Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин № 111
У ніч проти 2 червня путінська окупаційна армія завдала масованих ударів по Україні та, зокрема, по Києву десятками балістичних ракет та сотнями БпЛА. Горіли будинки у Києві та Дніпрі: 23 людини загинули, понад сотню було поранено. Ракети і дрони вдарили також по Харкову, Полтавщині, Сумщині та Запоріжжю.
У Повітряних силах України заявили, що росіяни атакували 729 засобами – це різні види ракет і дронів – 642 вдалося збити або ж подавити.
росія почала масований удар по Києву балістичними ракетами близько другої години ночі. До того Повітряні сили також вказували на пуски крилатих ракет типу «Калібр» з Каспійського моря, які увійшли у повітряний простір країни близько 2:00 ночі і атакували столицю та Дніпро.
«Шахеди» також практично усю ніч атакували Україну.
Після 7 ранку росія вдарила по Києву ще і «Цирконами».
Усього радіотехнічні війська зафіксували 73 ракети і 656 БпЛА, а саме:
• 8 протикорабельних ракет 3М22 «Циркон»;
• 33 балістичні ракети Іскандер-М;
• 27 крилатих ракет Х-101;
• 5 крилатих ракет «Калібр»;
• 656 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас, баражуючих боєприпасів «Бандероль», дронів-імітаторів типу «Пародія».
Реальність нашого часу, до якої жителям столиці, включно із автором статті, доведеться звикнути. Принаймні на ближчі 1,5-2 місяці. Максимальний рівень ескалації передбачає ще більше загострення, для прогнозування якого не потрібно володіти великими аналітичними здібностями.
ЗСУ жорстко відповідають агресору, спрямовуючи свої ефективні удари на ВПК та нафтову інфраструктуру ворога. Протягом травня 2026 року ППО Cил оборони знищено понад 57 000 повітряних цілей:
• 2 аеробалістичні ракети Х-47 М2 «Кинджал»;
• 50 крилатих ракет Х-101;
• 10 балістичних ракет «Іскандер-М/KN-23»;
• 11 крилатих ракет «Калібр»;
• 14 керованих авіаційних ракет Х-59/69;
• 24 крилатих ракет «Іскандер-К»;
• 5 053 ударних БпЛА типу Shahed;
• 1 316 розвідувальних БпЛА;
• 50 894 БпЛА інших типів.
За минулий місяць українські дрони атакували російську нафтову інфраструктуру щонайменше 30 разів – більше, ніж за будь-який інший місяць від початку війни, повідомило агентство Bloomberg 1 червня.
«Атаки України на російські нафтопереробні заводи встановили рекорд у травні, що спонукало москву заборонити експорт авіаційного палива та загрожувало ще більше зашкодити переробці, яка зараз перебуває на найнижчому рівні за 16 років», – йдеться в матеріалі.
Ударів зазнали 16 НПЗ, зокрема вісім із 10 найбільших у росії. Частину заводів атакували багаторазово – щоб не дати рф швидко відновити виробництво та отримати вигоду від зростання нафтових цін на тлі війни з Іраном.
Обсяг переробки в травні опустився до 4,58 мільйона барелів на добу – на 13% менше, ніж рік тому, і до мінімуму з осені 2009 року, свідчать оцінки аналітиків OilX.
Додайте до цього те, що в 1 кварталі 2026 року московський ВВП вперше впав із часу початку повномасштабного нападу на Україну – мінус 1,8%. Тому злісному карликовому «ввп», який сидить в кремлі, це, очевидно, не подобається.
Тому й масштаби ударів по Україні суттєво зростають. Продовжуючи заводити нас в період максимально непередбачуваної турбулентності. Володарі кремля добре розуміють, що поки товстий схудне, то худий здохне. І відповідно спрямовують всі сили на створення страшних життєвих обставин для українців. Зима 2026-27 вже зараз обіцяє стати найважчої для українців за всі роки, а що буде із великими містами, зокрема із Києвом, навіть прогнозувати не хочеться.
