Сурма: україноцентрична газета

Клубний чемпіонат світу-2025 у США: нова ера чи старі проблеми у новій обгортці?


Клубний чемпіонат світу з футболу, який відбувався у США протягом усього минулого місяця, обіцяв вболівальникам стати наймасштабнішим турніром ФІФА серед клубів за всю історію. Турнір змінив формат: 32 команди з усіх континентів, неймовірні рекламні бюджети, розкішна телевізійна картинка й безпрецедентна увага до клубного футболу на глобальному рівні. Але за фасадом футбольного глянцю ховаються і серйозні виклики, які можуть вплинути не лише на турнір, а й на всю екосистему клубного футболу.

Протягом останнього року ФІФА продавала фанатам футболу ідею КЧС в обгортці. Насамперед – видовищність. Турнір у США має нагадувати мінікопію чемпіонату світу серед збірних: груповий етап, плейоф, 8 представників Європи, 6 з Південної Америки, й по кілька команд з кожної з інших конфедерацій. Це шанс побачити умовний матч між мадридським «Реалом» та японською «Йокогамою» в офіційному турнірі, а не в товариському турне.

По-друге, турнір мав на меті комерціалізувати клубний футбол на глобальному рівні. ФІФА намагається створити «клубний Мундіаль» із рейтингами, прирівняними до Ліги чемпіонів УЄФА, і з прибутками, які будуть розділені між учасниками.

По-третє, США як господар – це стратегічне рішення. Країна з розвиненою інфраструктурою, стабільною економікою і зростаючим інтересом до футболу. Турнір мав бути генеральною репетицією перед спільним ЧС-2026. Чи стала ця репетиція успішною – питання не до кінця закрите.

На перший погляд, переваги достатньо просто побачити. Глобалізація клубного футболу. Нарешті команди з Азії, Африки, КОНКАКАФ і Океанії мали реальну можливість показати себе на світовій арені у матчах з європейськими грандами. Фінансові перспективи. Прибутки клубів-учасників перевищили $1 мільярд. Це рекорд для подібного змагання. Кожна команда гарантовано отримала щонайменше $25 млн. Підвищення інтересу до футболу в США. Турнір також став важливим етапом для популяризації футболу в країні, яка ще досі намагається перетворити «соккер» на спорт №1 .Змагання найкращих із найкращих. «Манчестер Сіті», «Палмейрас», «Аль-Аглі», «Урава Ред Даймондс» – вперше в історії футбольні гіганти з усіх континентів зустрілися в офіційному турнірі такого масштабу. І якраз той факт, що у світі всі переважно говорять про першу команду і особливо не знають про інші три – має стати ще одним приводом для організації такого турніру, як КЧС.

Але чи все так безхмарно? 

Перевантаження календаря. Найгостріша критика лунає з боку тренерів та асоціацій гравців. Влітку 2025-го гравці замість відпочинку отримали ще один інтенсивний турнір. Це загрожує травмами, виснаженням і зниженням якості гри в національних чемпіонатах. І протягом КЧС деякі футболісти справді отримали зовсім непотрібні травми.

Нерівність у шансах. Попри прагнення до «глобальної рівності», фаворитами залишилися європейські клуби з набагато вищими бюджетами та ресурсами. І за усіма прогнозами ми також отримали європейський фінал. Команди з Африки чи Азії все ще ризикують бути статистами, а не дійсними конкурентами. 

Проблеми з адаптацією глядачів. З огляду на часові пояси, не всі фанати в Європі чи Азії змогли слідкувати за матчами в прямому ефірі. І це вплинуло на рейтинги та комерційну ефективність. Залишаються питання, як різниця у часових поясах відобразиться на Мундіалі наступного року.

Мотивація клубів. Для багатьох топклубів участь у новому КЧС була більше обов’язком перед ФІФА, ніж ціллю. Деякі тренери відкрито заявляли, що зосередяться на національних чемпіонатах та Лізі чемпіонів, а в США поїдуть «другим складом», але ці їхні намагання швидко зійшли нанівець, бо футбольні функціонери з ФІФА пригрозили командам штрафами, якщо ті виявлятимуть бажання «експериментувати» зі складами.

Погодні питання. На полях США ми декілька разів спостерігали ситуацію, коли матч зупиняли на декілька годин. У США футбольні матчі (та інші спортивні події) можуть бути зупинені або відкладені через «політику блискавки» (lightning policy) – це правило, яке діє на національному рівні та пов’язане з рекомендаціями Національної метеорологічної служби (NWS) і Національної федерації середніх шкіл США (NFHS), а також відповідними нормами MLS, NCAA та FIFA, адаптованими до американського законодавства. Згідно з цими правилами, якщо блискавку зафіксовано менше ніж за 13–15 км (8 миль) від стадіону, гра зупиняється щонайменше на 30 хвилин. Кожне нове спостереження блискавки в межах цієї зони перезапускає 30-хвилинний таймер. Тому на КЧС, до прикладу, був епізод, коли матч між «Челсі» та «Бенфікою» зупинили на декілька годин, коли на табло була вже 85 хвилина. У цьому контексті також виникають питання до зручностей Мундіаля у 2026 році.

