Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №106
Перемир’я досягнуто. Але поки не в Україні
Припинення бойових дій між США та Іраном – безумовно, вкрай позитивна подія. Залишається надіятись, що йтиметься про справжнє завершення війни, а не про перерву між першим та другим раундами.
На тлі попередніх погроз президента США Дональда Трампа про те, що «цієї ночі загине ціла цивілізація», двотижневе перемир’я виглядає чималим успіхом. Того ж дня американські стратегічні бомбардувальники B-52 Stratofortress вилетіли у бік Ірану з авіабази Ферфорд на південному заході Великої Британії. І світові лідери, і аналітики вже почали прогнозувати ледь не використання ядерної зброї, але обійшлось без цього… Зрештою «скриня Пандори», відчинена путіним у 2014 році із нападу на Україну та анексії Криму, вже принесла крах світової геополітичної архітектури та небачену з часів Другої світової кількість зла. Використання ядерної зброї будь-ким із «гравців», відчинить двері в безодню, куди людство падатиме колективно включно із агресором.
І навіть хитрозробленість певних планувальників та створення ними так званих зон керованого хаосу в багатьох випадках неможливо спрогнозувати. І тоді керованість може виявитись ілюзією, а справжній Творець справедливо покарає хитрозроблених паразитів-фарисеїв.
8 квітня президент США Дональд Трамп повідомив, що Сполучені Штати та Іран прийняли пропозицію Пакистану щодо припинення вогню на два тижні.
В Ірані підтвердили свою згоду на припинення вогню та оголосили про наміри відкрити Ормузьку протоку на період дії перемир’я.
Пакистан є мусульманською державою, що стала свого роду буфером для спілкування воюючих сторін, проте його роль досить незрозуміла. З одного боку, Пакистан є мусульманською державою, що володіє ядерною зброєю. З іншого, Пакистан є важливим партнером Китаю, який підсилював його для протистояння з Індією та побудови нового шовкового шляху. Сама історія з отриманням Пакистаном ядерної зброї, до речі, також є невизначеною публічно. Найпопулярнішими гіпотезами є дві:
- допомога Китаю, який разом із ракетними технологіями надав і ядерні;
- «купівля» ядерної зброї в ПАР.
Проте чи могли такі речі відбутись без участі США (чи хоча без негласного погодження), чий реальний вплив на політику Пакистану ніяк не менший, ніж у Китаю, – питання без відповіді.
10 квітня очікуються переговори американської та іранської делегацій в Ісламабаді, столиці Пакистану. Делегацію США має очолити віцепрезидент Джей Ді Венс.
Незважаючи на перемир’я, Ізраїль продовжив та навіть посилив удари по території Лівану, на що Іран відреагував вкрай негативно. Низка країн близькосхідного регіону протягом 8 квітня заявили про нові іранські удари, а з Ірану вже надходять сигнали про намір відійти від домовленості зі США, якщо ізраїльські удари по Лівану не припиняться. Іран призупинив пропуск нафтових танкерів через Ормузьку протоку у відповідь на ізраїльські удари по Лівану.
Cпікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф, якого AP називало ключовою фігурою в переговорах за посередництва Пакистану, заявив, що Вашингтон ще до початку переговорів порушив три з десяти пунктів рамкової угоди: продовження атак на Ліван, проникнення безпілотника в повітряний простір Ірану та позицію адміністрації президента США Дональда Трампа щодо недопустимості збагачення країною урану.
Прессекретарка Білого дому Керолей Левітт заявила, що про продовження атак на Ліван були проінформовані всі сторони конфлікту, а Іран сам погодився на відмову від урану.
Мусульманський світ зайняв позицію агресивної невизначеності, фактично не почавши різких жорстких дій. Проте ймовірність жорсткого спалаху та пожежі залишається досить високою.
