Конференція в Лозанні на тему України: від політології до культури

У листопаді в Лозаннському університеті, корпусі Géopolis, протягом двох днів відбулася міжнародна конференція-колоквіум «War at Europe’s Doorstep: Geopolitical, Economic, and Social Implications of the Russian-Ukrainian War». Організатором виступив політолог із України, випускник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор Максим Філатов (Dr. Maksym Filatov). Організація та доповіді звучали англійською мовою та супроводжувалися презентаціями. Виступали політологи, економісти, літературознавці, філософи та інші фахівці. Вийшло так, що всі учасники доповнювали одне одного, і в кожному були інформація та концепція.

Захід було присвячено політичним питанням стосовно війни в Україні, її наслідків для Європи, та інтеграції українців в інших країнах. Розглядалися питання економіки, геополітики, міграції, біженців, геостратегії, географії та ін. Але також він стосувався й літератури та культури загалом. Адже це взаємозв’язок процесів, відображення реальності. У конференції брали участь науковці з України, Швейцарії, Великої Британії, США, Італії, Німеччини, Польщі, Грузії та інших країн.

Програма була дуже насиченою, тому важко перерахувати всіх, але слід наголосити на важливих моментах виступів, які доповнюють один одного.

Зокрема, це організація та модерація доктора Максима Філатова, а також його наукові виступи про сучасну ситуацію. У зв’язку з цим слід звернутися до публікацій цього науковця англійською мовою в серйозних виданнях, присвячених, зокрема, співпраці Китаю і рф під час російсько-української війни: Filatov, M. (2025). Reproducing Power Through Infrastructure: The Development of Sino-Russian Financial Interdependence (2014–2024). Cogent Social Sciences; Filatov, M. (2024). Situational Allyship, Forced Interaction, or Quasi-Military Alliance? Explaining the growing ties between Russia and China since 2014. China Quarterly of International Strategic Studies (QISS); Filatov, M. (2024). Economic Cooperation Between China and Russia (2012–2023). Les Cahiers de l’IEP, n° 88. Ці статті стосуються динаміки російсько-китайських економічних та політичних зв’язків за доби Сі Цзіньпіна, формуванню політики Китаю щодо росії.

Варто відзначити доповідь Максима Філатова, виголошену сумісно з доктором Edoardo Pagliarin (Лозаннський університет), озаглавлену дуже промовисто – «Голоси війни»: «Voices of War: The Market Impact of Political Rhetoric after the 2022 Russian Invasion of Ukraine». Автори проаналізували вплив двадцяти найбільш впливових промов Зеленського та путіна, виголошених у 2022 році, на фондовий ринок США, України та росії. Дослідники доводять, що під час військових конфліктів політичні заяви стають важливими геоекономічними сигналами, які фінансові ринки інтерпретують як інформаційні шоки. У підсумку вказане дослідження робить внесок у політичну економію війни, демонструючи необхідність системного аналізу політичної риторики як чинника короткострокових фінансових коливань і ширших макроекономічних наслідків.

В іншій сумісній доповіді, підготованій Швейцарією, Італією та Норвегією (відповідно – доктор Максим Філатов, доктор Карло Епіфаніо (Carlo Epifanio), і PhD кандидат Іда Ґалтунґ – Ida Galtung, Університет Осло), зазначалася тема «Municipal Partnerships Between Ukrainian and European Cities During the Russian Invasion (2022–2025)». Дискурс було присвячено розбудові муніципальної дипломатії, та налагодженню співпраці мережі Eurocities з представниками українського самоврядування за для активізації відбудови економіки України. Проаналізовано міста – від Києва до Дніпра, від Львова до Запоріжжя, Одеси і Покровська, – де ворожі удари зруйнували енергетичну структуру. Цінним у доповіді є й наведення таблиць із кількісними підрахунками обсягів допомоги міст ЕС, а ще – факти про практичну допомогу європейських муніципалітетів українським містам.

