Музика, пісня, молитва і біль за трагедію в Сумах переплелися під куполом катедри

Вербна неділя – це день, коли душа має радіти, коли люди з вірою, любов’ю і надією несуть освячувати гілочки верби до храму, коли в серцях мали би панувати спокій і благословення. Але цього року наші душі були сповнені ще й тривогою і болем: замість дзвонів пролунали вибухи – російські ракети знову вдарили по Сумах... У такий святий день! Та хіба для нашого ворога є щось святе?! 

Й надзвичайно символічним стало те, що у цей же день відбувся раніше запланований концерт «Ми з Україною», організований Українським інститутом модерного мистецтва (УІММ) та Комітетом Києва в межах програми «Міста-побратими Чикаго». Громада ішла на концерт з важким серцем – не просто як глядачі, а як люди, що несуть у собі біль цілої нації. Адже кожен удар по Україні – це удар у серця кожного з нас. Та саме в такі миті музика стає молитвою, єднанням і тихим спротивом. Ми не мовчимо. Ми не забуваємо. І ми не зламаємося.

Увесь прибуток з концерту було передано фонду Revived Soldiers Ukraine та Українському лікарському товариству Північної Америки. Поранені воїни, які прибули на лікування завдяки цьому фонду, були почесними гостями події. Їхня присутність викликала гучні овації та хвилю емоцій від вдячної громади.

Велична катедра Святого Миколая – серце українського села в Чикаго – стала місцем проведення благодійного концерту. У ньому взяли участь музиканти оркестру Lyric Opera of Chicago, яких зібрав Прімен Тілсон. До оркестру долучилися місцеві українські музиканти, хористи Lyric Opera, а також українські вокалісти.

У багатокультурній програмі прозвучали твори Миколи Лисенка, Мирослава Скорика, Семена Гулака-Артемовського, Мирона Федоріва, Алана Гованеса, Самуеля Барбера, Едварда Елгара, Джузеппе Верді та Антона Веберна. Музичний маестро Михайло Голіан диригував цим пам’ятним і зворушливим заходом, який засвідчував, що музика – це справжня міжнародна мова. Коли собор наповнювався звучанням неперевершено чудових творів, то музиканти і глядачі відчували неабияку єдність у своїх думках, почуттях і пісенних молитвах, ставали єдиним народом.

Отець Павло Дроздяк привітав усіх гостей катедри словами надії і духовної підтримки, наголосивши, що навіть у найтемніші часи світло віри і єдності залишається з нами, що сьогоднішнє дійство – це не просто концерт, це участь кожного – і музикантів, і глядачів – у допомозі Україні.

Голова ради УІММ Орися Коссак-Кардозо відкрила вечір, підкресливши головну ідею концерту – молитву за нашу дорогу Україну та єдність з її народом і Збройними Силами. Вона нагадала, що концерт нагадує про дванадцяту річницю окупації Криму та частини Східної України, а також про те, що вже четвертий рік триває повномасштабне вторгнення, четвертий рік Україна чинить опір ненависному ворогу.

Концерт розпочався могутнім виконанням Гімну України, після чого прозвучала глибоко емоційна пісня «Пливе кача по Тисині» у виконанні чоловічого ансамблю та солістів – тенорів Руслана Рольного і Назара Карабіновича. Цей твір, який став духовним символом війни, зворушив катедру до сліз.

Перший трубач оркестру Lyric Opera Білл Дентон вразив публіку глибоким виконанням «Молитви святого Григорія» вірмено-американського композитора Алана Гованеса.

Хор урочисто заспівав «Богородице Діво» М. Федоріва. У цей момент думки кожного були з мешканцями Сум – тими, хто втратив рідних, хто зазнав поранень, хто залишився без дому. Їхній біль став спільним болем для всіх присутніх.

«Адажіо для струнних» – твір, сповнений скорботи та співчуття, глибоко зворушив аудиторію. За ним прозвучала всесвітньо відома «Pie Jesu» Ендрю Ллойда Веббера у виконанні сопрано Лори Стриклін та мецо-сопрано Дженіфер Кошарськи. Потужна «Молитва за Україну» Миколи Лисенка у виконанні об’єднаного хору завершила першу частину програми.

Другу частину відкрила чарівна «Мелодія» Мирослава Скорика, після чого Ема Дікенс зворушила слухачів виконанням «Ave Maria» Вільяма Гомеса. Хоровий твір «Va, pensiero» з опери «Набукко» Дж. Верді створив задумливий настрій і залишив тишу в залі. Справді хвилюючим моментом вечора стала пісня «Дивлюсь я на небо» у виконанні баритона з українським корінням Миколи Яницького – пісні, яку він вивчив у дитинстві від батька. Йому акомпанувала арфістка Карі Новіла.

Українська вокалістка Віра Бойчук зі своїм лірико-драматичним сопрано і тенор Госс Брок зворушили слухачів дуетом «Молитва Андрія» з опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». А високо емоційним фіналом вечора стало енергійне виконання «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича як присвяти героям Збройних Сил
України.

Під гучні овації маестро Михайло Голіан повернувся до оркестру та хору, щоб завершити вечір повторним виконанням Гімну України. Гості катедри ще довго залишалися в лавках собору, багато хто – зі сльозами на очах і щирістю на обличчях – ділився зворушливими враженнями. А музикант Сергій Фоменко поділився історією про героїзм захисників Маріуполя. Як режисер і продюсер фільму «People of Steel», він наголосив, що мета стрічки – привернути міжнародну увагу до війни в Україні та нагальної потреби у звільненні українських військовополонених.

Цей концерт став можливим завдяки численним волонтерам, зокрема музичному директору УІММ Михайлу Голіану, чия творча праця та тижні підготовки стали основою успіху. Христина Мусій, член музичного комітету УІММ, координувала хоровий колектив, знайшла солістів та підготувала переклади. Завдяки злагодженій співпраці з музикантами та хором, цей день залишиться в пам’яті надовго.

Щира подяка музичному комітету, талановитим музикантам і хористам за глибоко зворушливий концерт, за подаровану музикою віру у перемогу, за творчість, яка стала молитвою.

Про автора: Мотря Мельник – Президент Українського інституту модерного мистецтва. 

Фото надані адміністрацією 

катедри святого Миколая.