Не мир я Вам приніс, а меч!

Передвеликодній тиждень, особливо четвер та п’ятниця, мене особисто завжди стимулюють до якогось переосмислення: і світу навколо, і ситуації в Україні, і свого життя. 

Хочеться більше говорити, думати та писати про вічне, ціннісне, а не поточне політично-шизофренічне. Проте реальність змушує повертатись до останнього або, принаймні, шукати способи його поєднання із першим.

Ця стаття пишеться в так званий «Чистий четвер», проте до наших шановних читачів вона потрапить вже у «Страсну п’ятницю». Дні, що вражають своїм символізмом. 

Очищення. Критична потреба хворого організму. Або імунітет переможе інфекцію і організм буде врятовано. Або інфекція візьме гору і всілякі паразити-бактерії-віруси вб’ють організм. 

Сучасний стан медицини, зокрема після винайдення антибіотиків, суттєво допомагає людям. Адже колись пневмонія чи скарлатина викликала дуже високу смертність, проте зараз є антибіотики. 

Метафізичний принцип «нескінченно великого в нескінченно малому» дає можливості проводити аналогії між соціальними організмами – від меншого до більшого – Людина – Рід (Род – і це аж ніяк не московське слово) – Народ (на родах заснований) – Людство. 

Великий Перехід, який ми переживаємо саме зараз. Про який написано чимало: і тисячі років тому, і в наш час. Мислителі, філософи, містики, футурологи. Зокрема і ті, які обслуговують глобалістичні структури. І прагнуть підмінити «Великий Перехід» на «Велике Перезавантаження». Проте всілякі «хараристі філософи» та інші ідеологічні нащадки Карла Поппера та їм подібних помиляються, думаючи, що зможуть одурити навіть Творця та обійти його закони Світотворення. Зокрема, за допомогою добровільної примусовості. 

Одним із фундаментальних законів Всесвіту є так званий закон «вільного вибору». Який в різних формулюваннях присутній практично в усіх релігійних традиціях світу. 

Добровільна примусовість допомагає фарисеям-паразитам «обійти» цей закон. Адже інакше, за порушення права Людей на вільний вибір, довелося б нести відповідальність перед суворими, холоднокровними Рівноважними Силами, які не приймають ані готівки, ані жодних векселів, ані біткоїнів. 

Насправді цей метафізичний механізм набагато ближчий до нашого життя, ніж може здатись на перший погляд. Згадайте, до прикладу, срср. Десятки мільйонів «гвинтиків», що були підпорядковані фарисейській державній машині, породженій Леніним-Троцьким-Сталіним та іншими нелюдами. І кожна людина-«гвинтик» казала щось на кшталт «що я сам можу зробити?». Зустрічав відеоролик в інтернеті, де десятки чи навіть сотні людей синхронно марширують і повторюють однакову фразу: «що я один можу зробити?».

Проте ілюстрації цього закону не обмежуються більшовицькою «тюрмою народів». Подумаймо про так звані демократичні вибори. В Україні вони звелись до того, що ми, українці, обираємо нібито й самі, але тільки з того меню, яке нам підсунули. І ми погоджуємось – і обираємо. З-поміж ворогів українського народу. Ще й дуже успішно при цьому ведемо аргументовані суперечки на тему «що краще – бути зґвалтованим чи кастрованим?».

Проте українські вибори точно не єдині, де відбувається вибір між чужими варіантами. Прикладів тому величезна кількість є і на самому Заході, не кажучи про Схід чи Глобальний Південь. Але й не тільки для виборів характерна «добровільна примусовість». Згадайте обмеження під час так званої пандемії. Як людей у всьому світі змусили прийняти правила, які не просто позбавлені логіки та здорового глузду в багатьох місцях, порушують Національні Конституції та Закони, а в багатьох випадках – ще й завдають вагомої шкоди здоров’ю людей. 

І в умовах фарисейської міжнародної та внутрішньої політики, людей змусили приймати такі умови-правила. Добровільно погоджуєшся, щоб не були застосовані санкції (штрафи, обмеження, звільнення тощо). 

Ще будучи студентом, прочитав у християн-містиків, що «вхід у Царство Люцифера буде добровільним», проте глибина цих думок стала зрозумілою лише згодом. Папа Римський Іоанн Павло ІІ, до речі, відкрито попереджав про такі речі. А тепер порівняйте ці думки із тим, що робить та говорить Папа Франциск…

Подібно до очищення Людини від паразитів та бактерій, очищення потребують і Український Народ, і Людство загалом. І як би це дивно не звучало, але, можливо, що саме зараз в Україні винаходяться відповідні «антибіотики».

