Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №88

«Шакали знову ошукали, тепер

вони вже не шакали, тепер

вони: то «за», то «проти», то

шахраї, то патріоти».

Не просто так я починаю нинішній дайджест із фрагменту вірша Ліни Костенко. І цей фрагмент, як зрештою і весь вірш, можна прикласти як до розуміння політики в Україні, так і до розуміння геополітики.

Усі ми є живими свідками або й співучасниками зміни геополітичної картини світу. Щоправда, важко бути співучасниками процесу, будучи об’єктом. На жаль.

Новини України та світу впродовж останнього тижня зосереджені на війні в Україні та мирних перемовинах. І якщо спробувати коротко охарактеризувати, то публічно відбувається жонглювання термінами «мир», «перемир’я», «гарантії безпеки» тощо. А непублічно – кожен із суб’єктів старається реалізовувати свої плани. 

Біда в тому, що справжніми суб’єктами геополітики є далеко не всі держави. Не кажучи вже про народи світу, керівництво багатьох з яких веде проти них активну злочинну діяльність. 

Ще напередодні зустрічі Трампа та путіна в Анкориджі, я написав, що США зараз формують певний блокадний пояс навколо московської федерації. Із середньостроковою перспективою-прицілом під протистояння з Китаєм та відсікання останнього від московської ресурсної бази.

Як зустріч на Алясці, так і наступний саміт у Вашингтоні за участі Зеленського та європейських лідерів, ще більше переконали мене у правдоподібності попереднього припущення. 

Саме тому майже всі лідери європейських держав, які мають претензії на суб’єктність, вирішили прибути із Зеленським до Вашингтона. Саме непублічне узгодження всіх деталей щодо майбутнього геополітичного розкладу сил та ролей кожного із суб’єктів у тому розкладі й було темою дводенної зустрічі у Вашингтоні.

Добре розуміючи те, що справжня політика завжди відбувається за кулісами, а назовні виносять саме те, що вже узгоджено кулуарно, в мене не було великих очікувань щодо Аляски та Вашингтона. 

Чи буде мир в Україні? Питання, яке хвилює. А що таке мир? Що таке поразка? Перемога? У нас є означення та розуміння тих, здавалося б, простих речей? 

США впевнено курсують шляхом будівництва блокадного поясу. Відбувається це і через війну в Україні, і через політико-економічне домінування над ЄС (угода Трампа та фон дер Ляєн), і через заходження на Південь Кавказу (угода Вірменії та Азербайджану). 

Європейські держави в цьому сценарії стараються максимально відстояти свої інтереси – і політичні, і економічні. 

Українці – заручники між молотом та ковадлом – путінською окупаційною армією та зовнішнім ворогом. Наше завдання – вижити. Зберегти український народ із своєю українською ідентичністю. Зробити це, не навівши лад в Києві та не наповнивши Україну українським змістом – неможливо. Так я бачу вихідні дані і під таким кутом зору дивлюсь на політику.

путін не піде на мир зараз. Він у цьому не зацікавлений, адже володіє стратегічною ініціативою та ресурсною перевагою. Поки що володіє. Окрім того, московська економіка розігріта завдяки війні. І просто так її зараз зупинити для кремля є аналогічним до аварійної зупинки потяга, який на повному ходу заходить в поворот, і у якому хтось миттєво зриває стоп-кран. Фарисеї із кремля поки що не мають мотивації для справжнього миру. 

І отут є таки хороші новини для нас. Курс колективного Заходу на чолі зі США зараз спрямований на наближення в часі того «поки що». 

Саме тому зараз відбувається переформатування логістики в Польщі – окрім бази в Жешуві, вже зараз функціонує ще кілька логістичних центрів. 

Саме тому відбуваються домовленості щодо закупівлі Європою зброї в США із подальшою передачею Україні. І зброї нам дадуть достатньо, щоб не впасти. Та щоб виснажувати путінську московію. А, можливо, і не тільки…

Принаймні останні заяви президента Трампа в Truth Social наводять на ці думки: «Нечесний і вкрай некомпетентний Байден не дозволив Україні ВІДПОВІДАТИ, а лише ЗАХИЩАТИСЯ. Як це спрацювало? Попереду цікаві часи. Дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника.

Це як у спорті, коли у команди є чудова оборона, але їй не дозволяють грати в нападі. Шансів на перемогу немає! Так само і з Україною та росією».

Ці заяви збігаються в часі із переходом до етапу ескалації у війні і відповідають суті геополітичних процесів. Говорити одне – робити інше. 

