Переговори в Джидді. В очікуванні ОМАНливого миру
Багатообіцяюча зустріч делегацій із України та США в арабській Джидді. Офіційні результати перемовин, коментарі всіх офіційних осіб, включно із президентами Трампом та Зеленським можна вважати досить позитивними. Особливо на тлі попереднього скандалу в Овальному кабінеті.
Проте надмірний позитив здатний вводити в оману, викривлюючи світогляд в потрібний маніпуляторам бік. Та й загалом Аравійський півострів є дуже складним регіоном – тут тобі і Саудівська Аравія, і ОАЕ, і Оман, і хусити (відносно недалеко).
Оман традиційно асоціюється в українців із потужними скандалами та звинуваченнями в бік Володимира Зеленського. Адже в лютому 2020 року журналісти програми «Схеми. Корупція в деталях» опублікували розслідування про можливу зустріч Володимира Зеленського в Омані з секретарем російського Радбезу Миколою Патрушевим.
Тоді в Офісі президента заявили, що вимагають спростування від журналістів і звертаються до суду. У відповідь редакція програми «Схеми» заявила, що чекає на судовий позов. Я щось до цього часу не чув про судову перемогу ОП над журналістами, можливо, шановний читач щось чув?
«Схеми» звернули увагу на рейс, яким президент України терміново повертався з Маската до Києва. А саме на те, що перед тим цей же чартерний літак в Оман прилетів із москви. Більше того, журналісти виявили, що цим рейсом в Оман справді прибув Микола Патрушев. Він був директором Федеральної служби безпеки (ФСБ) росії з 1999 до 2008 року. А з 2008 року і донедавна – обіймав посаду секретаря Ради безпеки рф. Згодом чи то «впав у немилість», чи то в ході кадрової ротації став помічником путіна.
Одним із результатів можливих зустрічей в Омані стало призначення Андрія Єрмака главою Офісу президента. І через два дні журналісти «Схем» привітали Андрія Борисовича із призначенням…
Підказку щодо того, в якому напрямку «Схемам» може вдатись знайти таку резонансну інформацію, надали, найімовірніше, злі, але добре поінформовані англомовні язики. Чи то ті, що за Ла-Маншем, чи то ті, що за Атлантикою.
Настільки знакові речі мусимо пам’ятати, для того, щоб розуміти, що насправді відбувається, та бачити цілісну картинку. Дивись в корінь.
Зустріч в Джидді стала знаковою для Андрія Борисовича. Навіть певним «бенефісом» для Єрмака її можна назвати, адже перемовини делегацій України та США пройшли успішно, а лідером нашої делегації був Андрій Єрмак.
Мені дуже подобається читати, як різні журналісти представляють нашу делегацію в таких випадках. Адже з точки зору закону та дипломатичного етикету очільником має бути найвища посадова особа. В цьому випадку – міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Але і Єрмака образити із його реальним лідерством не можна. От і викручують хитромудрі формулювання.
Попри те що напередодні зустрічі в Джидді чимало американських видань, включно із NYT та The Economist ставили акценти на погане ставлення команди Трампа до особи Єрмака, зустріч виявилась неочікувано успішною. З формальної та публічної точок зору.
За результатами зустрічі 11 березня сторони оприлюднили спільну заяву, а Володимир Зеленський подякував президенту Трампу за конструктивність розмови команд.
Головні досягнення: США розблоковує військову та розвідувальну допомогу Україні, а Київ погодився на негайне перемир’я, якщо на це піде путін. Забігаючи наперед, відразу скажу, що путін очікувано відкинув таку пропозицію.
У спільній заяві йдеться, що Україна висловила готовність прийняти пропозицію США щодо негайного запровадження тимчасового, 30-денного режиму припинення вогню. Строк режиму припинення вогню можуть продовжити за взаємною згодою сторін та за умови прийняття і одночасного виконання московією.
«Тепер Сполучені Штати доведуть до відома росії, що взаємність з боку росії є ключем до досягнення миру», – йдеться у заяві.
Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час вищезгаданого режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.
Обидві делегації погодилися визначити склад своїх переговорних груп і негайно розпочати переговори для досягнення стійкого миру, який забезпечуватиме довгострокову безпеку України. США зобов’язалися обговорити ці конкретні пропозиції з представниками росії.