Непокаране зло зростає. Інфекція в організмі, не переможена імунітетом, набирає сили, зростає, вчиться протистояти лімфоцитам, нарощує антибіотико-резистентність (якщо не долікувати до кінця!) тощо.

Подібна до цієї ситуація із усім Українським Народом та Україною – як вищою формою організації українців. Фарисейсько-комуністична зараза просто перекочувала із срср в Україну в 1991 році. Ніякої люстрації не відбулось, тим більше – покарання для організаторів Голодомору, їхніх нащадків. Судді, що виносили смертні вироки воїнам УПА до цього часу в Україні отримують пенсії по 200 тисяч гривень, а їхні діти та онуки – також є суддями або іншими співучасниками судово-право(п)охоронної системи. 

Проте ж фарисеї-управлінці з срср
були поєднані із певними міжнародними силами. Ленін же з’явився не на порожньому місці. І ті зв’язки та переплетення нікуди не ділись. 

Саме тому із 90-х розпочались страшні процеси для нас. Непокаране зло зростало все більше, позбавляючи нас ядерної зброї, промисловості, виробництв, найбільших компаній світу на кшталт Чорноморського-морського пароплавства (була 4 в світі у 1992 році!) тощо. І так аж до окупації Криму в 2014 році та підпалу Донбасу. 

У 2014 році Україна могла застосувати ЗСУ для захисту Криму від російської окупації, але цього не сталося через відсутність відповідного наказу з Києва. Про це в інтерв’ю проекту «Радіо Свобода. Крим.Реалії» заявив командувач Військово-морських сил України Олексій Неїжпапа. 

Він наголосив, що механізм оборони був готовий до запуску, але для цього потрібен був наказ на застосування сили. На його думку, якби це сталося, події могли б піти іншим шляхом. Скажу більше: генерал Замана, головнокомандувач ЗСУ в 2013-14 роках, ще в січні 2014 року підготував план захисту Криму, провів військові навчання та залишив у Криму додатковий військовий контингент. 

Тоді ж, у 2014-му, 95-та бригада вже вилетіла на «зачистку» Криму від «зелених чоловічків», від зв’язку із якими відхрещувався путін. «Хтось» її розвернув назад вже в повітрі. Багато хто думає, що от тоді ми ж не могли протистояти росії. Проте сама росія тоді не була готова до війни: московські війська та агентура просувались рівно настільки, наскільки дозволяли ЗСУ. Свого часу на Тузлі один бойовий офіцер зупинив просування московських військ, давши команду встановлювати бетонні укріплення та кулеметні гнізда. Кучма, який тоді «умив» руки та випадково поїхав за кордон, після рішучості українських військових повернувся та вирішив приписати собі цю заслугу.

Ми не покарали «зелених чоловічків» в 2014 році – відбулась анексія та окупація Криму. Не покарали тих, хто зраджував в Києві – отримали так звані «лнр/днр», Іловайськ, Дебальцеве. Не покарали нікого – випадково згоріли мільйони снарядів на наших складах. Не покарали нікого – кримінальне переслідування десятків тисяч добровольців. Далі – зелені чоловічки «захопили» Верховну Раду. Вночі під час карантину проголосували за розпродаж української землі і надр – слуги Зеленського, Порошенка та Пінчука-Вакарчука з «Голосу». Ми і тут нікого не покарали, попри цей страшний злочин, який обезземелює український народ та створює передумови для того, щоб все українське національне багатство опинилось в «потрібних» руках. 

Отримали – недофінансування ЗСУ та свідомий провал підготовки до повномасштабного вторгнення. Попри те, що МІ6 та ЦРУ попереджали Зеленського і його «ефективних менеджерів» за багато місяців до вторгнення. 

Очищення. Хвороба прогресує. Українців стає все менше. Непокаране зло зростає, першочергово пожираючи добро. Паразитизм, проте не той, який характерний для глистів-гельмінтів. Паразитизм фарисеїв є тотально хижацьким за своєю природою. І проявлено це не тільки в Україні, а й на усіх рівнях міжнародної політики. 

Толерантність до світового зла зробила можливою нашу війну. Взагалі толерантність до зла є різновидом зла, просто маніпулятивно прихованим.

Поки світові держави заробляли гроші, торгуючи з московією після 2014 року, українці поступово втрачали людей та території. Гаранти безпеки України відповідно до Будапештського меморандуму сором’язливо мовчали, аргументуючи це, зокрема, і тим, що українці самі винні, адже обирають до влади тих, хто жодного разу не поставив вимог до США та Великої Британії щодо виконання гарантій безпеки. А «лідери» мовчать, бо на них є способи впливу і компромат. Але ж українці самі голосують за таких лідерів: і за Порошенка, і за Зеленського. Не з Марсу чи Місяця їх нам прислали, еге ж? І перед тим, як у Вас виникне запитання «що ж нам робити?», я просто знову ж зафіксую «добровільну примусовість». Ми колективно погоджуємось на такий стан речей, приймаємо їхні нав’язані хитрі фарисейські маніпуляції та брехню. 

