Круглий стіл «Безпека та європейська інтеграція Чорноморського регіону: Україна — Молдова»
У четвер, 16 квітня 2026 року, громадські організації «Український центр миробудівництва» та «Буковинський політологічний центр» спільно з Інститутом світової політики й за організаційного сприяння Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв провели в Медіацентрі ГДІП круглий стіл на тему: «Безпека та європейська інтеграція Чорноморського регіону: Україна — Молдова».
Участь у заході взяли представники іноземного та вітчизняного дипломатичних корпусів, українських медіа, закладів вищої освіти й експертного середовища.
Директор Інституту світової політики Євген Магда
Захід модерував директор Інституту світової політики Євген Магда. Спікерами круглого столу були Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Віктор Кіріле; народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук; екскерівник Кабінету Президента Республіки Молдова Адріан Балутел; доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології та державного управління, директор Науково-дослідний інституту європейської інтеграції та регіональних досліджень Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Анатолій Круглашов; професорка, завідувачка кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. Мечникова Ольга Брусиловська; керівниця Центру української мови та культури Бєльцького державного університету ім. Алеку Руссо Діана Ігнатенко; завідувач Навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Віталій Кулик; експерт з політичних та безпекових питань неурядової організації «WatchDog.md» Андрій Куруару; етнічний гагауз, журналіст, політичний аналітик Іван Капсамун; журналіст, засновник медіапроєкту «Nokta.md» Михайло Сіркелі; експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін; військовослужбовець та громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014–2015 рр.), директор «Агентства з реформування сектору безпеки» Віктор Ягун; аналітик з питань безпеки та військових справ, полковник у відставці, колишній голова Прикордонної поліції Молдови Росіан Васілой.
Під час заходу відбулося фахове обговорення низки питань, а саме проаналізовано: поточну ситуацію євроінтеграційного процесу України та Молдови; нові тенденції російських інформаційно-психологічних операцій, націлені на блокування європейського майбутнього держав; виклики та загрози російського впливу в українсько-молдовському транскордонному регіоні; перспективи розвитку двостороннього співробітництва у сфері освіти й науки; механізми протидії підривних практик російської неоімперської політики.
Посол Молдови в Україні Віктор Кіріле
Відкрив круглий стіл Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Віктор Кіріле, який висловив співчуття жертвам російських атак і наголосив, що такі дії є неприйнятними та повинні бути покарані як воєнні злочини в майбутньому справедливому мирі. Пан Посол висловив глибоку вдячність Молдови Україні та її народу за стійкість і жертви, які, за його словами, забезпечили безпеку й незалежність самої Молдови. Дипломат наголосив на незмінній підтримці України до перемоги та встановленні тривалого миру, а також доповнив, що європейська інтеграція для Молдови — це не лише економічний проєкт, а передусім питання безпеки й існування держави, і що цей шлях тісно пов’язаний з Україною. «Моє послання обом нашим країнам, органам влади в Кишиневі та Києві: ми повинні інтегруватися економічно, політично, а також у сферах безпеки, транспорту та енергетики. Це зміцнить нашу спільну безпеку. Україна виграє від того, що має Молдову як стабільного, незалежного і процвітаючого сусіда, так само як і Молдова залежить від України», — зазначив дипломат та акцентував на спільності стратегічних цілей обох країн, що ними є вступ до ЄС, зміцнення регіональної стабільності та безпеки, а також поглиблення співпраці між державами на всіх рівнях.
Народний депутат України Вадим Галайчук
Народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук також наголосив на спільності євроінтеграційного шляху України й Молдови та важливості синхронного руху до вступу в ЄС. Експерт окреслив ключові часові орієнтири — 2027 рік для технічної підготовки, 2029 рік для завершення політичних процесів — і зазначив, що нинішнє «вікно можливостей» виникло значною мірою через російську агресію. «Наші шляхи дуже схожі: ми почали практично одночасно, рухаємося в межах подібної переговорної рамки, використовуємо схожі інструменти — адаптацію законодавства, національні програми. Україна прийняла таку програму нещодавно, а Молдова — ще у 2025 році. Водночас Україна проходить цей шлях в умовах повномасштабної війни, тоді як Молдова стикається з інтенсивною гібридною та інформаційною війною, що особливо проявлялася під час виборів і референдумів. Мета цих впливів однакова — завадити євроінтеграції. Саме тому важливо зберігати синхронний рух України і Молдови до ЄС», — зазначив експерт, а також виокремив геополітичне значення розширення ЄС, роль України й Молдови у зміцненні безпеки Європи та важливість практичної співпраці, зокрема через спільні інфраструктурні та економічні проєкти.