Україна наголошує, що європейські партнери мають бути залучені до мирного процесу.
Президенти України та США домовилися якнайшвидше укласти всеосяжну угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів України.
Коментуючи результати переговорів, їхній учасник, держсекретар США Марко Рубіо повторив тезу про те, що українсько-російська війна «не має військового вирішення».
«Перш ніж вести переговори, потрібно припинити стрілянину. Українці на це погодилися. Ми сподіваємося, що росіяни скажуть “так”, щоб ми могли закінчити війну у спосіб, який буде прийнятним для обох сторін», – сказав очільник зовнішньополітичного відомства США, додавши, що «ні» з боку росії означатиме перешкоду цим зусиллям.
Лідери європейських країн та інституцій позитивно відреагували на результати українсько-американських переговорів у Джидді. Президент Франції Еммануель Макрон привітав прогрес у переговорах США та України і заявив, що м’яч тепер на половині поля росії.
«Італія повністю підтримує зусилля Сполучених Штатів під керівництвом президента Трампа, спрямовані на досягнення справедливого миру, який гарантує довгострокову безпеку України. Тепер рішення за росією», – йдеться в заяві уряду Джорджі Мелоні.
«Ми вітаємо сьогоднішні новини з Джидди, включно з пропозицією про угоду про припинення вогню та відновленням обміну розвідданими США та допомоги у сфері безпеки. Це позитивний розвиток подій, який може стати кроком до всебічного, справедливого та міцного миру для України. Зараз м’яч на боці росії. ЄС готовий повною мірою зіграти свою роль разом зі своїми партнерами в майбутніх мирних переговорах», – написала в мережі Х президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Схоже, американці та українці зробили важливий крок до миру. І Європа готова допомогти досягти справедливого та міцного миру», – зазначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що «росія повинна зараз погодитися на припинення вогню та припинення бойових дій». Він додав, що 15 березня збере світових лідерів, щоб обговорити наступні кроки.
Остання теза британського прем’єра є особливо важливою, адже саме сьогодні, 13 березня 2025 року, в день написання цієї статті представник американського президента з питань Близького Сходу Стів Віткофф відвідує москву, зокрема задля зустрічі із путіним.
Британія проводитиме зустріч зі світовими лідерами вже після зустрічі Віткоффа із кремлівськими лідерами. В цьому контексті слід нагадати, що прем’єр-міністр Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон вже майже тиждень обговорюють створення міжнародної коаліції з 37 країн для підтримки України. У разі досягнення мирних домовленостей держави Європи, Співдружності та Азії нададуть фінансування, військові сили, літаки або кораблі для захисту України від подальшої російської агресії.
11 березня союзники, які не є членами НАТО, зокрема Австралія, Японія та Нова Зеландія, провели окрему зустріч із керівниками штабів десятків європейських країн та Канади. Було представлено концепцію «сил гарантування» як важливий елемент безпеки України.
Власне останні вищезазначені дії я сприймаю набагато позитивніше, аніж перемовини в Джидді, адже, як правильно було сказано і Рубіо, і Макроном, і Стармером, – «м’яч на полі путіна».
І отут ми власне підходимо до моменту, який викликає в мене чимало запитань. Що саме повинно змотивувати путіна зупинити війну саме зараз?
Попри всі жертви з боку московії, санкції, м’ясні штурми тощо – саме окупанти володіють стратегічною ініціативою. І поступово продовжують просування, яке, щоправда, впродовж останніх 4 місяців вдалось зменшити українським воїнам.
Диктатор путін повинен отримати якусь пропозицію, яка підштовхне його до перемовин. І щодо такої пропозиції ми можемо тільки здогадуватись. Найбільш позитивним для нас був би варіант питання ребром від Трампа: або путін погоджується на мирні перемовини, або Україна отримує військову технологічну перевагу, а отже – можливість викинути московську армію з української землі. Української землі, яку з одного боку завойовує зброєю путін, а з іншого – продає Зеленський і ко (всупереч Конституції). Акцентую на цьому увагу зараз, адже всі війни ведуться за ресурси. І земля та надра є одними із найцінніших. Слідкуючи за ними, ми можемо дізнатись справжніх вигодонабувачів від усіх процесів.