Бо коли українці відмовились приймати, то навіть друга армія світу – московська – отримала від українців «в хвіст та гриву» – бліцкриг було зламано. І лише брак зброї і української через Зеленського та Порошенка, і західної через Байдена, – завадив нам завершити блискучі Харківські та Херсонські контрнаступальні операції на набагато дальших рубежах. 

Знову ж таки – гнила паразитична політика. Певним силам дуже вигідною є така довга війна, в якій не буде чітко визначених переможців. Проте будуть вигодонабувачі. 

Історичні процеси, зокрема щодо І та ІІ Світових воєн, потрібно аналізувати саме в контексті пошуку вигодонабувачів. Лише в такий спосіб ми можемо наближатись до розуміння реальної картини світу.

«Не мир я Вам приніс, а Меч!» – сказав колись один із Великих Вчителів та Пророків Людства. Справедливість була для Ісуса однією із цінностей. Не боявся Ісус виганяти лихварів-торгашів із Храму. Так само як і чітко казав тодішнім фарисеям «Ваш батько – Диявол, і ви хочете виконувати бажання свого батька». 

А ще казав Пророк їм і таке: «Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисті. Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви сповнені лицемірства й беззаконня».

Задумайтесь над сакральним змістом вищенаведених фраз. А потім зіставте їх із політиками в Україні. А потім з політиками на міжнародній арені. Якщо бути справді чесними перед собою, шукати відповіді на всі питання «чому?», старатись зрозуміти мотивацію тих чи інших груп впливу, то актуальність фраз Ісуса не те що не зменшилась, а стала глобальною! 

Але і це ще не все. Заради справедливості можемо глянути і на очільників Церкви, значна частина з яких впевнено крокує фарисейським шляхом, прикриваючись при цьому сакральністю Пророка. Не просто так Тарас Шевченко колись написав в своєму щоденнику: «О, сьвяті й великі верховні апостоли! коли-б ви відали, як ми загидили оголошену вами просту, прекрасну, сьвяту істину; як ми її перекрутили! Ви віщували лжеучителїв і справдило ся ваше віщуваннє. Вашим іменем, так звані „учителї вселенські”, немов пяні мужики ті, побили ся на вселенському соборі в Никеї. Во імя ваше римські попи ворочали кулею земною. Во імя ваше заводили інквізицию і страшенне автодафе! во імя ваше і ми кланянемо ся гидким ідолам суздальським і на вашу шанобу справляємо погані вакханалїї. Істина стара: виходить, що повинні-б люди і зрозуміти її. Тим часом, тій істинї, у якої ви були за кумів, минає вже 1857 лїтечко… Дивна річ: які тупі люди!»

У тому ж щоденнику, але кількома сторінками раніше, Тарас Шевченко написав і таке: «Ще як був я малою дитиною, так одна старенька бабуся, що замирала, було каже-говорить: “З раю широкий шлях, а в рай узенька стежечка”. Правду бабуся казала. Розум тієї правди я отсе тепер тількі розібрав».

Очищення – як необхідна ознака для тієї «узенької стежки». 

Люди обирають між добром та злом, правдою та брехнею, справедливістю та усім іншим. І навіть коли добровільна примусовість підштовхує нас до вибору зла, ми все одно зберігаємо право вибору. 

Із ведичної традиції до нас прийшов термін «карма», який ми трактуємо як доля, завдання, відповідальність тощо. Якщо особисто читати та осмислювати слова Ісуса, то складається враження, що ця частина ведичною мудрості ним підтримувалась. Взагалі в мене чомусь є переконання, що Ісус навряд чи мав сутнісні протиріччя із Крішною, Заратустрою чи Буддою. 

Але повертаючись до Карми, хочу написати наступне. Карма є не тільки особиста – є ще й родова, народна, загальнолюдська. І кожна Людина як носій Божественної Іскри одночасно виконує і свою карму, і родову, і народну, і загальнолюдську. 

Микола Руденко, один із українських Світочів, який продовжував розкривати ідеологію Сергія Подолинського та академіка Вернадського щодо Великого Переходу, писав, що все людство складає свій іспит на виживання, і те, як воно його складе, залежить насамперед від того, як його складемо ми – українці.

Ми всі одночасно складаємо багаторівневий іспит. І у нас є право вільного вибору та можливість відкинути добровільну примусовість. Бути Добру.