Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин № 112
Війну проти України часто порівнювали з Першою світовою війною, зокрема через жорстокі піхотні штурми та великі втрати. Проте думка про те, що вона може за будь-яким показником перевершити конфлікт, настільки тривалий і кривавий, що французькі солдати сподівалися, що він стане «останньою з останніх» воєн, колись здавалася немислимою, пише The New York Times. Наша війна офіційно триває довше, ніж Перша світова. У четвер війна в Україні перетнула позначку тривалості у 1569 днів, або понад чотири роки і три місяці, чим перевершила за тривалістю Першу світову війну. І це не враховуючи того, що фактична війна рф проти нас почалась 18 лютого 2014 року із початку захоплення Криму. І тим більше не враховуючи того, що війна проти України не була названа війною з точки зору міжнародного права ані в 2014 році, ані в 2022 році.
Перевершення І Світової співпало із датою першого святкування Дня Сил безпілотних систем – нового роду військ, який, власне, «народився» саме під час кремлівської війни проти нас. Принагідно вітаємо Українських Воїнів із їхнім Святом та бажаємо Сил, Наснаги та Успіхів!
7 червня українські сили суттєво пошкодили важливий міст у районі Чонгара на півночі Криму, який використовувався для руху військової техніки та цивільного транспорту.
Окупаційна влада на чолі із аксьоновим раніше вже закрила «сухопутний коридор» до Криму та ключові траси Луганщини – заборонила пасажирські перевезення стратегічними маршрутами, зокрема трасами Р-280 «Новоросія» і Р-150. Залізнична нічна заборона, що почала діяти із 10 червня, стала черговим кроком у тій самій логіці: цивільний транспорт прибирають з маршрутів, щоб убезпечити їх від атак і розчистити для військових перевезень. Через регулярні удари по вантажівках із пальним та боєприпасами логістика росії працює з великими труднощами.
Скасовані залізничні рейси збираються компенсовувати автобусними перевезеннями, проте саме зараз сотні автобусів не виходять на маршрути у зв’язку із нестачею пального.
Станом на кінець травня Кримський міст не працює на повну потужність, поромна переправа знищена, а залізниця досі не добудована. Можливості ворога швидко перекидати військову техніку на півострів суттєво обмежені.
У зв’язку із обстрілами Кронштадта, листом Зеленського до путіна, спільною заявою Стармера, Макрона, Мерца та Зеленського (Е-3+Україна) західні розвідки та ГУР попереджують, що з дня на день може відбутись чергова потужна комбінована атака на Україну.
Лист Зеленського до кремлівського царя мав характер документа, який радше насміхається із путіна, аніж є кроком до миру. Написаний в критичному дусі, що є справедливим із точки зору жорстокого московського нападу на нас, лист не дотримано відповідно до дипломатичних канонів. Текст В. Зеленського то загрожує, то соромить, то виявляє «великодушність», то кричить, то пропонує, а потім взагалі зводиться до тези «ми з вами, типу, лідери, це ми вирішуємо (давайте «перетремо»).
Частина листа спрямована на українську аудиторію, показуючи їй чергову порцію «потужності та незламності» Зеленського. Інша частина – на московську. Проте останню, разом із путіним та його челяддю, такий лист лише мотивуватиме далі воювати, а не штовхатиме до мирних перемовин. Що приводить до очевидного висновку – саме заради продовження війни цей лист і було написано.
Цікавим є також і те, що цей лист з’явився за день до повідомлення Financial Times, згідно з яким Зеленський у травні передавав повідомлення з пропозицією зустрічі путіну через російського олігарха Романа Абрамовича.
Як пише видання із посиланням на 4 джерела, Зеленський минулого місяця запросив до Києва підсанкційного російського мільярдера, колишнього власника ФК «Челсі» Абрамовича, намагаючись переконати путіна провести прямі мирні переговори.
Зеленський ніби попросив Абрамовича передати російському правителю повідомлення про те, що він готовий провести з ним двосторонню зустріч. Загалом стаття FT досить відбілююча для Абрамовича, який належить до олігархів, що водночас вхожі і до глобалістичних кіл, і до кремля. Проте саме залучення Абрамовича викликає чимало питань. Адже навряд чи Зеленський хотів би здійснювати багато зайвих складних рухів, наперед знаючи про їхню безрезультатність?