Трамп у Truth Social пригрозив Ірану новими «кращими та сильнішими» атаками, якщо Тегеран не дотримуватиметься умов двотижневого припинення вогню: «Якщо з будь-якої причини цього не відбудеться, що є вкрай малоймовірним, тоді розпочнеться "стрілянина", більша, краща та сильніша, ніж будь-хто коли-небудь бачив раніше. Це було домовлено ще давно, і попри всю фальшиву риторику, що стверджує протилежне, – НІЯКОЇ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ, а Ормузька протока БУДЕ ВІДКРИТОЮ ТА БЕЗПЕЧНОЮ».
Інформаційно і США, і Іран заявили про перемогу у війні. Громадяни обох країн радісно сприйняли оголошення перемир’я. У столиці Ірану Тегерані місцеві жителі вийшли на вулиці, щоб відсвяткувати оголошення про припинення вогню між Іраном і США.
Оголошення про двотижневе припинення вогню з Іраном, обвалило нафтові ф'ючерси приблизно на 15% – нижче 100 доларів за барель на початку офіційної торгової сесії в середу. 9 квітня ціни на нафту знову зросли, оскільки сумніви щодо крихкого двотижневого перемир'я на Близькому Сході посилили побоювання, що енергетичні потоки через стратегічно важливу Ормузьку протоку залишатимуться обмеженими. Проте зростання поки становило лише близько 2% при попередньому падінні на 15%.
Цікавим і вельми красномовним є той факт, що буквально за кілька годин до оголошення перемир’я інвестори зробили ставку приблизно на 950 мільйонів доларів на падіння цін на нафту. Збіг, еге ж? Нічого особистого, просто бізнес. На крові. Зрештою не нам цьому дивуватись, спостерігаючи за діями зелених хламідій на Печерських пагорбах у Києві.
«Країна, яка постачатиме Ірану військову зброю, негайно отримає мита у розмірі 50% на будь-які й усі товари, що продаються до Сполучених Штатів Америки – з набуттям чинності негайно. Жодних винятків не буде», – написав Трамп у Truth Social 8 квітня.
Президент України Володимир Зеленський у подкасті The Rest is Politics заявив, що США проігнорували докази того, що росія допомогла Ірану атакувати американські бази на Близькому Сході, бо довіряють путіну.
За його словами, він намагався привернути увагу Білого дому, зокрема, до того, що російські супутники знімали енергооб'єкти в країнах Перської затоки та Ізраїлі, а також американські бази, і передавали ці дані Ірану для координції атак. Але США ніяк не відреагували на цю інформацію.
«Я сказав це публічно. Чи чули ми реакцію США на росію, що вони мають це зупинити? Проблема в тому, що вони довіряють путіну. І це ганьба», – підкреслив Зеленський.
Фактично ці заяви Зеленського лише підтверджують мій минулотижневий висновок щодо того, що Зеленський «кинув виклик» Трампу. Водночас виникає велике питання, як Зеленський може володіти глибшою інформацією від розвідслужб США за умови, що Сили Оборони України отримують саме американські супутникові дані?
Згадується, як в кінці січня 2022 року Зеленський та Арахамія звинувачували Байдена у псуванні інвестиційного клімату через попередження про неминучий напад путінської армії. З різницею в кілька днів в десятих числах лютого 2022 року відбулись дві знакові заяви: виступ Зеленського в Херсоні із обіцянкою «травневих шашликів» та публікація Royal United Services Institute плану повномасштабного нападу із завданням ракетно-бомбових ударів та висадкою десанту.
Фото: пресслужба Білого дому
У ніч з 8 на 9 квітня в США відбулася зустріч між президентом Трампом та генсеком НАТО Рютте. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що президент США Дональд Трамп незадоволений рівнем участі багатьох партнерів в операції проти Ірану. Також Рютте не захотів коментувати, чи говорив Трамп про вихід з НАТО, проте назвав розмову «дуже відвертою та відкритою». Трамп, який раніше в інтерв'ю британській газеті The Telegraph сказав, що серйозно розглядає можливість виходу Сполучених Штатів з НАТО, у своєму коментарі вкотре заявив, що країни НАТО не допомогли США, коли Вашингтон потребував їх.