У своєму слові екскерівник Кабінету Президента Республіки Молдова Адріан Балутел аргументував значущість якнайшвидшого відкриття переговорів про вступ до ЄС для України та Молдови та запевнив, що це має не лише технічне, а й сильне політичне значення. Спікер відзначив прогрес Молдови у підготовці до переговорів і амбіцію завершити їх до 2028 року. Окремо Адріан Балутел акцентував, що обидві країни повинні рухатися разом, використовуючи можливості спільних інвестицій, інфраструктурних проєктів і фінансування з боку ЄС. Аналітик зазначив, що результат євроінтеграції має бути відчутним для громадян — покращувати якість життя, створювати робочі місця та розвивати інфраструктуру: «…Євроінтеграція має виходити за межі Брюсселя і перетворюватися на процеси, які відчувають звичайні громадяни в наших громадах». Експерт також відзначив, що тісна співпраця між Україною, Молдовою та Румунією є ключовою для цього процесу, а Україна відіграє важливу роль у безпеці Молдови.
Про освітню співпрацю та партнерства на регіональному рівні говорив доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології та державного управління, директор Науково-дослідний інституту європейської інтеграції та регіональних досліджень Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Анатолій Круглашов. Експерт наголосив на важливості розвитку регіональної співпраці між Україною, Румунією та Молдовою та підкреслив активні партнерства між університетами і спільні проєкти. Водночас пан Круглашов звернув увагу на ключові проблеми, зокрема залежність від фінансування ЄС, брак власних ініціатив і інвестицій з боку держав, слабкий зв’язок досліджень із реальними безпековими викликами та недостатню практичну імплементацію експертних напрацювань. «Наша співпраця є дружньою і інтенсивною […], але я не бачу реальної ініціативи з обох сторін інвестувати будь-які кошти, щоб зробити нашу освітню і наукову співпрацю більш взаємною, більш вигідною і більш стабільно підтримуваною з боку обох державних інституцій», — додав на завершення експерт.
У свою чергу, професорка, завідувачка кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. Мечникова Ольга Брусиловська представила результати дослідження про інтеграцію України та Молдови до ЄС, виокремивши чотири ключові висновки: неефективність і неузгодженість інструментів ЄС, застарілість мультилатерального підходу на користь більш індивідуалізованої співпраці, суперечливий вплив євроінтеграції на демократизацію та зростання ролі безпекового чинника. Фахівчиня наголосила, що попри певні успіхи реформ, існують проблеми з політичною залежністю інституцій і реалізацією політик, а головним пріоритетом ЄС нині є безпека: «Ми пам’ятаємо, що ЄС пов’язує Україну та Молдову у так званий «тандем», і сьогодні очевидно, що з одного боку це сповільнює шлях Молдови до ЄС, але з іншого — і Україна, і Молдова підтвердили своє бажання зберігати цей підхід. Це пояснюється не стільки ціннісним підходом, скільки поточним пріоритетом ЄС — безпековим виміром».
Керівниця Центру української мови та культури Бєльцького державного університету ім. Алеку Руссо Діана Ігнатенко представила досвід державного університету та Центру у розвитку українсько-молдовської освітньої та наукової співпраці: окреслила історію підготовки фахівців з української мови в Молдові, акцентувала на важливості міжнародних партнерств з українськими університетами та інституціями, а також навела ключові досягнення центру як осередку українознавства. Окрему увагу пані Ігнатенко приділила культурно-просвітницьким проєктам, роботі з молоддю та зміцненню міжкультурного діалогу, наголосивши на ролі такої співпраці у підтримці європейських цінностей, консолідації суспільства та формуванні спільного безпечного майбутнього України і Молдови.
Віталій Кулик
На проблемі російських інформаційних операцій і дезінформаційних кампаній у Молдові та Україні у свої доповіді говорив завідувач Навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Віталій Кулик. Експерт описав масштабне використання соцмереж (TikTok, Telegram, YouTube), штучного інтелекту та мережі фейкових акаунтів для просування проросійських наративів, зокрема про «антидемократичність» Молдови, загрози євроінтеграції та втрату суверенітету. «Проблема залишається масштабною: значна частина населення вже перебуває в інформаційних «бульбашках», і класичні методи фактчекінгу не завжди ефективні. Тому необхідні нові підходи до протидії, включно з більш складними інформаційними та когнітивними стратегіями. Росія при цьому продовжує системно інвестувати в інформаційні операції: від великих кампаній до дрібних локальних блогерів і чатів, які створюють ілюзію «місцевого голосу» та поширюють конспірологічний контент», — додав на завершення спікер і підкреслив необхідність посилення співпраці України, Молдови та європейських партнерів у протидії дезінформації та розвитку спільних механізмів інформаційної безпеки.