І от сьогодні путін «розродився» першими коментарями щодо перемовин.
Зокрема, він заявив, що росія підтримує припинення вогню в Україні, але «є нюанси».
«Ми згодні з пропозиціями припинити бойові дії, але виходимо з того, що це припинення має призвести до довгострокового миру та усунути першопричини кризи», – заявив він.
Президент московії також заявив, що під час 30-денного перемир’я Україна не повинна проводити мобілізацію та військову підготовку, а також отримувати зброю від союзників. За його словами, москва підтримує ідею «припинити конфлікт мирними засобами» (біжать миротворці аж спотикаються – ред.), але кремлю треба проконсультуватися з «американськими партнерами», зокрема з президентом Дональдом Трампом.
За словами путіна, у межах перемир’я є багато питань, на які «треба знайти відповідь». Це, зокрема, питання контролю і верифікації порушень на фронті. Також його цікавить, хто віддаватиме накази про припинення військових дій і «хто на кого звалюватиме порушення цієї домовленості».
На думку президента США Дональда Трампа, заява путіна «дуже багатообіцяюча, але не повна», передає The Guardian.
«Сподіваюся, що росія вчинить правильно», – заявив президент США на зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте.
Sky News зазначає, що Трамп заявив про «серйозні дискусії» його посланника Стіва Віткоффа в росії. Очікується, що той незабаром зустрінеться з путіним. Президент США також заявив про бажання поговорити з очільником кремля про припинення вогню. При цьому Трамп додає, що США «таємно обговорювали з Україною землю, ділянки землі, які будуть нею збережені та втрачені».
«Багато деталей остаточної угоди вже обговорено. Зараз ми побачимо, чи погоджується росія, і якщо ні, то це буде дуже розчаровуючий момент для світу», – заявив американський президент, додавши, що має «важелі впливу на путіна, але не хоче зараз про них говорити».
В контексті путінських фраз про те, що під час 30-денного перемир’я Україна не повинна проводити мобілізацію, військову підготовку та отримувати зброю від союзників, мені також згадується ситуація із закупівлею озброєнь та боєприпасів для ЗСУ. Завдяки Арсену Жумаділову, очільнику Агенції оборонних закупівель (АОЗ), АОЗ за два місяці не підписала жодного нового контракту! А Держспецзв’язок за більше ніж 3 місяці не зміг закупити жодного дрона для ЗСУ попри те, що на 2025 рік цей орган має понад 48 мільярдів гривень для купівлі дронів! Можливо, це якось пов’язано із тим, що закупівлями в Держспецзв’язку керує перший заступник голови – Ростислав Замлинський, який є саме тим заступником міністра оборони Резнікова, який підписував договір для купівлі яєць по 17 гривень за штуку.
Якщо ми детально спробуємо скласти всю картину, враховуючи все вищезазначене, то мене переповнює стійке відчуття зрежисованості і абсолютної невипадковості.
І сюди додається ще одна вкрай загрозлива та болюча ситуація: путін також заявив, що ситуація у Курській області перебуває під вогневим контролем рф. Він вказав, що нібито українські військові «перебувають в повній ізоляції» і що «вихід ЗСУ із оточення під Курськом стає неможливим». І якщо це так, то питань стає ще більше. І щодо доцільності Курського наступу, і щодо останніх повідомлень всіляких «військових експертів» з розряду головного пінгвінолога Дикого, які запевняли, що все нормально. Особливо боляче усвідомлювати, що цвіт української нації може бути заручником дій зовнішніх та внутрішніх ворогів.
Щодо путінських передумов до перемир’я, то мені здається, що десь ми це вже бачили. Так і хочеться згадати зрадливі мінські угоди, нормандські формати, подружку путіна Меркель, «нада проста пєрєстать стрєлять» та «мир в очах путіна» від Зеленського. Щоправда, тоді українці ще не були настільки злі. Так, саме злі. І це дуже добре. Бо саме в такі моменти наш український народ стає здатним видавати таких «чорних лебедів», що всі аналітики «прозрівають».
«Чорними лебедями» називають події, які докорінно змінюють ситуацію, але які неможливо передбачити в силу їхньої неочікуваності та непередбачуваності.