Авторка цих рядків виступила від Лозаннського університету з доповіддю і презентацією «Cultural Flattening and Regression in the Context of the Russian-Ukrainian War: A Comparative Analysis». Ця тема стосувалася культурного сплощення, спричиненого війною. Але регресу можна і треба протистояти. Засіб – це сучасна українська література, наука і культура. Доповідачка розглянула новітні українські видання – від наукового збірника «Мученики – свідки надії через віки» (про львівську презентацію якого була публікація в «Сурмі») до художніх книг. Зокрема, це проза, презентована жанрами горору, фентезі, фантастики та ін. Авдиторію дуже зацікавила саме тема горору і фантастики. Це знамениті імена, як харківські фантасти, патріоти, активні українські діячі Генрі Лайон Олді. Присутні зацікавлено вислухали про нову книгу тандему – в якій немає фантастики, а вона побудована на нон-фікшн, документалістиці. Це книжка «Вторгнення» (2023), перекладена й французькою мовою. Автори діляться своїм досвідом переживання війни. Також доповідь стосувалась інших сучасних авторів, як професійних літераторів, так і тих, для кого література – це хобі. Бачена і переживана реальність зумовила появу багатьох творів, написаних за мотивами сучасності, а також фольклору, дитячих вражень та ін. Особливо це стосується новітніх українських антологій. Ще було розказано про антологію «Поезія і пісні воєнної доби», яка нещодавно вийшла в Києві (видавництво «Ярославів Вал», директорка Світлана Короненко). У цих антологіях були опубліковані проза і вірші авторки доповіді. А ще з сучасних українських митців, які постійно творять, було названо художницю-агітаторку, керамістку, поетесу, авторку інших текстів Наталію Фесенюк. Сама презентація була побудована в українознавчому аспекті. Розглянуті досягнення – від текстів до витинанок і відео виступів – показані як протистояння сплощенню, регресу.

Наступного дня продовжилася конференція – панель, присвячена мігрантам і пов’язаним із ними питанням. Модераторкою за дорученням організаторів виступила, зокрема, й авторка статті. Від Лозаннського університету виступили професор Джонатан Міас (Jonathan Miaz) і PhD-кандидат Адіс Сабанович (Adis Sabanovic). У наочній доповіді «Managing Crisis through Exception: The Reception of Ukrainian Refugees in Switzerland» було розказано про сучасний досвід допомоги українським біженцям у Швейцарії, історичне підґрунтя надання прихистку, статуси та ін.

Тему українських біженців, але в Німеччині, продовжила політолог, доктор Катерина Трима (Kateryna Tryma, David Aghmashenebeli University of Georgia). Дослідниця поділилася власним досвідом не лише інтеграції як біженки, вивчення німецької мови, а й спілкування з українцями в Німеччині та проблемами аналізу цієї проблеми. Прозвучало питання ідентичності. Науковець походить із Маріуполя та розповіла, що до 2014 р. її коледж у цьому місті досліджував питання національної ідентичності. У Німеччині вона працює з біженцями із Маріуполя, зокрема беручи в них інтерв’ю. 

Від Падуйського університету виступила Еліза де Маттейс (Elisa De Matteis), яка презентувала проект своєї PhD-дисертації. З 2015 р. науковець досліджує питання українських біженців, мігрантів і пов’язані з цим проблеми. Доповідачка наголошувала на солідарності. Зараз вона завершує свій перший розділ і презентує результати дослідження.

Доктор, професор, учений у вигнанні (scholar et exile), одеситка Світлана Овчаренко (Svitlana Ovcharenko) виступила від Женеви (Graduate Institute, Geneva, Global Governance Center) із презентацією англомовної книги «Cultural Skills to be a Refugee», присвяченій ідентичності біженців і написаній у співавторстві. Зокрема, українці тут належить розділ про «залізну завісу». Авторка доповіді висловлювала роздуми на тему культурної приналежності, ділилася власним досвідом, зокрема інтеграції. 

Професор Ольга Дегтярьова (Olga Degtiareva) презентувала німецький університет – University of Applied Sciences Mittweida та Одеський національний університет економіки. Дослідниця представила доповідь, підготовану у співавторстві з двома іншими українськими науковцями. Інші науковці – це професор Олена Горлова (SGH Warsaw School of Economics) і професор Наталя Ширяєва (Natalia Shyriaieva, НТУ «Харківський політехнічний інститут»). Тема: «The conceptual frameworks of Ukraine’s energy sector rebuilding – resilience and sustainability transformation model». Доповідь стосувалась енергетики, електроенергії, а кількісні показники, схеми та інші наочні ілюстрації показували сучасну реальність.

