Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №77

Московські ракети б’ють по Києву, але не пробивають цинічно-фарисейського холоднокровного геополітичного серця Заходу?

У ніч на 24 квітня 2025 року московські окупанти здійснили комбінований удар по Україні ракетами різних типів повітряного, наземного та морського базування, а також ударними БпЛА типу Shahed та дронами-імітаторами інших типів. Основний напрямок удару – столиця України місто Київ.

Загалом радіотехнічними військами Повітряних Сил ЗС України виявлено та здійснено супровід 215 повітряних цілей противника:

- 11 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 (райони пусків – Брянська, Воронезька, Курська обл. – рф.);

- 37 крилатих ракет Х-101 зі стратегічних бомбардувальників Ту-95мс (район пусків – Саратовська обл.);

- 6 крилатих ракет Іскандер-К (район пусків – Донецька обл.);

- 12 крилатих ракет Калібр (із акваторії Чорного моря);

- 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69 із літаків тактичної авіації (район пусків – Бєлгородська обл.);

- 145 ударних БпЛА Shahed/дронів-імітаторів різних типів (із районів Брянськ, Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – рф.; Чауда – Крим).

До відбиття повітряного нападу противника залучались авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.

Сили ППО України підтвердили збиття 112 повітряних цілей:

- 7 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23;

- 31 крилату ракету Х-101;

- 6 крилатих ракет Калібр;

- 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69;

- 64 ударних БпЛА Shahed.

Крім того, 68 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків).

У відбитті атаки активну участь брала авіація, зокрема пілоти винищувачів F-16 та Mirage. На рахунку українських пілотів десятки збитих повітряних цілей.

Внаслідок російської атаки постраждали Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Житомирщина, Запоріжжя та Хмельниччина.

Київ зазнав однієї із найсильніших путінських атак за час війни. Станом на 18:00 24 квітня вже відомо про 12 загиблих та понад 90 поранених через російський обстріл. І не просто так для вчорашньої атаки кремлівські фарисеї вибрали ніч з 23-го на 24 квітня. 

Масштабні геополітичні торги, поєднані із тиском, шантажем та ще купою методів закулісного впливу (про частину з яких ми зможемо дізнатись лише згодом – подібно до домовленостей директора ЦРУ Бернса та головного розвідника московії наришкіна) зосереджені навколо «миру», деякі тези якого місцями дуже схожі на капітуляцію жертви перед агресором. 

Президент США Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth social відреагував на масований удар по столиці України 24 квітня і закликав лідера рф владіміра путіна укласти мирну угоду.

«Я не задоволений російськими ударами по Києву. Це не було необхідно, і дуже невчасно. Владімір, зупинись! 5000 солдатів щотижня гинуть. Давайте укладемо мирну угоду!» – написав він. 

Зі свого боку, президент Франції Емманюель Макрон закликав міжнародну спільноту не забувати, хто є справжнім винуватцем війни. Він наголосив, що «гнів США має бути спрямований виключно на путіна».

Макрон додав, що «позиція Франції незмінна і лишатиметься такою».

«Ми виступаємо за суверенітет і територіальну цілісність, поважаючи міжнародне право. Ми продовжуватимемо захищати право українського народу жити в мирі на своїй території та в межах своїх міжнародно визнаних кордонів», – зазначив він.

Макрон також закликав путіна «припинити брехати».

«Він каже “я хочу миру”, а сам продовжує бомбити і вбивати людей в Україні. Якщо він скаже “так”, завтра у нас буде припинення вогню», – додав він.

Напередодні обстрілу українська делегація зустрілась в Лондоні зі спецпредставником США з питань України Кітом Келлогом. 

Держсекретар США Марко Рубіо скасував свою участь в лондонській зустрічі, наслідком чого стало те, що мирні переговори під головуванням міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі були «понижені» до рівня офіційних переговорів і закриті для ЗМІ. 

Про це йдеться у відповідній заяві Міністерства закордонних справ Великої Британії. 

Аналітики видання Sky News констатували, що рівень переговорів у Лондоні «знижений» до зустрічі посадовців, оскільки Україна відкидає план США визнати Крим російським. За інформацією медійників, Україна в Лондоні хотіла обговорень припинення вогню.

Зрив зустрічі у Лондоні відбувся на тлі гніву у Вашингтоні через небажання Києва прийняти пропозиції щодо передачі території росії й те, що Київ вважає за краще «спочатку обговорити повне припинення вогню, а все інше пізніше», – написало The Washington Post.

Має відбутися обмін територіями – заявив напередодні зустрічі в Лондоні віцепрезидент США Венс, додавши, що хоча кордон може не проходити точно по лінії фронту, як зараз, для того, щоб припинити вбивства, обидві сторони повинні «скласти зброю, заморозити цю справу і зайнятися реальною розбудовою кращої росії і кращої України». 

