Круглий стіл «Парламентські вибори в Республіці Молдова — український контекст…»

У вівторок, 16 вересня 2025 року, Інститут світової політики спільно з громадськими організаціями «Український центр миробудівництва» та «Інститут демократизації та розвитку» за організаційного сприяння Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» у приміщенні Медіацентру ДП «ГДІП» провів круглий стіл на тему «Парламентські вибори в Республіці Молдова — український контекст…».

До участі в заході прилучилися представники іноземного та вітчизняного дипломатичного корпусу, українських ЗМІ, закладів вищої освіти й експертного середовища.

Захід модерував директор Інституту світової політики Євген Магда. У вступному слові він актуалізував тему круглого столу та наголосив на значенні майбутніх парламентських виборів у Молдові для розвитку подальших двосторонніх відносин з Україною: «Парламентські вибори у Республіці Молдова стануть, можливо, однією з головних подій у нашому регіоні восени цього року, зокрема, будуть надзвичайно вагомими для України. Україна та Молдова мають понад 1200 кілометрів спільного кордону, обидві країни сьогодні є претендентами на вступ до Європейського Союзу. Також актуальним є інтерес агресивної росії та спроби здійснення її впливу на перебіг політичного процесу в Республіці Молдова. Сьогодні ми зібрали фахових експертів, які представлять громадськості свої думки на цю тему».

Євген Магда, модератор заходу, директор Інституту світової політики

Спікерами круглого столу були Надзвичайний і Повноважний Посол Молдови в Україні Валеріу Ківерь; Посол з особливих доручень МЗС, відповідальний за придністровське врегулювання, Марко Шевченко; народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук; заступник голови Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко; політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Маріанна Присяжнюк; головний редактор «Karadeniz Press», журналіст «TVR Moldova» Міхай Ісак; голова Інституту демократизації та розвитку Дмитро Сав’юк; голова Національного конгресу українців Молдови Дмитро Лекарцев; президент громадської організації «Ліберально-демократична ліга України» Артур Харитонов; кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський.

Зліва направо: кандидат політичних наук Станіслав Желіховський, голова Інституту демократизації та розвитку Дмитро Сав’юк, директор Інституту світової політики Євген Магда, Надзвичайний і Повноважний Посол Молдови в Україні Валеріу Ківерь, Посол з особливих доручень МЗС України Марко Шевченко, голова Ліберально-демократичної ліги України Артур Харитонов

У своєму виступі Надзвичайний і Повноважний Посол Молдови в Україні Валеріу Ківерь зазначив: «На жаль, підсумовуючи результати виборів минулої осені, національні інституції та громадянське суспільство [Молдови] зрозуміли й довели, що Росія безпрецедентно втручалася у виборчий процес. Наче вірус, який поширюється повсюди й шукає вразливі місця. Передусім за допомогою грошей і для інсценованих протестів, і для прямого підкупу виборців. За офіційними даними, національна поліція виявила, що торік, прямо перед виборами, один російський банк відкрив понад 138 тисяч рахунків на ім’я громадян Молдови, а прикордонна служба за один день вилучила понад мільйон євро готівкою, які були контрабандно ввезені через аеропорт Кишинева з єдиною метою — фінансування незаконних кампаній проти уряду. […] 2025 року ці спроби стали ще масштабнішими: за оцінками, Росія виділила щонайменше 100 мільйонів євро на операції впливу в нашій країні». Пан Посол наголосив, що цьогорічні парламентські вибори в Молдові відбуватимуться в умовах безпрецедентного зовнішнього тиску. За його словами, серед методів російського впливу масові фінансові вливання, використання криптовалют і телеграм-платежів для підкупу, а також поширення дезінформації за допомогою бот-мереж і штучного інтелекту. Він підкреслив, що соціальна шкода від цього впливу особливо небезпечна в умовах «епохи постправди», коли будь-яка інформація може зруйнувати здатність людей мати чітку позицію. Пан Ківерь також наголосив: «Стабільна Молдова підтримуватиме Україну ще сильніше, ніж ми робимо це зараз».

Крім того, він звернув увагу на важливу роль української громади Молдови, яка становить приблизно 6,5% населення й може відіграти важливу роль у майбутньому держави.

