Огляд спортивних новин тижня: українська гордість за паралімпійців та футбольне розчарування у два акти

Минулий тиждень був багатим на події, зокрема закінчилися Паралімпійські ігри, про що ми, звісно, поговоримо насамперед. За звичкою, саме паралімпійці виборюють більше медалей і посідають місця у топ-10 вже не вперше. Також сьогодні говоритимемо про перші матчі української збірної після літнього ЄВРО-2024 і висновки, які (не) були зроблені після континентальної першості.

Результати України на Паралімпійських іграх у Парижі

8 вересня збірна України завершила виступи на своїх п’ятнадцятих Паралімпійських іграх. Змагання у Парижі стали для національної команди восьмою літньою Паралімпіадою. Також «синьо-жовті» спортсмени змагалися на семи зимових Паралімпіадах.

За весь час виступів Україна здобула 695 медалей: 554 на літніх та 141 на зимових. За розподілом нагород на Паралімпіадах Україна здобула 209 золотих, 241 срібну та 245 бронзових медалей. Найбільше призових місць у плаванні – 283. І саме плавці після Парижа-2024 змінили рейтинг найтитулованіших паралімпійців в історії України. 

Однак, попри те, що наша збірна закінчила змагання на сьомій сходинці, 82 медалі – найгірший результат України за 16 років на Паралімпіадах. Меншу кількість нагород українці востаннє виборювали на Іграх у Пекіні (74).

За кількістю «золота» результат України – найгірший від Паралімпіади-2000. На тому турнірі українці вибороли лише три золоті нагороди, але у 2024 році одразу 20 спортсменів завершили Паралімпіаду у статусі мультимедалістів. Найбільшу кількість нагород виборов Андрій Трусов – два «золота» та три «срібла».

Фото: УАФ/Віталій Клюєв

Футбол? Провал!

Акт перший:

Збірна України з поразки від Албанії розпочала новий сезон Ліги націй 2024/25 з футболу. Номінально домашня для «синьо-жовтих» зустріч у Празі завершилася з рахунком 1:2.

На офіційному рівні Україна та Албанія зустрічалися вперше за 19 років. Матч також став для підопічних Сергія Реброва першим після завершення виступів у груповому раунді Євро-2024.

Албанці також брали участь у чемпіонаті Європи, набравши одне очко після трьох ігор. Серед інших матчів, команда мінімально поступилася майбутнім чемпіонам іспанцям у третьому турі – 0:1.

Виходити вперед українці мали нагоду ще наприкінці першого тайму: Роман Яремчук вибігав на ударну позицію з передачі Віктора Циганкова, але його удар у ближній кут парирував голкіпер Томас Стракоша.

Чотирьох хвилин у другому таймі вистачило «синьо-жовтим» для першого голу. Після навісу без опіки албанці залишили Юхима Коноплю, і захисник першим дотиком вразив нижній кут – 1:0!

На 54-й хвилині рахунок у матчі вже був рівним. Ардіан Ісмаїлі скористався із серії відскоків у штрафному України після подачі з кутового і забив з кількох метрів.

Після першої ж години зустрічі попереду вже були албанці. Захисники збірної України пропустили прострільну передачу на Ясіра Асані, який потужним ударом встановив фінальний рахунок – 2:1 на користь гостей.

Після цього матчу відчувалося приблизно таке ж спустошення, як і після першої гри ЄВРО зі збірною Румунії (тут я, звісно, лукавлю, ті емоції ніщо не перевершить). І знову у нашої команди «не існує» першого тайму і знову ми ніби контролюємо м’яч, але не можемо нічого створити. Гра з Албанією була прісною, абсолютно без футбольних «спецій». І мені, чесно, набридло дивитися (і потім писати про це), як збірна на протилежній половині поля грає так, наче їй це більш потрібно. Хіба нам не потрібно? Тоді навіщо перед кожною грою розповідати, як ви «граєте за військових», «за наш народ» і як хочете «подарувати радість українцям у ці непрості часи». Краще вже не треба…. Менше слів – більше діла. Але це був ще не кінець. Попереду нас очікувала друга гра, вже зі збірною Чехії, яка напередодні зазнала нищівної поразки від Грузії.

