Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №79

Попри те, що тиждень відзначився важливими геополітичними подіями, розпочати сьогоднішню добірку новин я хочу із вбивства Андрія Портнова. Подія вкрай резонансна і дуже важлива, проте чимало українців не усвідомлюють справжньої, без перебільшення диявольської ролі Портнова в політиці знищення українського народу. 

У середу вранці в Мадриді застрелили ексдепутата ВРУ та колишнього заступника глави адміністрації президента Януковича – Андрія Портнова.

Поліція отримала повідомлення про стрілянину о 9:15 ранку за місцевим часом. Імені жертви там не називали. За даними агентства Reuters, вбивство скоїв один або кілька озброєних чоловіків. 

Вищі Сили мають своє почуття гумору та іронії. Андрій Портнов був відомий своєю антиукраїнською та промосковською риторикою, критикою США і не тільки. І застрелили Портнова у заможному районі Посуело, біля воріт Американської школи, до якої ходять його доньки. А сама школа розташована на вулиці Америки. І при цьому з 9 грудня 2021 року сам Андрій Портнов перебував під санкціями США – його внесли до переліку осіб за так званим «актом Магнітського». 

До цього списку вносять високопосадовців, причетних до порушення прав людини та масштабної корупції. Санкції передбачають заборону на в’їзд до США та блокування всіх фінансових активів підсанкційної особи в банках США. 

Попри те, що я особисто категорично проти того, щоб влада України вводила санкції проти громадян України, адже є Конституція та Кримінальний Кодекс, відповідно до яких потрібно карати злочинців, проте у випадку Портнова потрібно згадати важливий момент. У грудні 2024 року на сайті Кабінету Міністрів України було зареєстровано петицію про запровадження санкцій проти Андрія Портнова. В січні петиція набрала потрібну кількість голосів і Уряд під керівництвом Дениса Шмигаля надав відповідь. 

«За результатами опрацювання зазначеного доручення Мінекономіки прийшло до висновку, що петиція не містить обставин, що можуть розглядатися як підстави для застосування санкцій згідно із Законом. При цьому рішення Сполучених Штатів Америки про застосування санкцій не є визначеною Законом підставою для застосування санкцій», – йдеться у відповіді.

«Слід зазначити, що МВС, Національною поліцією, БЕБ, Національним антикорупційним бюро, СБУ повідомлено Мінекономіки про відсутність на даний час інформації щодо наявності підстав для застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до зазначеної у петиції фізичної особи», – додали в уряді.

Жоден право(п)охоронний орган станом на січень 2025 року не розслідував жодної кримінальної справи, фігурантом якої був би Портнов. Це лише підтверджує діагноз мафіозній олігархічній системі управління Україною, для якої Портнов створював системну корупційно-управлінську судово-правопохоронну систему. Але про це – трохи згодом.

Смерть Портнова настала внаслідок п’яти вогнепальних поранень – 3 в спину, 1 в шию та контрольний – в голову. Не врятував Андрія Портнова і броньований мерседес за 300 тисяч доларів – він просто не встиг до нього добігти. 

Злочин було здійснено професійно. Безпосереднього вбивцю супроводжувало принаймні два спільники на мотоциклах, які відразу покинули місце злочину, а сам стрілець втік через лісо-паркову смугу. За даними журналістів, кілер був одягнений у синій спортивний костюм та був з поясною сумкою. 

Деталі злочину дуже важливі для нашого аналізу. Ліквідатори стежили за Портновим, чітко знали його графік, маршрути та холоднокровно скористались «вікном можливостей». Вбивство чітко сплановане та вчинене групою осіб за попередньою змовою.

Замовне вбивство Портнова сталося, зокрема, внаслідок непритягнення його до кримінальної відповідальності правоохоронними органами України. Воно є прямим свідченням того, що правова система в Україні не працює справедливо і об’єктивно, має подвійні стандарти, відстоює олігархічно-кланові, мафіозні інтереси. Це не політичне вбивство. Його мотив найімовірніше треба шукати в конфлікті кланово-олігархічних груп, які своєю мафіозною діяльністю вбивають український народ.

