Військові реформи – вимога часу й обставин
Погляди редакції можуть не збігатися з окремими твердженнями, наведеними у тексті
Ви помітили, що останнім часом наростають скандали, пов’язані з керівництвом армії? Комбати, комбриги, вище керівництво ЗСУ... Раніше винні були виключно прості солдати, потім – відсутність техніки та боєприпасів. Вже кілька місяців – відсутність фортифікацій. Але час іде, і треба шукати винних, бо щодня втрачаються позиції, села та дороги... Якщо так і далі піде, то винним стане керівництво держави. А це їх лякає найбільше...
А справа не в конкретних гвинтиках системи, а в самій мафіозно-феодальній системі. Не вийде довго воювати в цій збоченій системі, бо ворог адаптується до сучасної війни, а наша дИржава ні.
Кожного дня ми чуємо про скандали з ТЦК. Спочатку їх уникали, потім від них тікали, потім з ними почали битися, тепер їх ріжуть, в них стріляють, проти них підіймаються бунти на рівні населеного пункту... Що далі? Місцеві будуть брати штурмом будівлі ТЦК? Наступний левел – цивільні будуть забирати зброю та встановлювати свою владу на місцях? Таке можливо уявити?
Два роки тому – ні. А зараз – легко. Що сталося за 2,5 року, що замість черг у військкомати тепер агресія проти них? Те саме стосується і влади. Від «не втік, ну хоча б не заважав» до «краще б ти втік»... То що сталося? Армію добровольців перетворили на безстрокову армію рабів. А тих, хто був проти цього, навмисно угробили в тупих штурмах. Здавалося, от тепер щастя для нашого керівництва – здихалися нарешті цих майданівців, бунтівників. От тепер наловимо скільки треба мобілізованих і переможемо... Ага, вже... Насильно мобілізовані ті ще воїни. І тепер ми відступаємо щодня.
Не вийде далі воювати без реформ, без кардинальних змін, не вийде робити вигляд, що у нас ще є якась мирна територія, що в країні нічого не треба змінювати.
*****
Сто років тому більшовики майже програли війну, тому змушені були змінювати Червону армію. Пофантазуймо, що буде відбуватися в Українській армії під керівництвом зелених більшовиків (або без них):
1. Командирів взводів та рот будуть обирати солдати.
2. Сержантів та лейтенантів будуть давати всім, хто хоч трохи годиться для цього. Без обов’язкового контракту, без обов’язкових курсів.
3. Офіцери та сержанти зможуть висловлювати недовіру комбатам та комбригам.
4. Медалі будуть давати відрами, ніхто брати не буде.
5. Переміщення між підрозділами стане вільним. Підрозділи будуть конкурувати за найкращих бійців.
6. Батальйони будуть працювати по стабільній ротації. 3 місяці на фронті, 3 місяці вдома. А не так, як зараз, коли можна зависнути на фронті на рік та більше.
7. Паперова логістика буде кардинально спрощена.
8. Найдорожчу та найефективнішу зброю повинні отримувати не нові бригади, які створені з нуля, а найбоєздатніші розрахунки.
9. Не повинно бути ніяких «зниклих безвісти», якщо не було евакуйовано тіло. Достатньо показів свідків.
10. Полонені вороги повинні мати такі самі умови, як і наші полонені там. Не краще, не гірше.
11. Бійці повинні мати змогу переміщатися зі зброєю всюди, а не тільки на фронті.
12. Воїни повинні мати право купувати собі та носити будь-яку зброю, зокрема пістолети.
13. Відслуживши 2 роки, військовослужбовці матимуть право звільнитися за бажанням.
14. Призов людей старше 50 років тільки за їхнім власним бажанням.
15. ТЦК повинні бути цивільними структурами.
16. Держслужбовцями зможуть ставати виключно ті, хто відслужив в армії.