І от після зустрічей із Абрамовичем, але перед появою інформації у FT, Зеленський публікує листа до путіна, манера і зміст якого точно не сприяють мирним перемовинам. Для чого? Що за цим? Чи не хотіли поспішним публікуванням листа до путіна інформаційно перекрити справжній зміст перемовин за участі Абрамовича?
«Я отримав результат, який був потрібен», – сказав сам Зеленський згодом про відкритий лист путіну. Водночас Зеленський не конкретизував, про які саме результати йдеться.
А який результат? Поглиблення ескалації? При імітації мирного переговорного процесу як з боку кремля, так і з боку Києва? Чи є якийсь інший результат? Можливо, ми зараз всі спостерігаємо надзвичайно хитру дипломатично-геополітичну багатоходову спецоперацію Зеленського. Проте слід розуміти, що свого часу КВН створювався кураторами із КДБ, і навряд чи квнщик здатний переграти кадебіста. Та й зрештою чи можна було просто так потрапити на вищі щаблі КВН – питання доволі риторичне. Хіба що не для тих, для кого весь перебіг історії та політики є набором випадкових жодним чином не пов’язаних між собою подій та фактів.
7 червня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц провели зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у Лондоні. За підсумками зустрічі вони опублікували заяву, у якій окреслили умови для завершення війни рф проти України:
- по-перше, припинення бойових дій. Вони закликали президента путіна погодитися на негайне та повне припинення вогню;
- по-друге, поточна лінія зіткнення має бути відправною точкою для переговорів. Міжнародні кордони не повинні змінюватися силою, а суверенне право України обирати власні механізми безпеки та союзи має повністю поважатися;
- по-третє, Україна повинна мати надійні та юридично обов'язкові гарантії безпеки після набрання чинності угоди про припинення вогню, спираючись на зобов'язання, взяті в Берліні в грудні 2025 року та Парижі в січні 2026 року. Це включає розгортання Багатонаціональних сил – Україна;
- по-четверте, російські активи залишатимуться знерухомленими, доки росія не припинить свою агресивну війну та не компенсує Україні збитки, завдані війною;
- по-п'яте, європейські інтереси безпеки повинні бути захищені в будь-якій угоді. Елементи будь-яких переговорів, пов'язаних з ЄС та НАТО, потребуватимуть згоди ЄС та його держав-членів і союзників НАТО відповідно.
Додайте до цих пунктів все вищенаписане. Як на мене, то можливість укладення мирної угоди в 2026 році стає все більш примарною. Зрештою не просто так на закритій зустрічі поблизу Лондона кількома тижнями раніше прогнозували продовження війни ще й у 2027 році та вкрай важку зиму 2026-27 для українців. Про це повідомила керівниця ЦПК Дарія Каленюк, яка була учасницею щонайменше 4-го закритого засідання глобалістичних сил. Зрештою, саме глобалісти впродовж десятиліть витрачали мільярди доларів для формування цілого класу ґрантоїдів-соросят, які просувають глобалістичні інтереси в політиці та інформаційному полі.
Наступного дня після лондонської зустрічі у своєму телеграмі Зеленський написав:
«Сьогодні під час зупинки в аеропорту Кишинева говорив з представниками Президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Дуже позитивна розмова. Вдячний за готовність працювати максимально активно вже цими тижнями, щоб дати поштовх дипломатії для завершення війни росії проти України. Розуміємо, як багато поглядів світу привернені до ситуації навколо Ірану. Але наша спільна мета щодо миру в Європі на порядку денному. Обговорили перспективи в контексті саміту G7 та інших подій у червні. Поінформував про наявні у нас дані щодо того, на що налаштовані в москві. Вдячний за слова поваги до українців та позитивну оцінку позицій України. Дякую, Америко! Дякую Молдові за гостинність».
І як це «клеїться» із усім попереднім? Без шизофренії – ніяк. Або без масштабного кривавого цинічного спектаклю, у якому задіяно чимало акторів.
Під час лондонського візиту Зеленський також обговорював з прем'єром Британії Стармером використання £2,4 млрд від продажу футбольного клубу «Челсі» російським олігархом Абрамовичем на посилення української ППО.