Професор із Ньюкаслського університету (Велика Британія) Марія Папаґеорґію (Maria Papageorgiou, Newcastle University) виступила з темою «A Friend in Need? The Sino-Russian Relationship in the Asia-Pacific after the Ukraine War». Хочеться відзначити не лише науковий дискурс, а й дібраний візуальний ряд, де на прикладі сучасних видань та інших явищ простежується еволюція співпраці Китаю та рф. Усе наочно показано з 2012 р., а доповідачка почала з історії позицій росії у світі – із середини XVIII ст., про китайську «синю економіку» (тобто економіку океану), морські шляхи, тощо. Було акцентовано й на прагматизмі такого партнерства.

Професор, доктор Томаш Степневський (Tomasz Stępniewski) виступив від імені Польщі (Люблінський Католицький університет у Любліні, Academic Centre for Strategic Analyses, War Studies University). Доповідь звучала так: «NATO’s Eastern Flank and the Russia–Ukraine War: Revisiting Security Paradigms and Strategic Adaptation in Central and Eastern Europe». Він розповів про свої книги, а також торкнувся питання ролі НАТО в російсько-українській війні. Доповідач розповів, що з 1999 р. Польща, Чеська Республіка і Словаччина – члени НАТО. Він навів і статистику українських біженців: за офіційними даними, в Європі їх 5,8 млн, а загалом – 6,2 млн. У доповіді звучали актуальні моменти, зокрема про сприйняття війни в Європі, про небезпеку російської пропаганди. І, звичайно, увага була загострена на українській проблематиці. 

Професор, доктор Олексій Полегкий (Oleksii Polegkyi, George Washington University, Elliott School of International Affairs, IERES) виступив з доповіддю «Partnership Without Borders: Russian and Chinese Cognitive Warfare in the Context of the Russo-Ukrainian War». В його дискурсі згадувалися рф, Китай, Тайвань і, звичайно, сучасна Україна. Розповідь була дуже насиченою і структурованою, із прикладами. Науковець розповів про Reflexive Control Theory (RCT) and Active Measures, тобто активні заходи, історію розробки теорії про «фільтри реальності», маніпулювання сприйняттям реальності, вивчення поведінки та ін., у тому числі ворожу пропаганду та її механізми. Доповідач докладно розповів про «туман двозначності» та інші явища. Особливо детально він зосередився на китайських механізмах, навівши приклади літератури на цю тему. Зокрема, учений виокремив чотири риси: швидке (і навіть стрімке) прийняття рішень (стратегія не на довгий час), використання юрб, когнітивне ведення війни, та ін. Також він навів три приклади китайської доктрини ведення війни: це стратегічні психологічні операції, медіа маніпуляції, використання національних і міжнародних правових систем. Науковець поділився і своїми спостереженнями, розповівши, що Китай має територіальні претензії до 22 країн. Багато було сказано і про китайську пропаганду, віртуальну реальність, проєкти військово-цивільної інтеграції. Дослідник провів паралелі між китайською і російськими моделями підходів. Це стосувалося, зокрема, термінології та підміни понять. Наприклад, до змішування понять належить називання війни «військовими тренуваннями», «спеціальними операціями» тощо, а також і фраза «Усе правдиве». 

Доповіді викликали жваве обговорення, вони були справді цікаві авдиторії, і кожний учасник не просто ставив питання, а й прагнув поділитися власним досвідом. Буквально кожна тема викликала інтерес. Звучали питання і репліки, пов’язані і з науковою термінологією, і сучасними подіями, і безпосереднім живим досвідом присутніх тут українців. Захід відбувався англійською мовою. У неформальному спілкуванні також звучали французька, італійська, польська, українська та інші мови.

Конференція відбулася в дуже насиченій і теплій атмосфері, на високому рівні, залучивши багатьох зацікавлених осіб, а Лозаннський університет завдяки об’єднанню різних фахівців і взагалі небайдужих став справжнім культурним і науковим майданчиком. Узагальнюючи результати конференції, варто наголосити, що міждисциплінарний діалог, поєднавши політичні, економічні та культурні підходи, сформував цілісне бачення сучасних викликів, спричинених російсько-українською війною. Подія засвідчила зростаючу роль наукових інституцій у виробленні аналітичних рамок, необхідних для осмислення війни, підтримки України та розробки стратегій майбутньої відбудови. 

Аналітик матеріалів – Олена Смольницька

Про автора: 

Ольга Смольницька – кандидат філософських наук, консультант 

з філології Місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української 

Греко-Католицької Церкви (Львів)