Презентація
Більшість сприймає історію, як певні відомості про те, що відбулося. Дехто усвідомлює її крізь життєві шляхи видатних людей, що творили великі справи. А разом із цим наша історія — це життєпис народу, що відкривав свої найкращі риси протягом багатьох століть, загартувався у випробуваннях на грані існування, знайшов себе у боротьбі за незалежність, показав свою Велику Волю і крізь віхи історії минулого здобуває свою Велич в історії майбутнього та посідає почесне місце з Великими народами світу вже сьогодні!
І в той же час ІСТОРІЯ НАШОГО НАРОДУ — ЦЕ ВСЕ МИ!
Бо це ми 1000 років тому пліч-о-пліч з князем Святославом Хоробрим захищали нашу землю від печенігів, хозарів та інших сусідів-агресорів;
це ми 700-800 років тому разом із нашими Галицько-Волинськими князями боролись проти Золотої Орди («матері» майбутньої московії) та зупиняли її на підступах до Європи (як і сьогодні);
це ми 400 років тому разом з непереможним Петром Сагайдачним брали Константинополь та москву, а згодом — разом із Богданом Хмельницьким — підняли найбільшу національно-визвольну війну того часу;
це ми 250 років тому під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти до останньої краплі крові стояли в Холодному Яру;
це ми в 1840-му році зачитувались «Кобзарем» Тараса Шевченка й відновлювали свій український національний дух;
це ми на початку ХХ століття разом із Миколою Міхновським, Євгеном Коновальцем, Андрієм Мельником та іншими патріотами воювали та боролись за незалежність України всіма можливими та неможливими засобами, навіть розуміючи безвихідь своїх по-справжньому героїчних вчинків;
це ми в 1930-40-х роках — разом зі Степаном Бандерою, Романом Шухевичем та іншими лицарями української нації — давали супротив 2-м величезним імперіям, які розділили між собою всі країни Європи, зокрема й нашу Батьківщину;
це ми в 1950-80-х роках усіма силами протестували проти диктаторсько-тиранічного режиму, допомагаючи нашим побратимам дисидентам, що перебували як на волі, так і в ув’язненні;
це знову ж ми організували й провели перший Майдан — «На граніті» — в 1990-му році, утверджуючись на незалежність нашого народу від ненаситної імперії, продовжили цю епопею Помаранчевою Революцією в 2004-мута Революцією Гідності в 2013-14-х роках;
це ми боронимо свою землю від кремлівського окупанта, який зайшов до нас своїм кривавим чоботом;
це ми гинемо у тій війні і лежимо в землі на полі бою, присипані попелом майбутніх перемог;
та це ми проводжаємо наших героїв в останню путь і, співаючи «Плине кача», дивимось в очі матерям загиблих побратимів та знаходимо там себе;
і це ми, проходячи крізь усі випробування і, викарбовуючися, відбудовуємо нашу країну та стаємо великою нацією.
Шановні друзі, побратими, всі патріоти України!
24 лютого 2022 року, у зв’язку з широкомасштабним вторгненням супостата, найкращі представники нашого народу з першого ж дня активно долучилися до захисту своєї батьківщини: записалися до лав Збройних Сил України, Територіальної оборони та інших силових структур, утримуючи столицю України та сотні інших славних міст і містечок від зазіхань ненаситного окупанта. Величезна кількість людей знайшла себе у волонтерській діяльності, чим суттєво допомогла захисникам України.
Водночас ми відмічаємо, що для більшості українців напад московитів стався несподівано. Така несподіванка відбулася через відсутність знань про північно-східного сусіда, його загарбницьку і хижу сутність, що, як наркотик у них, потребує постійного поневолення народів.
У мене, як у дослідника історії та самобутності українського і московитського народів, ще свого часу накопичився великий обсяг інформації для написання книги на відповідні теми. Так, 10 січня 2018 року, я розпочав свою творчу діяльність з упорядкування різноманітних інформаційно-просвітницьких елементів в одне ціле: текстів, цитат видатних людей, фотографій і портретів тощо. Я мав на меті створити продукт, що виведе історію на новий рівень сприйняття, не тільки як науки, що зацікавить науковців і дослідників історії, а, головне, широкі маси українців. Й іноземців, що не знали про нас анічогісінько.
