Сурма: україноцентрична газета

Єрмак пересовує ліжка в… Кабміні

17 липня Верховна Рада призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. «За» проголосували 262 депутати. Те, що тривалий час вважалось чутками, стало реальністю. Більше року зелені слуги неукраїнського народу збирались зробити цю ротацію і от зараз цей час настав. 

16 липня до Верховної Ради надійшло подання президента Володимира Зеленського на призначення Юлії Свириденко прем’єр-міністром України. При цьому слід зауважити, що насправді таке подання мало бути зроблене від коаліції в парламенті, у випадку монобільшості – від президентської партії «Слуга Народу». І в своєму поданні Зеленський вказує, що вносить кандидатуру Свириденко за пропозицією своєї фракції. Проте фракція разом не збиралась, голосувань не проводила, та й взагалі – всередині фракції зелених слуг є чимала кількість депутатів, яким не подобається роль Єрмака (якого ніхто не обирав). А, власне, новий прем’єр – Юлія Свириденко – є 100-відсотковим протеже Єрмака. Тому, якби відбувались всі формальні процедури, то діалоги всередині зеленої фракції були б складніші. 

Президент Володимир Зеленський на засіданні фракції «Слуга народу» 16 липня сам представив депутатам майбутніх членів оновленого Кабінету міністрів. Про що повідомило чимало джерел, включно із головою президентської фракції – Давидом Арахамією. Тобто Зеленський прийшов на засідання фракції, представив новий Кабмін, а ввечері зробив подання до ВР на підставі пропозицій фракції. Не сумнівайтесь і нічого не переплутайте. 

Тож Зеленський сказав, що за поданням, то чи ж мають прості смертні сумніватись у правдивості дотримання Конституції, яка до того ж поставлена на паузу?

Злі язики почали згадувати минулорічні слова доктора юридичних наук Федора Веніславського – депутата від СН, колишнього представника президента Зеленського в Конституційному Суді. Так от, рік тому пан Веніславський казав, що зараз не буде змін уряду під час дії воєнного стану, бо можуть постати сумніви у його легітимності. Воєнний стан було продовжено в 16-те Верховною Радою. Що змінилось? Вже у доктора юридичних наук немає питань щодо легітимності?

Веніславський є яскравим прикладом спеціаліста, який у своєму прислуговуванні забув про будь-які межі професійної етики та правдивості. І нехай не встигатиме сумне обличчя Зеленського вистигати від гарячих поцілунків «веніславських». Окрему злочинну роль, до речі, відіграв Федір Веніславський у прийнятті антиукраїнського антиконституційного закону про розпродаж нашої землі та надр. Фактично заради цього Зеленський і призначав його у Конституційний Суд, який збирався скасувати ганебний злочинний закончик, проголосований під час карантину зеленими слугами неукраїнського народу, слугами Порошенка та слугами Пінчука із партії «Голос». Коли прийде час, українці повинні не забути надати достойну «винагороду» кожній «шавці» із широкого ряду «веніславських-безуглих», які ліквідовують нашу державність.

Відразу після голосування за призначення прем’єра до Верховної Ради надійшло подання прем’єр-міністра Юлії Свириденко про призначення нового складу Кабінету міністрів. Про це у Telegram-каналі повідомив Олександр Качура, народний депутат від «Слуги народу», заступник голови комітету Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Свириденко запропонувала призначити:

• Михайла Федорова – першим віцепрем’єр-міністром, міністром цифрової трансформації;

• Тараса Качку – віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

• Германа Галущенка – міністром юстиції;

• Світлану Гринчук – міністеркою енергетики;

• Олексія Соболева – міністром економіки, довкілля та сільського господарства;

• Дениса Улютіна – на посаду об’єднаного Міністерства соцполітики та єдності.

Ігор Клименко (МВС), Оксен Лісовий (Міністерство освіти), Віктор Ляшко (МОЗ), Наталія Калмикова (Мінвет), Сергій Марченко (Мінфін), Матвій Бідний (Міністерство спорту) зберігають свої посади.

