу ось-ось чогось доброго чи приємного й обнадійливого! Це дещо нагадує поведінку в казино, коли гравець крутить і крутить слоти в надії на неминучий виграш, але часто програє, полишаючися в грошовій розтраті? А думскролінгери чи гемблінгери опиняються з наслідками впливу на своє психічне здоров’я, через програш або виниклі борги. Якщо людина займається постійно гантельною фізкультурою, то у неї пропрацьовуються різні групи м’язів. За своєрідною аналогією через споживання негативу з медіа появляються букети іншої діагностики: напруженість, тривога, депресія, що відображається на психіці та мозковій функціональності. Це пояснюється також нестачею необхідної інформації, замовчуванням деяких подій, веденням ворогом інформаційнопсихологічних операцій як складника гібридної війни, вкидами фейків та маніпулятивних наративів. Людина, сприйнявши повідомлення, через певний час одержує його уточнення (що ліпше) або ж спростування (що гірше для психіки). Нерозуміння того: де фейк, а де — правда, що призводить до наступного пролистування стрічки новин у соцмережах або у чатах. І в людини з’яв-ляється відчуття, що саме такий пошук є рятівним. Хоча при його наполегливості завжди можна знайти правду. Автор цих рядків визначає:

• Думскролінг саме в наявному гібридному інформаційному просторі;

• Деякі похідні емоційного стану віднього та їх уникнення;

• Одержання інформації із зазначенням надійних джерел;

• Ефективні способи подолання дум-скролінгу.

По-перше, в інформаційній сфері в умовах російсько-української війни та відключень електрики. Останнє дещо корелюється зі сприйняттям кризової ситуації, яка генерує виникнення негативу, хоча й частково.

По-друге, через зосередженість людей на потоках негативної інформації: фейків, маніпулятивних ворожих наративів, пропагандистських матеріалів і водночас — пошуку правдивих повідомлень.

По-третє, «думскролінг» розглядається як внутрішній психологічний/психічний дискомфорт, що виникає при конфлікті релевантних (таких, що відносяться до одного об’єкта), але несумісних за змістом повідомлень. Це спричиняє психологічний незатишок і зумовлює потребу пристосування, що є визначально характерним в умовах війни та за відсутності світла в оселях. Останнє може знаходити вираження у проявах негативних емоцій або навіть соціальної агресії чи апатії людей/родини/групи, або «ірраціональній поведінці», а також у проявах когнітивного дисонансу. Але в Україні люди, народ загалом усвідомлюють, що це ворог знищує енергетичну інфраструктуру (а не якісь природні стихії, хоча йте зрозуміле); що енергетики героїчно цілодобово її відновлюють; що є велика допомога західних країн; що йде війна — боротьба не просто за виживання, а за Незалежність, Свободу і Суверенітет Україської держави, відновлення її територіальної цілісності!

Отже, думскролінг виникає через:

• Прагнення людей бути обізнаними у головних подіях, що їх постійно цікавлять. Українців і українок постійно цікавлять повідомлення з передової російсько-україської війни, зведення Генштабу ЗСУ, сигнали «ТРИВОГИ»!

• Залученість користувачів до прочитання, співучасті, особливо, в соцмережах, інтернет-виданнях, де аудиторія є інтерактивною. Бо кожен/кожна зможе не лише лайкнути, але зробити допис, коментар, розмістити зображення, відео, аудіо, графіку тощо.

• Потрапляння на медіагачки — яскраві заголовки: емоційні, інтригуючі, привабливі пропозиції тощо;

• Зміст повідомлень — «шок-контент» — стає запорукою залучення до них аудиторії, тому медіа активно використовують людську слабинку бути проінформованими про найважливіше, особливо про небезпеку, щоб розширити коло читачів, зокрема нині:«Ува-га! Тривога! Перейдіть до найближчого укриття». Або: «Гаряча новина!» Шокуючі пости та відео вірусно поширюють-ся в інтернеті, а лякливі заголовки збирають великі аудиторії користувачів. Усі без винятку медіа, а значить — журналісти, зловживають емоційністю у назвах і лідах матеріалів. Рекордсменом бліц-роликів є ТікТок, правда, вони здебільшого розважального контенту. До того ж, деякі повідомлення транслюються друзями/знайомими/колегами або родичами ще й у месенджері, вайбері, на своїх сторінках соцмереж та на інших носіях.