«Ми донесли свою позицію та наголосили на тому, що негайне, повне та безумовне припинення вогню має стати першим кроком до початку переговорів про досягнення справедливого і тривалого миру. Висловили сподівання, що це відповідає баченню Президента США Дональда Трампа», – написав голова Офісу Президента Єрмак за результатами перемовин із Кітом Келлогом.

«Позитивні переговори в Лондоні з Андрієм Єрмаком. Настав час рухатися вперед за директивою президента Трампа щодо російсько-української війни: припинити вбивства, досягти миру та поставити Америку на перше місце», – написав Келлог у мережі Х.

Всупереч словам Келлога CNN написало, що «американська сторона після переговорів з Україною в Лондоні напередодні, 23 квітня, вважає, що між сторонами й далі є розбіжності щодо рамок і часових меж для “припинення війни” росії». 

Неназваний високопосадовець США заявив, що між Києвом і Вашингтоном залишається широкий спектр розбіжностей, зокрема в питанні послідовності кроків і того, чи має припинення вогню передувати більш широкій «мирній угоді», запропонованій адміністрацією Трампа.

У США, за словами співрозмовників CNN, усе ще не виключають можливості припинення вогню між Україною та росією, хоча й наполягають, щоб сторони погодилися на запропоновані ними параметри «мирної угоди». Якими ж мають бути ці параметри – видання не зазначає. 

Минулого тижня низка ЗМІ повідомила, що адміністрація Трампа передала Україні в Парижі односторінковий документ, який нібито подали як «остаточну пропозицію» щодо мирного врегулювання. Серед іншого США готові визнати контроль росії над українським Кримом та послабити санкції проти москви. 

Зеленський заявив, що Україна не визнає російської окупації Криму, який міжнародно визнаний українською територією.

Газета Financial Times пише, що деякі європейські посадовці побоюються, що розбіжності щодо одностороннього проекту «мирної угоди» адміністрації Трампа, який передбачає визнання Сполученими Штатами Криму частиною росії, підірвуть трансатлантичну безпеку і навіть зірвуть саміт НАТО наприкінці червня. 

Я особисто схильний вважати, що вищеназвані ЗМІ частково перекручують інформацію, якщо у них вона взагалі є. І пов’язано це з тим, що вони належать до інформаційного пулу глобалістів – спонсорів Демократичної партії США та опонентів республіканців відповідно.

Гірка правда для нас полягає в тому, що українці є заручниками геополітичних торгів, зокрема і через те, що представляє нас на цих торгах-перемовинах Зеленський, головною метою якого є особиста безпека, уникнення кримінальної відповідальності та збереження влади. 

Із самого початку війни офіційна влада України зайняла неправильну позицію. Ключовим елементом якої стала відсутність аргументації щодо надання допомоги України. Якщо ми розглянемо допомогу від поляків чи балтійських народів, то її ми можемо умовно назвати «братською». Але якщо ми говоримо про допомогу від США та Великої Британії, то у них є чіткий обов’язок щодо України відповідно до Будапештського меморандуму. 

Наявність прихованих механізмів впливу на керівників України з 2014 року зумовила те, що жоден із них не звертався із вимогою до підписантів БМ. 

Якщо хтось думає, що навіть Трамп при всій радикальності своєї політики зміг би просто сказати, що не виконуватиме зобов’язань, то він помиляється. Адже Демократична партія США могла б відразу скористатись такою відмовою для запуску певних процедур проти чинного президента. Та й не тільки з цих міркувань.

Президент США Дональд Трамп заявив, що слова українського лідера Володимира Зеленського про те, що Україна не визнає окупацію Криму, «дуже шкодять мирним переговорам із росією».

«Президент України Володимир Зеленський хвалиться на першій сторінці The Wall Street Journal, що “Україна юридично не визнає окупацію Криму. Тут нема про що говорити”. Ця заява дуже шкодить мирним переговорам із росією, оскільки Крим було втрачено багато років тому під егідою президента Барака Хусейна Обами, і він навіть не є предметом обговорення», – написав він у соцмережі Truth Social.

За словами Трампа, «ніхто не просить Зеленського визнати Крим російською територією».

«Але, якщо він хоче Крим, чому вони не боролися за нього одинадцять років тому, коли він був переданий росії без єдиного пострілу? Цей регіон, задовго до “обамівської здачі”, служив базою для великих російських підводних човнів. Саме такі провокаційні висловлювання, як у Зеленського, роблять настільки важким досягнення миру в цій війні», – зазначив американський президент.

Він стверджує, що ситуація в Україні «плачевна» і Зеленський повинен укласти мир. Він додав:

«Йому зовсім нема про що хвалитися! Ситуація для України критична – він може вибрати мир або продовжувати війну ще три роки, перш ніж втратити всю країну. Я не маю жодного стосунку до росії, але мені небайдуже те, що щотижня помирають у середньому по п'ять тисяч російських і українських солдатів – абсолютно даремно. Заява, зроблена сьогодні Зеленським, лише продовжить “поле смерті”, а цього ніхто не хоче».