Пряма мова: «НАТО не було поруч, коли ми його потребували, і його не буде поруч, якщо він нам знову знадобиться». За результатами зустрічі Bloomberg повідомило, що Сполучені Штати вимагають конкретних зобов'язань від європейських союзників для забезпечення вільного судноплавства Ормузькою протокою. За словами високопосадовця НАТО, Вашингтон хоче отримати від європейських союзників конкретні пропозиції протягом кількох днів на тлі досягнутого перемир’я між США та Іраном.
Коаліція під керівництвом Великої Британії, що складається з понад 40 країн, раніше зобов'язалася допомогти відкрити Ормузьку протоку після припинення активних бойових дій на Близькому Сході.
The Wall Street Journal з посиланням на офіційних осіб адміністрації повідомило, що президент США Дональд Трамп розглядає план покарання деяких країн-членів НАТО, які, на його думку, не надали достатньої підтримки операції проти Ірану.
Аналіз війни проти Ірану під таким кутом зору, до речі, ставить цікаве питання – чи могли аналітики та планувальники військової операції не враховувати того, що позиція партнерів по НАТО буде саме такою? Я вважаю, що не могли. А тому виникає наступне питання: розуміючи, якою буде реакція та дії, чи не мав на меті Білий дім розв’язати собі в такий спосіб руки щодо окремих учасників альянсу та/або НАТО в цілому? Відповідь на це покаже тільки час. Проте в цьому контексті мені хочеться згадати, як НАТО вперше в історії не збило московський МіГ, який залетів на їхню територію. Ця слабкість є важким симптомом, одним із наслідків якого став путінський повномасштабний напад на Україну. За наявності такої слабкості, готуючись до протистояння з Китаєм, в який спосіб США можуть простимулювати партнерів по НАТО до більшої дієвості та рішучості?
Ізраїль не член НАТО, але Трамп за нього «вписався» по повній програмі. Якщо НАТО розвалюється, то, мабуть, треба переглянути наше «прагнення» туди вступати, якщо там не буде США (як варіант), а приймуть нас лише після завершення війни? А які будуть геополітичні обставини після завершення теперішньої війни московії проти українців, хтось може спрогнозувати?
Реальні інтереси Українського Народу суттєво різняться від маніпуляцій, що вигідні комусь із геополітичних гравців. Серед останніх немає друзів, а є лише ситуативні партнери. «У Британії немає вічних союзників і немає постійних ворогів. Є лише вічні інтереси», – сказав колись лорд Пальмерстон, який був 35-м і 37-м прем'єр-міністром Великої Британії з 1855 до 1858 року та з 1859 до 1865 року.
Коли в Україні запанує українська влада, то цей принцип мусить бути взятим на озброєння. Інтереси Українського Народу мають бути базовим пріоритетом.
6 квітня Зеленський повідомив, що Україна запропонувала росії енергетичне перемир’я. Проте з огляду на продовження варварських путінських атак та високоефективних відповідей Сил оборони України, його, найімовірніше, не буде.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження фрегату, нафтового терміналу та низки інших об'єктів росіян:
• у результаті ураження терміналу «Шесхарис» у Краснодарському краї 5 квітня підтверджені пошкодження стендерів причалів №1, №1А і №2. Також уразили стендери на причалах №6 та №7, пошкодили трубопровідні системи розподілу та відвантаження нафти;
• підтверджено ураження 3 резервуарів (РВСПК-50000) на перевалочній нафтобазі «Грушовая»у Краснодарському краї рф, що забезпечує нафтовий термінал «Шесхарис»;
• підтверджено влучання двох ударних БпЛА у російський фрегат проекту 11356Р типу «Бурєвєснік» – носій КР «Калібр». Масштаби збитків уточнюються;
• у ніч на 7 квітня СОУ уразили нафтовий термінал «Усть-Луга Ойл» – попередньо пошкоджено 3 резервуари підприємства «Транснєфть-Балтіка»;
• під час ураження 5 квітня ООО «Лукойл-Ніжегороднєфтєоргсинтез» пошкоджено елементи установок первинної переробки сирої нафти АВТ-6 та АВТ-1 та установки 19/6, задіяної у виробництві нафтових бітумів;
• не стояли осторонь у спецпризначенці ГУР – «добили» останній залізничний пором росіян у Керчі.
