Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №94
Життя призвичаїло українців ставитись до змін та всілякого роду рихворм якщо не з острахом, то принаймні із застереженням. Проте зміни для українців бувають і позитивні. Хоч і не стосуються внутрішньої політики в Україні. ![]()
Нове опитування у США, яке було проведено HarrisXData та Harvard 1–2 жовтня, показує позитивну для нас динаміку та покращує подальші очікування:
• 72% демократів та 73% республіканців підтримують озброєння України та санкції проти росії;
• 71% демократів та 86% республіканців представників підтримують додаткові економічні санкції проти росії;
• 76% демократів та 86% республіканців вважають, що Європа повинна припинити купувати нафту в росії та натомість купувати її в США;
• 55% демократів та 66% республіканців вважають, що уряди, які купують нафту та газ у росії, мають бути покарані тарифами.
Як і після голосування за закон про «Лендліз для України», серед республіканців знову стала більшою підтримка України. Традиційно – республіканці в США є більш практичними та дієвими.
Фінський лідер Александр Стубб сказав, що президент США Дональд Трамп перейшов від «пряника» до «батога» в політиці з росією, наголосивши, що той веде перемовини в «результативному» стилі.
«Побачивши, що пряники рідко працюють з росіянами, він перейшов до стадії батога. Тепер питання лише в тому, наскільки великим буде цей батіг», – зазначив президент Фінляндії, спілкуючись із Politico.
Залишається надіятись, що вищезазначені настрої, поєднані із багатообіцяючими фразами Трампа, будуть підкріплені конкретними діями.
9 жовтня Володимир Зеленський провів пресконференцію, на якій поспілкувався з журналістами. Основні тези Зеленського:
• окупанти атакують енергетику й залізницю на півночі та в Полтавській області, намагаючись посіяти хаос серед цивільних;
• Україна готова до атак на газову інфраструктуру. У нас є план «А» – власний газ і план «Б» – імпорт газу;
• росіяни планували взяти Покровськ, однак Україна зірвала ці плани. Якщо путін захоче захопити увесь схід України, то загине близько 1 млн його солдатів;
• росія не хоче платити великі гроші за контракти в армію, тому, що путін оголосить загальну мобілізацію. Якщо він це зробить, його війська підуть на Європу;
• якщо Трамп зможе забезпечити припинення вогню – Україна номінує його на Нобелівську премію миру;
• поставки Україні американських далекобійних Tomahawk можуть стати фактором, який змусить рф сісти за стіл переговорів;
• через українські удари в росії дефіцит бензину сягає до 20% від потреби;
• Зеленський прямо підтвердив успішне застосування ракет «Нептун» і «Фламінго» у парі. Є перші відчутні результати саме цієї нашої зброї.
Дефіцит бензину на московії справді торкнувся споживачів, в середньостроковій перспективі така практика може створити серйозні антиурядові настрої серед жителів болотної імперії. Проте при успішних ударах ЗСУ залишається незрозумілим, чому розформували високоефективний бойовий підрозділ Юрія Касьянова. Чи навпаки – стає зрозумілим.
Ефективність широкорозрекламованої «Фламінго» залишається під великим знаком питання. До цього часу ще не було самостійного успішного удару по московських цілях, завданого саме «Фламінго». «Нептуни» – набагато старіша українська розробка, яка вже неодноразово доводила свою ефективність. Очікуємо аналогічного справжнього підтвердження і щодо «Фламінго». Особливо на тлі скандалів щодо власників компанії-виробника FirePoint, які не мали жодного досвіду у виробництві зброї, зокрема і далекобійної, проте це не стало на заваді отримувати вже в перший рік роботи мільярди гривень із бюджету України та із допомоги західних партнерів. ![]()
Опалюваний сезон 2025-26 вже обіцяє стати для українців важким випробуванням. Це стало зрозумілим вже влітку цього року, коли всюди почали відкрито говорити про дефіцит газу та те, що «високоефективні» менеджери НАК «Нафтогаз» із величезним запізненням розпочали закупівлю іноземного газу. При цьому ця «затримка», яка може дуже дорого коштувати українцям в плані проблем із опаленням та бюджету України в плані переплат сотень мільйонів доларів за газ із Європи (на відміну від можливості закуповувати його раніше при нижчій ціні), не стала перешкодою для отримання величезних зарплат та премій. І топменеджерами відповідних компаній, і ще «ефективнішими» від менеджерів членами Наглядових рад.
