Дезертирство, СЗЧ, фронт – ви готові до цієї розмови

Чого зараз виринула тема з «невиконанням наказів», якщо не вдалося вирішити проблему СЗЧ? Нічого не спрацювало – ні підсилення відповідальності, ні амністія.

От як ідуть в СЗЧ? По одному, іноді невеликими групами. А відмовитися виконувати наказ можуть цілими ротами та батальйонами. За масове дезертирство керівництво не карають. А от за масову відмову виконувати якийсь самовбивчий наказ можуть зняти з посади та вліпити догану. От чого вони просувають карну відповідальність для солдат чи молодших офіцерів. Але до чого це призведе?

Частіше будуть йти в СЗЧ, щоб не попадати під статтю про «невиконання наказів». Бо за СЗЧ амністія та можливість перевестися в більш адекватну частину.

Частіше будуть розстрілювати командирів (там, де раніше, може, просто посперечаються, тепер просто гранату кинуть). А там, де виникає масова відмова, то зброю не віддадуть, і всіх прокурорів та ВСП зустрінуть вогнем... Ви розумієте до чого це призведе? Фронт і так тримається на чесному слові...

Замість цього всього треба, як в Ізраїлі, щоб солдати оцінювали командирів. І в разі недовіри їх знімали. Треба, щоб командири відповідали за втрати особового складу.

До речі, в ізраїльський армії командир завжди йде попереду загону...

Чи повинно бути покарання за СЗЧ? Так. Але є нюанси.

Треба аналізувати причини та наслідки, і згідно з цим призначати покарання. І воно повинно бути дуже широким: від простої догани до тюрми.

Якщо через те, що пішов в СЗЧ, загинули люди, то це одне, а якщо нічого не сталося і людина вирішила свої питання і через тиждень повернулася, то це інше. Що робить новий закон, який намагаються зараз провести через ВРУ – зрівнює всіх. Байдуже, які обставини – отримай 5-10 років і розпишися. Де вони будуть утримувати 300-400 тис. дезертирів, взагалі не зрозуміло. Може, концтабори в чистому полі? А як ловити будуть і хто? Це ж ціла армія потрібна. Не всі в СЗЧ ухилянти, є й воїни з великим бойовим досвідом.

Те саме стосується і невиконання наказів. І накази бувають різні і обставини. От наприклад: послали бійця на СП-ку, як обіцяли, на 3 дні, а в результаті він там був 2 місяці. Бо не було ким замінити, та й складно було туди заїхати. Боєць дивом вийшов звідти, а йому через кілька діб кажуть йди знову. Він не виконує наказ і просто йде в СЗЧ... Порушив? Так. Але чи винен? Ні. Бо після такого стресу, що він пережив, потрібна довга реабілітація...

Немає ротацій з фронту роками, то хто винен? Люди не залізні, вони виснажуються, у них розпадаються сім’ї, от вони і дезертирують.

Ставлення командирів до бійців повинно бути не як до довічних рабів чи кріпаків. Зовсім інша справа, коли йдуть в СЗЧ ті, кого недавно наловили. Їм лячно, вони ніколи в армії не були. Тут повинні працювати військові психологи, спілкування з перших днів з бійцями та командирами, куди піде боєць після БЗВП. Новобранець повинен зрозуміти, що його кинуть не на убій, що тут можна служити. Тоді і СЗЧ буде менше...