Закон Спадковості

Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!1 ІВ.3-18

Знаєте, часто ми, підкреслюючи спасительну місію лише Христа, робимо це, чомусь забуваючи роль СПАДКУ, дарованого Батьком при сотворенні як кожного народу, так і кожної людини. І цей проект древніший за світи!

Я був сильним тугодумом, коли останнє десятиліття вважав, що проблема українського народу лежить виключно в невмінні пізнати та декодувати той потужний спадок, що лежить в нашій культурі. Насправді проблема лежала набагато ближче. Навчаючись звертатись до Христа про пораду чи підтримку, але водночас не спираючись на особистісно усвідомлену, Богом даровану програму БОГОСИНІВСТВА – ми не досягаємо поставленої собі цілі. Ми отримали при сотворенні, на генетичному рівні, унікальний код і життєву функцію, місію, ДУХОВНУ ПРОГРАМУ. Зауважте – кожен свою. Так, Христос прийшов її відновити, але хто покликаний її активізувати? Голос совісті, що в глибинах душі волає про пізнання свого призначення до Творця! А вже реалізовується ця програма завдяки допомозі Творця і посередництвом інтуїтивного розвитку багатьох потреб: гармонізації складників своєї душі та духа. Хоча ці складники для багатьох людей є схожими, через що Господь поєднав їх в нації та народи, але спосіб їхнього поєднання робить з нас повністю унікальних, неповторних та свобідних людей. 

І ось тут важливо не плутати засоби та форми реалізації зі свободою в інтуїтивному їхньому поєднанні – імпровізацією. Ми можемо імпровізувати, оперуючи засобами, даними нам Творцем, і йти за покликом сердечного Логоса. Звичайно треба спиратись на мудрість поколінь, бо якщо кожне покоління буде винаходити «велосипед», то коли ж ми зможемо на ньому «покататись»?

Через те, що наша ЛМГО поєднує людей, що стараються залучати передовий духовний досвід – завжди спираючись на традицію, то з досвіду можу сказати, що ми не завжди знаходимо розуміння тих, хто «проповідує Христа, який їздив лише на ослиці», і тих, хто мріє про «Христа на Феррарі». Консерватизм, що не розуміє форм мислення сучасної людини, призводить до кланово-авторитарних церковних угрупувань, що в боротьбі за паству ділять наш народ на табори... і опиняються біля порожніх храмів. 

Я думаю, вся Європа і весь світ зараз стоїть на порозі великих змін, якщо збагне, як Закон Спадковості та Закон Свобідного Вибору гармонійно між собою поєднати. Бо щоб мати відвагу щось взяти з минулого і не зробити кальку, а адаптувати до свідомості сучасників – треба жити з Тим, кого проповідуєш...

Частково мене на написання цієї статті надихнуло як навчання в Острозькій Академії, так і промова Джей Ді Венса в Мюнхені (так, не всі його думки є слушними). Пан Венс, згадуючи Івана-Павла ІІ, згадав його заклик «Не бійтеся»… І мені спав на думку інший його аспект. Мій наставник вчила завжди розглядати резонансний ланцюжок будь-якого явища, починаючи від Ідейного – і закінчуючи клітинним рівнем. Мене дуже дивувало те, що від часів Помаранчевої революції і до Майдану, коли ми намагалися ділитись історичними реаліями та досвідом дідів та прадідів кшталту «жоден договір, підписаний з москвою, не вартий навіть паперу, на якому він написаний», то 50% мали якусь дивну тенденцію до небажання пізнавати глибше цей аргумент. В моїх очах це стосувалось нашої державної безпеки, а в їхніх очах це викликало якесь підсвідоме несприйняття. Я не міг зрозуміти, що це все провокує звичайний генетичний страх, страх, що знову доведеться боротись і вмирати. І жах та звірства того, що ми переживаємо останні три роки, можуть нам лише допомогти краще зрозуміти, що творилось в їхній підсвідомості.

Нещодавно одна приятелька мені пояснила, чому аж на Майдані, а не раніше, більшість дзвінків зі Сходу чи Півдня України стосувалась життєпису очільників Визвольної Війни… Виявилось, що сам початок кровопролиття на Майдані фізично зняв блок страху москалів та їхньої агентури. А страх цей древній і прописався він не лише в І та ІІ Світових війнах, а й найбільше в часи Голодомору. І ось тут я намацав ключ: робота потрібна не лише ідейно-просвітницька, а насамперед духовно-санаційна та сотеріологічно-визвольна.

Як я бачу, ця помилка є звичною для багатьох християн…бо без розуміння описаних мною вище реалій, моїм друзям-католикам тяжко було б слухати деякі висловлювання Папи Франциска і залишатись в духовній рівновазі. Це моя похибка, що про неї згадував на початку, це – «необґрунтована довіра до духовних людей», до людей! Закон Аналогії допомагає зрозуміти, що кожен прагнучий згармонізувати суспільство повинен жити в гармонії з собою, і щоденно поновлювати та розширювати її особисті грані, а не поле впливу інших на себе!

Але повернімось до нашої комори Ейдетичного Спадку. Згадайте притчу про Царя та білі одежі, без яких його слуги не пускали покликаних на святкування. Одяг – це не суть людини, що і так вже потрапила до королівського міста, це вміння використовувати запроваджену Царем Царів форму ейдетичного етикету, ту форму розвитку духовних світів, не приймаючи яку, нас не допустять до комунікації з тонким світом Небесних Ієрархій. А те, що «Ейдетичний етикет» складається із низки унікальних культурних особливостей – властивих тільки цьому етносу: плід Спадку Богом, закодованого в наших генах на індивідуальну Творчість, особисту відповідальність кожного.

І в цьому я бачу суть небезпеки «червоної чуми», про яку казала Богородиця. Вона не попереджала про небезпеку «москвофіліського міру», бо він є лише наслідком тої чуми.

– Чому чуми? Що робить чума?

– Вона винищує покоління, і як наслідок перериває зв’язок поколінь між собою. Червона мітла вихолостила в часи Голодомору 12 000 000 людей і… зробила нас рабами страху перед «системою рад». А підсвідомий протест і агресію векторизувала на боротьбу із зовнішнім ворогом. Ось чому кожен москаль в своїй підсвідомості бореться до сьогодні із «американським правлінням». Це лише ширма, а за нею підсвідомий страх всіх репресованих та вивезених в Сибір. Ще одна небезпека чуми є в тому, що заражені стають носіями вірусу «совітського мислення». Що ж є в основі комуністичного устрою? Страх і як наслідок правило: «бий своїх, щоб чужі боялись»… що переріс в форму поведінки «не висовуйся»!

Корінь вирішення лежить не просто в культурній чи ідеологічній площині, а в бутійній: коли мені не байдуже!.. І я «висовуюсь на захист своїх цінностей», долаючи страх. Заохочую кожного «ВИсовуватись» і робити це конструктивно – братись до спільних творчих проектів. Як каже апостол Іван (3.17.):

«А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов перебуває в такому?» І в цьому теж спрацьовує правильне розуміння Закону Спадковості та Закону Трансформації енергії. Ми зі свого боку постійно реалізовуємо нові ініціативи, і запрошуємо долучитись кожного охочого до проекту реабілітації наших військових, що зараз акумулює кошти на допомогу в реабілітації тих, хто вже повернувся, і з Америки хочемо замовити реабілітаційне крісло. В кого серце відгукнулось долучитись – прошу написати нам листа info@listvycja.org і ми вишлемо вам деталі та координати наших друзів.

https://linktr.ee/Sviatoslav_Igorovych