Раніше президент Зеленський вніс до Ради подання про призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони та Андрія Сибіги – на міністра закордонних справ. І парламентарі під час голосування підтримали це подання.

Підсумовуючи, маємо констатувати, що нових людей у Кабміні не передбачається: дехто з членів попереднього Кабміну зберіг свої посади, інші ж – отримали нові.

Подальша доля міністра оборони Умєрова поки невизначена. Попри те що Зеленський раніше розглядав його як можливого посла в США замість Оксани Маркарової, вже 16 липня журналісти повідомили, що його кандидатура більше не розглядається. А наступного дня Зеленський підписав указ про призначення Ольги Стефанішиної Спеціальною уповноваженою президента України з питань розвитку співробітництва зі Сполученими Штатами Америки.

Пряма мова: «У цьому статусі Ольга працюватиме, щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають всі належні процедури погодження з Вашингтоном її кандидатури на посаду посла України в Сполучених Штатах».

Верховна Рада, довго не думаючи, чи то через брак моралі, чи то сірої речовини, пакетом проголосувала за уряд Юлії Свириденко. Новий склад Кабміну підтримали 253 народні депутати. З моменту призначення Свириденко, до моменту голосування за новий склад Кабміну, пройшло ледве 3 години. Цього часу виявилось більше ніж достатньо для, прости Господи, парламентарів, щоб і комітети погодження виписали, і депутати з усім погодились, і голосування пакетом погодили, і, власне, саме голосування відбулось. Зелений парламентаризм у всій красі. Як казав колишній міністр уряду Януковича, яких тобі ще реформ не вистачає? Верховенство права у всій красі. 

Петро Порошенко, до речі, під час обговорення кандидатури прем’єра у Верховній Раді заявив, що фактична відсутність коаліції «Слуг народу» робить це голосування неконституційним.

Пряма мова: «Зараз 231 депутат коаліції монобільшості – це фейк. Частина з них ховається від корупційних органів за кордоном, частина з них точно не підтримує кандидатуру прем’єр-міністра і не є членами коаліції».

Порошенко зазначив, що у 2019 році у перший же тиждень президентської каденції Зеленського, за заявою Андрія Портнова, ДБР порушило кримінальну справу через нібито відсутність коаліції при призначенні голови уряду у 2016 році. «Багато років ця справа розглядалася діючим складом ДБР», – додав Порошенко.

Коли читаю такі повідомлення від Петра Олексійовича щодо порушення Конституції, то сльози радості за могутню патріотичну опозицію починають відразу переповнювати очі. 

Мій сарказм зовсім не означає незгоду, навпаки – з усіма тезами критики Порошенка щодо антиконституційності я згодний. Проте як можна оцінювати без злого сарказму слова людини, яка аналогічно порушувала Конституцію, не вводила воєнного стану, не вимагала виконання Будапештського меморандуму від підписантів. Особливо знаковим в контексті порушення Конституції є союзні голосування слуг Порошенка та слуг Зеленського за тотальний розпродаж України, всупереч 13-14 статтям Конституції. Чи, до прикладу, навіть за очевидний злочинний антиконституційний закон про множинне громадянство, проголосували всі слуги Порошенка, які були в той момент у Верховній Раді. Стаття 4 Конституції України: В Україні існує єдине громадянство. 

Множинне громадянство, до речі, вводиться саме для завершення розпродажу національного багатства – його викрадення політико-економічними методами із подальшою передачею в потрібні руки. 

Але повернемось до Кабміну та заголовку цієї статті. Чому саме Єрмак пересуває ліжка в урядовому борделі?

Денис Шмигаль став рекордсменом на посаді прем’єра – провів більше років на посаді. Як йому це вдалось?

Шмигаль не мав ані президентських амбіцій, ані особистих ініціатив. Він виконував все, що йому вказував Зеленський. Міністрів Шмигаль собі в команду не добирав, список йому спускали згори. 