Bloomberg, зокрема, повідомило, що внаслідок масованого російського обстрілу 3 жовтня по Харківській і Полтавській областях вийшло з ладу приблизно 60% газовидобутку України.
За даними видання, Україні знадобиться щонайменше 2 млрд євро на імпорт газу до кінця опалювального сезону, що є еквівалентом майже 20% річного споживання України.
На тлі терористичних атак по газовидобутку Україна звернулась до G7 з проханням про збільшення кількості систем ППО, обладнання для ремонту та фінансової підтримки.
У цьому контексті не можу не згадати того, що насправді ми до цього часу не знаємо, скільки та чого добувають в Україні, зокрема немає повної статистики і щодо нафти та газу.
Частина свердловин ще в 2022-му працювали фактично без лічильників, функціонування родовищ, власниками яких були промосковські Новинський, Шуфрич та їм подібні, також викликало чимало запитань. Після початку повномасштабної війни інформація такого штибу стала ще більш закритою.
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що всі в Європі готуються до війни.
Як повідомляє Clash Report, під час спілкування з журналістами Вучич сказав, що наразі всі готуються до війни, і питання полягає тільки в тому, «до якої сторони хто належить».
«Ми б хотіли уникнути воєн, конфліктів. Але, боюся, що більше ніхто нікого не хоче чути і слухати. І всі дійсно і всерйоз готуються до воєн. І буде непросто говорити на якісь інші теми», – сказав він.
Територія колишньої Югославії є вкрай складним та вибухонебезпечним регіоном. В українськомовному інформаційному просторі політичні процеси на Балканах майже не описуються, а якщо і згадуються, то переважно в ключі ліволіберальної риторики журналістами, вигодованими глобалістичними ґрантами. Для того щоб сформувати особисту думку щодо тих процесів, мені свого часу знадобилось витратити чимало годин впродовж кількох робочих днів – для вивчення сербської преси. Поділюсь із вами короткими висновками.
Серби надзвичайно негативно ставляться до США і, як наслідок, до умовного колективного Заходу. Ключова причина – розвал Югославії, війна в Косово та сепаратизм, негативні економічні процеси, спровоковані зовні.
Водночас сербський народ безумовно вважає себе частиною Європи. І, що добре для нас, далеко не так позитивно ставиться до рф, як це інколи стараються подати московські пропагандисти. З радістю для себе, на кількох сайтах я зустрів недовіру до путіна як нібито борця із глобалістами.
Косово знову може спалахнути. При цьому підпал може відбутись як зовні, так і всередині Сербії. Варіантів – дуже багато. Внутрішня розколотість суспільства – велика, а Косово в цьому випадку є постійною незагоєною раною.
Пропагандисти з рф, до речі, часто апелюють до того, що з точки зору так званого міжнародного права створення так званих «лнр/днр» нічим не відрізнялось від відокремлення Косова.
Якщо глянути на міжнародну ситуацію ширше, то розколотість всередині багатьох держав є дуже великою. В Молдові – партія Маї Санду хоч і взяла більшість – 50,2%, проте опозиція до неї (частина з якої на чолі з Додоном є відверто проросійською) набрала не набагато менше. При цьому Санду стоїть на глобалістичних позиціях, які суттєво відмінні від інтересів молдовського народу. І без голосування молдовської діаспори Санду не здобула б перемоги. Однак якби перемогли промосковські партії на чолі з Додоном, то для України могла б суттєво розширитись лінія фронту – Придністров’я.
