Папа, війна та русскій мір

Від початку подій на Майдані й далі, упродовж усієї московської агресії, позиція Папи Римського Франциска балансувала між миротворчістю та симпатіями до «русскава міра», апогеєм чого стала нещодавня заява з приводу вбивства Дар’ї Дугіної — дочки одного з ідеологів «євразійства».

Давайте зробимо невеличкий екскурс в історію. Після здійсненої в Україні у неконституційний (не дотримано процедури імпічменту, — ред) спосіб зміни влади, анексії Криму та розпалювання московськими аґентами війни на Донбасі, Папа у травні 2014 року накінець прокинувся і написав в.о. Президента України, пану Турчинову, листа. 

Голова Римо-католицької церкви у цьому листі висловив співчуття українському народу, «особливо згадуючи про жертви напружених конфліктів, що вибухнули в ці останні місяці, а також про тих, які страждають із причин нинішніх подій».  

За повідомленнями ЗМІ, у цьому посланні понтифік заявив: «Водночас запевняю про мою молитву, щоб влада Вашої країни, втягнені Сторони, а також вся міжнародна спільнота не припиняли пошуку мирних рішень через діалог та переговори, терпеливо та використовуючи усі можливі засоби в цьому напрямку. Я не сумніваюся, що буде зроблено усе можливе, щоб заспокоїти душі та відновити стосунки взаємної поваги та довіри, долаючи атмосферу недовіри та пригнічення, яка ризикує поширитися ще більше та завадити досягненню спільних і довготривалих домовленостей». 

Також Папа розповів, що молиться за мирне врегулювання кризи в Україні,  висловлює співчуття українському народу, а також тим, хто загинув, захищаючи Вітчизну, і висловив надію, що буде зроблено усе можливе, щоб відновити атмосферу «взаємної поваги та довіри» в Україні. 

Як бачимо, жодного слова про анексію Криму та розв’язану феесбешними аґентами війну на Донбасі. Весь дискурс витриманий у стилі майбутніх «Мінських угод», де між рядків читається про громадянську війну в Україні (не терористи чи сепаратисти, а «учасники подій на Донбасі» тощо). 

Зрештою, в законодавчому полі України війни не було, була тільки АТО, себто антитерористична операція. До початку нинішнього повномасштабного вторгнення у міжнародній базі даних про збройні конфлікти UCDP/PRIO конфлікт в Україні було закодовано як «тип 4»: «інтернаціоналізований внутрішній збройний конфлікт, який відбувається між урядом держави й однією або декількома внутрішніми групами при втручанні інших держав (другорядні сторони) з однієї або обох сторін». Такий збройний конфлікт належить до конфліктів неміжнародного характеру, хоча й передбачає участь на боці однієї або декількох сторін іноземних військових чи найманців. 

Також тодішньою українською владою не було оголошено не те що передбаченого Конституцією стану війни, а навіть чинного нині правового режиму воєнного стану, який запроваджується «у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності». Ба більше, до 01.04.2019 року діяв Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією! 

То чи можна звинувачувати Папу в його тодішній миротворчій риториці? Тим паче з огляду на те, що буквально за кілька місяців, 13 вересня 2014 року, на урочистій месі, присвячений століттю від початку Першої світової війни, на найбільшому в Італії австро-угорському цвинтарі, де поховано понад мільйон полеглих, Франциск заявив: «…зараз ми можемо говорити про початок Третьої світової — вона точиться у різних місцях…»

Знаковими у ставленні понтифіка до подій в Україні є зустрічі з путіним, перша з яких відбулася перед самим Майданом 25 листопада 2014 року. В лютому 2015 року Папа заявив: «Браття й сестри, коли я чую слова «перемога» і «поразка», відчуваю у серці глибокий біль і смуток. Це не є правильні слова. Єдиним правильним словом є слово «мир». Це єдине правильне слово! Я думаю про вас, браття і сестри українці… Задумайтеся: це ж війна між християнами. Ви всі отримали те ж саме Хрещення! Ви боретеся між християнами, Отож, задумайтеся над цим згіршенням. І молімося, тому що наша молитва є протестом перед Богом в період війни!». (Джерело — Радіо Ватикан)

Друга зустріч Папи з путіним відбулася в червні 2015 року. Цій зустрічі передувала ще одна знакова заява Франциска, проголошена 6 червня під час одноденного візиту в Сараєво: «Багато з нинішніх кризових ситуацій у світі нагадують щось схоже до Третьої світової війни, яка розгортається поетапно, і в контексті глобальних комунікацій ми відчуваємо атмосферу війни... Дехто прагне навмисно підбурювати і розпалювати таку атмосферу...»