Фактично вже ці фактори чітко вказують, що жодної медійно-політичної загрози він для Зеленського не створював. Навпаки. Шмигаль добре розумів, що тривалість його перебування в уряді залежить від настрою Зеленського, а не від результатів роботи.

Шмигаль був пов’язаний з Рінатом Ахметовим. Із 2017-го він працював в ПАТ «ДТЕК Західенерго», в 2018-му обійняв посаду директора Бурштинської ТЕС. І хоча сам експрем’єр заявляв, що за час роботи в структурах ДТЕК він Ахметова «бачив тільки по телевізору», деякі факти його діяльності свідчать про лобіювання ахметівських інтересів в Кабміні. До прикладу, саме Шмигаль був локомотивом встановлення так званого RAB-тарифу, який приніс мільярди гривень як Ахметову, так й іншим олігархам-власникам обленерго. Загалом саме за час прем’єрства Шмигаля відбулось остаточне формування енергетичної законодавчої бази та відповідних юридичних механізмів під Ріната Ахметова. До прикладу, за березень 2023 року структури Ахметова заробили понад мільярд гривень на перепродажі електроенергії, згенерованої державним «Енергоатомом». А саму електроенергію купували за 1 копійку. І це не фігурально, а буквально! Що робити, якщо тебе грабують «по-закону»?

Рінат Леонідович не сварився із Зеленським-Єрмаком, але в певних моментах мав відмінні інтереси. Що добре розумів Єрмак. Окрім того, в лавах зелених слуг неукраїнського народу нема монолітності. Хламідія, перепрошую – Арахамія, голова президентської фракції ВР, неодноразово виявляв самостійність та «неслухняність» відносно очільника ОП Єрмака. І саме той же Арахамія мав близькі стосунки та виступав опорою для Дениса Шмигаля. Це послужило ще однією причиною прагнень Андрія Борисовича отримати свого Єрмака.

Ще під час президенства Байдена в США, коли вперше заговорили про можливу заміну Шмигаля на Свириденко, саме Андрія Єрмака називали головним лобістом такої заміни. 

Більше того, злі, але добре поінформовані язики, стверджували, що спочатку Андрій Борисович хотів особисто обійняти посаду прем’єра. Але таке прагнення колишнього помічника депутата від «Партії Регіонів» Ельбруса Тедеєва не знайшло відгуку ані в зачерствілому серці Джо Байдена, ані навіть всередині фракції зелених слуг неукраїнського народу. 

Тому Андрій Єрмак змушений був відкинути ідею свого просування по службі, яке б могло заткнути рот всім недоброзичливцям, які стверджують, що Єрмака ніхто не обирав та у нього немає повноважень відповідно до Конституції та законів України. 

Саме тому було обрано Юлію Свириденко, яка впродовж років демонструвала глибоку лояльність та відданість до Єрмака та Зеленського. І за твердженням журналістів «Української Правди», за роки роботи вона жодного разу не сперечалась щодо отриманих наказів та вказівок, лише запитувала «на коли потрібно виконати?». Додайте до цього здатність Юлії Свириденко із виглядом щирого захоплення не зводити очей із найвеличнішого лідера всіх часів і народів.

З 2015-го Юлія Свириденко працювала у Чернігівській обласній державній адміністрації. Спочатку – радницею голови, згодом очолювала департамент економічного розвитку. 

У 2018-му стала виконуючою обов’язки голови Чернігівської ОДА, проте через регіональну кланову боротьбу Порошенко так і не призначив її головою ОДА. 

У 2019-му році в уряді Олексія Гончарука Свириденко працювала заступницею міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Причому не просто заступницею якогось там міністра, а заступницею Тимофія Милованова! Того самого, який публічно називав себе дебілом, проводив 4-денні «трускавецькі курси» для зелених депутатів та виконував всю необхідну міністерську роботу щодо розпродажу української землі і надр. 

