Як український футбол Європу підкорював: київська мрія

ЧАСТИНА 1

Зимове трансферне вікно в Європі здебільшого вже закрито, а останній тиждень подарував нам ще кілька цікавих переходів українських гравців до клубів топ-чемпіонатів: Віктор Циганков з «Динамо» перебрався до іспанської «Жирони», Ілля Забарний також зі стану киян перейшов до англійського «Борнмуту»,а Руслан Маліновський змінив італійську «Аталанту» на французький «Марсель». Єдине, що хочеться побажати —удачі і наполегливої праці, ваша гра у європейських командах буде впливати на футбольний імідж країни. Але сьогодні трохи про інше, ми почнемо цикл матеріалів про те, як українські команди прославляли наш футбол на європейській арені, комусь вдалося підняти над головою омріяний трофей, а хтось зупинився за крок до успіху, але попри це — назавжди залишиться у футбольній історії. І у першій частині циклу матеріалів ми поговоримо про легендарний сезон київського «Динамо», коли найпрестижніший футбольний трофей був найближче до української команди.

Динамо (Київ) 1998/99

«Динамо» того зразка було грандом не тільки українського футболу, а й помітним гравцем на світовій арені. Чемпіонат України тих часів не був чимось таким, де б точилася палка конкуренція, адже на момент сезону 98/99«Динамо» всьоме вибороло золоті медалі. Тому маючи у своєму складі таких виконавців, як Андрій Шевченко та Сергій Ребров, керівництву клубу і тренерському штабу хотілося проявити себе на європейській арені. 

Київському «Динамо» зразка 1998-99 років на чолі з легендарним Валерієм Лобановським вдалося подолати найдовший шлях у Лізі чемпіонів серед українських команд. В історичному сезоні киянам не вистачило лише краплі успіху, щоб прорватися у фінальну битву за кубок Ліги Чемпіонів та право називатися найсильнішою командою Європи.

Кваліфікація. 

Перші кроки

Свій шлях у Лізі чемпіонів «Динамо» розпочало з першого кваліфікаційного раунду. Протистояв киянам «Баррі Таун» із Уельсу. Команда Лобановського пройшла суперника на одній нозі — 10:1 за сумою двох матчів. Далі на «біло-синіх» чекала чеська «Спарта». Команди обмінялися мінімальними перемогами з рахунком 1:0, тож доля путівки до групового етапу вирішувалася у серії пенальті.

«Є матчі, які може виграти лише воротар», — сказав тоді Лобановський Шовковському. Фраза згодом стала легендарною і вживається у контексті важливості голкіпера у вирішальних моментах. СаШо не підвів і потягнув аж 3 удари. Шевченко та Коновалов не зуміли обіграти воротаря та додали українцям переживань, але, на щастя,влучно пробили Ребров, Каладзе та Дмитрулін. 3:1 у серії пенальті — «Динамо» йде у груповий етап.

Груповий раунд.«Біло-сині» поганопочинають, але виграють

Жеребкування групового етапу ЛЧ відправило «Динамо» до групи Е, де вже були «Ланс», «Арсенал» та «Панатінаїкос». Стартували кияни невдало — поразка на виїзді до Греції. Ребров вивів команду вперед, але десяток нереалізованих моментів киян обернувся двома голами «Панатінаїкоса». Двічі Шовковський витягав м’яч із воріт після ударів головою. Другий тур із «Лансом» теж перемоги не приніс —Шевченко подарував киянам перевагу, але «Ланс» уже наступного моменту вирівняв гру. У результаті — бойова нічия 1:1.

У Лондоні з «Арсеналом» відіграватись довелося вже підопічним Лобановського. На екваторі другого тайму Денніс Бергкамп викликав ейфорію на Хайбері, але Сергій Ребров на останній хвилині рятує Динамо від поразки. 2 очки у перших 3 матчах — не той показник, який обіцяє довгий шлях у турнірі. Багато хто вже тоді зневірився в успіхах киян.

