Не рахувати збиті, а зосередитися на «прильотах»: як оцінювати ефективність ППО

Ефективність роботи ППО оцінюється не кількістю знищених «шахедів» і ракет, а кількістю прильотів цих ракет і «шахедів» по наших військових і цивільних об’єктах. Бо якщо наша ППО знищує сотні цілей, але не може захистити навіть Київ, отже щось робиться не так.

Так само слід оцінювати роботу наших далекобійних ударних дронів (ракет у нас немає, є тільки «Фламінго») – не за кількістю запущених у бік ворога безпілотників-камікадзе, а за кількістю тих, що долетіли до цілі і вразили ціль. Якщо наші дрони вразили 12 НПЗ за місяць – це дуже добре, але якщо не можуть вразити москву – це погано.

Тут питання не в тому, який об’єкт важливіший, по якому об’єкту слід завдати удару, а в оцінці самої здатності наших далекобійних ударних сил долати ешелоновану ППО ворога. І в здатності нашої ППО очистити небо від ворога хоча б над Києвом.

Поки що ворог демонструє явно кращий результат – наші дрони не долітають до москви, ворожі дрони долітають до Києва, і не тільки. москву охороняють «Панцирі», Київ захищають кулеметні тачанки і дрони-перехоплювачі. Зенітно-ракетних комплексів мало, ракети в дефіциті, але вони дуже ефективні (дивіться відео).

Тобто нам треба щось робити для виправлення ситуації прямо зараз, бо попереду зима, яка може стати набагато важчою, холоднішою і, можливо, навіть голоднішою через нездатність нашої ППО протистояти ворожим нальотам, які посилюються і змінюються якісно – все більше прилітає реактивних «шахедів», проти яких дрони-перехоплювачі взагалі безсилі.

Тобто нам потрібні зенітно-ракетні комплекси малої дальності – хтось нагорі працює над цим питанням, чи знову будемо сподіватися на допомогу партнерів?..

Можливість долітати до НПЗ незабаром закриється так само, як закриті сьогодні москва і Санкт-Петербург. Нам потрібні нові ударні дрони великої дальності, здатні долати ППО ворога, тобто це мають бути малопомітні для радарів дрони, а не десятки тисяч помітних літаків FP-1 компанії Fire Point, які печуть, як пиріжки, за гроші данського уряду.

Нам потрібні нові ударні дрони, нам потрібні українські зенітно-ракетні комплекси. У ці два ключові проекти слід вкладати ресурси, гроші, в цих двох напрямках слід консолідувати зусилля всіх розробників і виробників, а не лише годувати грошима придворні компанії.

***

ЗМІ пишуть, що президент Зеленський попросив у президента Трампа американські крилаті ракети «Томагавк», і віцепрезидент Венс підтвердив, що США вивчають це питання.

А як же тоді українські крилаті ракети «Фламінго» компанії Fire Point, які, як відомо, «вдесятеро кращі за “Томагавки”, в усьому кращі за “Томагавки”, тому що “Томагавки” застаріли»?.. 

Якщо «Фламінго» кращі і виробляються вже такими темпами, якими ніколи не вироблялися «Томагавки», то навіщо нам це американське барахло?.. Чи не краще за ці гроші (гроші наших європейських партнерів, які оплачують поставки американської зброї) купити щось інше?..

Український запит на «Томагавки» – це повне, стовідсоткове визнання того факту, що «Фламінго» не літає, що це чергова ракетна піар-кампанія для внутрішнього споживання і прикриття розкрадання фінансової допомоги наших дорогих довірливих партнерів. Йдеться про колосальні суми.

«Томагавки», звичайно, потрібні для нашої оборони. Можна тільки вітати той факт, що президент України попросив їх у президента США. І ми будемо дуже раді, якщо ці чудові ракети нам дадуть, нехай вони навіть «у всьому гірші» за рожевих «фламінго». 

Тим більше, що наявність цих ракет в нашому арсеналі допоможе і компанії Fire Point виплутатися з цієї гнилої історії, тому що можна тоді проводити «спільні акції», як це у нас заведено, коли запускаються і дрони FP-1, і інші ударні дрони великої дальності по одній і тій же цілі в один час, але долітають, за звітами, тільки FP-1. Як «долетіли» до бази російських прикордонників у Криму «Фламінго», хоча летіли туди зовсім не ці ракети.

Загалом, з усіх боків одні плюси.

***

Президент Зеленський похвалив воїнів за «хороші результати в нашій далекобійності» і повідомив, що вчора довгий час спілкувався з виробниками дронів і ракет, і що незабаром відбудеться засідання Технологічної Ставки, присвячене цій самій далекобійності.

Дійсно, є успішні далекобійні атаки – підпалили далекобійними дронами 18 НПЗ за півтора місяця, знеструмили Бєлгород чимось ракетним, і українською крилатою ракетою «Нептун» вразили оборонний завод у Брянській області. Однак, так і не долетіли до москви, хоча і пробували.

Чому я постійно говорю про москву? Бо це лакмусовий папірець далекобійної успішності. Москва добре прикрита засобами РЕБ і ППО – так, як завтра будуть прикриті й інші російські території, що межують з Україною. Якщо українські дрони сьогодні не долітають до москви, отже завтра не долетять і до інших об’єктів на території ворога. 

Ця війна ніколи не закінчиться, поки не буде вирішена проблема ефективності далекобійних ударів. Сподіваюся, на Ставці це рішення знайдуть, а якщо не знайдуть – нехай зателефонують мені, я знаю, що треба робити.

До речі, хто-небудь скаже, хто входить до складу цієї самої «Технологічної Ставки»?.. Склад «звичайної» Ставки всім відомий – люди призначаються відкритим указом президента. А хто засідає в «технологічній», з ким вчора довго спілкувався президент – невідомо. Дивно, бо ці люди дають найважливіші, технологічні поради в цій до межі технологічній війні.

Сподіваюся, там засідають не лише архітектори з бетонних меблів, локейшн-менеджери і продюсери?..

Про автора: Юрій Касьянов –
офіцер ЗСУ. Радіоінженер,
спеціаліст з аеророзвідки.
Займається виробництвом дронів та БПЛА для української армії
та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-
конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».