Політика путіна, до речі, теж не є державною, а кланово-олігархічною. Попри всю брехливість пропаганди «масковскава міра», який для західних народів малює путіна антиглобалістом та борцем із новим світовим порядком.

Портнов відкрито пропагував московські інтереси. І жоден правоохоронний орган, жоден із президентів – ні Порошенко, ні Зеленський, – нічого йому за це не зробили. Тому що, зокрема, і вони користувались та продовжують користуватись «плодами праці Портнова» – ручними суддями всіх інстанцій, величезною армадою різношерстих керівників правоохоронних та антикорупційних органів. Кожен суддя в період правління Януковича проходив персональну співбесіду в Портнова. І лише за умови завірення у своїй вірності, готовності знати «табличку ділення» та вміння чітко виконувати будь-які, навіть аморальні та злочинні вказівки – співбесіду успішно проходили. Це все я пишу не для «красного слівця», це реальність існування та функціонування мафії, що керує Україною. Ворога, який попри свою геноцидну політику щодо українців, до цього часу для багатьох залишається невидимим.

Уже народ – одна суцільна рана,

Уже від крові хижіє земля,

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає зсукана петля.

- писав геніальний Василь Симоненко в «Пророцтві 17-го року». І буде так.

На жаль, не тільки вороги українців були ліквідовані цього тижня. 

Українське суспільство вчергове збурилось від трагічної новини: московська армія завдала ракетного удару по стрільбищу військової частини, на якому в той час відбувались заняття.

Унаслідок ракетного удару по Сумській області загинули 6 військових і 10 дістали поранень. В Нацгвардії повідомили, що ворожий удар стався під час занять на стрільбищі військової частини.

«Це сталося 20 травня. За фактом трагедії проводять службове розслідування. Командира військової частини відсторонили», – деталізується у повідомленні. 

У Нацполіції зауважили, що в межах слідства буде надано правову оцінку діям усіх осіб, які ухвалювали відповідні рішення.

Проте відсторонення командира є явно недостатнім, адже командир частини також виконував чийсь наказ. Окрім того, ракетний удар було завдано по полігону поблизу Шостки, яка розташована за 50 км від московського кордону. Яке може бути навчання на стрільбищі чи шикування в такій близькості від ворога? Додайте до цього, що сучасну війну називають війною дронів, а деякі медіа поширювали інформацію, що впродовж певного часу перед ракетним ударом над полігоном літав московський «Орлан». 

«Ми проводимо службове розслідування й потім матеріали спрямовуємо до правоохоронних органів за результатами, щоб вони дали правову оцінку. Якщо дійсно люди порушили заходи безпеки, які визначені мною або моїми заступниками, ми будемо відповідно до закону притягувати їх до відповідальності», – заявив командувач Національної гвардії України, бригадний генерал Олександр Півненко в коментарі для УНН.

Проте мене особисто цей коментар надзвичайно розлютив. І зараз я поясню чому. За логікою бригадного генерала Півненка, «якщо люди порушували правила безпеки», то їх будуть притягувати до відповідальності відповідно до закону. А якщо вони не порушували правила безпеки?! Тоді що?! Все добре?! Чи, можливо, за понад 3 роки повномасштабної війни вже певна кількість командирів, включно із генералами, повинна була понести кримінальну відповідальність, а не просто бути відстороненими? А якщо правила безпеки неадекватні до нинішніх умов війни, то за три роки їх можна було допрацювати, мабуть?! Чи ні?

На початку березня командувач Сухопутних військ ЗСУ Михайло Драпатий зазначив, що росіяни завдали ракетного удару по полігону.

А пізніше головнокомандувач Олександр Сирський озвучив деталі трагедії. Він зазначив, що на місці події направлена комплексна комісія на чолі з начальником Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ. «На час проведення розслідування від виконання службових обов’язків усунуто начальника центру підготовки підрозділів та командира військової частини», – наголосив тоді Сирський. А що відбулось далі?

А скільки ще було ударів в попередні роки? Скількох командирів було покарано? Хтось переглядав правила безпеки? Адже саме життя українських воїнів має бути найвищою цінністю! А не виконання яких-небудь наказів та догоджання начальству!

