Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №83
Конституція України. Основний закон держави, який порушується найбільше з-поміж усіх інших. Причому починаючи із президентів – тих, які відповідно до тексту Конституції є гарантами її додержання.
Особливо цинічно щодо Конституції поводиться Зеленський. У 2021 році, на 25-ту річницю прийняття Конституції два її співавтори – Степан Хмара та Віктор Шишкін – здійснили демарш на святковому засіданні, одягнувши футболки із надписом «Зеленський – вбивця Конституції». 
За ті речі, які було зроблено Зеленським ще до 28 червня 2021 року, вже мала б настати кримінальна відповідальність. Особливо за розпродаж української землі і надр, всупереч 13-14 статтям Конституції. Проте право працює тільки там, де є сила. А сила народу витікає із його організованості. І навіть сама держава насправді є вищою формою організації народу. Мала би бути. Проте в 1991 році нам підсунули форму держави, одягнуту у вишиванку, окреслену Тризубом, але наповнену антиукраїнським змістом. А згодом клас колишніх компартійців, поєднавшись у фарисейсько-паразитичному екстазі із криміналом 90-х, утворив нинішню кланово-олігархічну систему управління Україною. Саме олігархат і є внутрішнім ворогом українського народу та тримає нас фактично в умовах прихованої окупації та прихованого геноциду, який із початком повномасштабної війни став явним.
І якщо шановний читач вирішить, що автор цих рядків надто радикально та похмуро дивиться на наявний стан речей та згущує фарби, то я запропоную згадати 1993-94 роки, коли в Україні проживало близько 54 мільйонів українців, була ядерна зброя, розвинута промисловість, сільське господарство тощо. І чому на найбагатших землях Європи один із найталановитіших народів світу живе найбідніше? То все абсолютно випадкова сукупність прикрих випадковостей? Чи закономірна робота ворогів? Інколи хочеться закричати від глибокого усвідомлення того всього – українці, нам що, пороблено?!
І все ті ж самі ворожі архітектори-фарисеї, добре розуміючи вищенаписане (адже вони ж його і творили), створили для українців іншу мозкову ілюзію. Виявляється, у нас все було так погано саме через Конституцію! І як тільки ми приймемо нову Конституцію, то відразу все почне змінюватись на краще. Ага. Саме так. Само побіжить виправлятись, аж спотикатиметься.
Для тих мудрагелів-паразитів, а насамперед для одурених ними українців, скажу одну просту річ. Жоден закон сам себе не виконує. Не може виконати. Не здатний виконати. І якщо не виконується чинна Конституція, то з якого дива буде виконуватись нова?!
А закид цей нам вкладають в голови для того, щоб в якийсь спосіб викинути із Конституції 1 розділ – «Загальні засади». Саме в ньому написано про те, що українці – носій суверенітету та єдине джерело влади (ст. 5), все національне багатство, зокрема земля і надра, належить українському народу (ст.13-14), в Україні існує єдине громадянство і ще багато правильних хороших речей. Саме 1 розділ чинної Конституції дає нам юридичну можливість повернути награбоване, навести лад із національним багатством, створити суверенні фонди, подібно до Норвегії та Швеції, притягнути до відповідальності всіх порушників Конституції разом із їхніми бандами. Навіть якщо порушниками є президенти, а бандами – фракції їхніх слуг неукраїнського народу у Верховній Раді. Але тут знову ж таки мушу нагадати – Право працює тільки там, де є Сила. А Сила народу витікає із його організованості.
Тож не хочу сьогодні вітати українців із Днем Конституції, попри те, що для мене цей день завжди був святом. Хочу побажати українському народу стати настільки сильним, організованим, рішучим, безжальним до фарисейсько-паразитичних ворогів, щоб 1-й розділ Конституції було виконано, а порушників Конституції притягнуто до найвищої кримінальної відповідальності. Хай буде так!