Посол з особливих доручень МЗС, відповідальний за придністровське врегулювання, Марко Шевченко наголосив, що в інтересах України мати на західному кордоні дружню державу. Це важливо не лише для нашого євроінтеграційного поступу, а й для розвитку економічної співпраці, транспортних і логістичних маршрутів. Від цього залежить і доля багатьох українців, які через російську агресію були змушені шукати прихистку в Молдові. Водночас у самій Молдові не зникає політична напруга: значна частина місцевих політичних сил і надалі тяжіє до ідеї відновлення партнерських відносин із росією: «Україна зацікавлена, щоб Молдова залишалася нашим другом, а спільний рух до європейської інтеграції був незмінним. […] Від цих виборів залежатиме, чи Україна матиме з Молдовою партнерські відносини й надалі, чи ми муситимемо розглядати варіанти гарантування нашої національної безпеки, якщо до влади в Молдові прийдуть сили, які надають перевагу дружити з Російською Федерацією».

Надзвичайний і Повноважний Посол Молдови в Україні Валеріу Ківерь

Посол з особливих доручень МЗС, відповідальний за придністровське врегулювання, Марко Шевченко

Під час заходу відбулося обговорення актуальної ситуації, пов’язаної зі спробами керівництва росії всупереч нормам міжнародного права втрутитися в парламентські вибори в Республіці Молдова, заплановані на 28 вересня 2025 року. У межах круглого столу учасники обговорили досвід протидії російській пропаганді й інформаційним загрозам у виборчий період, питання викриття маніпуляцій, спрямованих на молдовську діаспору, а також фокусування кремля на закордонних виборцях, які свого часу відіграли вирішальну роль у перемозі Маї Санду на президентських виборах.

Про партнерство, спільний шлях Молдови та України до євроінтеграції, а також активний діалог між урядами держав щодо протидії російській дезінформації напередодні парламентських виборів у Молдові говорив народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук: «З погляду нашого спільного руху до євроінтеграції, ми дуже багато зробили, щоб цей процес був швидким і успішним як для нас, так і для Молдови. Ми пам’ятаємо, як це розпочалося у лютому 2022 року і як упродовж 3 років ми були пов’язані, зокрема, формально наші спільні зустрічі відбувалися в Кишиневі, Києві, Брюсселі, і ми завжди підтримували одне одного, щоб ця синхронізація була ефективною і доцільною. […] У Верховній Раді України і Парламенті Молдови чудово розуміють можливі наслідки проросійських впливів. Ми регулярно зустрічаємося, проводимо спільні заходи та плідно працюємо з нашими партнерами в ЄС, США та з інших держав щодо того, чому російські наративи неправдиві і шкідливі, а також як Молдова має формувати свою політику стосовно Кремля. Сьогодні ми маємо однакове бачення цієї проблеми, й парламенти та інші урядові структури активно співпрацюють для її розв’язання. Тому багато уваги надано тому, як формується суспільна думка, як допомогти молдовським колегам у боротьбі проти гібридної інформаційної атаки, дуже інтенсивної, адже Росія останнім часом працювала саме в цьому напрямі. Одним із пріоритетних завдань є якраз боротьба проти російського наративу, що Молдова формує дуже дружню до Росії політику і владу або що Молдова повторює шлях України». 

Під час свого виступу заступник голови Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко фахово оцінив ризики для України у випадку перемоги проросійських сил на парламентських виборах у Республіці Молдова: «У разі можливого повторення грузинського сценарію будуть винні самі молдовани саме через відсутність належного системного політичного реагування на ті виклики, які сьогодні стоять перед молдовською владою. Росія є нашим спільним ворогом і викликом. У такому разі відсутність системної роботи, зокрема з етнічними групами країни, при наявності необхідних інструментів, а також з урахуванням подій в Україні, постає реальною загрозою, яка матиме свої наслідки. Зрозуміло, що для України сьогодні ще понад тисячу кілометрів лінії кордону [з державою], де може бути недружній режим, — це великі ризики і навантаження, тому, звісно, ми як парламентарі та експерти, не порушуючи суверенітет іншої держави, намагаємося втримати ситуацію. Хоча передусім це завдання тих, хто сьогодні при владі. Я сподіваюся, що європейський вибір буде утверджений, але мені дивно, що ті проросійські сили, які фінансує Москва, працюють з регіонами Молдови та з різними групами населення, а проєвропейські — ні. Але, на жаль, коли рівень життя не дуже високий, люди піддаються пропаганді».

Політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Маріанна Присяжнюк у своїй доповіді зосередила увагу на методологічних проблемах, зокрема стосовно сприйняття Республіки Молдова: «Якщо ми Молдову розглядаємо як пострадянський простір, ми й себе так інтерпретуємо, а це виключає значну частину політичного, інформаційного простору, громадянського суспільства та іншої низки впливів, які циркулюють у Молдові: як у російськомовному середовищі, так і румуномовному. […] З іншого боку, досвід України й Молдови, а надто після 2022 року, підтверджує дружність зовнішньої політики до України й регіону». Пані Присяжнюк також додала, що в контексті майбутніх виборів у Молдові важливим чинником змін є формування нової еліти, яка здатна протистояти своїм попередникам та усталеним кліше. 

Головний редактор «Karadeniz Press», журналіст «TVR Moldova» Міхай Ісак під час свого виступу зауважив: «Православна церква Молдови, що підпорядковується Московському патріархату, перетворила сотні телеграм-каналів, вайбер-чатів і тікток-акаунтів на майданчики для поширення проросійської пропаганди. Ми бачимо, як молдовські церкви за кордоном стають інструментом російського впливу, виправдовуючи агресію проти України та агітуючи проти європейських цінностей».

Консул Посольства Єгипту в Україні Хоссам Камалелдін

Другий секретар з політичних питань Посольства Румунії Стефан Вачеан

Радник Посольства Узбекистану в Україні Шамсіддін Абдуходжаєв

Перший радник Посольства Польщі в Україні Аркадіуш Сарна

Другий секретар з політичних та економічних питань Посольства Молдови в Україні Крістіан Іордакі

Статистичними даними щодо української діаспори у Республіці Молдова, а також дослідженням причин, що впливають на її інтенсивне скорочення, поділився у своїй доповіді голова Інституту демократизації та розвитку Дмитро Сав’юк: «Аналіз етнічного складу населення в Республіці Молдова свідчить, що станом на сьогодні чисельність українців більша, ніж інших національних меншин, які проживають на території країни. Вони становлять найбільшу етнічну групу після титульної нації. Згідно з відкритими статистичними даними, на момент проголошення незалежності Молдови там мешкало понад 600 тисяч українців, що становило понад 10 відсотків населення новоутвореної держави. Однак з того часу динаміка статистичних показників демонструє негативну тенденцію скорочення кількості українського населення Молдови. […] Сьогодні є очевидним факт зменшення кількості українців у Молдові: за 24 роки більш ніж у п’ять разів. Звісно, що таку тенденцію можна пов’язати з природними процесами зменшення населення в країні, де численність впала. Однак у цьому випадку варто звернути увагу на кількість населення, яке вважає своєю рідною мовою російську. Водночас відсоток етнічних росіян зменшився, а кількість російськомовного населення зросла. Отже, можна зробити висновок про тенденцію до русифікації українців у Республіці Молдова. Аналізуючи причини такої ситуації, ми вважаємо це одним із проявів потужного російського впливу в Молдові, а надто серед національних меншин. Українців у Молдові постійно звинувачують у проросійськості, адже вони живуть у проросійському інформаційному середовищі, що впливає на них. Також це пов’язано з тим, що роботу з українцями в Молдові ігнорували й Кишинів, і Київ, а москва активно працювала в цьому середовищі ще з часів розвалу Радянського Союзу. […] Щоб змінити цю ситуацію, необхідно здійснювати планову й активну роботу з українською громадою Молдови як молдовській, так і українській владі разом. Головним напрямом роботи слід обирати вектор збереження ідентичності й виправлення ситуації з інформаційним впливом».

