Як нам покращити ППО?..
Хочеться вірити, що у президента, міністра оборони, і самого пана Єлізарова, призначеного на посаду заступника командувача ВПС, є відповідь на це питання.
В мене її немає. Я знаю, що треба робити, проте не знаю як. Не знаю і не повинен знати, які повноваження надані пану Єлізарову. Але точно знаю, що легендарного Лазаря «кинули під танк».
Бо очевидно, що діюча система ППО, попри всі героїчні зусилля військовослужбовців і надані матеріальні ресурси виявилася неспроможною захистити країну.
У змаганні з кількістю і підлістю дронових атак ми програли на цьому етапі. Потрібні зміни. І організаційні, і тактичні, і технічні.
Я давно і багато писав, що тільки дронова ППО, ставка тільки на дрони-перехоплювачі не в змозі закрити небо.
Тому що в такої ППО мала швидкість реакції, велика залежність від людського фактору і погоди. Добре, що в нас є талановиті пілоти-снайпери, які можуть за ніч збивати десятки «шахедів». Проте необхідне стандартне, автоматизоване рішення високого ступеня готовності, яке легко масштабувати.
Рішення повинно бути комплексне – зенітна артилерія, мобільні групи, дрони-перехоплювачі, радари, літаки і гвинтокрили перехоплювачі, і обов'язково вітчизняні зенітно-ракетні комплекси, на кшталт російського «Панциря», з дешевими ракетами, здатні ефективно боротися з «шахедами», КАБами і крилатими ракетами.
Ось з цим останнім найважливішим компонентом у нас поки проблема – вітчизняного ЗРК немає, хоча система типу «панцир» не дуже складна, і такі системи розроблялися ще у роки Другої світової війни, і в нас були свої напрацювання, скажімо, система з ракетою РК-10 від КБ «Луч» ще на початку війни. І зараз роботи над ЗРК ведуться різними колективами.
ЗРК можна зробити і треба робити. Бо ніде в світі не робиться ставка тільки на дрони-перехоплювачі.
Це можна зробити, але доведеться подолати лобі виробників дронів-перехоплювачів. Або знайти інші джерела фінансування. Бо потрібні сотні мільйонів гривень на розробку і виробництво ЗРК.
Зможе це зробити Єлізаров, є в нього повноваження на це – невідомо. Впевнений, що в нього є своя стратегія укріплення ППО. Тож побажаємо йому успіху, а нам витримки.
На фото – випробування української універсальної ракети РК-10 ще в 2021 році.
Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БПЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».