Саме тому путінський терор проти цивільного населення також набирає обертів. У ніч на 21 серпня (із 18.40 20 серпня) противник атакував 614-ма засобами повітряного нападу:

- 574 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків Курськ, Брянськ, Міллерово, Орел, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – рф., Гвардійське – ТОТ Криму;

- 4 аеробалістичними ракетами Х-47М2 «Кинджал» із повітряного простору Липецької та Воронезької обл. – рф.;

- 2 балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23 із Воронезької обл. – рф.;

- 19 крилатими ракетами Х-101 із повітряного простору Саратовської обл. – рф;

- 14 крилатими ракетами «Калібр» із акваторії Чорного моря;

- 1 ракетою невстановленого типу із Криму.

За попередніми даними, станом на 09.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 577 повітряних цілей:

- 546 ворожих БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів;

- 1 аеробалістичну ракету Х-47М2 «Кинджал»;

- 18 крилатих ракет Х-101;

- 12 крилатих ракет «Калібр».

Настільки масовану комбіновану повітряну атаку путінська армія здійснила вперше з часу активізації дипломатичних перемовин із США. І це також симптом, який підтверджує попередні припущення. 

Упродовж двох наступних місяців нас чекає активна і дуже жорстка ескалація, в яку ми заходимо в стані глибокої деморалізації та браку людей. Водночас реальна допомога Заходу збільшується дуже суттєво – падіння України стратегічно є недопустимим для Заходу. 

Ескалація не може тривати надто довго та завершиться мирними перемовинами. Із поки що не до кінця визначеними умовами. 

В цьому місці вважаю необхідним згадати спілкування Зеленського із журналістами та навести ключові цитати із розмови.

Війна:

• «Україна успішно випробувала вітчизняну далекобійну ракету "Фламінго". Вона летить 3000 кілометрів, це важливо [...] До грудня у нас з'явиться їх більше. І до кінця грудня або в січні-лютому має бути масове виробництво», – сказав Зеленський;

• На Покровському напрямку було знищено до 90–100% окупантів, які здійснили просочування в районі Добропілля. Співвідношення дронів зараз 1,1:1 на користь України. Може бути і більше, але відчувається брак фінансування;

• Сумщина – це питання часу. Кілька місяців і росіян там не буде. Розповіді, що до кінця року «рускіє» окупують наш Донбас – це балачки. Для цього їм потрібно ще 4 роки.

Перемовини:

• Україна ніколи юридично не визнає окупацію;

• Зеленський просив Трампа, щоб Угорщина не блокувала вступ України до ЄС. Президент США пообіцяв, що його команда працюватиме над цим;

• Зустріч з путіним повинна відбутися в нейтральній Європі. Швейцарія, Австрія – ми погоджуємося. Ми не проти Туреччини. Зустрічі в москві не може бути. Будапешт – на сьогодні це не просто;

• Ми готові на конфігурацію двосторонньої і тристоронньої зустрічей з росіянами. Якщо «рускі» не готові на таке – ми просимо запровадити тарифи.

Гарантії безпеки:

• На сьогодні ми маємо позитивний сигнал від США, що вони будуть учасниками гарантій безпеки для України. Також є близько 30 країн, які потенційно розглядають свою участь в гарантіях безпеки;

• Україна хоче розуміти детально архітектуру гарантій безпеки протягом найближчих 7-10 днів, ще до зустрічі з путіним;

• Китай не може бути гарантом безпеки для України, бо вони допомагають росії. Пекін допоміг росії, відкривши ринок дронів;

• Якщо говоримо про гарантії безпеки подібно до 5 статті НАТО, то це має бути сильним рішенням. У Ізраїля ж є відповідні гарантії.

Рік тому глава ОП Андрій Єрмак звітував, що Україна вже має гарантії безпеки від усіх держав Великої Сумки. 

У 1994 році Україна отримала гарантії безпеки від США, Великої Британії та росії. Згодом до Будапештського меморандуму долучились Франція та Китай, проте із застереженнями.

Чим гарантії безпеки, про які говорить Зеленський, відрізнятимуться від нікчемних, про які казав Єрмак, чи чітко міжнародно юридично закріплених, але не виконаних, від Будапештського меморандуму? І знову ж, в цьому місці мусимо згадати, що ані Турчинов, ані Порошенко, ані Зеленський жодного разу не вимагали їхнього виконання від підписантів. І жодної відмови ані США, ані Велика Британія не робили. Навпаки – Велика Британія ще в квітні 2014 року запитувала Турчинова про початок консультацій. 

Тільки сильний, організований, озброєний до зубів, заможний український народ, буде гарантією своєї безпеки. Право працює тільки там, де є Сила. Природа Права витікає із Сили. Сильний організм не терпить внутрішніх паразитів-фарисеїв, його імунітет знищує їх.