Сміх для всіх: для вас, для нас. Частина 2
ДИВИНА
— А ви в лісі, дядя Петя,
Народилися коли? –
Запитав маленький Федя, —
— Що — ви «деревом» були?
— Ти ж дорослий, Федя, майже!
«В лісі»… це не так, синок…
— То чому ж мій тато каже:
«О! Прийшов старий «пеньок»?
ГНІЗДО
Онук приїхав з міста.
З бабусею раненько
Пішов на ферму. (Звісно
Цікавість чималенька)
Корівок там немало
По фермі бігав, грався…
Як сили вже не стало —
В травичці повалявся.
І там побачив диво:
У затінку ромашок
На купці сиротливо
Від молока п’ять пляшок!
Зрадівши невимовно,
Прибіг до бабки Вова:
— А я, бабусю, щойно
Знайшов гніздо корови!..
ПОТОРГУВАВСЯ
На базарі бабка Рая
Продавала сало.
— Скільки? — чоловік питає
— Двадцять, — відказала.
Чоловік іде від неї
А вона до нього:
— Почекай! Ми ж на базарі!
Не гніви ти Бога!
Поторгуйся, так потрібно,
Ціна — це не лихо!
Чоловік подумав: «вірно»
І промовив тихо: –Дев’ятнадцять — мій рахунок!
— Скільки?! — кричить бабка, –
Та ти що?! Та це ж грабунок!
Двадцять — і це «крапка»!!!
ДОТЕПНА ВІДПОВІДЬ
Перший раз у літаку…
Хвилюється жіночка…
Все їй тут не до смаку,
Трясеться, мов гілочка…
Стюардесу допіка:
— До землі доставите?..
— В небі ще ніхто, пока,
Не лишився, знаєте…
* * *
У вікно заглянув Стас.
Бачить — снідає Тарас:
— Будеш пити?
— Ні. Бувай.
— А як збігаю?
— Давай…
* * *
Дружина з базару прийшла
Кіло ковбаси принесла.
–Та це ж для собак! Чуєш, Райка?!
–А ти, чоловіче, не гавкай…
* * *
— Крем для губ купив дружині…
Роблю їй «презент»…
Бо від сварок — губи сині…
— Зветься як?
— «Момент»!
І ЦЕ Ж ТРЕБА…
Дивиться в люстерко Ваня:
Лисий, некрасивий!
А живіт — «церковна баня!»
Боже ж ти мій милий!
— сині та тоненькі,
Ще й криві до того!
Голова — така маленька,
Ніби не від нього!..
А на ліжку — його жінка:
Красива, як пава!
Талія — мов сокоринка!
Шкіра — колір «кави»!
Подивився на дружину,
Милу та хорошу,
Промовляє: «І це ж треба
Так любити гроші…»
* * *
— Ваше прізвище?
— Ослов…
— А ініціали? Га?
— Будете сміятись знов…
— Та не буду! Як?
— І. А. …
ДИВНЕ ПИТАННЯ
На базарі для тварин:
— Котик це, чи кішка?
Очі витріщив Максим:
Ой, ці ваші смішки!
Вже обридли ви мені!
Бачу таких рідко!
По вухах не видно?
— Ні.
–Та це ж заєць, тітко!
ЯКА ПРИВАБЛИВА!
Із пожадливістю лева
Він на неї задивився…
Думка: «я ж не металевий!»
Трішки, навіть, розізлився.
Її шкіра золотиста
Вабила, аж до нестями!
Він помацав норовисто
Її ніжки — рідна мамо!
Так хотілось облизати
Її всю…та ще й вкусити!
З’їсти! Бога попрохати
Допомоги, бо не жити!
Та взаємності немає…
Ти вже звик до своїх злиднів…
А її це не проймає…
Курка-гриль — 45 гривнів!..
ПРИВОДНЕННЯ
У лікарні поруч ліжка –
Там лежать два кума.
Ноги у Петра — на віжках.
Іван — весь у думах…
У Петра Іван питає:
— Як попав, нещасний?
А Петро відповідає:
— З груші впав невчасно.
Добре, що на сіно втрапив…
— «Присінився» вдало?
— Ноги ледве я не втратив…
Вила там стирчали…
А ти чому тут, Іване?
— Та… летів із даху…
В чан з водою, як ракета,
Із усього маху!..
–Та ти ж, куме, «приводнився»
У бочку з водою!
— Краще б вбився…
«Приводнився» —
Одною ногою…
ПОДАРУНОК
День народження учора
В тебе був, Оксано
Що подарував Микола,
Чоловік коханий?
— Бачиш «мерса» біля бару?
— Класна «тачка»! Що ти!
— Кольору такого ж пару
Він приніс колготи…
ЖАХИ КРИЗИ
Село «накрила» криза…
Нічого вже немає…
Іде бабуля з хмизом,
Сусіда зустрічає:
— Корову ти доїла?
Куму сусід питає.
— Корову я доїла…
Телятко доїдаю…
ТЕЛЕВІЗОР «SONY»
— Де ти гроші, Петро, взяв?
Ніде ж не працюєш!
Телевізора придбав
Японського, чуєш?
— З цього не роби базар!
Сватався на горе.
Кожна дівка — гарбуза!
А їх було «море»!
Гарбузи я всі зібрав,
Десь було три тонни,
На базарі їх продав —
Телевізор «SONY»!
ТРАВЕНЬ
В кабінеті психіатра пацієнт сидить:
— Який зараз місяць, друже,
ви мені скажіть?
— Травень, — той відповідає, —
правда ж є такий?
— Зараз вересень надворі!
А за ним який?
— Травень, — знову промовляє,
наче п’яний «в дим»
Лікар дивиться на нього: —
Жовтень йде за ним!
А за жовтнем який місяць? —
лікар аж тремтить.
— Травень, — той відповідає,
психіатр вже «кипить»!
— Листопад! А за ним грудень!
Січень! ЦЕ — зима!
Пацієнт аж здивувався: —
Травня що? Нема?..
ЩО РОБИТИ?
— Ой! Алло! Пожежна це частина?
Змушений я вас потурбувати!
Що робити? От «лиха година»!
Куди, в біса, телефонувати?
Тут на розі площі «Перемоги»
Бійка відчайдушна — кров фонтаном,
Лікаря «швидкої допомоги»
З поліціянтом-капітаном!
* * *
Ти, бува, не з Жашкова, шановний?
— Ні, не з Жашкова.
— Так значить — мій земляк!?
— Та як це зрозуміти?
Нонсенс повний!
— Бо я також не з Жашкова! Он як!
* * *
— Красива дівчина твоя?
— На «Божу Матір» схожа…
Її ось фотографія…
— Ану… О, Матір Божа!
* * *
Телефонний дзвінок — неймовірно!
До декана вночі дзеленчить:
— Що, декане, спите там спокійно?
А мені ще історію вчить…
ВДАЛА ВІДПОВІДЬ
Начальник розлютився
У офісі одному:
— Чому ти запізнився?
— Бо пізно вийшов з дому
Начальник глянув грізно:
— Чому ти йшов пізніше?
— Бо було уже пізно
Виходити раніше…
ТИСЯЧА ДОЛАРІВ
–Я дуже погано себе почуваю
Тоді, як в кишені у мене немає
Хоч доларів десять, та, навіть, і п’ять!
Ну, як же при цьому себе почувать?
–А я вже погано себе почуваю,
Як тисячі доларів в мене немає!
— А ти таку суму коли-небудь мав?
— А я себе добре колись почував?
Автор: Володимир Гребенюк — поет, пісняр, композитор, заслужений працівник культури України, член Спілки слов’янських письменників України.