Сурма: україноцентрична газета

Український фестиваль вареників

А за вікном останній місяць літа

Гуде бджолою, квіткою цвіте.

Нагнулась яблуня вся щедрістю налита,

Відколосилось збіжжя золоте.

Ось і прийшов місяць серпень – завершальний місяць літа. Цей місяць радує нас теплом, яскравою сонячною погодою. Це місяць жнив, грибів і перших темних ночей. Ніжні барви веселки, що грайливо перебирали промінці над куполом Української Православної Церкви святих Петра і Павла в Пейлос Парку, ніби закликали всіх на ранкову літургію і, водночас, нагадували про те, що саме сьогодні, в першу неділю серпня відбудеться щорічне свято під назвою «Український Фестиваль Вареників».

Вареники – незамінна страва на українському столі. Вареники виступали формою родинного спілкування. Готувати страву збиралися жінки і дівчата, які разом замішували тісто, разом ліпили вареники, їх разом їли, і все це у супроводі жартів та пісень. Вареники – найбільш типова страва української національної кухні, одна з тих небагатьох страв, які дійшли до нас з давнини, не зазнавши найменшого іноземного впливу. В Україні вареники варять з овочами та фруктами, картоплею й гречкою, м’ясом і сиром, ягодами та грибами, сухофруктами і шкварками, квасолею та капустою – різновидів начинки не перелічити. Навіть не можна сказати, з чим не варять – бо ж є ще й вареники з сюрпризом!

Урочиста частина традиційного фестивалю розпочалась з благословення та промови від священика церкви Петра та Павла, отця Василя Сендеги, який висловив радість від того, що з кожним роком парафіяльна родина при церкві святого Петра та Павла збільшується та росте і цьогорічний фестиваль набув інших масштабів. Отець Василь закликав усіх молитися за Україну, подякував усім захисникам та захисницям, які стали в такий важкий час на захист Батьківщини, усім волонтерам, що по своїх можливостях, підтримують бійців-героїв, а також привітав усіх гостей свята та подякував усім, хто допоміг з організацією та приготуванням, усім, хто виступив спонсорами, та усім учасникам, що взяли участь у концертній програмі свята.

Гімн Сполучених Штатів Америки та Гімн України виконала гостя свята джаз-співачка Ольга Цвинтарна, до співу якої охоче доєдналися своїм виконанням гості свята. Під час виконання державного гімну наші думки, молитви та серця линули до рідної землі, до батьківської хати.

Ведучі фестивалю паніматка Оленка Левко-Сендега і директор української школи «Барвінок» та вчитель географії у школі «Барвінок» пан Віталій Кулик вели свято двома мовами, що дало можливість комфортно та гостинно себе почувати парафіянам та гостям свята. На фестиваль завітали парафіяни церкви Петра та Павла, сусідньої парафії церкви Різдва Діви Марії, інших українських парафій штату Іллінойс, гості зі штату Індіана, жителі села Пейлос Парк та навколишніх сіл і містечок.

Привітання для гостей свята також виголосив головний спонсор свята, виконавчий директор асоціації «Самопоміч» та представник української кредитної спілки «Самопоміч» Володимир Тюн, який закликав новоприбулих українців стати членами «Самопомічі», наголосив на важливості єднання, шанування та підтримки українських традицій, культури, пісні та мови на американській землі.

Концертну програму розпочали вихованці школи розвитку дітей та юнацтва «Smart Mind» під керівництвом Галини Андросюк, музичного директора Марти-Софії Фрейзер та художнього керівника Надії Кічури. Діти подарували глядачам чудову композицію «Я і Україна». Дівчинка-перлинка у синьо-жовтому віночку вразила глядачів своїм дзвінким кришталевим та сильним голосом. Вона зуміла передати і викликати емоції недитячої композиції, а танцювальний супровід синхронно та гармонійно з’єднав усе в чарівне виконання. Глибокі слова авторської пісні Марти-Софії Фрейзер «Рідна мова» ще раз нагадали усім присутнім про важливе завдання кожного плекати мову та пісню українську. Вихованці школи «Smart Mind» порадували гостей фестивалю красивими танцями під сучасні музичні композиції. Особливо вразило зворушливе спільне виконання танцювального колективу та співочого ансамблю композиції «Помоліться, мамо», пісні гурту «Тріода».

 Тим часом аромати, які доносилися з кухні, в такт перепліталися з танцями ансамблю «Гайдамаки» та «Світанок». Танцювальна школа «Світанок» при церкві святого Андрія в Блумінгдейл під керівництвом Валентини Ампульської та Таїсії Коломиєць-Ампульської потішили присутніх українським народним танцем з елементами гопака. А гурт «Гайдамаки» переніс глядачів своїм виконанням в українське село, де відбувалися жартівливі події. Танцюристи зуміли передати емоції молодих дівчат та парубка запальним танцем «В селі на Полтавщині».

У гості на фестиваль завітала студія «The Elegy Studio» під керівництвом Світлани Поляк, яка подарувала глядачам прекрасні пісні українською та англійською мовами, зокрема «Біла черемшина» у виконанні Меланії Пушкар, «Чекай, дитинство не втрачай» у виконанні Вікторії Ягірської, «Cheap Thrills» у виконанні Вікторії Книжник, «Українка я маленька» у виконанні Софії Пістоляк, «Run Away Baby» у виконанні Теодора Пастернака, «Call Me Baby» у виконанні Анни Андрусяк і ще пісні «У полі калина» та «Аркан» у виконанні ансамблю «Smile». Хочеться підкреслити співучість української нації, молодого покоління, дітей народжених на американській землі, які співають та прославляють неньку-Україну далеко за її межами. Пісні англійською мовою юним виконавцям так само добре вдається співати, як і материнською мовою. Окремі слова подяки хочеться висловити художньому керівнику Світлані Поляк, яка вкладає душу, любов до пісні та частинку себе у кожного свого вихованця.

