Сурма: україноцентрична газета

Історія і традиції святкування Дня подяки в Америці

Трохи історії

Щороку в четвертий четвер листопада американці святкують День подяки. Цьогоріч дата припала на 24 листопада. Винекнення цього свята пов’язане з першими переселенцями з Англії — пуританами, які втекли з рідної країни через релігійні переслідування. Після довготривалого плавання вони наблизилисядо берегів Америки в листопаді 1620 року, де висадилися і заснували Плімутську колонію. Перша зима на новому місці виявилася надто складною, тому більшість переселенців померли під час неї від різноманітних чинників: від холоду, від голоду та від хвороб. Натомість тих, хто вижив, місцеві жителі (індіанці) навчили вирощувати гарбузи, кукурудзу та показали місця, де можна ловити рибу.

Поселенці зібрали дуже щедрий врожай, який дозволив їм пережити наступну зиму. Тому восени 1621 року перший губернатор колонії, Вільям Бредфорд, вирішив оголосити один день Днем подяки Богу за щедрість. Колоністи влаштували триденне святкування з молебнями подяки і бенкетом. Звичай дякувати Богу за урожай пізніше поширився по всіх колоніях Нової Англії, а в 1789 році перший президент США Джордж Вашингтон оголосив це свято національною подією і встановивдату святкування 26 листопада. Остаточно національним святом День подяки став 1863 року, коли президент Авраам Лінкольн, намагаючись об’єднати Північ та Південь, оголосив його національним святом і вихідним днем. Пізніше, 1941 року, президент Франклін Д. Рузвельт підписав спільну резолюцію Конгресу про зміну національного Дня подяки на четвертий четвер листопада. 

День подяки спочатку був святом висловлення вдячності Богу, так само як сім’ї та друзям за матеріальний добробут і добре ставлення. У США й Канаді це свято здебільшого втратило релігійне значення та стало цивільним, загальноприйнятим і загальнонародним.

Традиції

Упродовж існування Дня подяки склалися певні традиції святкування. Американці дотримуються, як загальнонаціональних звичаїв, так і власних, які склалися у кожній родині окремо. Ознайомимося з ними детальніше далі. 

1. Святкування в родинному колі. Одна з найголовніших традицій американців — це святкування Дня подяки в родинному колі. У цей день вся родина збирається за урочистим столом. Багато американців живуть далеко одне від одного, тож ця подія слугує приводом, щоб зібратися разом. Перед тим, як приступити до святкової трапези, кожен член родини вимовляє слова подяки за все добре, що є в його житті. Також усі дякують одне одному.

2. Традиційні страви. Найвідоміший символ та головна страва цього дня, мабуть, відома усім — запечена індичка. Вона має бути обов’язково фарширована чорносливом, курагою, горіхами та яблуками. Зараз до Дня подяки по всій країні вирощують близько 50 тис. індичок, щоб кожна сім’я могла прикрасити цією стравою свій стіл. Її подають з різними гарнірами. Чому саме індичка? За однією з легенд відомо, що на першому святі індіанці та колоністи засмажили чотирьох індичок, яких вполювали в найближчому лісі. За іншою ж — зграя індичок, яка вийшла з лісу, «врятувала» колоністів, які були на межі вимирання, від голодної смерті. Так і склалася традиція приготування цієї страви до Дня подяки. Нижче пропонуємо рецепт запеченої індичиної грудки від Євгена Клопотенка.

До переліку інших традиційних страв входять: 

• Соус із журавлини до індички. Хоча його можна купити в супермаркеті, домашній журавлинний соус набагато смачніший. Його подають холодним до запеченої індички. Додаткові інгредієнти — цедра, спеції, а в деяких рецептах — смажена цибуля.

• Гарбузовий пиріг. На десерт американці печуть тарт з пісочного тіста з пряною гарбузовою начинкою і подають його зі збитими вершками. Зазвичай для цього пирога використовується консервоване гарбузове пюре, але його можна приготувати і самостійно.

• Кукурудзяний хліб — традиційна випічка в національній кухні США. Вважається, що ця страва перейшла в сучасну американську кухню від корінних народів, що населяли Північноамериканський континент. Завдяки борошну грубого помелу хліб в результаті виходить повітряним, розсипчастимі м’яким.

• Картопляне пюре — це найпопулярніший гарнір на День подяки. Його головний секрет — велика кількість вершкового масла і молока. Воно обов’язково повинно бути кімнатної температури. А молоко або вершки — теплими. Це дозволить зробити пюре однорідним, без грудочок.

• Запіканка з батату із маршмелоу. Батат ще називають солодкою картоплею. Його колір нагадує гарбуз, а форма — одночасно і моркву, і картоплю. Батат, запечений з маршмеллоу, горіхахами, цукром і корицею, — це смачний і оригінальний десерт американської кухні.

Деякі родини віддають перевагу вегатеріанським стравам. Вони готують «індичку» із тофу, хтось їсть гарбуз, салати або інші фруктові та овочеві страви.

 

3. «Помилування» індички — це напівжартівлива церемонія напередодні свята, під час якої на галявині перед Білим домом американський президент зачитує указ про помилування індички. Після цього «обраного» птаха відправляють до зоопарку, де він живе до кінця своїх днів. «Національну індичку» обирають звичайні американці. Для цього Білий дім щорічно проводить спеціальне голосування, під час якого охочим пропонується обрати одного птаха з 30 кандидатів. Ця традиція, яку започаткував Джордж Буш-старший, сягає корінням з 1989 року. І з тих пір щорічно проводиться в Білому домі.