Небезпечність думскролінгу полягає в тому, що він не лише створює тривожність чи стрес, невпевненість, боязкість, переживання, порушення сну, інші негаразди, але притуплює можливість їх контролювати і долати! З одного боку ніби «знаєш — значить зможеш щось зробити, попередити», але з іншого — через думскролінговий стан зростає рівень стресових гормонів, під-вищується ймовірність паніки, знижується концентрація і зосередженість, тверезий розрахунок дій, ухвалення правильних рішень. Іноді в медіа можна зустріти слово думсерфінг (від англ. doom — «злий рок», «темінь», а surfing — «борознити»), тобто — це синонім, що також означає метаспрямований пошук в інтернеті поганих новин.

Як долати думскролінг / думсерфінг?

Самоперевірка. Сприйнявши новину/подію, запитайте себе:

• Чи важливо це для мене? Яке джерело подає таку інформацію? Пригадати «Список джерел довіри», який пуб-лікує Інститут масової інформації: «НВ», «Українська правда», «Liga.net», «Бабель», «Дзеркало тижня», «Лівий берег», правдиві чати «Безпечний регіон», «Блискавка» у Viber інше.

• За головне — я сприймаю заголовок чи лід (вріз), чи зразу — зміст?

• Які у мене виникають відчуття — емоції після сприйняття повідомлення? Зокрема, які емоції — позитивні та які — негативні? Звільнення Херсона від окупантів у людей викликало радість, гордість і водночас біль та сльози втрат.

Після того, як зробено самоперевірку, настає стадія активізації своїх дій.

Застосувати «фактчекінг», тобто перевірку новини (хоча б за джерелами).

Stop-dumsсroling, тобто припи-нити гортати і читати повідомлення: закрити сумнівні або зробити їм «Delete».

Техніки нейтралізації дум-скролінгу. Найліпше застосувати «Нейролінгвокомунікативне моделювання (НЛКМ)», розроблене автором на основі найпрогресивнішої психотехнології «Нейролінгвістичного програмування» (США). НЛКМ дає змогу самостійно або ж із фахівцем чи на семінарі-тренінгові, застосовуючи техніки метафоризації/образності та предикативні системи, витіснити з людини наслідки негативно сприйнятої інформації. ПРИКЛАД (одна з технік). Запитую учасника семінару: Чим вам уявляється боязкість? Учасник: Щось таке чорне, як ніби коло темне. Тренер: Ясно. Беріть ножиці. Взяли? — Так узяв. — Тренер: А тепер розрізайте оте чорне коло на шматочки. — Розрізали. Давайте повторимо. Після кількох разів такої уявної вправи чорне коло боязкості, а, отже, й вона сама зникає!

Замінити думскролінг на джойскролінг, тобто відписатися від токсичних користувачів, зокрема й друзів у ФБ, які надсилають неверевірені повідомлення чи розміщують їх на своїх сторінках у соцмережах, і сформувати «свою стрічку новин», брати участь у спільнотах більш позитивного контенту.

Перемикання діяльності: на фільм, читання книги, спілкування, про-гулянку, творчість, заняття на спортмайданчику, шахи, приготування улюбленої страви і т. д. 

Сегментація смислів та їхня локалізація. Тобто повідомлення з певним смислом, приміром, про температуру поверхні планети Марс, може зовсім не цікавити значну аудиторію, окрім спеціалізованих науковців. А локальна новина, яка стосується оранки поля на фермерському господарстві є місцевою і певну аудиторію, звісно, обходить. Хоча потрапляння у полі чи у лісі когось на ворожі міни є подією загальноважливою і спонукає бути всіх обачними.

Встановити таймер на обмеження часу перебування в інтернеті.

На ніч, перед сном вимикати WiFi, а то й мобільний інтернет, що забезпечує розуміння неперебування в мережі як огорожу, як свій інформаційно-психологічний захист. За екстреної потреби може завжди бути мобільний інтернет... 

Оберігаймося, тримаймося, єднаймося!

Автор: Валентин Бугрим — академік, доктор філософії, історик і літературознавець, журналіст і письменник, дослідник Голодомору в селах України, посол миру.