Висловлюємо співчуття всім постраждалим та їхнім родинам!

Демарш комбата 47-ї бригади Олександра Ширшина

16 травня командир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександр Ширшин звинуватив командування в «дебільних задачах» і невиправданій втраті людей, а також написав рапорт з проханням усунути його з посади.

Пряма мова: «…Дебільніших задач, як на поточному напрямку я не отримував. Колись розповім деталі, але тупорила втрата людей, тремтіння перед безтолковим генералітєтом крім як до провалів не приводить ні до чого. Все, на що спроможні – догани, розслідування, накладання стягнень. Ідуть всі в ср*ку. “Політичні” ігри і оцінка реального стану справ не відповідає ні дійсності, ні можливостям. Загралися.

Відповідний рапорт написано, сподіваюся мене знімуть найближчим часом, тому скоро буду готовий розказати деякі моменти друзям-журналістам. 

Дякую, Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine! Сподіваюся ваші діти теж будуть в піхоті і виконувати ваші задачі»/.

Така заява комбата викликала шквал обурення серед українців. У Генштабі заявили, що створили робочу групу для вивчення викладених у публікації Ширшина обставин і пообіцяли за результатами перевірки ухвалити «відповідні рішення». Станом на 22 травня про результати перевірки ще нічого невідомо. 

Проте іншим результатом стала, зокрема, і критика в бік Олександра Ширшина від деяких військовослужбовців. 

Через 5 днів після своєї заяви Олександр Ширшин розповів, що вийшов зі своєю заявою у публічний простір після низки внутрішніх офіційних та неофіційних звернень, які були проігноровані. 

Пряма мова:

«Виконуючи завдання на Курщині та українсько-російському кордоні, зіштовхнувся з задачами, які, за усіма ознаками, були приречені на провал та наражали особовий склад на високу імовірність невиправданих втрат. Це сталось неодноразово, без урахування попереднього трагічного досвіду. З боку батальйона і рот вживалися всі можливі заходи для недопущення цих втрат.

Перед тим як вийти з публічним повідомленням, я неоднаразово робив офіційні та неофіційні звернення щодо доцільності виконання задач з пропозиціями на різних рівнях нашого командування. Майже всі звернення були проігноровані (крім одного, завдяки командиру 117 бригади).

…Ніколи не вимагав відставки Головкома чи ще якоїсь окремої персоналії з управління військами, бо проблеми в нас системні, а не просто зав’язані на одній людині.

Але у відповідь чомусь отримав звинувачення, наклепи на мене та заклики "підтримати Головкома ЗСУ" і "не виносити сміття з хати" від лояльних до "військової еліти" осіб та підрозділів.

Також ніколи не казав, що треба припинити воювати, якраз навпаки: рахуються тільки з сильними і фізично нищити ворога необхідно. І крім оборони, ми маємо наступати, бо інакше війни не виграються. Саме тому я підтримував Курську операцію і її реалізацію на перших етапах.

…Як би складно не було, мої бійці ризикували і виконували накази.

Але останні кілька місяців у мене складається враження, що нас просто намагаються стерти. Життями людей розпоряджаються наче зайвими грошима на гулянках. Співмірність втрат і результату вказує на низький рівень ефективності.

Саме це і неможливість, визначеним порядком, достукатись до командування щодо збереження боєздатності мого підрозділу і життя моїх людей спонукало мене висвітлити проблему публічно.

Також, попри мою заяву, ніхто з моїх бійців не знявся, не залишив позиції, а продовжують виконувати нові завдання поки ще під моїм управлінням.

На сьогоднішній день вже є спроби комунікації від ГШ, сподіваюся на конструктивну розмову, випрацювання конкретного робочого рішення, а не просто замилювання очей, щоб уникнути в майбутньому подібних ситуацій».

Розмова Трампа і путіна

Повертаючись до огляду найважливіших новин, мусимо розпочати із телефонної розмови президента США Дональда Трампа із московським диктатором путіним. Хоча, виходячи із загальновідомої інформації, досить важко зробити якісь чіткі висновки.