У 2022 році британський уряд дозволив Роману Абрамовичу продати «Челсі» лише за умови, що кошти підуть на підтримку України. Відтоді кошти залишаються замороженими на банківському рахунку у Великій Британії, бо сторони не можуть дійти згоди щодо використання коштів. Попри те що Стармер в грудні 2025 року заявив про організацію передачі тих коштів Україні, справа з місця не зрушилась. Юристи Абрамовича погрожують британському уряду судом. Ті ж юристи Абрамовича, до речі, використовують листи голови президентської фракції у Верховній Раді Давида Арахамії на свій захист. Саме хламідія, перепрошую Арахамія, і є головним посередником в спілкуванні Зеленського із Абрамовичем.
Приїзду Абрамовича до Зеленського передував візит Арахамії до Абрамовича, під час якого Арахамія нібито мав коротку телефонну розмову із путіним.
Про це 7 червня в Telegram поінформував Ukraine context – телеграм-канал, який входить до пулу Офісу президента. І, власне, сам факт цієї розмови із путіним канал подає як щось позитивне. Як тут не згадати про указ того ж Зеленського №679/2022 від 4 жовтня 2022 року, який прямо забороняє перемовини із путіним?! Але тоді треба було пропіаритись, а виконувати закони та підзаконні акти не є потрібним? Це як з Конституцією: коли є можливість «торганути» Україною всупереч 13 та 14 статтям, навіть вночі під час карантину зелені депутати у співпраці із шоколадними та соросятами з пінчуківського «Голосу» зроблять все потрібне. Але потім можна тією ж Конституцією прикриватись задля збереження влади. Досить зручно, чи не так?
Найбільше в цьому всьому мені болить обмежена можливість донесення вищезазначеної правди до мільйонів українців, які є носіями масової свідомості, спотвореної зеленим телемарафоном та іншими ворожими псевдожурналістами і псевдоекспертами.
Окрім цього, в інтерв'ю The Guardian Зеленський вкотре наголосив на важливості створення альтернативи ракетам Patriot в Європі та обміні знаннями у військовій галузі, зокрема галузі БпЛА. При абсолютно правильній тезі, сказаній для The Guardian, Зеленський палець об палець не вдарив задля виробництва в Україні своїх зенітно-ракетних комплексів, які повинні були б складати левову частку системи ППО України.
Зеленського також запитали про зняття партією Reform UK прапору України біля офісу ради графства Ессекс. Зеленський відповів, що «не хоче втручатися в жодні політичні справи», проте «іноді маленькі, незначні помилки можуть зруйнувати велику дружбу чи величезні контакти».
Взагалі дії Reform UK, зокрема, та попередні місцеві вибори у Великій Британії вказують на певну «політичну лихоманку» на Туманному Альбіоні. Черговий доказ «лихоманки» з’явився в день написання цієї статті. Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі подав у відставку. У своїй заяві він розкритикував уряд Стармера за недостатнє фінансування оборони на тлі зростаючих загроз. Проте, як на мене, зведення причин відставки Гілі лише до недостатнього фінансування є неправильним. Насправді це свідчення глибокої кризи в середині лейбористів та двопартійної політичної системи у Великої Британії в цілому.
Саме Британія є локомотивом підштовхування Європи до підготовки оборони від майбутнього нападу рф. І на цьому тлі відставка Гілі є дуже симптоматичною.
Новий уряд Болгарії планує припинити постачання зброї Україні, – заявив міністр оборони Стоянов. Він також сказав, що «Україні потрібно більше людей, а не більше озброєння», а Європі варто послабити санкції проти кремля, адже ті «шкодять економіці континенту». Стоянов закликав до «справедливого миру, який буде визначено обома сторонами, що беруть участь у конфлікті».
«Україна не отримує безкоштовної військової допомоги від Болгарії», – доречно наголосив речник МЗС Тихий.
