Афоризми крізь віки
Слова видатних людей дійшли до нас крізь історію, крізь десятки століть — завдяки спогадам багатьох сучасників і писемним свідоцтвам. Їх ніколи не забудуть. Ці фрази дуже часто згадують і вживають, але їхніх авторів забувають так само часто. Звісно, іноді виникають сумніви щодо точності й правильності формулювання висловів. Та ці вислови, що стали крилатими, усе одно славетні.
Почнемо зі знаменитого вислову, який належить, як не дивно, Гіппократу — батьку медицини — «Vita brevis, ars longa», що перекладається як «Життя коротке — мистецтво вічне», хоча в цьому випадку він вжив слово «мистецтво» в плані «наука», адже в латинській мові не існує різниці між цими термінами.
«Еврика! Еврика!», що в перекладі з грецької означає «Знайшов! Знайшов!». Ці слова вигукнув давньогрецький учений і мислитель Архімед після того, як сформулював закон, який нині має його ім’я. Мислитель виконав завдання Гієрона II, який побоювався, що ювелір, якому він доручив виготовити золоту корону, обдурив його, і прагнув упевнитися, що корона справді із чистого золота і в неї не домішане срібло.
Протягом кількох тижнів Архімед розмірковував, як допомогти Гієрону, коли помітив, що з ванни витікає вода, якщо в неї зануритися. Ось воно! Математик, який незабаром винайде гвинт, гайку та катапульту, зрозумів, що «на будь-яке тіло, занурене в рідину, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі витісненої цим тілом рідини і за напрямом протилежна їй та прикладена в центрі мас витісненого об’єму рідини». Він виміряв об’єм корони Гієрона й порівняв його з об’ємом золота, яке дали ювеліру для її виготовлення. І той поплатився за нечесність життям — і все через відкриття геніального Архімеда.
Знаменита фраза Юлія Цезаря «Veni, vidi, vici», що перекладається як «Прийшов, побачив, переміг», стала відомою завдяки успіху, що дістався дуже легко й швидко. Це сталося в 47 році до нашої ери: боспорський цар (Боспорське царство — теперішній Крим) Фарнак II забажав захопити римські території, які ще не так давно належали його батькові. Фарнак здобував незначні перемоги над нечисленними римськими загонами, поки не прийшов Цезар зі своїми легіонами й не розбив царя вщент. Цими трьома словами Цезар прокоментував свою перемогу в листі до друга.
Цезарю належить також інший крилатий вислів — «Alea jacta est» — «Жереб кинуто». Ці слова він сказав 10 січня 49 року до нашої ери під час переправи через річку Рубікон у Північній Італії, що фактично означало початок громадянської війни, яка згодом закінчилася його перемогою.
«Pecunia non olet» — «гроші не пахнуть» — цей вислів належить римському імператору Веспасіану. Веспасіан мав багату уяву та був винахідливим, що й дало йому змогу відновити казну. Імператор помножував податки. Один із податків викликав багато галасу, а саме податок на сечу, яку використовували, щоб підготувати тканину до фарбування й знежирити вовну. Цей новий податок приніс до скарбниці Риму неймовірну кількість грошей, проте викликав безліч глузувань з імператора, навіть від членів його родини. Якось Тит, син Веспасіана, дорікнув йому «низьким і смердючим» походженням цих грошей. Завжди прагматичний Веспасіан сунув Титові під ніс мішечок із грошима, зібраними завдяки цьому податку, і зауважив, що гроші не пахнуть.
«Postamentum est» — «Постамент тут», ці слова також належать Веспасіану. Їх він сказав сенатській делегації, яка принесла гроші для того, щоб встановити йому золоту статую. Перед цим, протягнувши долоню, він тонко натякнув сенаторам, що спершу треба вирішити загальні проблеми імперії, яку він очолив після громадянської війни, і ці гроші не будуть зайвими. А встановлення йому золотої статуї наразі не на часі.
«Карфаген повинен бути знищений» — ці слова проголосив римський сенатор Катон, і вони стали символом чогось незворотного, що обов’язково повинно здійснитися. Як відомо, римляни знищили свого споконвічного ворога в 146 році до нашої ери.
Знамениті слова свого часу сказав римський філософ Сенека: «Коли корабель не знає, куди пливе, для нього жоден вітер не буде попутним».
«Авгієві стайні» — у грецькій міфології — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Були в один день очищені від смороду Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком Діодором Сицилійським. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що перебувають у крайньому безладі.
«Нитка Аріадни» — шляховказівна нитка, можливість, що допомагає вийти із скрутного положення. За грецькою міфологією, Аріадна — донька царя Криту Міноса і Пасіфаї. Коли на острів Крит з Афін разом із хлопцями, приреченими на поживу Мінотаврові, прибув царевич Тесей, Аріадна закохалася у нього. Мінотавр перебував у Лабіринті — палаці з такою кількістю переходів, що із нього було неможливо вибратися. Аріадна дала Тесею клубок ниток, які він розмотував, входячи до Лабіринту. Вбивши Мінотавра, Тесей вибрався з Лабіринту за допомогою розмотаної нитки.
«П’ята Ахіллеса». У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) — один із найсильніших і найхоробріших Героїв; він оспіваний в «Іліаді» Гомера. Післягомерівський міф, переданий римським письменником Гігіном, повідомляє, що матір Ахілла — богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурювала його у священні води річки Стікс. Лише п’ята, за яку Фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. У цю п’яту Ахілл і був смертельно поранений стрілою Паріса. Звідси виник вираз «п’ята Ахіллеса», що вживається у значенні: слабке, вразливе місце.
«Бочка Данаїд». Данаїди за грецькою міфологією — п’ятдесят доньок царя Лівії Даная, які за велінням батька вбили у шлюбну ніч своїх чоловіків. Тільки одна з них наважилася не послухатися батька. У покарання Данаїди повинні були в Аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку. У переносному розумінні — «бочка Данаїд», «робота Данаїд» — даремна і нескінченна праця.
«Розрубати Гордіїв вузол» — означає вирішити якусь справу кардинально. У грецькій міфології Гордій — перший цар Фрігії, епонім однойменного міста в Малій Азії. Гордій був простим землеробом, і одного разу під час оранки орел сів на ярмо його волів. Це було представлено як знамення, що провіщає Гордію царську владу. Незабаром фрігійці, залишившись без правителя, звернулися за порадою до оракула, кого вибрати царем. Оракул передбачив, що потрібно обрати того, кого вони першим зустрінуть їдучого на возі. Цією людиною виявився Гордій. Ставши царем, він збудував місто, що отримало його ім’я, і поставив в цитаделі свій віз, обплутавши її ярмо складним вузлом. Вважалося, що той, хто розплутає цей вузол, стане правителем усієї Азії. За переказами, Александр Македонський в 334 р. до н. е. замість розплутування вузла просто розрубав його мечем, звідки і пішов вираз «розрубати Гордіїв вузол» — ухвалити швидке і сміливе рішення.
Є ще величезна кількість афоризмів, які народ зберігає в своїй пам’яті. Вони прописалися у всесвітній культурі золотими літерами навічно і світять нам із глибини віків, залишаючись зразком мудрості древніх людей.