Самим захищати свою Україну

Ілюстративне фото: Facebook/Генштаб ЗСУ 

Усі збройні формування старої Європи – це приблизно половина за чисельністю і силою від ЗСУ.

У них там на Заході трошки більше ППО, більше літаків, балістичних і крилатих ракет, однак практично немає ударних дронів поля бою і дронів великого радіусу дії. Немає досвіду застосування дронів. Немає рот ударних безпілотників, немає полків, немає бригад БпЛА. 

У них немає такої кількості РЕБ, немає «Кропиви», немає «Дельти», немає такої кількості пікапів і джипів – нашої кінноти війни, як в українській армії. А головне – у німців, французів, британців, іспанців немає такої мотивації воювати, бо наша війна – для них далека і незрозуміла.

В американців ситуація трохи краща – у них є авіаносці, ядерні бомбардувальники, ударні підводні човни і міжконтинентальні ракети. Чудово. Якщо війна піде за апокаліптичним, ядерним сценарієм. 

А якщо ні?.. Запас артилерійських снарядів у них на два тижні війни такої інтенсивності, як в Україні. Ударних дронів, як і в європейців, майже немає – ні фпв, ні «під скид», ні «баби яги» з великими бомбами, немає мавіків. Немає у них рот ударних БпЛА, немає батальйонів БпЛА, немає полків БпЛА, немає бригад БпЛА. Авіаносцями в Європі не навоюєш. 

Тобто військова компонента НАТО і США в сучасній війні, яку проти нас веде імперія, – мізерна. Тому умови миру диктує не Трамп путіну, а путін Трампу. Про санкції годі й говорити: коли росія спирається на Китай, санкції не працюють.

Вочевидь саме нам доведеться, як і раніше, захищати свою Україну і віддуватися за весь Захід, включно з Америкою. Карма? Ні – честь!

***

Якщо тільки уявити собі, що завтра (найближчим часом) відбудеться припинення бойових дій, а про завершення війни та справедливий мир зараз не йдеться – то це призведе до різкого падіння боєздатності українських сил оборони.

Причини такі: слідом за перемир’ям відбудеться скасування воєнного стану (це одна з умов Трампа) і підготовка до виборів. З армії демобілізують усіх мобілізованих, а багато мобілізованих, які підписали контракт на час війни, підуть самі всіма правдами і неправдами. 

І насамперед демобілізуються ті активні громадяни, які прийшли в армію добровільно, і сьогодні становлять основу технологічних підрозділів – інженери, електронщики, програмісти, оператори дронів, оператори станцій РЕР і РЕБ. 

Це неминуче, бо такі люди легко знайдуть собі застосування на гражданці, а залишитися в армії у відносно мирний час вони не захочуть, бо армія так і не змогла підлаштуватися під них, не змогла запропонувати їм гідний статус і заслужену винагороду.

Річ у тім, що майже всі ці фахівці перебувають на солдатських або сержантських посадах, багато хто формально (за документами) «стрільці», «гаранатометники» або «водії», ступінь винагороди лише на ЛБЗ хоч трохи адекватний, а на гражданці вони дуже затребувані (страшенний дефіцит кадрів в економіці), на гражданці вони отримували до війни й отримуватимуть після війни у кілька разів більше, ніж в армії.

На жаль, серйозної реформи у високотехнологічній частині сил оборони не проводили ніколи (створення безпілотних батальйонів, полків і бригад – це тільки масштабування), і реформи цієї навіть не видно на горизонті. 

Зате замаячив «мир», який через пів року-рік може обернутися новою, ще страшнішою війною, а воювати буде нікому і нічим. Адже не секрет, що розвиток дронів, робототехніки найшвидше йде саме на фронті, мізками і руками супердефіцитних фахівців, яким армії нічого запропонувати в мирний час.

Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БПЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».