Повертаючись до традиційного щотижневого огляду новин, змушений вчергове розпочати із путінського терору, який протягом червня проявив чітку закономірність. Якщо раніше частину повітряних ударів по цивільних людях московська пропаганда списувала на те, що це «падали уламки» чи «там ховались військові» (ага, в дитячій лікарні Охматдит, до прикладу!), то зараз їхнє блеяння вже не здатне перекривати свідомий цинічний терор. Ракети потрапляють в житлові будинки цілеспрямовано та продумано! Українську масову свідомість треба дотиснути до тотальної втоми та прийняття того, що раніше здавалось неприйнятним. Кремлівські паразити вважають кривавий терор для цього найкращим інструментом, адже з 1917 року, починаючи з леніна, троцького, сталіна та закінчуючи їхніми єдинокровними правонаступниками, включно із путіним, вони його постійно використовували. 
Висловлюємо співчуття всім людям, що втратили близьких та постраждали. Бережіть себе та своїх дітей! Найближчими тижнями (якщо не місяцями) старайтесь не нехтувати сигналами повітряної тривоги, особливо якщо є загроза застосування балістики!
День написання статті відзначився також і позитивними новинами – відбувся черговий обмін військовополоненими. Переважна більшість звільнених сьогодні захисників утримувалася в неволі понад три роки. Значна частина з них потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Наймолодшому військовому, якого повернули додому – 24 роки, найстаршому – 62. Загалом додому повертаються українці, що обороняли країну на Донецькому, Харківському, Луганському, Херсонському, Київському та Сумському напрямках.
Окрім цього, ще одним важливим позитивом стало повідомлення Головкома ЗСУ генерала Сирського. Він повідомив, що просування росіян на прикордонні з Сумщиною зупинено, а лінія бойового зіткнення стабілізована. Ситуація поблизу Сум залишається вкрай важкою, триває евакуація українців. Проте, порівняно із попереднім тижнем, новини звучать більш обнадійливо.
Стабілізація лінії фронту в Сумській області не повинна стати підставою для припинення розслідувань щодо неналежного будівництва там фортифікаційних споруд, на які було витрачено мільярди гривень.
Саміт НАТО в Гаазі
Безумовно найважливішою подією тижня став саміт НАТО в Нідерландах. Очікування та прогнози щодо його перебігу залишались невизначеними аж до моменту його проведення.
Ключовою проблемою, яка була здатна зламати крихку або майже ілюзорну єдність Північноатлантичного альянсу, було збільшення оборонних витрат державами-членами альянсу. Ще буквально за два дні до саміту Іспанія, Португалія та ще низка держав скептично висловлювались щодо збільшення своїх оборонних витрат до 5%. Європейські аналітики писали (і продовжують це робити), що таке збільшення оборонних витрат для Німеччини може привести економіку до краху. Такі застереження висловлювали зокрема і Олаф Шольц, і його наступник – Фрідріх Мерц. 
Питання збільшення фінансування було тісно переплетене, зокрема з іншим, можливо, ще більш важливим питанням – колективної оборони у випадку нападу на члена НАТО. Наші балтійські друзі впродовж останніх місяців висловлювали занепокоєння щодо того, що московія може напасти на них ще до кінця 2025 року за умови, якщо буде досягнуто замороження війни в Україні. І йдеться не просто про аналітиків чи журналістів, а про керівництва держав.
Сідаючи в літак президент Трамп додав занепокоєнь партнерам, наголосивши, що лише у Гаазі оголосить, що він думає про колективну оборону, тобто статтю 5 НАТО.
Текст підсумкового документа зняв обидва питання з порядку денного. Більше того – росія отримала статус «довгострокової загрози», а захист України визнано пріоритетом Альянсу.
З огляду на колосальний вплив цього саміту на подальшу геополітичну розстановку сил, публікуємо весь текст документа для наших читачів:
«1. Ми, глави держав і урядів Північноатлантичного альянсу, зібралися в Гаазі, щоб підтвердити нашу відданість НАТО, найміцнішому Альянсу в історії, та трансатлантичним зобов’язанням. Ми підтверджуємо нашу непохитну відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору – напад на одного з нас є нападом на всіх.