На другій зустрічі Папа вручив путіну фігурку ангела-миротворця та попросив докласти «значних і щирих зусиль, аби добитися миру в Україні». 

Під час третьої зустрічі у 2019 році путін отримав від Папи медаль, випущену на честь 100-ліття завершення Першої світової, на якій було викарбувано цитату з радіозвернення Папи Пія ХІІ від 24 серпня 1939 року:

«Ніщо не втрачається з миром. Все можна втратити на війні».  

У цей же час Франциск зазначав: «Україна вже тривалий час переживає важку та делікатну ситуацію, вже понад п’ять років вона поранена конфліктом, який багато хто називає «гібридним», що складається з воєнних дій, в яких відповідальні маскуються; конфліктом, в якому найслабші та найменші платять найвищу ціну; конфліктом, обтяженим пропагандистськими фальсифікаціями та різнорідними маніпуляціями, як також спробами втягнути релігійний аспект».

Після повномасштабного вторгнення московської орди Папа Римський  дотримувався позиції, що причиною війни є також і позиція НАТО: «Ми не бачимо всієї драми, що розгортається за цією війною, яка, можливо, була якось спровокована або не попереджена». Водночас 14 червня 2022 року Ватикан оприлюднив повідомлення, в якому йдеться, що вторгнення росії в Україну є порушенням права країни на самовизначення. Цього ж дня Франциск заявив, що «… тепер, через сто днів після початку збройної агресії проти України, на людство знову спустився кошмар війни, яка є запереченням Божої мрії…» і запропонував лідерам країн сісти за стіл переговорів. 

«Не ведіть людство до знищення. Нехай же розпочнуться справжні переговори, конкретні переговори про припинення вогню і про прийнятне вирішення. Нехай буде почутим сповнене відчаю волання людей, що страждають, — бачимо це в медіа кожного дня, — нехай зберігається пошана до людського життя, нехай зупиниться моторошне знищення міст і сіл на сході України», —  закликав понтифік. 

Послідовна миротворча риторика Папи, як бачимо з наведених цитат, вказує на трактування збройного конфлікту в Україні як: 1) елементу Третьої світової війни; 2) гібридної війни з елементами громадянської; 3) російської агресії, однак певним чином спровокованої.

Останніми днями найбільший резонанс і несприйняття викликала фраза Франциска, сказана з приводу загибелі дочки Олександра Дугіна, одного з ідеологів «русскава міра»: «Я думаю про бідну жінку, яку підірвали бомбою, закладеною під сидінням її машини в москві. Невинні платять за війну». Ця фраза, на тлі тисячів полеглих, а часто по-звірячому закатованих українців, свідчить, на думку автора, або про таємну симпатію Папи до путінської політики, або про втрату ним, так би мовити, політичної форми. 

Олександр Дугін, який неодноразово називав себе українцем (!), завжди був противником існування України як держави. У своїй книзі «Україна: моя війна. Геополітичний щоденник», виданій у 2015 році, він писав: «України як національної держави історично не існувало — немає ні українського етносу, ні української нації, ні української цивілізації». Ідеї таких дугіних не лише лягли в основу нікчемного ідеологічного обгрунтування так званої «спецоперації», але й виправдовують знищення Українського народу.    

Чи знав про це Папа? Якщо так — то називати «невинною жертвою» дочку людини, чиї ідеї виправдовують московське вторгнення та слугують його обґрунтуванням — це зневажити пам’ять тисячів жертв московської агресії. Тим паче, що сама загибла притримувалась таких же поглядів. Не знав? Не віриться, а якщо так, то, перш ніж проголошувати слова співчуття, мав би поцікавитися. Із самим замовним атентатом справа виглядає нечисто, оскільки більше схожа на спецоперацію ФСБ, в якій цілком могли бути використані виконавці з України, хоча й «у темну», однак Франциск про це не натякав.