Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №80

Успіх спецоперації СБУ зі знищення та пошкодження московської стратегічної авіації став найгучнішою новиною інформаційного простору у світі та Україні зокрема. Проте перш ніж перейти до його аналізу, хочеться вчергове закцентувати увагу читачів на вкрай важкій ситуації на фронті.

Ворог продовжує просуватися на Сумщині, створюючи загрози захоплення обласного центру.

«Критичною залишається ситуація через стрімкий вихід противника на дистанцію в 20-25 кілометрів, з якої вони зможуть працювати по Сумах FPV-дронами на оптоволокні і в них вже були подібні спроби. Сили Оборони намагаються стримати тиск цієї московської орди і не пускати їх далі на глибину території», – пишуть аналітики DeepState.

Бравада Єдиного телемарафону створює та підтримує в обивателя ілюзію того, що от-от і війна позитивно завершиться. Водночас спеціально замовчуючи повзучі втрати території та діяльність влади, що з ними пов’язана. До прикладу, лише зараз розпочинається будівництво деяких фортифікаційних споруд поблизу Харкова. Хоча з точки зору логіки – вони вже мали бути давно збудовані.

З огляду, зокрема, і на можливість застосування психопатичним московським диктатором ядерної зброї, будівництво надпотужних концентричних ліній оборони може стати питанням виживання українського народу. Щодо цього потрібно бути холоднокровними реалістами. 

Служба безпеки України провела безпрецедентну та унікальну спецоперацію з одночасного ураження чотирьох військових аеродромів у тилу рф, де дислокується ворожа авіація. Про це розповів голова СБУ генерал-лейтенант Василь Малюк. Він зауважив, що внаслідок ударів дронами був уражений 41 літак, серед яких: А-50, Ту-95, Ту-22 М3 і Ту-160.

За словами Малюка, спецоперація «Павутина» відбувалася одночасно у трьох часових поясах і була надскладною з логістичної точки зору.

«Так, спочатку СБУ переправила до росії FPV-дрони, а згодом – мобільні дерев’яні будиночки. Вже на території рф дрони були заховані під дахи будиночків, розміщені на вантажних авто. У потрібний момент дахи будинків дистанційно відкрили, а дрони полетіли уражати визначені цілі – російські бомбардувальники», – розповів голова СБУ.

Він наголосив, що Україна відпрацювала абсолютно законні цілі – військові аеродроми та авіацію, яка бомбардує наші мирні міста.

«Тож з нашого боку відбувається реальна демілітаризація рф, адже ми знищуємо саме військові цілі. І наші удари триватимуть рівно стільки, скільки рф тероризуватиме українців ракетами і шахедами», – додав голова СБУ.

Американська The New York Times описує операцію «Павутина» як «одну з наймасштабніших атак по військових об’єктах на території росії за час повномасштабної війни – скоординовану операцію, що була спрямована на об’єкти від східного Сибіру до західного кордону росії і призвела до займання ряду російських літаків».

«Українські спецслужби завдали найпотужнішого удару у війні проти російської дальньої бомбардувальної авіації», – зі свого боку написало The Wall Street Journal.

Спецоперація СБУ відбувалась напередодні другого раунду перемовин між Україною та росією в Стамбулі. Пропаганда кремля відразу почала звинувачувати Україну в тому, що ударами по аеродромах українська сторона зриває мирний переговорний процес. Проте це є абсолютно брехливою тезою, адже, до прикладу, 1 червня, за день до спецоперації СБУ, московська окупаційна армія здійснила рекордну комбіновану повітряну атаку на Україну, застосувавши 479 засобів повітряного нападу: 472 безпілотники та 7 ракет різних типів. І на відміну від українських ударів, що здійснювались ЛИШЕ по військових об’єктах, цілями московських ударів були переважно цивільні об’єкти. 

Другий раунд перемовин в Стамбулі вчергове показав всю фарисейську суть путінської росії. Попри минулотижневу ініціативу щодо обміну меморандумами/мирними пропозиціями напередодні перемовин, свої пропозиції путінська делегація на чолі із Мединським передала Україні лише 2 червня – під час зустрічі в Стамбулі. 

Друга зустріч переговорників у Стамбулі тривала ледь більше години і фактично єдиним позитивом, який зміг озвучити представник турецького МЗС після її завершення, стало те, що вона пройшла «не негативно». А кремлівська пропаганда зі свого боку раділа тому, що делегації спілкувалися між собою російською мовою. Досягнення ще те, безумовно.

Український варіант мирних пропозицій/меморандуму складається з п’яти послідовних частин:

1. Ключові принципи Угоди та переговорного процесу.

2. Узгодження режиму припинення вогню та порядку денного зустрічі лідерів.

3. Припинення вогню.

4. Заходи зі зміцнення довіри.

5. Зустріч лідерів.