Тож при створенні такого продукту я керувався кількома цілями.
Перше: Розшукати й знайти відповіді на проблеми сучасності, провести причинно-наслідковий зв'язок. Чим ми займалися до війни? Сьогоденством і споживацтвом. Заробляли гроші, займалися бізнесами, роботами, побутом. Але не помічали питань, що відбувалися на рівні вищому, навколо нас. Ми не сприймали самоідентифікацію. І не усвідомлювали, що нас хотіли знищити саме за це.
Але прийшов час змінитися і довести собі та всьому світу, що ми – нація і наш національний інтерес відіграє визначну роль у політичних процесах світового порядку й устрою.
А знайти ми можемо себе тільки через досвід свого народу, в історії. Саме там відкриваються сторінки нашої самобутності, саме там ми знаходимо себе для себе й усього світу! І саме там ми знаходимо відповіді на питання: «Що для тебе Україна?», «Звідки ми походимо?», «Якою є наша ідентичність?», «До якого рівня розвитку суспільства і держави ми бажаємо рости, маючи величезний фундамент, що нам залишили наші пращури?», «Що нам треба ще зробити, щоб наша країна стала успішною, а народ щасливим?».
Друге: подати історію цікавою для сприйняття шановному читачеві. У якому вигляді ми мали історію до війни? До 2014 року? З усією повагою до академічних істориків, оскільки я користуюся відповідною інформацією насамперед з їхніх праць. Але суто історична наука являла собою набір дат, подій і знакових діячів, які творили ті події. Але подані вони з таким нагромадженням даних, що зацікавлювали тільки вузьке коло осіб, що займалися відповідними історичними науками і дисциплінами.
І переді мною постала задача не перенасичувати такими даними свою працю, а подати стисло, але красиво і цікаво.
Третє: зробити продукт гармонійним. Тримаючи у себе в колекції чималу добірку різного роду фотографій і цитат видатних людей, я прагнув задіяти їх в контексті тих чи інших подій, що врешті мали відображення в книзі. І це дійсно почало працювати, першим читачам ще чорнового варіанту книги це сподобалося, і я продовжив це робити до кінця.
Четверте: упорядкувати основні моменти історичних епох для того, щоб шановному читачеві став зрозумілим хронологічний хід подій, що відбувався за безпосередньої участі українського народу на українських землях.
П’яте: подати історію українського народу позитивною. Якою подавалася нам історія зі шкільних чи деякихуніверситетських підручників? Такою, що примушувала горювати і плакати: всі навколо винні, ніхто не спроможний нічого зробити, державність не утримали, виблискували, але програвали і таке інше. Я ж мав на меті показати ці та інші ситуації, але з іншого боку. Що, якщо ситуація навіть мала негативний результат, але для нас це лишилося уроком, який ми маємо засвоїти, зробити домашнє завдання, виправити сьогодні і залишити своїм нащадкам добру пам’ять.
Також великий блок в книзі займає інформація про супостата. Якою інформацією ми володіли про ненаситного сусіда до 2014 року? Нібито брати, нібито вони старші (чомусь), нібито вони володіють знаннями, смислами і відповідями на всі питання людського буття. Проте завжди кидався в очі рівень їхнього життя, який місцями був на рівні глибокої простоти, а місцями — неймовірної злиденності. Проте щоразу це замулювалося якимись нібито вищими матеріями. Маючи на московії «родичів», а таких серед громадян України майже половина, ми не сильно звертали на це увагу, співчували, для себе виправдовували, але не переставали підмічати.Вони боязко і оглядаючись критикували владу, яка насправді і була причиною постійно-примітивного стану їхнього суспільства.