Вибори в Чехії принесли зміни і водночас підкреслили внутрішню напругу. Колишній експрем’єр олігарх Бабіш повертається до влади. Його позиція щодо війни московії проти нас є суттєво гіршою, аніж у попереднього прем’єра Фіали та чинного президента Петра Павела.
У цьому ж контексті слід згадати слова ексміністра внутрішніх справ Болгарії Румена Петкова: «Те, що Меркель назвала Польщу та країни Балтії непрямими винуватцями конфлікту в Україні, показує серйозне протистояння всередині ЄС, який перебуває на межі розпаду».
Від себе додам, що фрау Меркель чомусь сором’язливо не вважає свою політику однією із непрямих причин нападу рф на Україну. А повинна була б: згадайте, до прикладу, блокування вступу України в НАТО у 2008-му чи позаплановий приїзд Меркель до Порошенка в 2014-му, після якого був наказ Порошенка про одностороннє припинення вогню та відступ «Айдару» з Луганська, з якого на той час втекли вже всі московські колаборанти.
Видання Der Spiegel повідомило, що в Австрії відбувся «прорив ультраправих» – 24 жовтня президентом Національної ради Австрії (нижня палата парламенту та основний законодавчий орган) стане Вальтер Розенкранц. Вперше в історії Австрії представник правої партії обійме другу за значимістю посаду в державі.
Як ви думаєте, чи пов’язано це з тим, що в частині австрійських міст серед першокласників кількість тих, хто сповідує іслам, вже перевищила 50%? Чи ліберальна міграційна політика та породжені нею негативні явища не мають нічого спільного із такими політичними змінами?
Чимало правих сил народів Заходу, на превеликий жаль, є одуреними московською пропагандою, яка змальовує путіна борцем із глобалізацією, із «новим світовим порядком». Проте путін насправді просто паразитує на традиційних цінностях, але останні від того не перестають бути цінностями. Світова фарисейська паразитична політика створила ситуацію, в якій досить складно розібратись. І точно неможливо зрозуміти, що відбувається, якщо старатись аналізувати все виключно під чорно-білим кутом зору.
Одна з найбільших європейських компаній протиповітряної оборони Thales Belgium заявила, що над її надсекретними заводами пролітає дедалі більша кількість безпілотників.
Аналогічні польоти зафіксовано вже у Франції, Німеччині, країнах Балтії, Данії, Швеції тощо. Читаючи ці новини, я розумію, що в такий спосіб путін тисне або й шантажує уряди європейських держав, натякаючи на можливості свого терору за прямої конфронтації. Проте, з іншого боку, через такі дії кремлівських фарисеїв європейські народи швидше прокидаються від летаргічного сну та відкидають рожеві окуляри, насаджені ліволіберальними гендерно-модифікованими ідеологіями.
Індекс Московської біржі (MOEX), що відстежує 40 найбільших публічних компаній, 8 жовтня впав на 4,05% – це найрізкіше одноденне падіння з 2022 року та найнижчий рівень з грудня 2024-го. Не бензином єдиним, так би мовити. Проте не треба із цього робити надто оптимістичних висновків, адже в сучасній економіці все набагато складніше, а вироджена природа грошей, в якій гроші самі є товаром, надзвичайно викривлює ситуацію.
До прикладу, прихватизація в Україні часто відбувалась і відбувається за так званою номінальною вартістю. Відповідно до якої штучно обанкрочувались заводи та фабрики, а «благодійники» серед теперішніх олігархів за безцінь купували дотаційні підприємства із накопиченими боргами. В такий спосіб, до прикладу, скуповувались цукрові заводи за копійки, їх різали на метал, його продавали і ставали доларовими мільйонерами.
Чому я вирішив навести цей приклад зараз? Тому що аналогічний сценарій зараз реалізовують щодо Укрпошти та Укрзалізниці. Для створення тих об’єктів, якими володіє державна Укрзалізниця, потрібно ніяк не менше 300 мільярдів доларів. Проте її спеціально банкротують, заганяють в борги для того, щоб згодом розділити на частини та передати «ефективному приватному власнику». І відбувається цей процес за допомогою «ефективних» членів Наглядових рад, які зрештою заради цього і були створені.