Безпрецедентне втручання росії та загрозу впливів проросійських сил на населення Молдови в контексті виборів підтвердив у своєму виступі голова Національного конгресу українців Молдови Дмитро Лекарцев: «Для майбутнього держави цьогорічні вибори є вирішальними, від результатів яких залежить: чи Молдова продовжить свій рух у ЄС, чи Росія зможе заблокувати цей процес. Втручання Росії безпрецедентне, із застосуванням різних способів: підкупів виборців, щоденних масштабних кампаній з дезінформації, спроб дестабілізувати ситуацію в країні через різні групи людей, зокрема й тих, які перебувають у тюрмах, а також через роботу з національними меншинами. На жаль, Росія намагається використовувати українців для досягнення своїх цілей. Відбувається спрямована русифікація українського населення Молдови. Це ще один прояв глобальної політики Росії зі знищення українців, зокрема й у Молдові». Пан Лекарцев також акцентував на необхідних діях для нарощення потужності проактивних сил, здатних чинити опір російській пропаганді: «З українським населенням можливо працювати лише через цілеспрямовану політику Кишинева та Києва — підтримку активних сил у громаді, плідну роботу з місцевими лідерами думок, формування ефективної національної політики в Молдові, яка підвищить статус української мови та поверне її в публічний простір, і, безсумнівно, активнішу присутність в інформаційному полі Молдови й роботу з місцевими українцями. Нам бракує стейкхолдерів або тих людей, які представляли б українську меншину на високих посадах у Парламенті та Уряді, щоб це питання перейшло на абсолютно новий рівень».

Президент громадської організації «Ліберально-демократична ліга України» Артур Харитонов у своєму виступі зосередився на стратегічному баченні ролі України в регіоні та її відносинах із сусідами, зокрема й Молдовою. Він наголосив, що головні виклики пов’язані не лише з агресивною політикою росії, а й з тим, наскільки сама Україна готова підтримувати партнерів, інвестувати в розвиток сусідніх держав і ділитися демократичними практиками: «Ми маємо двох сусідів з різними контекстами, але обидва важливі для нашої національної безпеки — це Молдова і Білорусь. Очевидно, Молдова — максимально оптимістичний партнер, але ми повинні вибудовувати стратегічну візію наших дій. Проблема не в сусідах, а в нас самих: що ми зробили для того, щоб Молдова почувалася стійкою перед зовнішніми викликами. І очевидно, що ми недопрацювали». Особливу увагу пан Харитонов приділив питанням зовнішнього втручання у вибори в Молдові, зокрема, впливу проросійських сил, а також підкреслив важливу роль молоді у розвитку взаємодії між Україною та Молдовою: «Щодо зовнішнього втручання у вибори в Молдові, то тут питання ширше. Служби різних країн давно попереджають: автократії єднаються, втручаючись у виборчі процеси та використовуючи різні технології. Ми можемо спостерігати навіть втручання КНДР через російські інформаційні мережі. Коли ж проросійські сили потрапляють у парламент, їм потрібні гроші для розвороту: спершу — проти НАТО, щоб уникнути українського сценарію, а згодом — від європейської інтеграції. У цьому контексті важливою є роль молоді як рушійної сили багатьох процесів. Дуже хотілося б, щоб українська молодь була ліпше залучена до взаємодії з молдовською, щоб вони обмінювалися практиками. Нам є чим пишатися після Революції гідності й на демократичному шляху, і цим важливо ділитися».

«Парламентські вибори у Республіці Молдова відбуваються в контексті дуже складної безпекової і політичної ситуації в регіоні, і для ЄС ця країна вже давно не є далеким сусідом. Наші європейські партнери розглядають Молдову як майбутнього члена європейської спільноти, і це дуже важливо розуміти, а отже, однозначно можна говорити про те, що майбутні вибори є своєрідним рубіконом для Молдови, її чинної влади та вочевидь рубіконом для всіх нас», — зазначив кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський, а також коротко схарактеризував геополітичні амбіції російської федерації. Експерт також зауважив багатовимірність європейської підтримки Молдови: «Європа сьогодні демонструє широкий спектр підтримки від макрофінансової допомоги до програм енергетичної безпеки й оборонного зміцнення. Україна також зробить усе можливе, щоби підтримати на Молдову на шляху європейської інтеграції». 

Після виступів експертів відбулася жвава дискусія, до якої доєдналися гості в залі.

Запис заходу можна переглянути за qr-кодом:

Авторка матеріалу: Юлія Матковська, журналістка дирекції «Медіацентр» ДП «ГДІП»