Зокрема, українська сторона пропонує повне припинення вогню щонайменше на 30 днів; гарантії його моніторингу; повернення всіх ув’язнених; повернення викрадених росією українських дітей; гарантії безпеки від міжнародної спільноти тощо. Для узгодження ключових аспектів остаточного мирного врегулювання останньою подією має стати особиста зустріч лідерів України та росії. Україна заздалегідь не погоджується з обмеженням чисельності ЗСУ та визнанням міжнародною спільнотою російського суверенітету над окупованими українськими територіями. Українська сторона переконана, що відправною точкою для мирного врегулювання має бути поточне розташування лінії фронту.

В українському тексті передбачається виплата росією репарацій Україні, але допускається поступове зняття санкцій з москви з можливістю їхнього повторного запровадження.

Російська пропозиція складається з трьох розділів та трьох десятків пунктів, але вже перший містить як головну вимогу повний вихід українських військ з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які рф «прописала» в своїй конституції, та їхнє міжнародне визнання. 

Фактично рф свідомо унеможливлює будь-який подальший поступ, але якщо все-таки далі ознайомитись із їхніми пропозиціями, то стає зрозумілим, що в якості «меморандуму» кремль «пропонує» фактичну капітуляцію України. 

Поміркуйте самі: 

- заборона передислокації українських військ;

- припинення мобілізації та постачання іноземної військової допомоги Києву. Також передбачається початок демобілізації, виключення військової присутності в Україні третіх країн та скасування військового стану;

- нейтралітет України, відмова від вступу до військових союзів; 

- встановлення граничної чисельності Збройних Сил та підтвердження без’ядерного статусу;

- надання російській мові статусу офіційної, 

- амністія «політв’язнів», 

- захист філії фсб, перепрошую – московської церкви; 

- заборона «націоналістичних» партій та організацій тощо;

- обов’язкове проведення виборів в Україні не пізніше 100 днів після скасування воєнного стану та «поетапне відновлення дипломатичних та економічних стосунків, включаючи транзит газу».

Якби міжнародна політика не була настільки виродженою, то кремль після своїх заяв такого штибу та нападу на Україну був би відправлений в «стійло», незалежно від наявності ядерної зброї. 

Уранці 3 червня Україна атакувала Керченський міст. Повідомлення про це спочатку з’явилися в телеграм-каналах, пізніше удар підтвердила Служба безпеки України.

Рух автомобільного транспорту через міст протягом дня перекривали двічі, спочатку після 6.00 ранку на понад три години, а потім знову після обіду, повідомляла російська державна агенція «Интерфакс».

«СБУ провела нову унікальну спецоперацію і втретє вразила Кримський міст – цього разу під водою!» – йдеться у повідомленні спецслужби.

Агенти СБУ замінували опори об’єкта, на відео спецслужби видно момент вибуху опори. Потужність заряду сягала 1100 кг у тротиловому еквіваленті. 

«І сьогодні, без жодних жертв серед цивільного населення, о 4:44 ранку перший вибуховий пристрій був активований», – повідомили в СБУ.

У день підготовки цієї статті московська армія вщент зруйнувала приміщення Херсонської ОДА. Внаслідок двох ударів КАБами – керованими авіаційними бомбами – було фактично зруйновано всю серцевину будівлі. 

Міста та села, розташовані в межах досяжності московських КАБів, стають непридатними для життя. Кривавий терор проти мирних людей є головним задоволенням для теперішніх очільників кремля – путіна і ко, які є «достойними» єдинокровними правонаступниками Леніна, Троцького, Сталіна та інших паразитів, що взяли владу на московії в 1917 році.

Повертаючись до зустрічі в Стамбулі, хочу зауважити, що одним із її завдань був показ дипломатичної неадекватності рф. Насамперед перед США. І певна реакція від американських політиків відбулась.

Спікер Палати представників Конгресу США республіканець Майк Джонсон висловив рішучу підтримку посиленню санкцій проти росії.

Джонсон у понеділок, 2 червня, заявив журналістам, що багато хто в Конгресі хоче якомога жорсткіших санкцій проти рф, і він повністю підтримує таку ініціативу. 

«Є багато членів Конгресу, які хочуть, щоб ми запровадили проти росії якомога сильніші санкції. І я – прихильник цього», – заявив Джонсон.

Лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун у понеділок казав, що цього місяця Сенат може розпочати роботу над законопроектом про санкції, але не назвав конкретних термінів, повідомляє Reuters. За його словами, адміністрація Білого дому все ще сподівається на угоду про припинення війни, але Сенат готовий допомогти чинити тиск на путіна.

«Ми також готові надати президенту Трампу будь-які інструменти, які йому знадобляться, щоб змусити росію нарешті сісти за стіл переговорів по-справжньому», – зазначив Тун, додавши, що обговорював законодавство про санкції з адміністрацією Дональда Трампа.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, ініціатор та співавтор законопроекту про санкції, назвав рідкісним моментом чесності заяву мєдведєва про те, що переговори у Стамбулі потрібні москві не для миру, а для перемоги. 