Проте державні структури, насамперед вищий політичний рівень на чолі із Зеленським, зобов’язані прораховувати та прогнозувати, що, коли, де та як буде відбуватись в межах ескалації. І відповідним чином готувати всі заходи, враховуючи повноту картини.
Саме тому мені особливо дивним видається певний ряд подій, яким я хочу із вами поділитись.
Уранці 3 червня Санкт-Петербург і Ленінградська область росії зазнали масованої атаки безпілотників.
Телеграм-канал Astra написав, що під удар потрапив Петербурзький нафтовий термінал – один з найбільших російських терміналів з перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні та найбільша стивідорна компанія Великого порту Санкт-Петербурга.
Інші російські телеграм-канали також повідомляли про атаку саме на цей об'єкт і публікували кадри займання.
Інцидент стався в день відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ-2026), який триває з 3 по 6 червня.
ПМЕФ традиційно вважається головним економічним майданчиком росії. Цьогоріч захід проходить під гаслом «Прагматичний діалог – шлях до стабільного майбутнього» та має зібрати представників російської влади, великого бізнесу й іноземних делегацій.
Головне пленарне засідання за участю президента рф путіна заплановане на 5 червня.
Сили безпілотних систем ЗСУ та Служба безпеки України повідомили про те, що під час атаки безпілотників був уражений російський корабель «Бойкий», який є носієм ракет.
Підтвердив атаку на Петербурзький нафтовий термінал і Володимир Зеленський, зазначивши:
«Від нашого державного кордону України до цього об'єкта російської нафтової галузі, яка працює на війну, близько 1100 кілометрів».
Опубліковані Vantor супутникові знімки нафтового терміналу «Санкт-Петербург»/Dnipro Osint
Опубліковані Vantor супутникові знімки нафтового терміналу «Санкт-Петербург» свідчать щонайменше про дев'ять влучань по об'єкту. За попередніми даними, пошкодження зазнали шість резервуарів, один із них було повністю знищено. Крім того, удари припали на технічні естакади у двох окремих місцях. За словами командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді, термінал у Санкт-Петербурзі став уже 20 нафтовим об'єктом у росії, який атакували українські далекобійні безпілотники за останні 33 доби.
При цьому речник путіна пєсков відмовився коментувати конкретно удар по Санкт-Петербургу, заявивши, що це «цілком і повністю прерогатива регіональної влади і нашого Міністерства оборони».
«Але загалом я можу сказати, що для того, щоб таких ударів не було, і триває спеціальна військова операція», – сказав пєсков. Вбивати будемо заради життя, так би мовити.
У той же день 3 червня Володимир Зеленський повідомив у телеграм-каналі, що не задоволений реалізацією юридичних та технічних завдань за наявними контрактами і просить посадовців пришвидшитись.
«У нас є домовленість на найвищому політичному рівні про придбання “Петріотів”, і ця домовленість очікує на реалізацію на рівнях фінансовому, юридичному, технічному. Очікування затягнулося», – зазначив президент.
За його дорученням, представники Міністерства оборони та МЗС, РНБО та дипломатичної команди Офісу мають виправити ситуацію до кінця тижня.
«Завдання абсолютно чітке – пришвидшитись із цим контрактом по “Петріотах”, і це персональна відповідальність залучених посадовців. Кошти з європейського пакету підтримки для України обсягом 90 мільярдів євро та інші наші фінансові ресурси повинні працювати максимально оперативно для виконання саме тих завдань, які забезпечують українцям захист життя», – підкреслив Зеленський та пригрозив кадровими рішеннями, якщо нічого не зміниться до кінця тижня.
Зеленський розгніваний через те, що наразі непропрацьовані навіть юридичні кроки по контракту.
«Поставив фінальний строк – тиждень на всі підготовчі кроки. Розраховую на доповідь в п'ятницю: або ясність щодо реалізації нашої домовленості по “Петріотах”, або серйозні кадрові висновки», – «потужно» підсумував Зеленський.
Що ж в результаті?
