Війна як бізнес і мир як угода: мафіозна держава під зовнішнім керуванням

Є дві неприємні речі: Україною керує мафіозне угрупування, і Україна перебуває під зовнішнім управлінням. Не кидайтеся капцями, зараз поясню.

З одного боку в нас побудована класична мафіозно-кланова управлінська структура, яка паразитує на державному апараті, і розкрадає будь-які фінансові ресурси, до яких дотягнеться. 

Приклади: розкрадання на дорогах, бруківці, фортифікаціях, на енергетиці, на дронах, на постачаннях харчів, яєць по 17 грн, палива, одягу для військових; на весільних дронах, на снарядах, ракетах, РЕБах – на чому завгодно.

Це мафіозне угрупування розкрадає бюджетні гроші і допомогу західних партнерів в класичний спосіб – на відкатах, процентах, шлагбаумах, на ренті; а також створює величезні структури, типу Fire Point для масштабного і системного заволодіння західною фінансовою допомогою і легалізації вкраденого.

Вся ця злодійська діяльність маскується військовою необхідністю, виправдовується примарною ефективністю, забалакується телемарафоном, і щодня фарбується в патріотичні кольори затертими патріотичними гаслами.

Так працює державно-мафіозна система під час війни. Не всі державники – мафіозі, і не всі мафіозі – державники, але загальна картина ось така як є.

З іншого боку – із західного кордону – наші давні друзі і вимушені партнери, які, звичайно, не дурні, використовують безмірну жадібність правлячого режиму для зовнішнього тиску і керування Україною. 

І це, погодьтеся, цілком логічно: якби ви давали свої гроші на добрі справи не завжди добрим людям, то в будь-якій спосіб намагалися б впливати на кінцевий кошторис вашої доброти.

Однак, рівень розкрадання бюджетних коштів і західної допомоги настільки великий, що Україні ледве-ледве вистачає мінімальних грошових залишків для підтримання стабільності фінансової системи й економіки, і мінімального рівня забезпечення війська. В таких умовах припинення зовнішнього фінансування навіть на місяць приведе країну до краху. 

Ще раз: крадуть стільки, що Україна не може навіть місяця протриматися без західної фінансової допомоги. Зрозуміло, що за таких умов західна допомога стає найефективнішим інструментом тиску.

На що і кого тиснуть, для чого? Ну, по-перше, банально, щоб не розікрали хоча б мінімально необхідну частину бюджету. По-друге, щоб були більш гнучкі на перемовинах про «мир». Бо скільки б не був «патріотичним» мафіозний режим, якщо він заробляє на війні, то її припинення йому невигідно. 

Подивіться на Fire Point – що вони будуть робити в разі припинення вогню? Виробляти, як і зараз, по сто безпілотників на добу? По сім ракет, яких ніхто не бачив?.. Авжеж ні, бо ці безпілотники ніде буде зберігати в такій кількості, вони швидко застаріють, а головне – легко буде встановити їхню реальну вартість і масштаби афери. Де ж вони будуть харчуватися, якщо буде перемир'я?..

Історія знає інші приклади, коли мафія, а саме Сицилійська мафія, дійсно сприяла союзникам в боротьбі із загарбниками під час війни. Проте мафія є мафія – вона це робила тому, що за нацистів її становище погіршилось, а після війни завдяки цій допомозі союзників вони (мафіозі) отримали значні політичні дивіденди, які конвертували в прибутки. Тому тут знову не про патріотизм, бо будь-який великий кримінал за своєю суттю інтернаціональний. 

Мафії головне гроші, тому ми бачимо, як легко тікає «двушечка на москву», а хрещений батько енергетичної мафії зрадник Деркач отримає звання «героя росії». 

До речі, «енергетична мафія» – це дуже умовне поняття, бо це і збройова мафія теж, просто поки не оприлюднили докази (плівки). 

Мафії взагалі немає різниці, де «заробляти», на чому «заробляти» і під яким прапором. Вона може одночасно заробляти і на поразці, і на перемозі, по обидві сторони фронту, виробляти зброю з двох боків і нищити все вщент, за винятком договірних зон і об'єктів, де ця мафія тимчасово фізично існує. Причому таке нищення вдвічі вигідно, бо після закінчення війни мафія планує заробити на відновленні.

Але є певні «зони безпеки», всі про них знають. Тому не всюди прилітає в Києві і під Києвом, і зовсім не прилітає по москві. Не тому що путін сам мафіозі – він радше «ідейний» старий садист, а тому що московські або пітерські мафіозі тісно пов'язані з нашими українськими гнидами.

Тому напевно і шукає Трамп мир через «угоду»: бо якщо запропонувати мафії вигідні умови післявоєнного миру – вона його підтримає. Залишаться, правда, ще так звані «радикали» з обох боків, залишиться путін зі своєю мрією про відбудову СРСР, залишиться ще суспільна думка, з якою треба попрацювати, але дійсно готується угода, яка б насамперед задовольнила мафіозні еліти з обох боків, бо грошовий дощ під час війни може замінити тільки фінансовий океан після війни.

Це не теорія змов. Це об'єктивна реальність. Що вони робили чотири роки тому? Будували дороги, а не готувалися до війни. Чому не евакуйовували населення, а навпаки заспокоювали – тому що не хотіли втрачати 8 млрд доларів на місяць. 

Змінили своє ставлення до війни, коли обсяги західної допомоги стали більшими за те, що можна було заробити в мирний час. Одразу з’явилися і зникли величезні збройові контракти, про які зараз майже ніхто не згадує. Яйця стали по 17 грн, а дрони, які вчора ще ніхто не закуповував тисячами, раптом почали рахувати мільйонами.

Мафія адаптується під умови війни. Заробляє на снарядах, дронах, оборонних спорудах, на захисту енергооб'єктів і навіть на ядерних реакторах. 

Пам'ятаєте історію із закупівлею російських реакторів в Болгарії?.. Ця історія яскраво показує, чим відрізняється мафія від звичайної банди – мафія використовує уряд, парламент, демократичні інститути й інструменти демократії для ухвалення рішень, які працюють на її збагачення. 

Мафія проникає скрізь – в правоохоронні органи, суди, політичні партії, в міністерства, і навіть в Генеральний штаб, який відпрацьовує на маркетингових заходах мафії, покликаних виправдати розкрадання західної фінансової допомоги (презентація Fire Point).

А ви помітили, як тісно пов'язані герої Мідаса з найближчим оточенням президента, а також з Fire Point? Це вже мафіозне угрупування, подібне до італійської мафії або японської якудза.

Я би навіть не називав їх зрадниками – це типові мафіозі. У них немає нічого святого, крім грошей. Їм все одно, де їх заробляти – на війні чи на мирі. Як то кажуть – «нічого особистого».

Розуміючи це, цивілізований Захід використовує наші антикорупційні структури як інструмент тиску на мафію і примусу її до ухвалення потрібних рішень. 

Ми бачимо, як ефективно можуть працювати НАБУ і САП, і як дозовано вони видають інформацію, саме в той час, коли американцям треба посилити тиск на нашу владу. 

А коли не треба – мовчать.

Тому вся ця історія з НАБУ і САП – вона теж не тільки про закон, а ще й про політику, тому що на Заході більше бояться не мафії, а неконтрольованого народного гніву. Вони бояться, що народ вийде на вулицю, армія піде з позицій, і нікому буде їх захищати.

Мабуть, вони мають рацію.

Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БПЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».