Підсумовуючи все вищенаписане, можемо чітко констатувати: в Дональда Трампа «розв’язані руки» в Конгресі для запровадження чергових санкцій проти рф, які передбачатимуть 500-відсоткове мито проти покупців московської нафти. 

Цю обставину красномовно доповнює два факти:

- нафтові доходи росії скоротилися до дворічного мінімуму – за повідомленням видання Bloomberg;

- світові ціни на нафту майже на 40 відсотків нижчі, аніж ті, що закладались в московський бюджет на 2025 рік. 

Однак президент Трамп поки не поспішає із рішенням. 4 червня відбулась телефонна розмова між Трампом та путіним, яка тривала 1 годину 15 хвилин.

«Ми обговорили напад України на російські літаки, що перебували на стоянці, а також різні інші атаки, що відбуваються з обох боків», – сказав Трамп.

Президент США заявив, що «розмова була хорошою», але це «не та розмова, що призведе до миру».

«Президент путін заявив – і рішуче – що він буде змушений відповісти на недавню атаку на аеродроми», – переказав Трамп слова російського диктатора.

Крім України, також вони обговорили ядерну програму Ірану. 

«Я повідомив президенту путіну, що Іран не може мати ядерну зброю, і, як мені здається, у цьому ми були одностайні. путін запропонував взяти участь у переговорах з Іраном та, можливо, допомогти у досягненні рішення», – йдеться у заяві американського президента.

Після першої публікації американський президент видалив і знову повернув пост про свою розмову з путіним. Текст повідомлення був ідентичний видаленому.

Трохи згодом Дональд Трамп поширив статтю The Washington Post про те, що Конгрес може надати йому важелі впливу для тиску на путіна, ухваливши закон про нові санкції проти рф.

Наступного дня Axios повідомило, що Трамп у захваті від атаки України на російські авіабази. 

За інформацією видання, президент США у приватному спілкуванні захоплювався операцією СБУ. Він вважає, що атака була «потужною» і «крутою», але занепокоєний тим, що це ускладнить його місію з припинення вогню.

The New York Times припускає, що росія завдасть серйозного удару по Україні у відповідь на операцію СБУ «Павутина». 

Daily Mail зі свого боку опублікувало коментар британського полковника Річарда Кемпа, який вважає, що відповідь росії може бути як традиційною військовою, так і містити використання ядерної зброї.

«Найімовірніше, це спрямована атака на українську бойову концентрацію танків, артилерії та військ на лінії фронту. Україна тримає свої сили якомога ширше розпорошеними, але навіть у малонаселеному районі психологічний ефект такої атаки буде величезним. Також імовірним є напад на український аеродром, що стане прямим актом помсти за знищення десятків російських бомбардувальників у неділю… Ще жахливішими є наслідки ядерного нападу на атомну електростанцію. Хоча радіація від самої тактичної зброї не становила б загрози для Західної Європи, радіоактивні опади від розірваного реактора завдали б незліченної шкоди довкіллю. Наслідки можуть перевершити Чорнобильську катастрофу. Остання можливість майже немислима: ядерна бомба, скинута на таке українське місто, як Одеса чи Київ. Звичайно, США та Європа рішуче протестуватимуть, якщо в Україні вибухне ядерна зброя. Але путін часто показував, що йому байдуже на міжнародну думку. Застосування такої невибіркової сили буде безпомилковим свідченням того, що він ні перед чим не зупиниться», – сказав Кемп.

Важливо також згадати, що саме полковник Річард Кемп в кінці травня на Чорноморському безпековому форумі заявив, що стратегічне партнерство Британії та України повинно передбачати допомогу у створенні ядерної зброї. 

«Британія має допомогти Україні розробити власну ядерну зброю в межах Угоди про стратегічне партнерство, – полковник британської армії Річард Кемп на Чорноморському форумі безпеки», – йдеться у дописі на офіційній сторінці форуму Black Sea Security Forum у соцмережі Х.

Кадрові зміни в ЗСУ 

3 червня президент України Володимир Зеленський підписав сім указів, що стосуються кадрових змін в командуванні ЗСУ. 

Так, Вадима Сухаревського було звільнено з посади командувача Сил безпілотних систем. Водночас його призначили заступником командувача оперативного командування «Схід». Новим керівником Сил безпілотних систем став Роберт «Мадяр» Бровді.

Генерал-майора Михайла Драпатого звільнили з посади командувача Сухопутних військ і поставили Командувачем Об’єднаних сил.

Раніше Драпатий подав рапорт на звільнення з посади після російського удару по одному з навчальних підрозділів. 

Зеленський заявив, що тепер системою Сухопутних військ, питаннями особового складу, змін в ТЦК буде займатися інша людина, а Драпатий відповідатиме виключно за фронт.

Командувачем Десантно-штурмових військ замість Ігоря Скибюка призначили Олега Апостола. Самого Скибюка призначили заступником начальника Генштабу.

Також з посади звільнили заступника командувача Нацгвардії Олександра Білоуса.