Удар по петербургу в день відкриття форуму, на якому має виступити путін, є очевидно емоційно та іміджево болючим для злобного фсб-шника, висока кар’єра якого починалась саме із помічника мера анатолія собчака. Водночас при цьому Зеленський публічно говорить про проблеми із постачанням засобів ППО. В квітні Зеленський взагалі говорив про критично низький рівень забезпеченості «Петріотів», в контексті війни США та Ізраїлю проти Ірану.
Тут хочеться згадати «Мистецтво війни» Сунь Цзи. Полководець може показати ворогу свою слабкість за умови, якщо насправді відповідне місце є сильним, і в такий спосіб добитись певних результатів. Проте якщо слабкість таки виявиться слабкістю, що тоді? І для чого тоді говорити про неї публічно?
Середньостатистичний українець, відчувши на собі демонічний кремлівський військовий вплив, безумовно, емоційно радіє завданню шкоди противнику. Проте якщо ми говоримо про рівень політичного керівництва держави, то там повинно панувати раціо, а не емоціо. Із врахуванням усіх багаторівневих складових.
Завдання виконавців, керівників груп виконавців і навіть керівників відповідних родів військ – максимально ефективно завдати шкоди. Досягнути результату, визначеного оперативним плануванням. Проте не лише оперативна частина є складовою стратегічного планування.
В межах загального стратегічного планування вищі рівні планувальників повинні прораховувати подальші дії ворога.
До прикладу, проведення такої операції після надходження чергової партії боєприпасів до «Петріотів», було б логічніше, чи ні?
І якщо слова Зеленського про брак систем ППО та зарядів до них не є імітацією слабкості (за якою насправді стоїть сила!), то що взагалі відбувається? Про те, чи справді Зеленський почав наслідувати Сунь Цзи та дурити ворога імітованою слабкістю, ми, найімовірніше, дізнаємось вже найближчими днями.
Тотальна спотвореність простору та масової свідомості. Суцільний туман війни та туман брехні.
У контексті петербурзького форуму та тотального туману брехні слід згадати доповідь про майбутнє росії до 2050 року презентована олігархом малофєєвим за участі дугіна, ідеолога «масковскава міра». Оптимістичний сценарій описаний як чітка перемога над Україною, окупація Києва, Одеси та Харкова, розвал ЄС. Песимістичний сценарій означає поразку росії у війні до 2036 року. Перспективою до 2050 року в такому випадку називають навіть розвал росії. «Інерційний» сценарій передбачає застосування ядерної зброї до 2036 року, зміна статусу фактора ядерного стримування та руйнація режиму нерозповсюдження ЯЗ. Відсутність передумов для швидкої перемоги у війні проти України, загроза Третьої світової війни.
Цікавим є те, що в «інерційному» випадку малофєєв-дугін прогнозують глобальний хаос та експансію Китаю.
Пропагандисти кремля не висловлюють позицій, неузгоджених із путінським оточенням. За словами самих авторів, документ уже обговорювався в Академії Генерального штабу рф, а питання державної ідеології регулярно розглядаються в оточенні російської влади.
Завданням цієї доповіді є підготовка та популяризація двох протилежних думок: виправдання можливого перемир’я та агітація московського насєлєнія до подальшої війни. Адже як би не було важко – треба уникнути «інерційного» сценарію та/або розвалу рф із китайською експансією. Високий пілотаж хуцпи та чорної риторики від кремлівських демонічних сил.
Фото: ОПУ
3 червня у Києві з офіційним візитом перебував Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Сам собою візит вищої посадової особи НАТО до Києва є знаковою подією, справжній політичний зміст якої ми побачимо лише згодом, адже справжня політика відбувається «за кулісами». Проте спільна пресконференція Зеленського та Рютте також є доволі інформативною, тож пропоную вашій увазі її ключові тези:
• Зеленський повторив, що Україна вже довго очікує на візит переговорної групи США. На його думку, наразі питання номер один для США – це Іран, а не Україна: «Я готовий до прямих переговорів з путіним, щоб завершити цю війну, аби не чекати, поки США закінчать всі конфлікти у світі, а потім “черга” дійде до нас».