Акт другий: 

Нашому голкіперу Анатолію Трубіну довелося вступати в гру на дев’ятій хвилині: Ярослав Зелений пробивав з кількох метрів, але на заваді став голкіпер. Невдовзі з центру штрафного гостро пробивав Лукаш Провод – Трубін зреагував на рикошет і зафіксував м’яч.

Чехи врешті втілили моменти в забитий гол на 21-й хвилині. Після втрати м’яча в штрафному майданчику з меж воротарської зони пробив Павел Шульц – 1:0.

Паритет майже відновив Ілля Забарний, поціливши в поперечину після навісу зі штрафного. За дві хвилини «синьо-жовті» врешті відігралися: Микола Шапаренко виконав прицільний навіс на Владислава Ваната, і форвард забив свій дебютний гол за збірну – 1:1!

Нічийний рахунок зберігався до другої компенсованої хвилини тайму, коли дубль оформив Шульц. Після серії рикошетів м’яч відскочив до хавбека, і той у два дотики розібрався в епізоді.

Нагоду зрівняти рахунок і оформити дубль після години ігрового часу мав Ванат, проте його удар з близької відстані пройшов поруч зі стійкою. Близьким до голу був і Михайло Мудрик – з гострого кута не поцілив у площину.

Натомість утретє забила збірна Чехії. Головний арбітр Джон Бітон зафіксував гру рукою в Миколи Матвієнка й призначив пенальті, який реалізував Томаш Соучек – 3:1.

Україна до фінального свистка відзначилася ще один раз: м’яч організували Віктор Циганков і Георгій Судаков – два футболісти, що вийшли на заміну, – з асистом і прицільним ударом головою відповідно.

Судаков міг вирвати заліковий бал для «синьо-жовтих», але його удар у видовищному сейві потягнув голкіпер Матей Коварж. Фінальний рахунок – 2:3.

Цього разу, нібито, ми були так близько до того, щоб вибороти бодай одне очко у Чехів. І другий тайм ніби показали непоганий, і комбінації були. Але з яких пір збірна з гравцями топ-чемпіонатів у складі, яка ще пів року тому претендувала ледь не на півфінал ЄВРО, зараз жалкує про те, що не спромоглася на нічию з Чехією??? Особисто я вважаю результат абсолютно неприйнятним для нас і для амбіцій нашої збірної. Повторюся, другий тайм наші хлопці відіграли доволі непогано, але усі успішні дії трималися виключно на персоналіях, на тих якостях, які гравці тренували у своїх клубах, але Команди у цих іграх я не побачив і тут є багато претензій до Сергія Реброва. Але як би сильно мені зараз не хотілося настрочити тут критики на адресу Станіславовича – я не буду цього робити. Це не перша його команда, і «Динамо» у середині десятих під його керівництвом було одним з найкращих у поточному столітті. Тому я з усією силою вірю в цю команду і з радістю напишу усе, що я думаю про тренера у кінці листопада, коли ми зіграємо усі матчі Ліги Націй, але ще з більшим задоволенням я би написав про висновки і позитивні зміни… Видно буде.

Молодь підсолодила футбольну пігулку

Молодіжна збірна України з футболу достроково вийшла на чемпіонат Європи-2025. Сталося це за підсумками поєдинку проти Північної Ірландії, який закінчився перемогою України U21 – 2:1.

Перед матчем проти Північної Ірландії Україна мала максимальний показник очок після семи турів – 21. А завдяки нічиїй Англії з північноірландцями «синьо-жовті» збільшили перевагу над другим місцем до двох очок.

У поєдинку проти Північної Ірландії Україна взагалі отримала можливість достроково вийти на чемпіонат Європи. Попри те, що перше місце «синьо-жовті» собі ще не гарантували, у разі виграшу вони забезпечили б собі позицію серед трьох найкращих команд, що фінішують на других місцях, і, відтак, місце на чемпіонаті Європи.

Перед заключними двома поєдинками «синьо-жовті» випереджають найближчого переслідувача Англію на 5 очок. У разі непрограшу англійцям у наступному поєдинку «синьо-жовті» гарантують собі й перемогу в групі.

Україна вдруге поспіль пройшла на чемпіонат Європи з футболу. На попереднє Євро-2023 українці відібралися після перемоги у плейоф, після чого вже на самому турнірі дійшли аж до півфіналу.