Заборона соцмереж – шлях до вибуху в суспільстві

Через заборону владою соцмереж у Непалі 8 вересня 2025 р. відбулися масові заворушення. Внаслідок яких вже загинуло 19 людей і близько 350 поранено.

Тобто люди пішли на смерть через заборону соцмереж, Карл. І ще через корупцію влади. 

Переважна більшість учасників протестів – молодь. Вони прорвали огорожу навколо парламенту та кидали у спецназ важкі предмети. У відповідь поліція застосувала водомети, кийки та гумові кулі. А ще ввели армійські частини на допомогу поліції. 

А все це – через рішення чиновників заблокувати понад 20 соцмереж, зокрема Facebook, Instargam та YouTube. Мовляв, ці соцмережі не виконали вимоги щодо офіційної реєстрації. А ці нові прекрасні правила, мовляв, запобігатимуть поширенню фейкових новин, «мові ненависті» та (!) кіберзлочинів. 

Звісно, ідіотизм цього рішення може конкурувати лише з манією авторитаризму можновладців Непалу.

Але протести змусили владу скасувати заборону соцмереж. І ще створили спеціальний комітет з розслідування насильства 8 вересня. 

Будуть розслідувати самих себе, ага. 

Але, товариство. Якийсь Непал. Розташована у Гімалаях країна, вчетверо менша за Україну, затиснута між Китаєм та Індією, причому з кількістю мешканців, співставною з нами – близько 30 млн.

Зате тамтешні люди розуміють, як боротися за свої права. Це для мене одкровення, якщо чесно.

Не просто вийти помахати картонками, а конкретно дати прочуханки корупціонерам. 

У відповідь непальські корупціонери почали вбивати – як у нас у 2013-2014 на Грушевського.

І все це через фактичну заборону вільного доступу до інформації. 

Наприклад, згідно із соціологічними дослідженнями по Україні той самий YouTube є другим за ступенем довіри джерелом отримання новин. «Марафон» на п’ятому місці. Facebook на четвертому. Телеграм на першому, але вже не з 73%, а лише з 59% (що радує).

До речі, за порєбріком вже давно діють заборони соцмереж. Але кремлівські старці хитріші, і тому їдять цього слона частинами: заборони вводять поступово і порціями. Оголошення Meta «екстремістською організацією», заборона Instargam та LinkedIn, потім «уповільнення» YouTube, далі блокування голосових викликів у WhatsApp та Telegram, от тепер вже нав’язування державно-чекістського месенджера Мах. 

І це за умов повної відсутності будь-якої протестної активності на болотах, фізичне знищення політичної опозиції, агресивну заборону інакодумства у країні рабів. 

Які висновки з цього всього.

1. Виявляється, люди готові вдаватися до рішучих дій і навіть іти на смертельний ризик у разі перекриття доступу до інформації. Люди, не раби. 

Тобто тупо забороняти соцмережі – не можна, про що я товкмачу вже років п’ять поспіль. Це шлях тупого тоталітаризму, і він не є ефективним.

2. Примітивні ж волюнтаристські рішення у сфері інформаційної свободи можуть призвести до зворотного ефекту – навіть до соціального вибуху, як це трапилося у Непалі. Добре, що зелені українські інфузорії злякалися і не довели конфлікт 22-31 липня 2025 до смертельної фази. Хоча уроку, схоже, не вивчили.

3. А от деякі соцмережі – які дійсно шкодять, а не просто влада їх «обілечує» – все ж можна і потрібно точково обмежувати. Наприклад, російський «телеграм» під час війни проти росії. Але робити це слід тонко і мудро, хоча цих якостей сильно бракує поточній українській владі.

Та й бажання вони не мають, адже чомусь вважають «телеграм» своїм серйозним інформаційним ресурсом на наступних виборах. 

Російські соцмережі «однокласнікі» та «вконтакті» теж були мегапопулярними у 2017-му, але тоді чомусь інтереси безпеки держави були важливішими за політичні, тому проти кремлівських соцмереж ввели санкції – і ось наразі їх практично немає в українському інфопросторі. Miracle.

А поки у Непалі святкують тимчасову перемогу над тоталітаризмом та оплакують загиблих у цій боротьбі, нам в Україні вже давно слід якось законодавчо заборонити владі обмежувати право громадян на доступ до інформації та політичну цензуру у соцмережах. Бо вони постійно намагаються влаштувати нам якийсь «укркомнадзор».