Феномен «Баби Єльки»: 135 експедицій у 145 селах та півтори тисячі пісень

Збереження родового коріння української нації в усіх його виявах – національний чин. Як це робити? Про один з можливих шляхів розповідає Світлана Буланова – керівниця пісенного напряму «Тисяча пісень Баби Єльки», етновиконавиця, дослідниця пісенної традиції Кропивниччини, лідерка гурту Yelka band, співзасновниця громадської організації «Баба Єлька».

Спадок: сорочка, яку бабуся вишила у 95 років 

– Пані Світлано, відомо, що баба Єлька – це скорочене ім’я Вашої бабусі – за паспортом Олени Микитівни Рибалкіної 1915 року народження, яка жила у селі Розсохуватка Маловисківського району (Кропивниччина). Пієтет до всього глибинно українського передався Вам від родини?

– Справді, фольклор у моє життя прийшов з молоком матері. Баба Єлька знала сотні народних пісень, а ще пекла хліб, паски, калачі, короваї, лікувала людей травами, виховала десятеро дітей, пережила Голодомори та Другу світову… Попри все, кожен свій день починала з пісні і піснею проводжала захід сонця. Казала: «Свєта, вчи мої пісні». 2009 року бабуся померла. 

Я теж співала, але спершу не усвідомлювала, що пісні мають величезну цінність. Згодом жалкувала, що не записувала на відео, фото й аудіо. 2012 року я, медик за фахом, косметологиня, пішла співати в гурт «Ексампея» – народний фольклорний колектив при обласному центрі народної творчості в Кропивницькому. За 7 років об’їздили всю Україну з концертами і фестивалями. З часом я створила й власний сольний гурт Yelka з авторського прочитання традиційних пісень ( рок-обробки): можна побачити і почути на ютуб-каналі Yelka.

Я, співаючи багато років у фольклорних ансамблях, зрозуміла: бракує саме локального матеріалу. Тому записуємо та викладаємо цінне одразу в соцмережі до уваги молоді. До слова: колега Світлана Листюк з командою дизайнерів видали альбом зі схемами вишивки сорочок Кропивниччини, які ми побачили в експедиціях: кожен, хто захоче власноруч вишити за зразком, – може це зробити. Там є навіть сорочка моєї баби Єльки, яку вона вишила у 95 років і залишила мені у спадок… 

Наша сила і зброя: дослідити свій рід 

–З чого починався просвітницький рух «Баба Єлька»?

– У місті Кропивницькому 2018 року зійшлися до гурту доти незнайомі люди з різних сфер діяльності: Світлана Буланова, Інна Тільнова, Вікторія Семененко, Світлана Листюк. Поділилися споминами про своїх бабусь та дідусів: яких співали пісень, як танцювали, готували страви, вишивали. Ми дітьми нічого від старших не записували, а просто жили і купалися у справжній традиції. Коли ж виросли, поїхали в місто, здобули професії та створили сім’ї, то наші бабусі-дідусі в цей час «полетіли і стали пташками». І коли ми захотіли своїй дитині заспівати колискову чи бабусину пісню, наварити вареників за бабиним рецептом, вишити гладдю подушку – не знали, як це робиться, бо не вчилися. Спільно з однодумцями вирішили їздити селами Кропивниччини у фольклорно-етнографічні експедиції і записувати від старожилів те, що кожна з нас свого часу не зафіксувала від своїх бабусь-дідусів. Рушили у першу експедицію 13 липня 2018 року та їздимо досі. Здійснили 135 експедиції у 144 селах. Наш проєкт зародився на волонтерських засадах. Ніхто не ставив за мету заробляти гроші. Насамперед – шукали культурний спадок. Отримуємо дуже багато різної інформації: які рушники у хатах, як одягалися. Питаємо у цих неймовірно прекрасних людей, як вони пережили страшні роки Голодоморів та Другу світову війну. Здебільшого нашими респондентами є народжені у 30-40-х роках ХХ століття або й у 1920-х. Навіть випало брати інтерв’ю у бабусі 1918 року народження: розповіла багато болючих фактів про колективізацію та розкуркулення. А ще вони нас пригощають, тож фіксуємо кулінарні рецепти та локальні діалекти. Дивимося старовинні світлини селян. За 8 років назвозили до Кропивницького багато цінних експонатів. Кілька років тому у нас народився волонтерський музей у центрі Кропивницького «Етнолабораторія “Баба Єлька”». Запрошуємо. Проводимо багато майстер-класів. У 143 селах записали понад 1500 українських пісень. Перша тисяча пісень опублікована 2024 року у фоліанті «Тисяча пісень Баби Єльки». Працюємо над другою тисячею. Всі пісні опрацьовані науковцями Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського Академії наук України. Є величезна кількість традиційних танців, які фіксуємо в експедиціях.

