Українське ядерне стримування
Помітив, що є люди, які не розуміють значення ядерного стримування і продовжують повторювати мантру, що Україна не могла б зберегти ядерну зброю. Це, звісно ж, маячня. Зберегти ми могли і керувати теж. Жодних перешкод для освоєння тактичної ядерної зброї, наприклад, не було. Всьому виною ідіотизм в усіх правлячих політичних таборах. Ще в Декларації про державний суверенітет 1990 року було закладено пацифістські дурниці про без’ядерний статус, а фактично створено передумови для роззброєння і майбутніх російських агресій.
По-друге, просторікують, нібито рф могла б на нас напасти і за таких обставин.
Могла б. Але поки що рф не атакувала чомусь США, Велику Британію чи інші ядерні держави. Тільки Грузію і Україну. Напасти на ядерну Україну – це було б значно більшим ризиком для кремля. Як можна сподіватися повністю окупувати таку країну? Чим менше під контролем українського уряду територій, тим більш реальним стає роман Глуховського «Метро-2033». (Сумніваюся, що такий напад відбувся б узагалі.)
І головне: напавши на ядерну державу, путін не міг би погрожувати цією «дубиною» нам і нашим постачальникам конвенційних озброєнь, бо розумів би, що у відповідь на удар по Україні звідти обов’язково прилетить. І цього буде достатньо, щоб лишити на місці москви і інших міст лише погану згадку.
Йому не було б чим торгуватися з Заходом і Захід зі свого боку не випробовував би щоразу «червоні лінії». Війна закінчилася б в 2022 році, бо тоді при наявності достатніх конвенційних озброєнь від Європи і США територію України можна було повністю очистити від окупантів.
Але натомість московитам дали закріпитись, розігнати воєнне виробництво, заручитися підтримкою таких же дегенератів, як вони самі, провести мобілізацію тощо.
Якщо зараз путін нанесе ядерний удар по Україні, йому не загрожує симетрична відповідь від жодного з наших «союзників». Польща навіть російські ракети не збиває на своїй території.
Тепер «маємо те, що маємо» за висловом Леоніда Макаровича Кравчука, який значно доклався до справи розвалу держави в самому її зародку. Через таких президентів і відсутність сильного громадянського спротиву компрадорським ініціативам 1990-х років Україну сьогодні втягнуто в найбільшу катастрофу з часів Другої світової війни, а т. зв. «гаранти» нас принижують і шантажують.
«Так сміються ж з України
Сторонні люди!»
Тарас Шевченко, «Суботів»