Ми залишаємося об’єднаними і непохитними у нашій рішучості захищати один мільярд наших громадян, обороняти наш Альянс і захищати нашу свободу і демократію.
2. Об’єднані перед лицем глибоких безпекових загроз і викликів, зокрема довгострокової загрози, яку росія становить для євроатлантичної безпеки, а також постійної загрози тероризму, союзники зобов’язуються до 2035 року досягти щорічних інвестицій в обсязі 5% від ВВП на основні потреби оборони, а також на витрати, пов’язані з обороною і безпекою, щоб забезпечити виконання наших індивідуальних і колективних зобов’язань відповідно до статті 3 Вашингтонського договору.
Наші інвестиції дадуть нам змогу мати сили, можливості, ресурси, інфраструктуру, боєготовність і стійкість, необхідну для стримування і оборони, відповідно до наших трьох основних завдань. Ці завдання – стримування і оборона, запобігання і контроль криз, а також безпека на основі співробітництва.
3. Союзники погоджуються, що зобов’язання щодо 5% буде складатися з двох ключових категорій оборонних інвестицій. Союзники виділятимуть щонайменше 3,5% ВВП щорічно на фінансування основних потреб у сфері оборони, виходячи з узгодженого визначення оборонних витрат НАТО та з метою досягнути Цілей оборонної спроможності НАТО. Союзники погоджуються подавати щорічні плани, які демонструватимуть достовірний поступовий шлях до цієї мети. Також союзники щорічно виділятимуть до 1,5% ВВП на такі проекти, як захист нашої критичної інфраструктури, оборону наших мереж, забезпечення цивільної готовності та стійкості, стимулювання інновацій та зміцнення нашої оборонної промислової бази.
Траєкторія та збалансованість витрат за цим планом будуть переглянуті у 2029 році з урахуванням стратегічного середовища та оновлених Цілей оборонної спроможності.
Союзники підтверджують незмінність своїх суверенних зобов’язань надавати підтримку Україні, безпека якої є внеском до нашої безпеки, і з цією метою включатимуть свої прямі пожертви на оборону України та внески у її оборонну промисловість до підрахунку власних витрат на оборону.
4. Ми підтверджуємо нашу спільну відданість швидкому розширенню трансатлантичного оборонно-промислового співробітництва та залученню нових технологій й інноваційних підходів для зміцнення нашої колективної безпеки. Ми будемо працювати над тим, щоб усунути бар’єри у торгівлі оборонною продукцією між членами Альянсу, та використовуватимемо наші партнерства для сприяння оборонно-промисловому співробітництву.
5. Ми висловлюємо вдячність Королівству Нідерланди за велику гостинність. Ми з нетерпінням чекаємо на нашу наступну зустріч у Туреччині в 2026 році, а після того – на зустріч в Албанії».
Володимир Зеленський також був змушений прибути в Гаагу. Цього разу – для перемовин із партнерами, особливо для спілкування із Дональдом Трампом. Їхня зустріч тривала майже 50 хвилин, обидва президенти висловились про неї позитивно. Проте уважно читаючи їхні коментарі-звіти щодо зустрічі, я маю враження, що Трамп та Зеленський розповідали про дві різні зустрічі. Скажу більше – не буду надто здивований, якщо потім виявиться, що головним предметом їхньої розмови було щось інше.
«Тривала та змістовна зустріч із Президентом Трампом. Охопили всі дійсно значимі питання. Я дякую пану Президенту, дякую Сполученим Штатам. Говорили про те, як досягти припинення вогню та справжнього миру. Говорили про те, як захистити наших людей», – написав Зеленський та додав, що деталі зустрічі будуть опубліковані згодом.
«Багато обговорили питань щодо майбутнього світової безпеки, проговорили шляхи завершення війни. Також говорили про оборону України та співпрацю, зокрема й економічну в межах угоди», – розповів про деталі зустрічі глава ОП Андрій Єрмак.
