«Угоди» з росією – пастка

Погляди редакції можуть не збігатися з окремими твердженнями, наведеними у тексті

Тим, хто любить говорити про «мир», нагадаю, що договори з росією не варті паперу, на якому вони написані (Отто фон Бісмарк). 

Між росією і Україною було підписано: Договір про дружбу, співробітництво і партнерство, Договір про державний кордон, Угоду про статус і умови перебування Чорноморського флоту російської федерації на території України, і багато інших менш значущих документів, у яких кремль визнавав кордони, їхню непорушність, приналежність Криму до України, і гарантував безпеку (Будапештський меморандум). Про пріснопам’ятні «мінські угоди» годі й говорити.

Це не завадило путіну потім раптом «згадати історію», перекреслити всі домовленості і скасувати українську незалежність. Будь-який інший договір москва скасує, коли їй буде зручно, і не виконуватиме, якщо не захоче. Як вона не виконує договорів із Молдовою (про виведення військ і статус Придністров’я), із Грузією (про мирне вирішення Абхазького й Осетинського конфліктів, спровокованих кремлем), із Вірменією – про взаємну військову допомогу. 

І не треба ось цих бородатих аналогій із Фінляндією – мовляв, дивіться, країна втратила території, але зберегла незалежність (в 1939-1940). Якби не напад Гітлера на СРСР, ще невідомо, як би розвивалися події. Фіни сміливо дали бій сталінським ордам, і справді виграли Зимову війну, наскільки це було можливо. 

А далі – фінам просто пощастило, що у великій грі великих держав знайшлося місце їхній незалежності. Бритти, до речі, до кінця (до Ялтинської конференції) відстоювали незалежність Польщі, уряд якої сидів у Лондоні, – але Польщі не пощастило. Не пощастило Чехословаччині. Не пощастило Угорщині, Литві, Латвії, Естонії, Румунії, Югославії...

Де тільки і коли тільки москва може щось відтяпати – вона відтяпає. Це як вічно п’яний, задиристий сусід, якому начхати на закони, на дзвінок у поліцію, на ваш спокій, на ваші сімейні цінності та євроремонт у будинку. Такі люди і такі країни розуміють тільки силу.

Кожне друге повідомлення у стрічці – про варіанти «миру» з кремлем. Ви це серйозно? 

Ні, я розумію, що всі втомилися воювати. І ті, хто загинув у першому бою, і ті, кому прилетіло в «глибокому тилу», і нібито випадково, і ті, хто досі живий і воює, і ті, хто втомився від телевізора на кухні...

Проблема в тому, що путіну байдуже на ваше бажання миру. Навіть на бажання миру Трампа йому так само байдуже. Навіть на бажання миру Зеленського. Навіть на бажання миру Єрмака. 

Ми воюємо з орками. У них інша логіка, інші цінності, їм плювати на домовленості, на міжнародні правила, на статут ООН, на ваші бажання і мрії. Ми для них ніхто – сміття, біомаса, лохи, яких тільки ледачі не можуть намахати.

У нас не так багато варіантів. Або змиритися і самим перетворитися на орків. Або домовитися – і перетворитися на орків через деякий час. 

Або вбити окрів.

Всі ці рожеві мрії про перебудову України, про перезавантаження влади під час «миру» або «перемир’я» засуньте собі глибоко в дупу. Путін не настільки дурний, щоб дозволити нам стати сильнішими. Ми будемо поступово вмирати і лягати під кремль. Путін від нас не відстане.

Будь-який «мир» зараз вигідний тільки росії. Особливо якщо з неї знімуть санкції, а нам заборонять армію понад 350 тис.

Думайте головою. Життя, звичайно, коротке. Але в масштабах Всесвіту взагалі не варте нічого.

Про автора: Юрій Касьянов – 

офіцер ЗСУ. Радіоінженер, 

спеціаліст з аеророзвідки. 

Займається виробництвом 

дронів та БПЛА для 

української армії та 

безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-

конструкторське бюро 

безпілотної авіації «Matrix-UAV».