Сурма: україноцентрична газета

Далекобійне лобі може звільнити будь-який уряд

Наші діпстрайки неймовірні, але ми не зможемо тільки «далекобійними санкціями» виграти війну. 

Нікому й ніколи ще не вдавалося навіть «килимовими бомбардуваннями» змусити ворога до капітуляції. Єдиний приклад перемоги в повітряній війні, пов'язаний з застосуванням атомної бомби проти Японії в 1945-му, але це мало насамперед психологічний ефект. 

Батьком теорії переможної повітряної війни вважається італійський генерал Джуліо Дує, який ще в 20-х роках минулого сторіччя розробив стратегію масованих бомбардувань як запоруку перемоги на землі. 

Гітлер в роки Другої світової війни був одержимий ідеєю поставити Британію на коліна масованими бомбардуваннями. Німецька авіація перетворювала на будівельне сміття англійські міста. 

Завдяки цій одержимості з'явилися на світ і були масовано застосовані перші крилаті ракети Фау-1 і балістичні ракети Фау-2. І на відміну від наших «Фламінго» німці їх виробляли тисячами і запускали тисячами. Але так і не здобули бажаної перемоги.

У відповідь союзники побудували величезний флот «повітряних фортець» і знищували Німеччину методично, в промислових масштабах. Проте, перемогу здобули тільки на землі, хоча завдали великих руйнувань німецької промисловості. Спойлер: об'єми випуску військової продукції в Німеччині зростали до самого кінця війни, як не дивно…

Далі були американські «килимові бомбардування» Північного В'єтнаму стратегічними бомбардувальниками В-52, потужні бомбардування Іраку, знищення військової сили і інфраструктури Югославії, – ці операції лише частково досягли своєї мети.

А скільки вже часу Штати й Ізраїль бомблять Іран, але досі не здобули перемоги у війні.

Ми на своєму трагічному досвіді бачимо і знаємо, що російські масовані удари, навіть балістикою, хоча і приносять страждання, проте не здатні змінити хід війни.

Тож чому ми думаємо, що наші «далекобійні санкції» впливають на росію сильніше, ніж удари ворога по Україні?.. 

Безумовно, діпстрайки послаблюють імперію. Безумовно, це треба робити, нарощувати і покращувати. Але варто пам'ятати, що такі удари мають насамперед потужний пропагандистський ефект для внутрішнього споживання і частково – для підкріплення наших позицій на зовнішньополітичній арені. Це демонстрація сили, і ми всі кожен день вболіваємо за наших безпілотників більше, ніж за улюблені спортивні команди. Це так. Кожен вибух, кожен пожар на болотах дає надію на скоре завершення війни.

Але, по-перше, війна, все ж таки, виграється на землі. І треба розуміти, що перекіс в бік далекобійних операцій приводить до нестачі «звичайних» дронів, пікапів, снарядів на полі бою, бо військовий бюджет не гумовий.

По-друге, поки дрони або ракети не почнуть кожен день прилітати в москву, ми не зможемо примусити путіна до закінчення війни. Поки що наші дрони до самої москви не долітають, що б там не казала наша пропаганда.

Ну і по-третє, «далекобійне лобі» стало потужної силою в країні, яке впливає на політику закупівель, на стратегію ведення війни, на мирні перемовини, на звільнення і призначення. Там найбільші гроші, фантастичні прибутки, за збереження яких можуть звільнити будь-якого міністра і будь-який уряд.

Пам'ятай-Те.


Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БпЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."