4. Грудна кістка (Вилочка). У деяких сім’ях ламають грудну кістку індички. Після того, як із неї зняли м’ясо,кісточка стала сухою і ламкою, двоє людей беруть кістку з різних кінців, загадують бажання і тягнуть. Хто отримає більшу частину кістки, той може розраховувати на здійснення свого бажання!

5. Благодійність. День подяки є одним із найкращих днів, коли можна допомогти тим людям, які цього потребують. У цей день американці намагаються подбати про тих, хто не має родини та не може дозволити собі святкового столу. Деякі люди добровільно роздають їжу в притулках для бездомних; інші роблять пожертвування в притулки або беруть участь в акціях із продажу консервів. На станціях метро встановлюються спеціальні столи, на які всі охочі можуть складати пожертвування, зокрема продукти.

6. У багатьох містах на честь Дня подяки проводяться великі фестивалі чи паради. Початок ця традиція бере ще в 1924-му році, коли робітники універмагів Macy’s вирішили влаштувати карнавал на честь початку різдвяних ярмарків в магазинах мережі. Тоді 400 людей у карнавальних костюмах пройшл вулицями НьюЙорка в супроводі професійних оркестрів і 25 живих тварин з місцевого зоопарку. Зараз замість тварин в парадах «беруть участь» величезні надувні фігури — від мультяшних Міккі Мауса, Снуппі, Гарфілда до Санта-Клауса. Парад показують в прямій трансляції по телебаченню. Цьогоріч побачити на власні очі парад можна в Чикаго. Він проходитиме на знаменітій вулиці Стейт-стріт, район Чикаго-Луп з 8 до 11 ранку. 

Наступний за Днем подяки день називається Чорною п’ятницею. З цієї дати починається різдвяний сезон розпродажів у магазинах та в інтернеті.

В Україні День подяки з 2017 року неофіційно відзначається 20 вересня. Це свято приурочено закінченню сільськогосподарських робіт у полі, яке якраз припадає на середину вересня. У давнину українці святкували свято жнив Обжинки, яке проводилося з нагоди закінчення збирання хлібів. Наші предки на честь закінчення сільськогосподарських робіт дякували Богові за урожай, достаток в сім’ї і хороше здоров’я. У сучасний День подяки також прийнято звертатися до Бога з подяками за все хороше і побажаннями здоров’я і щастя для всієї родини. 

Подяка — це почуття любові та вдячності до себе або інших. Важливо кожен день відчувати вдячність і захоплюватися життям. Будьте уважні, щоб не пропустити що-небудь добре, коли воно раптово з’явиться у вашому житті. Бажаємо усім провести цей день в родинному колі, згадати усе, за що можна подякувати Богові і членам своєї родини. 

А ми зі свого боку хочемо висловити подяку всім волонтерам та небайдужим, хто підтримує військових та населення України. Зокрема виражаємо вдячність благодійній організації «Ukranian Resistance Foundation», яка не залишилась осторонь і з перших днів війни підтримує Україну, спрямовуючи свою допомогу в критичні регіони. Дякуємо за ваш патріотизм, щире серце та значну і вагому підтримку захисникам і громадянам України!

Юлія Бєлюга — UA RESISTANCE FOUNDATION.


Запечена індичина грудка з сухофруктами за рецептом Євгена Клопотенка:

Інгредієнти:

1 індичина грудка зі шкіркою

½ ч. л. меленої кориці    

100 г кураги  

100 г сушеного інжиру

50 мл білого вина

2 ст. л. оливкової олії

1 ч. л. сушеного барбарису

сіль, перець до смаку

До журавлиного соусу:

200 г замороженої журавлини

50 г цукру

1 ст. л. меду

 

Приготування:

• Курагу та сушений інжир (по 100 г кожного виду) помити, витерти паперовим рушником та дрібно нарізати. Зауважте, що сухофруктів має бути стільки, щоб вони змогли рясно покрити індичу грудку.

• Ретельно змішайте сухофрукти у посуді з ½ ч. л. кориці, сіллю, 50 мл білого вина, чорним перцем, 1 ч. л. сушеного барбарису і додайте 2 ст. л. оливкової олії.

• Готовою сумішшю натирайте м’ясо. Воно повинно бути густо вкрите сухофруктами та прянощами. Якщо маєте час, можна дати м’ясу промаринуватися від 30 хвилин до години у холодильнику.

• Розігріваємо духовку до 180°С (375°F). Тим часом загортаємо індичку у фольгу і ставимо у духовку запікатися близько 20-25 хвилин. Коли м’ясо буде наполовину готове, розкрийте фольгу, щоб у процесі м’ясо вкрилося хрусткою рум’яною скоринкою. Продовжуйте смажити до готовності.

• Готуємо журавлиний соус. Беремо 200 г ягід. Якщо журавлина свіжа, її потрібно промити. Заморожена — заливаємо гарячою водою. Коли ягоди розморозяться, перетираємо їх через сито і ставимо на вогонь. Як тільки журавлина нагріється — додаємо 50 г цукру і 1 ст. л. меду. Випарюємо на маленькому вогні, поки соус не загусне. Подаємо індичку разом із журавлинним соусом.


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."