І якщо присутність Єрмака в Гаазі мені сама собою подобається, то його дотичність до перемовин зі США – зовсім ні. Зокрема, після чергового сигналу для Зеленського щодо двопартійного несприйняття Андрія Єрмака в США.
Єрмак набрид усій політичній еліті США: як демократам, так і республіканцям. Особливо адміністрації Трампа – повідомило минулого тижня Politico. І ця новина вже давно перебуває за межею натяків.
Багато хто у Вашингтоні вважає Єрмака (в статті його називають другою за впливовістю людиною в Україні) необізнаним у політиці США, різким, нездатним орієнтуватися у внутрішній роботі вашингтонського істеблішменту. Дехто також стурбований тим, що він неточно доніс позиції США до керівництва в Україні. А ще згадують, що він є «надмірно вимогливим до американських чиновників».
Висновки Politico базуються на спілкуванні з 14 політиками з обох партій. Співрозмовники видання побоюються, що поведінка Єрмака дедалі більше загрожує і без того напруженим відносинам між Україною та адміністрацією Трампа. Під час останнього візиту до Вашингтона Єрмак мав труднощі з організацією зустрічей із посадовцями адміністрації Трампа.
Коментарі Дональда Трампа щодо зустрічі із Зеленським мають змістовніший вигляд.
Трамп назвав війну, яку розпочала росія проти України, «жахливою ситуацією». Він знову повторив, що ця війна «не розпочалась би», якби він був президентом – росія розпочала війну проти України у 2014 році з окупації Криму.
Трамп також вважає, що очільник росії путін може мати територіальні претензії до інших країн, окрім України.
«Я вважаю, що він людина, яка заплуталась. Він близький до Ірану, запропонував допомогу. Та я сказав йому: “Ні, допоможи нам вирішити питання з росією”», – так президент США відповів на питання про ризики від росії.
Також Трамп заявив, що хотів дізнатись про стан Зеленського та що «він був приязним».
«Я хотів знати, як він почувається. Ми провели прекрасну зустріч. Ми не говорили про припинення вогню. Можливо, наступного тижня я говоритиму з путіним, і тоді порушу цю тему. Я думаю, що це чудовий час, щоб це закінчити», – сказав Дональд Трамп.
Президент США також заявив, що завершити війну росії проти України «дуже важко» тому, що він має «проблеми» як із путіним, так і з Зеленським.
Він додав, що «подивиться», чи надаватимуть США кошти для України на оборону, а також повторив, що «путін хоче завершити війну».
Дональд Трамп повідомив, що США «мають розглянути» можливість продажу Україні систем ППО Patriot та ракет до них, адже пропозиція «обмежена».
«Ми передавали їх (системи ППО – ред.) Ізраїлю. Ми маємо подивитись, чи можемо ми їх надати Україні. Я хочу їх передати», – сказав Трамп.
У цьому контексті вчергове хочеться нагадати Зеленському, щоб він «не соромився» виконувати свої обов’язки та надіслав дипломатичні ноти підписантам Будапештського меморандуму, які є гарантами безпеки України.
Дипломатична нота – такий різновид міжнародного звернення, який вимагає обов’язкової відповіді від адресата. До речі, жоден із гарантів не відмовлявся від виконання своїх обов’язків.
Але «чомусь» ані Турчинов, ані Порошенко, ані тим більше Зеленський не вимагали виконувати БМ. Злі, але добре поінформовані язики, висловлювали припущення, що причиною такої поведінки президентів України був страх та приховані механізми впливу на них, зокрема і через засвідчення для широкої громадськості багатьох політичних зв’язків, а найголовніше – «чесно зароблених» на невдячній президентській ниві статків.
Президент Туреччини Ердоган зі свого боку заявив, що Трамп погодився взяти участь у потенційній зустрічі з лідерами України та росії в Туреччині за умови, що на неї приїде путін.
Можливо, саме цим пояснюється те, що заявив держсекретар США Марко Рубіо, що Трамп поки не підтримує нові санкції проти рф, бо США хочуть «лишити простір» для перемовин. Те, що «простір для перемовин» перенасичений української кров’ю – це вже статистика.