Полювання за незручну правду: справа Назара Мухачова

У кожної авторитарної держави є момент, коли вона перестає боротися з ворогами і починає боротися з власними громадянами, коли внутрішній ворог за своєю підлістю не кращий, ніж зовнішній. На цьому у своїх матеріалах неодноразово наголошував головний редактор газети «Сурма» Назар Мухачов. 

Цей момент майже ніколи не настає раптово. Він приходить тихо – під вигуки правильних гасел, цензуру із посиланнями на державну необхідність, воєнний стан чи суспільний інтерес, або ж виключно чиєсь крихке его. Змінюється лише одне: закон перестає бути межею для влади і стає інструментом, який влада застосовує вибірково – до тих, хто їй незручний.

Саме це, на переконання редакції газети «Сурма», відбувається сьогодні із головним редактором нашого видання Назаром Мухачовим.

Все почалося із зупинки автомобіля працівниками поліції. Назар встиг записати відео, на якому зафіксовано початок конфлікту. Йому повідомили, що нібито він та його автомобіль перебувають у розшуку. 

За словами Назара, він одразу повідомив правоохоронцям про наявність судових документів, які підтверджують законні підстави, що унеможливлюють його мобілізацію до остаточного вирішення спору судом. 

«Назар їхав за кермом автомобіля і десь о 12.00 годині на вулиці Набережено-Рибальська його обігнала патрульна машина та перешкодила руху його автомобіля. Коли він зупинився, до нього підійшло два патрульних і стали вимагати від нього документи. Причину зупинки вони не пояснили, послалися на закон про правовий режим воєнного стану, що надає їм більш розширені повноваження, а також на те, що автомобіль перебуває в розшуку.

Назар, передбачаючи дійсну причину своєї зупинки, надав одному із них копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.04.26 про відкриття провадження у справі N=320/14208/26, ухваленої за його позовною заявою про незаконність діянь комісії Шептицького районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки (РТЦК та СП), яка незаконно відмовила йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. 

Поліцейський Оболонського управління ГУНП у м. Києві Білань Назарій Михайлович, який представився на вимогу Назара, не врахував цей документ, а зазначив, що Назар перебуває в розшуку ТЦК з причин порушення правил обліку щодо мобілізації», – розповів юрист Сергій Кубрак, який був свідком свавілля.

Загалом на місці події нарахували 6-7 поліцейських авто, самих правоохоронців було близько 20. Сергій Кубрак додає, що Назар перебував у салоні машини та спілкувався з ними через прочинене вікно. В якийсь момент через вікно поліціянти відчинили двері автомобіля, витягнули Назара Мухачова, закрутили, закували в кайданки і повезли на ВЛК на Оболоні. Там же поруч був один відділ ТЦК, уже близько 2 години ночі його перевезли в інший, а потім – повезли в напрямку Житомира, де досі на території військової частини Назар і перебуває. Юрист додав, що ця ситуація виникла не просто так – це саме політичне замовлення за активну позицію та правду.

Про такі ж обставини повідомляє сам Назар. Він розповідає, що протягом ночі його кілька разів перевозили між різними місцями, причому окремо від інших затриманих. За його словами, люди, які супроводжували його, добре знали, хто він та чим займається.

Назар також стверджує, що йому демонстрували матеріали, підготовлені ще до затримання, зокрема скриншоти його публічної діяльності, фотографії з YouTube та інші матеріали. За його словами, одна з фраз, яку він почув, звучала так: «Много людей хочєт, щоб ви воювали».

Ці слова викликають серйозні запитання. Йдеться вже не лише про процедуру мобілізації, а про викрадення й цілеспрямовану операцію проти людини через її професійну діяльність та громадянську позицію. Утім є ще одне – найважливіше питання: в цій ситуації найбільше порушені права дитини. 

«Згідно з чинним законодавством, один із членів подружжя, яке має на утриманні неповнолітню дитину, має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації при умові, що інший член подружжя (чоловік чи дружина) мобілізований і проходить військову службу. Право на відстрочку від призову є похідним від конституційного права дитини бути (проживати) безпосередньо з одним із батьків (мамою чи батьком) навіть в умовах воєнного стану. Вся складність ситуації з Назаром полягає в тому, що він розлучений з мамою сина – Святослава. Тож у випадку мобілізації батька Святослав буде дискримінований у своїх правах порівняно з дітьми, батьки яких не розлучені, що є неприпустимим відповідно до закону України Про запобігання та протидію дискримінації та згідно з Конституцією України», – наголошує Сергій Кубрак.

Юристи, які працюють з Назаром, наразі акцентують увагу на роботі суду, але відзив, який міг би зупинити свавілля, досі не надісланий РТЦК. Також вони припускають, що суддя затягує рішення, щоб була можливість мобілізувати Назара, поки рішення не прийнято по суті.

Історія головного редактора газети «Сурма» Назара Мухачова виходить далеко за межі особистої трагедії однієї людини. Ми стали свідками не лише конкретного конфлікту, а маємо справу із системою, про яку Назар щоразу нас попереджав: коли рішення суду, норми Конституції та право людини на захист фактично перестають мати будь-яку цінність перед чиєюсь політичною або адміністративною волею.

Редакція «Сурми» неодноразово висвітлювала теми корупції, зловживань владою, порушення прав громадян та проблеми, які виникають під час мобілізаційних процесів і не тільки. Сам Назар Мухачов багато років відкрито відстоює україноцентричну позицію, публікує матеріали про російську агресію, підтримує українське військо та послідовно й справедливо критикує чиновників тоді, коли вважає їхні дії незаконними.

Саме тому редакція не може не звернути увагу на ті обставини, які, на нашу думку, потребують незалежної правової оцінки.

На наших очах відбувається політичне переслідування, виконання злочинного наказу. 

Ми вважаємо, що саме так це виглядає з огляду на послідовність подій, про які повідомляє сам Назар та його адвокати. Остаточну відповідь має дати лише незалежне розслідування та суд.

Якщо судове провадження не стає перешкодою для примусового виконання рішень, якщо документи адвокатів залишаються без уваги, якщо громадянина можуть фактично позбавити можливості реалізувати своє право на судовий захист ще до винесення рішення, то питання постає вже не лише про права Назара Мухачова. Постає питання про дію Конституції України та принцип верховенства права.

Саме під час війни закон повинен працювати найсильніше. Бо коли закон починають відкладати «до кращих часів», держава ризикує втратити те, заради чого сьогодні борються українські військові, – право жити у вільній, правовій країні.

Редакція газети «Сурма» закликає компетентні органи забезпечити неухильне дотримання законодавства, надати публічні роз’яснення щодо цієї ситуації та гарантувати Назару Мухачову право на справедливий судовий розгляд і всі передбачені Конституцією України процесуальні гарантії.