– У чім полягає мета «Баби Єльки»?

– Найголовніша мета – просвітницька: хочемо все, що зафіксували, віддати наступним поколінням. Дуже важливо, щоб юні українці знали пісні, танці, різновиди ужиткового мистецтв, що побутували у нас на Кропивниччині. Бо Україна неймовірно прекрасна і кожна область багатюща традиціями. Але нам важливо насамперед популяризувати нашу локальну культуру. Повернення до українського коріння – основний меседж нашої роботи. Потрібно прийти самим до себе: знати, хто ми є. Насамперед дослідити свій рід і коріння, бо це наша сила і потужна зброя. Маємо вагому міжнародну співпрацю. Світлана Листюк презентувала діяльність «Баби Єльки» у Німеччині, Польщі, Великій Британії, Чехії тощо. Видаємо книги: є збірки колискових та дитячих пісень. А ще створили патріотичну «Скриньку Баби Єльки», до якої увійшли освітні продукти, якими зараз користується молодша школа і дитсадочки Кропивницької громади для посиленого вивчення народознавства. Зараз наша команда працює над потужною книгою «Сто експедицій Баби Єльки. Етнографічне обличчя Кропивниччини», що міститиме зразки пісень, описи танців, зразки вишивок, традиційного вбрання, кулінарних рецептів, розшифровану пряму мову респондентів про історичні події, які вони проживали. Кілька років тому відкрився інтернет-магазин «Баба Єлька.Шоп», де можна придбати репліки чи елементи традиційного українського вбрання та книги. Є й «Баба Єлька.Мода». 

Породілля отримує збірку з колисковими

– Що вдається найуспішніше? 

– Наша діяльність розрослася на кілька напрямків. Перший – «Тисяча пісень Баби Єльки», яким я опікуюсь: фіксація, опрацювання, розшифровка, паспортизація пісень. Спільно з науковцями Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології НАНУ здійснюємо науковий аналіз творів, а далі я влаштовую в Кропивницькому та різних містах України і Європи майстер-класи, співочі зустрічі, лекції, пов’язані з пісенним фольклором. Ще є проєкт «Танці з Бабою Єлькою», який очолює Наталка Ковальчук – дослідниця традиційної хореографії. Фіксує танці, відтворює їх та навчає молодь танцювати польку, карапет, краков’як тощо. Діє й проєкт «Смачна Кропивниччина», яким опікується голова ГО «Баба Єлька» Інна Тельнова, що пов’язаний з фіксацією традиційних страв, співпрацею із закладами харчування в Кропивницькому. Найперша книга, яку видала команда ГО «Баба Єлька» – це «Смачна Кропивниччина»: більше ніж 200 традиційних рецептів. Нині в меню кількох ресторацій у Кропивницькому готують страви, привезені «Бабою Єлькою» з експедицій. Проєкт «Етнолабораторія “Баба Єлька”» очолила історик Світлана Листюк: веде облік експедиційних артефактів, працює з колекцією, курує майстер-класи, екскурсії,співпрацю з науковцями. Також є упорядницею книги методичних рекомендацій «Стань агентом Баби Єльки», якою можуть користуватися студенти, науковці і не тільки. Ми звозимо до Кропивницького багато цінних експонатів, а 2021 року відкрили в обласному центрі наш волонтерський музей «Етнолабораторія “Баба Єлька”», де зараз зберігається понад дві тисячі експонатів. Це  величезна колекція рушників, традиційного вбрання, текстильні вироби, скрині , мисники, шафи, старовинні дивани, лавки, побутовий реманент, вишиті картини, кераміка. Тривають екскурсії, майстер-класи з танців, співів, вибійки, воскування, писанкарства, створення дідухів, воскових віночків та бутоньєрок, вишивок. Все пов’язано з ремеслами, що побутували на Кропивниччині. Видали книги. Найперш – великий том «Тисяча пісень Баби Єльки»: пісні, тексти, паспорт респондента і час експедиції. Є ноти і к’юар-посилання на оригінальні відеозаписи на нашому ютуб-каналі. Є й збірка дитячих пісень Кропивниччини: забавлянки, ігрові, хороводні, обрядові (веснянки, купальські, дитячі зимового циклу). Також маємо збірку «Бабині рибулі»: 13 колискових, записаних в експедиціях.  Вирішили завезти цілий тираж у пологовий будинок Кропивницького, де тепер кожна породілля отримує збірку з колисковими, і може або сама співати, або вмикати к’юар-сканування і слухати. Найголовніше: віддали до друку суперкнигу – етнографічну енциклопедію «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини». Вже скоро презентуємо її на загал. Працюємо і далі, аби надихати людей досліджувати рідну українську культуру.

Світлини з відкритих джерел