За результатами розмови, що тривала близько двох годин, путін заявив, що московія начебто готова працювати над меморандумом з Україною, який містив би і можливе припинення вогню на певний час. Також глава рф сказав, що контакти між переговорними групами, що зустрічались у Стамбулі, «відновились». 

Під час розмови, за словами кремлівського очільника, він почув позицію Трампа щодо «припинення бойових дій» в Україні.

При цьому путін заявив, що «необхідно виробити найбільш ефективні шляхи руху до миру» і що росія готова працювати над якимось «меморандумом» з Україною, що стосується і припинення вогню. Розмову з Трампом він назвав «конструктивною». За його словами, обидві сторони мають «знайти компроміси, які задовольнили б всі сторони». А для рф головне – усунути причини цієї, які він сказав, «кризи». 

Проте, коли кремлівське психопатичне створіння говорить про «усунення причин», то фактично апелює до цілей так званого «сво» (як брехливо повномасштабну війну назвали фарисеї московського розливу). І продовжуючи логічний ряд – «усунення причин» означає фактичну капітуляцію України, що може бути замаскована у хитрозроблені стамбуло-мінські дипломатичні обгортки.

Зі свого боку Трамп зазначив, що розмова пройшла «дуже добре». «росія і Україна негайно розпочнуть переговори про припинення вогню і, що більш важливо, про завершення війни. Умови для цього будуть обговорені між двома сторонами. Тон і дух розмови були чудовими», – заявив Трамп.

За його словами, росія хоче вести широкомасштабну торгівлю із США, коли закінчиться ця «катастрофічна кривава баня».

«Умови будуть узгоджені між двома сторонами – як і має бути, адже тільки вони знають деталі переговорного процесу, які недоступні нікому іншому. Тон і дух бесіди були чудовими. Якби це було не так, я б сказав про це прямо зараз, а не пізніше», - написав президент США у Truth Social.

Знову ж таки Трамп заявив, що рф хоче розгорнути «масштабну торгівлю» зі США після того, як закінчиться війна. Він особисто підтримує цю ідею. Американський лідер вважає, що у росії є «колосальні можливості» для створення нових робочих місць і нарощування добробуту свого населення.

«Її потенціал – безмежний. Україна також може стати великим бенефіціаром торговельних відносин у процесі відновлення своєї країни», – додав Трамп.

Він наголосив, що повідомив про необхідність розпочати негайні переговори між країнами президенту України Володимиру Зеленському, президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, президенту Франції Еммануелю Макрону, прем’єр-міністру Італії Джорджі Мелоні, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу і президенту Фінляндії Александру Стуббу.

Також Трамп заявив, що Ватикан теж висловив сильну зацікавленість у цьому процесі.

Проте подальші події в міжнародному інформаційному просторі вказують, що позитивна тональність повідомлення глави Білого дому суттєво перевищена. І Трамп особисто це знає.

The Wall Street Journal із посиланням на три джерела повідомило, що Трамп в розмові з європейськими лідерами заявив, що путін не хоче миру.

Видання зазначає, що це визнання Трампом було тим, що європейські лідери давно вважали про путіна, але вони вперше почули це від президента США. Це також суперечило тому, що Трамп часто говорив публічно, що він вірить, що путін щиро хоче миру.

Білий дім відмовився коментувати, пославшись на публікацію Трампа в соціальних мережах у понеділок про його розмову з путіним. «Тон і дух розмови були чудовими. Якби це було не так, я б сказав так зараз», – сказав він.

Проте, за словами видання WSJ, Трамп не планує зараз посилювати боротьбу проти росії.

Натомість Трамп заявив, що хоче швидкого продовження переговорів на нижчому рівні між росією та Україною у Ватикані. На момент написання цієї статті вже з’явилась інформація, що переговори у Ватикані розпочнуться в середині червня.

Видання Reuters пише, що Україна пропонує лідерам ЄС посилити санкції проти росії, оскільки США вагаються. Однак Трамп говорив з українськими та європейськими лідерами після розмови з путіним і сказав їм, що не хоче запроваджувати санкції зараз і хоче дати час для переговорів.