Батько Аркан

«Будь-яка система єдиноборств, що існувала чи існує сьогодні у світі, включає обов’язкову триєдність: релігія – система фізичного вдосконалення – прийоми військово-прикладного характеру» (з передмови до книги «Система фізично-духовного вдосконалення «Аркан» авторства Олеся Ноги, мистецький центр «Яровіт», Львів, 1997 р.). 

Концепція «Аркану» як триєдиної системи з’явилася дещо раніше ніж зазначена книга, буквально зі здобуттям Україною Незалежності. Її витоки губляться у численних розмовах тодішньої молоді, окриленої раптовою свободою, можливістю не лише мріяти, а й говорити вголос про рідну культуру й історію, не остерігаючись доносів у нещодавно могутній КДБ. Такі, в міру інтелектуальні, а часом і зовсім наївні бесіди велися у доволі строкатому середовищі, що на початку 90-х облюбувало місцем своїх зустрічей кафе «Любисток».

Серед перманентних учасників таких бесід були молоді науковці, мистецтвознавці, художники, інженери, архітектори та спортсмени. Цей чудернацький сплав характерів і світоглядів породжував різні несподівані ідеї, однією з яких, зокрема через присутність у товаристві шанувальників східних бойових мистецтв (які у 80-х набули на теренах СРСР неабиякої популярності), стала теза про наявність в українців якоїсь своєї бойової системи. 

Хоча в офіційній історії про щось схоже інформації практично немає, проте логіка та здоровий глузд підказували – ми просто всього не знаємо, адже військові звитяги наших предків неможливо було приховати навіть у часи тотальної радянської цензури. Цьому, мабуть, сприяла історична концепція про спільні корені українського, білоруського та російського народів, оскільки виокремити «старшого брата», оминувши увагою так звану «Київську Русь» чи козаччину було неможливо. Тож із тодішніх шкільних програм, звісно, через призму офіційної ідеології, ми дізнавалися про переможні походи Святослава Хороброго, унікальне явище на теренах Європи – запорізьке козацтво, повстанців та опришків, які успішно протистояли регулярним військам різноманітних поневолювачів. Це вже згодом стали відомі героїчні сторінки історії січового стрілецтва та воїнів УПА.

Звісно, що народ, який постійно і доволі успішно захищав свої землі від різноманітних загарбників не міг не породити власної військової традиції. Відтак постали запитання: де витоки цієї традиції і в чому вона збереглася? Упродовж багатьох років дослідники українських бойових мистецтв шукали відповіді на ці запитання. Цей пошук продовжується і донині. 

Термін «Аркан» в українській мові зустрічається у трьох значеннях: як ласо – тобто довгий мотузок із зашморгом на кінці; як прадавній чоловічий ритуальний танець, здебільшого поширений серед гуцулів; як зображення на картах таро (з латинського arcanum – це «таємниця»). 

Таємнича (сакральна) складова безумовно присутня в українській Традиції і вимагає глибокого дослідження. А ми скористаємось визначенням, свого часу поданим масоном Григорієм Мьобесом: 

«Аркан – це таємниця, необхідна для пізнання певного набору фактів, законів чи принципів; таємниця, без якої неможливо обійтись у той час, коли є потреба у цьому пізнанні; таємниця, доступна розуму, достатньо допитливому у сфері даного пізнання. У широкому розумінні під цей термін підпадають усі наукові принципи, якими визначається коло будь-якої практичної діяльості». 

«Езотеричний словник визначає аркан як суму езотеричних знань, що передаються від учителя до учня», – писав український письменник, доктор філологічних наук Георгій Почепцов.

Аркан як ласо застосовувався для приборкання норовливих коней, які, в алегоричній інтерпретації, є нашими пристрастями. Тут аркан виступає символом розуму. Водночас аркан, як зашморг, асоціюється з полоном. І тут вже присутня інша алегорія – потрапити у полон холодного розуму, який обмежує пізнання світу. Ці порівняння можна проілюструвати бойовими мистецтвами: зайві емоції у поєдинку призводять до поразки, а в реальному бою немає часу на розмірковування. Відтак «Аркан» захоплює корисне, але, водночас, приборкує зайве. 

Найбільш відоме визначення розглядуваного терміну – це танець. Як у згаданій книжці зазначив дослідник «Аркану» Олесь Нога: 

«Танець «Аркан» – український народний танець, один із найдревніших виявів хореографічної та пісенної творчості людей не лише в Україні, а й у світі. За своєю сутністю він є своєрідним кодом системи фізично-духовного вдосконалення людини через комбінації рухів, фігур, виконання пісень… Однак найголовніша особливість і призначення танцю «Аркан» полягає в гармонійному духовно-фізичному розвитку людини, в підготовці її до справжнього самоусвідомлення, розуміння призначення людини на цій землі…». 

Отже, метою «Аркану» як триєдиної і трирівневої системи фізично-духовного вдосконалення є формування світоглядної позиції українця-воїна, його всебічний розвиток і застосування отриманих знань і навичок на благо свого Роду й Українського народу. 

У нашій прадавній традиції є скарби, що сьогодні можуть порятувати не лише Україну, а й увесь світ. Тут, зокрема, йдеться і про народну медицину – травників, знахарів, костоправів, ворожбитів, шептух та інших відаючих, які подекуди трапляються і в наші дні. 

Сакральне значення Аркану приховане також у його назві як скороченні двох слів: АР-КАН. АРійський КАНон – життя у злагоді з природою, вЛАДа як ЛАД, а не сила, воля – як усвідомлене самообмеження заради спільноти та ближніх. Аркан – понад релігією та філософією, бо він є традиція та призначення...

Ідеологія «Аркану» закладена у словах пісні, яка вже стала неофіційним славнем організації:

Бубни б'ють, нас кличуть за собою

Будять правдою святою

Славної доби

Любим свій край як буйний

Вітер Волю

Ми є вільні люди - не раби

А хто скаже ми з якого Роду 

Чи з опришків войовничих

А чи з козаків

Ми є браття  Заходу і Сходу

Ми народний вирок для ворогів

Час прийшов, іти до бою треба

Затанцюєм переможний 

Український тан

Блискавка, грім з ясного неба

Зайдам на погибель 

Наш Аркан!

Прокинься мій народе, чуєш, мій народе? Рви кляті пута, дихни на повні груди, звільнися з ярма, мій могутній український народе!

Скажем хлопці Україні Слава!

Доки серце б'ється в грудях

Бог лише нам пан!

Наша ціль могутня держава

Нам дає натхнення

Батько АРКАН!

І клянемось Неньці - Україні

Що традиції, звичаї

Мову збережем

Скажемо «ні!» внутрішній руїні

І у рідній хаті

Лад наведем!

Пісню у виконанні заслуженого артиста України Романа Ковальчука можна прослухати за посиланням: https://m.youtube.com/watch?v=pHENTslwaUI

Більше про діяльність ВГО «МГО «Аркан» на сайті організації: https://arkan.org.ua

P.S. Почувши пісню, часом запитують: що означає «батько АРКАН»? Все просто – це невмирущий Український Рід, коріння якого губиться у глибині тисячоліть