Фактично єдиним важливим завдання уряду Гончарука стала підготовка всього необхідного для організації та проведення розпродажу всієї України. І як тільки вночі під час карантину за злочинний закон було проголосовано, Гончарука було відправлено у відставку. Відповідно пішов і Милованов. 

Проте співпраця Милованова та Свириденко на цьому зовсім не припинилась. Зокрема, Юлія Свириденко отримувала мільйонні гонорари від Київської Школи Економіки, президентом якої є Милованов. 

З 2022 року і принаймні до початку 2025 Свириденко отримувала гроші від КШЕ. І якщо за 2022 рік вона отримала майже 852 тисячі гривень, то в 2024-му сума гонорарів зросла більш як у три з половиною рази – до згаданих 3,1 мільйона гривень. 

Аналізуючи вищезаначений факт, журналісти УП навели цікаві порівняння:

«Наприклад, Анатолій Мазаракі, ректор Державного торговельно-економічного університету, який колись із відзнакою закінчила нинішня міністерка економіки, отримав за рік повної зайнятості "погодинку" і гонорари 1 мільйон 23 тисячі гривень. У Києво-Могилянській академії, яку мріє купити Тимофій Милованов, президент Сергій Квіт отримав за рік роботи трохи менше ніж 907 тисяч гривень. Ректор головного економічного університету країни КНЕУ імені Вадима Гетьмана Дмитро Лук’яненко мав річної зарплати 868 тисяч гривень. Тобто усі троє разом вони отримали за рік роботи менше, ніж Юлія Свириденко за 7 місяців».

Фактично в такий спосіб із допомогою структур Сороса в Україні, для Юлій Свириденко відбувалась легалізація статків, отриманих за належне виконання певних завдань від Єрмака-Зеленського. 

І, звичайно ж, ті мільйони жодним чином не пов’язані із просуванням Тимофія Милованова в наглядові ради держпідприємств. І з мільйонами доларів грантів від міжнародних партнерів, на які Мінекономіки, яке очолювала Свириденко, закуповувала аналітику і послуги в «Інституту КШЕ». 

22 грудня 2020 року стала заступницею голови Офісу президента Андрія Єрмака.

У листопаді 2021 року обійняла посаду міністра економіки та першої віцепрем’єр-міністра України, яку обіймала 3 роки і 8 місяців. 

У травні 2025 року Юлія Свириденко брала участь у підписанні угоди зі США про співпрацю в галузі корисних копалин. Угоди, щодо якої українському народу так і не повідомили всіх деталей. Угоди, яка може суперечити 13-14 статтям Конституції, які визначають, що саме український народ є власником землі та надр. Угоди, на підписання якої фактично ані Зеленський, ані Шмигаль, ані Свириденко не мали відповідних владних повноважень, з огляду на ті ж формулювання 13-14 статтей Конституції. 

Єрмак отримав свого прем’єра. Всі міністри, яких вважали ближчими до Єрмака, зберегли свої посади. Нових облич в новому Кабміні – немає.

Якщо коротко підсумувати, то новий Уряд можна назвати консенсусом між Єрмаком та структурами Сороса в Україні. Той же віцепрем’єр Качка – один із колишніх топменеджерів фонду «Відродження». Та й та ж новопризначена Свириденко отримувала мільйони від КШЕ на чолі з Миловановим, який належить до тієї самої фарисейської породи. 

Чи стане гірше? Не впевнений. Чи стане краще? Впевнений, що ні. «Після руйнівників Порошенка, прийшли ліквідатори Зеленського», – сказав колись Степан Хмара, дисидент, політв’язень совєцьких таборів, Герой України.

Пересування ліжок в борделі не робить з борделю освітнього закладу благородних дівчат. У випадку нашої трагікомічної політичної аналогії, єрмаківське пересування ліжок не змінить суті антиукраїнських політичних процесів. 


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."