• 6 країн підтвердили, що зроблять внески до програми PURL. Внески були у травні, і будуть у червні.
• Україна спрямовує $45-50 млрд на рік на виробництво зброї.
• Черга на Patriot вимірюється в роках. Українська сторона вирішила домовитися з іншими країнами про зміну черги, але для цього необхідно проплатити контракт: «Якщо ми розраховували тільки на партнерські гроші, а їх до цього моменту не було. Або ми розраховували на європейські гроші від заморожених активів, а вони ще не прийшли. Тому ми повинні що завгодно зробити, але проплатити цей контракт. Інакше ці системи і ракети прийдуть у 2030 році».
• Україна готує експертні місії для відрядження до Естонії, Литви, Латвії та Румунії на тлі ситуацій з російськими дронами.
Двома днями раніше Володимир Зеленський в інтерв’ю для CBS News висловив сподівання, що посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер приїдуть в Україну протягом двох тижнів. При цьому Зеленський визнав, що візит Кушнера і Віткоффа залежить від ситуації на Близькому Сході. Водночас він додав, що «нам потрібно побачити американську переговорну групу в Україні».
«Вони тут ще жодного разу не були. Я думаю, це важливо не [тільки] для нас. Їм корисно зрозуміти, побачити, побачити людей, що їхнє життя триває, але ми хочемо зупинити цю війну. Це має зупинити росію. Вони кілька разів були в москві. Я говорив про це раніше: якщо вони хочуть поїхати цього разу до москви, їм потрібно приїхати до Києва, а потім їхати до москви. Я думаю, це буде корисно», – резюмував Зеленський.
За інформацією видання Bloomberg, чиновники з головних європейських союзників України – Німеччини, Франції та Великої Британії – працюють над планом залучення росії до мирних перемовин, адже бачать зміцнення позиції Києва.
Кількома днями раніше Politico стверджувало, що Європейський Союз розглядає кандидатури ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель, колишнього прем’єра Італії Маріо Драгі й президента Фінляндії Александра Стубба на роль перемовників. І якщо щодо президента Фінляндії у мене заперечень не виникає, то кандидатура подружки путіна Меркель як перемовника із путіним викликає не те що зауваження, а обурення!
«Це доручення президента – якнайшвидше спробувати припинити цю війну… Бажано до зими. Я як керівник Офісу президента буду робити все для того, щоб досягти мети, яку поставив президент України. Вона абсолютно правильна, вчасна і продумана», – сказав Кирило Буданов 1 червня на форумі «Архітектура безпеки 2026».
Тези екскерівника ГУР цілком природні, зрозумілі та правильні. Проте якось вони не дуже корелюють із усією попередньою риторикою Зеленського.
Саркастичний та болючий коментар з приводу цього неспівпадіння написав Остап Дроздов: «... Ніхто не кидається звинуваченнями в державній зраді за слово “припинити”. Нікого вже не тригерить, що кумир доручає “припинити”, а отже, в передранковому серпанку розтануло слово “перемога”. І вже ніхто не б’ється в істериці над кордонами 91 року. Всі вже забули надцять планів перемоги, презентованих у форматі Adobe 3 роки поспіль. За належне всі сприйняли рішення президента втрачати території, адже саме це зашито в поняття “припинити”. Ніхто не влаштовує злісних мітингів під лозунгами “не віддамо ні сантиметра замінованої землі”. Ніхто не звинувачує царя в відступі від найвищих ідеалів. Ніхто не вбачає в слові “припинити” скасування всіх нав’язаних наративів про “незламну безкомпромісність”, якою годували всі ці роки в односторонньому порядку».
Так і хочеться вчергове написати про розум, а не емоції. Ех, якби ж українці керувались розумом, а не емоціями ще хоча б з 24 лютого 2022 року, то навіть вихід на кордони 1991 року до нинішніх днів був би досить таки реальним. Проте тодішні шанси, подаровані Творцем, ми втратили завдяки зеленувато-зомбованій боневтікальній масовій свідомості, замість справедливого покарання прихованих ворогів та зрадників.