У сучасних умовах високотехнологічної війни, створення 20-50-кілометрової kill-зони на ЛБЗ, міністр оборони країни ЄС говорить про те, що Україні треба люди, а не зброя. Для чого ця цинічна заява?! Для того, щоб українською кров’ю закривати нестачу озброєння? А на землю без народу прийдуть народи без землі…
Уперше з часів СРСР росія будує нову військову базу біля Фінляндії. Будівництво нового гарнізону розпочалося в Петрозаводську навесні та просувається швидкими темпами. Вже ведуться роботи над десятком великих казарменних будівель. Будівельні роботи є значно масштабнішими порівняно з тим, що раніше старі військові об'єкти в Петрозаводську лише вдосконалювалися. Петрозаводськ – столиця Республіки Карелія, територія якої була захоплена СРСР в ході війни проти Фінляндії в 1939-40. До слова, СРСР через напад на Фінляндію в 1939-му було виключено із Ліги Націй, яку згодом назвали неефективною, адже вона не змогла запобігти ІІ Світовій війні. Зате «високоефективне ООН» після нападу рф на Україну, порушення міжнародно визнаних кордонів та міжнародного права не виключили агресора навіть із Ради Безпеки ООН!
Окрім будівництва бази поблизу Фінляндії, яка вже є членом НАТО, кремль також надзвичайно активізував антивірменську риторику. Після перемоги Пашиняна у Вірменії кремлівські пропагандисти погрожують Вірменії «українським сценарієм», оскільки «вони йдуть європейським шляхом». Проте шлях Вірменії набагато складніший, ніж просто «європейський». Фактично Пашинян, підписавши угоду із головою Азербайджану Алієвим в Овальному кабінеті Трампа, першочергово взяв курс на зближення із США та Туреччиною, до геополітичної орбіти якої належить Азербайджан. Але цей шлях вже є дуже складним, а обіцяє бути ще складнішим. Трохи статистики на підтвердження цих слів: 42% торгівлі Вірменії – з рф, а з Європою – 7%; 87% газу – з рф, «Газпром» – єдиний постачальник, а філіал «Газпром Вірменія» контролює всю газорозподільну мережу. Проте ця статистика може змінитись при покращенні відносин із Азербайджаном, який раніше був військовим противником через Нагірний Карабах;
70% електрики виробляється на російських енергоресурсах. Ядерне пальне разом із ТВЕЛами для Мецаморської АЕС постачає росія, а Севано-Разданський каскад ГЕС – у власності роскомпанії «Ташир». 70% нафтопродуктів – бензину, дизелю, мастил – з рф; 100% пшениці – з росії. Також рф є основним постачальником олії, макаронів, хліба, солодощів;
Південно-Кавказька залізниця є дочірньою компанією «російської залізниці», яка контролює всю інфраструктуру. Відсутність контролю за вітчизняною залізницею є загрозою для суверенітету. Вірменія – яскравий приклад. Проте це не заважає «зеленим» разом із соросятами готувати Укрзалізницю до «прихватизації». Єдиний алюмінієвий завод «Арсенал» належить російській компанії «Русал»; 70% грошових переказів (3,6 млрд доларів) надходить із росії; 35% усього товарообігу Вірменії забезпечує росія.
Завершити хочеться позитивом, який для мене став доволі неочікуваним. Ексголова Верховного Суду Князєв отримав п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. САП офіційно повідомила: 8 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та колишнім Головою Верховного Суду. Його викрито у травні 2023 року на одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, погодився надати викривальні покази на співучасників та отримати реальний строк з конфіскацією майна. Вироком ВАКС ексголову Верховного Суду визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Покарання:
- 5 років реального позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах строком на три роки;
- конфіскація квартири та будинку;
- конфіскація понад 200 тис. доларів США особистих заощаджень;
- спецконфіскація 1 248 700 доларів США, які були предметом неправомірної вигоди.
Крім того, за згодою сторін ексголова Верховного Суду спрямує на підтримку Збройних Сил України через БФ «Повернись живим» 1 104 600 доларів США (чому, до речі, не в держбюджет?! - ред.).
З огляду на те, що Князєва взяли «на гарячому», то доведення його винуватості не було складною справою. А от отримання свідчень проти інших корупціонерів є важливим моментом, який ми, однак, не здатні оцінити. Зрештою на початку цієї справи спільними зусиллями правопохоронців телефон Князєва було вилучено із переліку речових доказів, а саме його телефон містив величезну кількість переписок із іншими суддями, політиками, високопосадовцями тощо. Тому цінність його свідчень ми зможемо оцінити лише по наступних обвинуваченнях та вироках для інших топкорупціонерів. Сподіваємося, що так воно і буде.