Ольга та Дмитро Цвинтарні порадували гостів свята піснею Квітки Цісик «Колискова для Лесі», яку Оля та Дмитро присвятили українським воїнам України. Також Ольга розповіла глядачам, що цією піснею надихнувся американський композитор Джордж Гершвін, який мав українське походження та написав свою відому композицію «Summertime» у 1934-му. Кілька композицій «Shallow», «Hit The Road Jack» та інші Оля та Дмитро виконали англійською мовою, чим приємно потішили англомовну аудиторію.

Танцювальний колектив «Барвінок» під керівництвом Марії Брень при парафії Петра та Павла подарував глядачам танцювальні композиції «Вишні», «Куди поділася любов» та танець «Одна калина». Вокальний колектив «Мальви» під керівництвом Оксани Кушнір заспівали пісні «Мамо, я люблю тебе» та «Пісня про тата».

Неперевершена гра на скрипці юнака парафіянина церкви Петра та Павла Нейтона Ларсона перепліталася в повітрі з запахом, який доносився від духмяних бургерів та шашликів, від соковитих м’ясних голубців та білосніжних вареників. А також гості свята мали змогу поспівати українських народних пісень під супровід баяніста Станіслава Кушніра. На завершення концерту гості отримати насолоду від перегляду чудового танцю «Київський вальс» у виконанні Кирила Бурцева та Валентини Ампульської. А димок із мангалу рухався так плавно та невимушено, як і танець.

Наймолодші гості свята теж мали змогу приємно провести час. Діти могли відвідати міні зоопарк, погладити та погодувати кроликів, баранців, поні, козликів і безкоштовно поїздити верхи на конях. Всі охочі діти могли пострибали, погралися у надувному будиночку з гіркою. У затишному місці усіх охочих помалювати дітлахів чекав столик з фарбами та мольбертами від художника пана Володимира Монастирецького. Оксана Прокопишин теж завітала на свято та потішила діток своїм талановитим розписом казкових персонажів на щасливих дитячих личках. Для юнацтва було підготовлено волейбольне поле. Традиційною розвагою для дітей стала пожежна машина, що завітала на фестиваль. Діти могли зайти до кабіни пожежної машини, зробити фото, ставити запитання пожежникам. Всіх охочих пожежники поливали водою, що стало приємною розвагою у літній теплий день.

Гості свята змогли поласувати не лише вареничками, а й голубцями, м’ясними стравами, легкими закусками, приготованими з любов’ю і душею парафіянами та волонтерами. Та хіба можна оминути увагою різноманіття «солодкого столу» фестивалю?!! Мабуть, ніхто не може позмагатися з українцями в цьому плані. Місцеві ґаздині мали до вибору все: і сирники, і медівники, і рулети, і калачі, і печиво з різноманітними начинками, а також неперевершений український пляцок «Вишиванка». Як кажуть в народі: «Якщо є пляцок і є кава, то буде забава!» Хочеться відзначити добру організацію, що забезпечило малі черги та швидке
обслуговування.

На святі відбувся невеличкий ярмарок, де гості свята мали змогу придбати вишиті сорочки та сукні, національні прикраси ручної роботи з дерева, бісеру, каменю та інших матеріалів, книги, українську атрибутику та символіку. Особливо вразили м’які жовто-блакитні зайці та медведики ручної роботи, виготовлені та надіслані до Сполучених Штатів мамою українського воїна-захисника, що нині боронить нашу рідну українську землю від загарбників.

На фестивалі пройшов розіграш лотереї, де перше місце посів везунчик, отримавши грошову винагороду у розмірі $5 000, друге місце подарувало щасливчику $1 000 та третє місце – $500. Також гості та парафіяни мали змогу виграти подарункові кошики на різну тематику. Щиро вітаємо переможців та дякуємо усім, хто взяв участь в лотереї та святі.

Отець Василь та паніматка Оленка Сендега, які чотирнадцятий рік організовують фестиваль, висловлюють щирі слова подяки всім, хто виступив спонсором свята, волонтерам, що доклали чимало зусиль в організації та підготовленні свята, сестринству Святої Анни, Івану Бриндзі за музичне та технічне оформлення свята, пожежній та поліцейській службам Пейлос Парк за забезпечення порядку, настоятелю парафії Різдва Діви Марії отцю Теодосію за надання парковки для гостей, парафіянам та усім гостям свята, що завітали до церкви Петра та Павла у неділю на наше свято. Ми сподіваємось, що більшість залишились задоволеними і чекаємо усіх вас у прийдешньому році на нашому традиційному фестивалі. Бо ніщо так не єднає людей, як спільна молитва, праця, пісня та рідна мова. Адже навіть далеко від рідної землі хочеться «свого», «рідного».

Ой, літечко, не кажем: «Прощавай!

Візьми лишень відпустку та 

приляж на боці».

До зустрічі, наш рідний фестиваль,

У мирному, прийдешньому вже році!


Ольга Мазур
 та вчительський колектив школи «Барвінок»


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."