На жаль, на внутрішньому антикорупційному фронті такими результатами Україна похвалитись не може. Зрештою, чи можна називати антикорупційним фронтом дії окремих патріотичних розслідувачів в межах ворожої антиукраїнської кланово-олігархічної системи управління?
Глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко в інтерв'ю Deutsche Welle заявив про тиск СБУ на антикорупційні органи. Як приклад Клименко навів інцидент у Сумській області, де, за його словами, під час реалізації антикорупційного провадження затримали детектива НАБУ. Це призвело до зриву операції. «Це зірвало нашу операцію, тому що планувалася більша кількість осіб до затримання, але все зірвалося, відбувся витік, фігуранти після передачі коштів були попереджені про те, що НАБУ працює», – зазначив очільник САП.
За твердженням керівника САП, співробітники СБУ прослуховували телефон детектива бюро, який розслідував справу щодо митниці, і передавали інформацію про його дії та місцеперебування представникам митних органів. Якої тобі ще антикорупції не вистачає?
Не менш «героїчними» діями відзначився і генеральний прокурор Руслан Кравченко, який впродовж двох з лишнім тижнів не підписував документів щодо екстрадиції Міндіча і Цукермана з Ізраїлю. Щоправда, тут варто зауважити, що це не зовсім його провина.
Екстрадиція злочинців є дуже складним міжнародно-правовим процесом видачі злочинця державою, у якій він перебуває, державі, на території або щодо якої було вчинено злочин. Ізраїль в цьому контексті є особливою державою, яка майже не видавала своїх громадян на екстрадиційні запити. А серед вимог до документів Ізраїль ставить ледь не всі матеріали кримінального провадження. За всю історію існування Ізраїлю, видача злочинців фактично відбувалась тільки на вимогу (під впливом) Держдепу США. Історія з друзями Зеленського – Міндічем та Цукерманом – особлива. Адже Зеленський своїм указом від 13 листопада 2025 року ввів санкції проти них як проти іноземних громадян. 15 листопада 2025 року представники Державної міграційної служби України підтвердили, що Тимура Міндіча виключено з реєстру громадян України.
Фактично позбавлення Міндіча українського громадянства майже унеможливило його екстрадицію з Ізраїлю, чиє громадянство у нього є. По суті, позбавлення українського паспорту стало для Міндіча, співвласника «95-го кварталу» та друга Зеленського, додатковим юридичним захистом. Що саме цей крок дав Україні та наскільки він був випадковим – питання риторичне.
Минулий тиждень виявився «високоефективним» для Верховного Борделю, перепрошую – Ради. Чергове ощасливлення українців у вигляді арештів, конфіскації та продажу майна за борги: законопроект 14005, податки за продаж товарів на ОЛХ, збільшення податків для ФОП, підготовка до виставлення на продаж залишків національного багатства, включно із 25% від Енергоатому! Проте аналіз проголосованих покращень я робитиму вже в наступних випусках, а нинішній – передсвятковий – хочеться завершити позитивною новиною.
Фото: Денис Вишневський
Вперше за 20 років до Чорнобиля повернулися білі лелеки. Шістьох птахів помітили на даху адміністративної будівлі у центрі міста.
Упродовж останніх двох десятиліть лелек у Чорнобилі спостерігали лише під час прольоту, без гніздувань. Поява цих птахів може свідчити про зміни в локальній популяції та відкриває перспективи для подальших спостережень.
«Весна сходить на землю з лелечиних крил, віщуючи радість та щастя» – казали колись предки сучасних українців. Здавна цей птах символізував любов до батька й матері, що благословили на цей світ. Лелека є символом продовження роду, сімейного добробуту і любові до рідного краю.
Пишучи ці рядки, мимоволі згадую свій дитячий захват від споглядання за цими птахами. Захват, який не зник і досі. Є щось чудесне в лелечому польоті!
Особливо, з огляду на те, що саме Лелеки приносять дітей. Тож бажаю українцям, щоб до їхніх сімей та домівок якомога частіше прилітали Лелеки!