На щастя, у другому колі групового етапу кияни зрозуміли, за яке місто вони грають, та змінили підхід, гадаю,не без допомоги Валерія Васильовича. НСК «Олімпійський» став свідком погрому зіркового Арсеналу з рахунком 3:1 та відновлення справедливості у протистоянні з «Панатінаїкосом» (2:1), а «Ланс» удома не встояв перед натиском киян та повторив долю «Арсеналу» — 1:3 на користь Динамо. 9 очок з 9 можливих гарантували «Динамо» перше місце у групі та вихід у плейофф. Лобановський зумів знайти правильні слова, а футболісти, які прагнули перемог, були готові подолати будь-який опір.

1/4 фіналу.

РЕАЛьна перемога

Зустріч із королівським клубом навряд чи хтось назве подарунком долі. Мадридський «Реал» завжди є одним із головних претендентів на перемогу в Лізі чемпіонів, тому протистояти такому грізному супернику у плейофф — ще та перевірка на міцність.

Кияни видали на «Сантьягу Берна-беу» розкішний матч, але перемогу здобути так і не змогли. На гол Андрія Шевченка «Реал» відповів ударом Предрага Міятовича, але нічия та гол на виїзді — це результат, у який мало хто вірив. На НСК «Олімпійський» кияни мали зіграти без помилок.

У другому матчі Андрій Шевченко вирішив, що треба довести справу до кінця і не засмучувати майже сотню тисяч глядачів, які прийшли подивитися матч в українській столиці, тож ще двічі розписався у воротах «Реалу». Іспанський гранд, у складі якого були такі зірки світового масштабу як Зеєдорф, Єрро, Морієнтес, Роберто Карлос, Рауль, не змогли нічого протиставити надійним оборонним укріпленням команди Лобановського. 90 тисяч глядачів наживо стали свідками того, як «Динамо» опустило «Реал» з небес на землю та отримало путівку до півфіналу Ліги чемпіонів.

1/2 фіналу. Поразка,

але не програш

Ще один гранд світового футболу, який став на заваді київського Динамо. Підопічні Лобановського вже були загартовані у футбольних баталіях, тож про страх перед суперником не могло бути й мови.

Уже на 16-й хвилині Шевченко відзначився у воротах Олівера Кана. До перерви Андрій знову змусив стадіон вибухнути — 2:0. Перед перервою Тарнат скоротив відставання, що надало господарям знервованості.

На старті другого тайму Косовський робить рахунок 3:1. Уся країна аплодує стоячи. Здається, що це казка чи сон. Але примхлива удача вирішила відволіктися від киян і завадила здійсненню мрії. Спочатку Еффенберг скоротив рахунок, а наприкінці матчу Янкер вириває нічию. «Динамо» втрачає всі козирі – тепер у Мюнхені треба лише перемагати.

У матчі-відповіді долю вирішили досвід зірок «Баварії» та поспіх киян. Голу Баслера стало достатньо, щоб «ротен» пройшли у фінал. У матчі з «Манчестер Юнайтед» вони відчують на собі, що таке втрата успіху за крок від мети і пропустять два голи на останніх хвилинах матчу, перемагаючи в ході гри 1:0. Ну а гравцям та фанатам «Динамо» залишиться з ностальгією згадувати часи, коли зіркові гранди падали від ударів «біло-синіх».

Після цього сезону Андрій Шевченко перейде до «Мілану», і вигравши Лігу Чемпіонів з командою через чотири роки привезе кубок до рідного Києва. На жаль, він не встигне показати його Лобановському, який помре за рік до цього. Загалом, Динамо зразка останнього року тисячоліття поставило для українських команд планку, що таке успішний сезон, і хоч до сьогодні ще нікому не вдавалося досягти такої висоти, історія знає команди, які свого часу «трясли» європейські арени, але про це у наступних випусках.