У свою чергу, експерт з політичних та безпекових питань неурядової організації «WatchDog.md» Андрій Куруару проаналізував ситуацію гібридної війни проти Молдови, зосередившись на масштабних російських інформаційних операціях, підкупі виборців, дезінформаційних кампаніях у соцмережах та використанні штучного інтелекту для поширення фейкового контенту. Експерт підкреслив, що ці дії мають на меті посіяти сумніви, паралізувати демократичні процеси та зупинити європейську інтеграцію, але водночас відзначив стійкість Молдови та важливу роль міжнародної підтримки, зокрема ЄС і України: «Стійкість вимагає наступальності. Ми не можемо діяти в системі, де лише очікуємо, що робитиме проросійський табір і як ми на це реагуватимемо. Ми повинні бути проактивними».
Про гагаузьку спільноту в Україні та Молдові у своєму виступі говорив етнічний гагауз, журналіст, політичний аналітик Іван Капсамун, який зазначив, що це один народ, який після розпаду СРСР розійшовся у своєму політичному та соціальному розвитку. Пан Капсамун додав, що гагаузи України значною мірою інтегровані в українське суспільство, частина з них служить у Збройних силах України, а російський вплив там значно обмежений, тоді як у Молдові ситуація складніша через автономію та більшу чисельність громади. Експерт звернув увагу на спроби росії використовувати гагаузьке питання як інструмент впливу на регіон та наголосив на необхідності активнішої гуманітарної й інформаційної політики України: «Звичайно, що це внутрішня справа Молдови, але водночас, Україна має грати більшу роль в цьому регіоні. Тим більше, що є така можливість, тому що є гагаузи з боку України. І ми, звичайно, підтримуємо контакти між гагаузами Молдови і України».
Журналіст, засновник медіапроєкту «Nokta.md» Михайло Сіркелі у своєму виступі говорив про гагаузьку автономію у Молдові, як важливий елемент гібридного впливу росії в регіоні. Фахівець зазначив, що автономний статус, створений для підтримки розвитку гагаузької ідентичності, на практиці був використаний як інструмент впливу москви для політичної дестабілізації, зокрема через виборчі процеси та схеми підкупу виборців. Окремо пан Сіркелі підкреслив, що росія нібито контролює частину місцевих еліт і використовує Гагаузію як майданчик для впливу на Молдову, а також частково на Україну. На завершення, спікер наголосив на необхідності перегляду механізмів автономії та посилення ролі центральної влади Молдови у виборчих процесах: «Зараз для Республіки Молдова стоїть велике завдання — забрати цей інструмент у Москви і повернути все до нормального стану. Тобто, щоб до влади могли прийти люди з проєвропейською або промолдовською орієнтацією і змінити локальну політику».
Борис Бабін
Про гібридний вплив росії в Чорноморсько-Балканському регіоні та його наслідки для Молдови, України й сусідніх країн говорив експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін, який зазначив, що росія використовує як традиційні інструменти дестабілізації (етнічні меншини, політичні еліти, вибори), так і сучасні методи інформаційного впливу, включно з мережами дезінформації та цифровими платформами. Пан Бабін підкреслив важливість міжнародної співпраці, регіональних безпекових форумів і посилення європейських механізмів як відповіді на ці виклики, а також необхідність більш системної взаємодії експертів для протидії гібридним загрозам.
Віктор Ягун
У свою чергу, військовослужбовець та громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014–2015 рр.), директор «Агентства з реформування сектору безпеки» Віктор Ягун розглянув механізм протидії російській неоімперській політиці як системі гібридного впливу, що поєднує військові, інформаційні, економічні та політичні інструменти з метою контролю рішень і дестабілізації суспільств України та Молдови. Експерт наголосив, що відповідь має бути комплексною: від зміцнення інституційної стійкості та протидії агентурним мережам до контролю інформаційного середовища, енергетичної незалежності та транскордонної співпраці. «Російська неоімперська політика — це не набір окремих дій, це справді цілісна система»,— у підсумку наголосив експерт.
Аналітик з питань безпеки та військових справ, полковник у відставці, колишній голова Прикордонної поліції Молдови Росіан Васілой у своєму виступі охарактеризував російську підривну діяльність як комплексну гібридну систему, що поєднує дезінформацію, агентурні мережі та фінансування для дестабілізації України й Молдови. Експерт наголосив, що протидія цим загрозам можлива лише через спільну регіональну співпрацю та інтегровані механізми безпеки, зокрема у форматі Україна — Молдова — Румунія.
Після виступів експертів відбулася жвава дискусія, до якої доєдналися гості в залі.
Запис заходу можна переглянути за QR-кодом:
Стаття Юлії Ярмоленко, фото Валерія Притули