Наповненість трибун і загальний ажіотаж. Хоч керманич ФІФА Джанні Інфантіно після фіналу КЧС відзвітував про шалений успіх, на деяких, а може, й на більшості поєдинків можна було спостерігати пусті трибуни багатотисячних арен. Так, можна сказати, що такі прецеденти логічно будуть спостерігатися на матчах клубів з Африки, Азії та Океанії, але ж ні, ігри за участю команд європейських грандів (і навіть матчі між ними) теж не були зустрінуті з великим ажіотажем у Штатах. Не думаю, що ця проблема, як ті, про які я казав вище, перекочує у ЧС-2026, але залишаються питання до доцільності проведення таких великих турнірів з наповненістю стадіонів, як у часи ковіду в Європі.


Фінал КЧС

Щоб розповісти про усі матчі Клубного чемпіонату світу, мені б треба було забирати ще багато сторінок нашої прекрасної газети у своїх колег. Тому оминемо усі матчі й сконцентруємося на останній грі турніру. 

Фінальний матч «Челсі» – ПСЖ проходив у Нью-Йорку на стадіоні «МетЛайф». Ця ж арена прийматиме у 2026 році фінал чемпіонату світу з футболу серед збірних.

Перед початком матчу традиційне «Let’s get ready to rumble» виголосив легендарний конферансьє Майкл Баффер, який зовсім скоро буде запрошувати на ринг нашого українського боксера Олександра Усика. Усі три м’ячі «Челсі» забив ПСЖ ще у першому таймі. Два з них – на рахунку півзахисника Коула Палмера, який вразив ворота Джанлуїджі Доннарумми в ідентичному стилі. Крапку у матчі «Челсі» встановив у першому таймі завдяки голу новачка Жоау Педру, який закінчив турнір з доробком у два м’ячі, дебютувавши на клубному ЧС лише у чвертьфіналі. У другому таймі команди голів не забили, але моменти почали створювати не лише гравці «Челсі», а й ПСЖ – у гру довелося вступати голкіперу Роберту Санчесу. Одразу після фінального свистка гравці «Челсі» почали святкувати перемогу – другий трофей у сезоні. Перед цим лондонці стали переможцями Ліги конференцій. 

Фінал клубного ЧС затьмарила штовханина між представниками «Челсі» та ПСЖ. Під час однієї з них головний тренер парижан Луїс Енріке штовхнув форварда Жоау Педру, внаслідок чого той впав на газон. Після того як емоції вщухли, розпочалася церемонія нагородження. Спершу організатори нагородили індивідуальними призами найкращих футболістів турніру – звання топгравця отримав Коул Палмер. На церемонії нагородження, окрім очільника ФІФА Джанні Інфантіно, був присутній і президент США Дональд Трамп, який також вручав медалі та призи учасникам фіналу.


Фінансове питання

Окрім боротьби за трофей чемпіона світу, було розіграно 1 мільярд доларів призових, які розподілялися поміж клубами залежно від виступів. 525 мільйонів доларів – за участь в клубному ЧС. 475 мільйонів доларів – за результати на клубному ЧС.

При цьому розподіл коштів за участь в клубному чемпіонаті світу з футболу був неоднаковим. Найбільше призових за участь в турнірі отримали представники Європи – від 12,8 до 38,1 мільйона доларів (залежно від рейтингу клубу), тоді як команди з Океанії – лише 3,58 млн доларів.

Найбільшу суму призових на клубному чемпіонаті світу з футболу отримав «Челсі» – 114,6 мільйона доларів. Майже 85 мільйонів з цієї суми – результати на самому турнірі, зокрема перемога у фіналі.

Найбільшу суму доходів за участь у клубному чемпіонаті світу з футболу отримав «Ман Сіті» – понад 37,6 мільйона доларів. При цьому за результати на турнірі англійський клуб отримав додатково лише 14,1 мільйона доларів і з загальною сумою призових у розмірі 51,7 мільйона доларів розмістився лише на сьомому місці в рейтингу.

П’ять клубів отримали призові на клубному ЧС з футболу лише за участь – «Пачука», «Сіетл Саундерс», «Ульсан», «Урава Ред Даймондс» та «Відад» – по 9,6 мільйона доларів.

Найменшу суму доходів на клубному ЧС з футболу отримав «Окленд Сіті» – 4,6 мільйона доларів. При цьому новозеландський клуб закінчив турнір з 1 очком, завдяки чому заробив додатково 1 млн доларів до суми у 3,6 млн доларів за участь в турнірі. Тоді як загальна виручка від турніру «Окленд Сіті» становила 676% від суми загального річного доходу клубу.

Клубний чемпіонат світу-2025 у США, без сумніву, увійшов в історію. Турнір показав, що футбол – це глобальна мова. Він об’єднав континенти, фанатів, клуби та інвесторів. Але за кожним новим рекордом криється реальна втома, перегорання та дилема: чи не руйнуємо ми футбол, намагаючись зробити з нього гіперпродукт? 

Попереду – аналіз, дискусії й рішення. А поки футбольний світ видихає після великого американського літа і чекає на прихід європейської осені.


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."