Проте, повертаючись до падіння московської біржі, мушу зауважити, що це для нас в будь-якому випадку є позитивним явищем, адже веде до погіршення реальних умов життя та ведення підприємницької діяльності на московії.
Народні депутати, прости Господи за те, що вимушений їх так називати, провалили голосування за призначення чотирьох суддів Конституційного суду.
Жоден з кандидатів на посаду не набрав необхідної кількості голосів. Спікер Ради Руслан Стефанчук заявив про необхідність проведення нового конкурсного відбору. Зараз у Конституційному суді залишається шість вакантних місць.
Фактично КСУ став недієздатним з часу, коли Зеленський зламав його через коліно, щоб заблокувати визнання неконституційним закону про розпродаж української землі і надр.
Важко зараз зеленим слугам неукраїнського народу дібрати узгоджені кандидатури, які б погодились узаконити антиконституційне свавілля із розпродажем України чи, до прикладу, множинним громадянством.
Стаття 4 Конституції говорить, що в Україні існує єдине громадянство. Проте депутати всупереч Конституції проголосували за «множинне громадянство». Питання до знавців: чи не робиться це заради того, щоб українську землю і надра скупили дво- та трипаспортні істоти. Ту землю і надра, які не встигне захопити путін. Що не забирають силою в українців, то викрадають хитрими політико-економічними фарисейськими методами…
Уряд, до речі, цього тижня ухвалив критерії для держав, з якими запровадять множинне громадянство. Залізна підстава для притягнення до кримінальної відповідальності відповідних членів Кабміну. Як у тому анекдоті, «хто ж його посадить, він же пам’ятник»?
Раз вже йдеться про посадки, то слід згадати черговий корупційний скандал. НАБУ й САП викрили прокурора Офісу генерального прокурора та адвокатів на підбурюванні до підкупу начебто прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суддів Вищого антикорупційного суду.
Дослівно САП: «За процесуального керівництва прокурора САП детективи НАБУ викрили прокурора Офісу генерального прокурора та адвокатів на підбурюванні до надання 3 500 000 доларів США неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження, яке розслідують детективи НАБУ. Кошти нібито мали передаватись прокурорам САП та суддям ВАКС за ухвалення відповідного рішення».
Проте, якщо хтось раптом почав хвилюватись за «бідного» прокурора з ОГП, то я хочу вас заспокоїти. Он Тетяну Крупу, ексочільницю Хмельницького МСЕК, затримували рік тому із більшою сумою. І що? Посадили? Ні, випустили з-під варти.
А за яйця Резнікова, перепрошую за каламбур, когось посадили? А вже понад 2 роки пройшло. Тож не переживайте, після згадування «таблички ділення» левова частка таких справ закінчуються не так, як того вимагала б справедливість, Кримінальний Кодекс та, зрештою, і здоровий глузд у воюючій державі.
І на завершення. Українців вирішили ощасливити спрощенням бюрократії. Тепер українці зможуть без зайвого клопоту подати спільну заяву про розірвання шлюбу в застосунку «Дія». Послуга буде доступна для подружжя, яке не має неповнолітніх дітей – про це йдеться у відповідній постанові Уряду. 
А те, що спрощення настільки важливого кроку, як розірвання шлюбу, може призвести до подальшого знецінення інституту сім’ї – урядовців не надто хвилює. Радше навпаки – для підкріплення наслідків ратифікації Стамбульської конвенції.
Розлучення – це не технічна дія, а глибоке рішення, яке має супроводжуватись усвідомленням його наслідків. Перетворення цього процесу на кілька натискань у смартфоні може зробити його надто легким та шкідливим. У країні, що переживає війну, втрати та еміграцію, такий сигнал може стати ще одним чинником погіршення демографічної катастрофи, яка вже і так є найбільшою на планеті. Ну хоч в чомусь ми завдяки діям всіх політичних керівників, починаючи із Кравчука і закінчуючи Зеленським, стали першими.