У питанні оцінки ситуації на фронті, а також політико-економічного стану України ми зараз справді повинні проявляти максимально холоднокровний прагматизм. Пропаганда, підконтрольна Зеленському, зі свого боку постійно старається викликати емоції в українців, відвертаючи увагу, що слова Зеленського не є підкріпленими відповідними діями. 

Особливої уваги, на мою думку, заслуговує закид Трампа щодо Криму. Адже справді в 2014 році тодішня влада віддала Крим росії без жодного пострілу. А ЗСУ так і не отримали наказ на відсіч «зеленим чоловічкам», попри план захисту Криму, що був підготовлений тодішнім головнокомандувачем ЗСУ генералом Володимиром Заманою.

Подальші дії всієї влади – і Турчинова, і Порошенка, і Зеленського, – звелись до того, що в 2014 році із Кримом «якось так само вийшло». Але це брехня, яка згодом вилізла боком всім українцям. Адже і створення так званих «лнр/днр» і подальший повномасштабний напад московії має прямий причинно-наслідковий зв’язок із відсутністю наказу українським військовим на захист Криму. 

Проте Зеленський не розслідує подій 2014 року. І на це є дві причини. Тодішня влада повинна була вводити воєнний стан, відповідно до Конституції і Закону України «Про оборону». Проте, якщо притягнути Турчинова та Порошенка, то за повністю аналогічною кримінальною кваліфікацією може бути відкрите кримінальне провадження щодо самого Зеленського. За відповідну бездіяльність у 2019 році та за провал підготовки до війни.

Окрім того, Зеленському дуже зручно мати таких лідерів опозиції, адже якщо їх політтехнологічно протягнути до другого туру виборів, то Зеленський практично гарантовано вдруге зможе стати президентом.  

«Я думаю, що у нас є угода з росією, ми повинні домовитися із Зеленським. росія готова завершити війну. Сподіваюся, Зеленський вирішить цю проблему», – сказав Трамп після лондонської зустрічі.

«Переговори щодо України в Лондоні пройшли добре», – Трамп.

Трамп заявив, що росія нібито готова до укладення мирної угоди, і тепер слід домовитися з Україною.

«Я думаю, що у нас є угода зі сторони росії. Ми повинні укласти угоду із Зеленським. Я думав, що з ним буде легше мати справу. Поки що це було важче, але все нормально. Я думаю, що у нас буде угода з обома. Сподіваюся, вони це зроблять, бо знаєте, ми витратили багато грошей, але це про людяність», – сказав президент США під час пресконференції.

Однак ці тези Трампа не збігаються із тим, що озвучив речник кремля дмітрій пєсков в інтерв’ю французькому журналу Le Point.

Головні тези пєскова:

- Україна має вивести війська з 4 областей, які «увійшли» до складу рф;

- путіна та Трампа об’єднує розуміння того, що відмова від діалогу є «абсурдом»;

- путін вважає Трампа сильним лідером;

- росія бажає миру, а Європа війни (перечитуючи цей фрагмент мені прийшла в голову аналогія із тим, як людожер читає лекції про користь вегетаріанства, – ред.);

- відставка Зеленського не є вимогою московії, але підписані ним документи можуть бути оскаржені через його нелегітимність;

- рф не збирається нападати на будь-кого (а що ж тоді відбулось в 2014 та 2022 роках?! – ред);

- московія досягне своїх цілей мирним або військовим шляхом;

- Трамп не призначав крайню дату встановлення перемир’я, кремль також не вважає за доцільне встановлення таких термінів; 

- ні Макрон, ні інші європейські лідери не хотіли слухати путіна, коли той казав, що росія загнана в глухий кут з погляду її безпеки. 

Страшний глухий кут, в якому сердите і цинічне НАТО хотіло увірватись в московську глибинку і вкрасти дерев’яні туалети та самогонні апарати. 

Але якщо без сарказму, то вищенаведене інтерв’ю пєскова є дуже глибоко продуманим інформаційним вкидом кремля в Західний інфопростір. 

Зіставляючи головні тези пєскова із фразою Трампа про те, що росія готова до угоди, виникає закономірне питання «до якої?». Повної капітуляції України? Чи якоїсь іншої?

І тут досить дивним видається те, щоб Трамп погодився саме на капітуляцію. Навіть попри його тотальне несприйняття Зеленського. Адже в такому випадку відбудеться з одного боку поразка Трампа – виходячи, зокрема, із його передвиборчої риторики, а з іншого боку – Демократична партія США отримає законні підстави для звинувачень республіканців на чолі із Трампом в геополітичній поразці, яка об’єктивно матиме набагато страшніші наслідки, ніж ганебний вихід США із Афганістану. 

Зважаючи на певні риси характеру Трампа, такий сценарій видається малоймовірним. Але і якийсь компромісний варіант проглядається досить важко.