І саме тоді, коли вони сунулися на нас, ми насправді усвідомили, що смислом їхнього існування є поклоніння своїй безкінечно диктаторській владі (що і була причиною примітивного стану їхнього суспільства). Саме це є суттю їхнього існування. У світі безмежному і безкрайньому. Де свобода і воля народжує нові грані життя, нові істини, несе розвиток і майбутнє. Але московити обрали диктат і страх. Як сказав класик: «Тиран і раб — дві сторони однієї монети».
Тут можна додати тільки слова видатного француза Астольфа де Кюстіна:
«В росії деспотизм є на троні, але тиранія є всюди»
«Ця імперія, яка б величезна вона не була, є лише в’язницею, ключ від якої тримає імператор, і це в державі, яка може існувати лише здобуванням...»
«Росія – це країна фасадів»
«…Інші нації зносили тиранію, московська нація її одушевила, вона ще любить її…»
«Московити переконані, що уся їхня країна з усіма багатствами і з усіма людьми є приватною власністю царя і він має «божественне» право робити, що захоче з маєтками і людьми».
«Я бачив у кожного московита зовні пихату чванливість, а усередині – перелякане рабство. Взагалі вигляд московита – найбільш удавана і лицемірна з його якостей. Через те московити вважають своїм найзлішим ворогом того, хто відкриє їх справжній вигляд»
«…московити вважають обман найбільшою мудрістю»
«У керуванні справами життя цієї потвори є суміш енергії та підлості. Він загрожує своїм ворогам, доки вважає себе сильнішим, а переможений – він плаче, скиглить… » (Як і сьогодні: так само скиглять російські військові, яких захоплюють на фронті наші захисники; ті ж давлять на жалість та прикидаються жертвами»
«Московські воїни із власної волі, без наказу люблять жорстоко знущатися, катувати ув’язнених»
«Ця нація, що народилася і вихована в рабстві, біситься, коли хоч трохи ослабляється деспотія царя. Московити покірні, тільки якщо знаходяться в ярмі»
«Цей народ ненавидить свободу, протестує, якщо йому її накидають. Якби який цар царював так, як королі в Європі, тобто керував би державними справами, не втручаючись в приватне і громадське життя своїх громадян, то московити такому не покорялись би і вбили».
Ситуація з книгою на сьогодні.
Вихід книги відбувся 11 грудня 2021 року, що я презентував її під час нашої наради Голосіївського підрозділу Територіальної оборони, яка відбулася в музеї Василя Стуса. У серпні 2022 року вийшов другий тираж.
Принцип розповсюдження книги у мене не змінився. Я пропоную її шановному читачеві, він знайомиться і при вподобанні та за матеріальної можливості оплачує (увага) собівартість даного продукту (190 гривень).
Водночас запрошую до інвестування у відповідну подальшу просвітницьку діяльність. Безперечно з рекламуванням таких фізичних і юридичних осіб. Зокрема, уклавши договір напряму з видавництвом. Моя ціль — присутність такого продукту в домашній бібліотеці кожного українця та в іноземців, що зацікавлені українським питанням.
Також я видав книгу англійською мовою. Тут готовий до співпраці у такому форматі: при виданні книги за кордоном надаю можливість заробляти на моїй книзі в разі залишення тексту в авторському варіанті та імені автора. Книга перекладена, але поки не видана, французькою. Моє прагнення — зробити переклади усіма мовами світу.
Водночас всі охочі можуть ознайомитися з пасіонарною діяльністю автора та на безкоштовній основі скачати книгу на сайті:
HISTORY-IN-MOMENTS.COM.UA
Тож я розповсюджую даний продукт з метою просування українського контенту в Україні і по всьому світу. Роблю це для захисту нашої батьківщини за допомогою СЛОВА.
А СЛОВО — це ідеальна зброя, яка з розвитком сучасного суспільства розповсюджується зі швидкістю слова, особливо коли це слово істини і правди.
Слава Україні!
Автор: Сергій Соколов — волонтер, просвітник, офіцер батальону ТрО.