Терор цивільних як метод «прінуждєнія к міру»

Будь-які перемовини з терористами ведуть нас до капітуляції. З терористами не домовляються – їх знищують.

Що буде після капітуляції – читайте підручник з історії України, в розділах, де УНР не вистояла. Далі тюрми, розстріли, голодомори, продрозверстка, розкуркулення, «червоний терор», вивезення до Сибіру і Казахстану, репресії, знову розстріли, геноцид.

Чергові «Хасавюртівські» угоди (рф-Ічкерія) це підступ – це шлях до приспання опору, вигравання часу для штампування зброї та ракет, перегрупування, набирання нових сил для тотального розгрому нашого війська, повної окупації України та подальшого винищення нас як нації. Не варто забувати, що будь-що з ними підписане, не вартує й того паперу, на якому написане. Будапештський меморандум один з доказів.

21 століття надворі, скажете ви? Тоді ви жили весь цей час у вакуумі і не стикалися зі звірячими діями ворога. Не чули про Бучу, Ізюм, Маріуполь, не бачили Бахмут і Мар’їнку.

Методом «Вікна Овертона» нам намагаються нав’язати думку, що переговори про припинення вогню (зокрема, замороження війни) за зразком стамбульських зернових домовленостей, має право на життя. Завтра з усіх медіа, що належать капітулянтам, будуть звучати тези, що переговори – це не така вже погана ідея. Післязавтра вони переконуватимуть нас, що це рятівна необхідність.

Сьогоднішні удари по Україні – це щоб швидше думалося про процес, в який ці довбні з нашої сторони нас втягують. Про переговори завжди просить та сторона, яка програє. Про переговори першими заговорив наш ворог.

І не забувайте, якщо хтось схиляє вас до переговорів з ворогом, то зрадники вже про все домовились.

«Моєю метою є лише перемога», – з промови переможця, яку ми декламуємо у війську. Моя скромна думка. Честь маю!

*****

Коли читати Шевченка, можна помітити, як він ставиться у своїх творах до власного народу, частиною якого він був, ніколи не відцурався, ніколи не вважав його тупим бидлом. Лиш по-батьківськи журив, вірив, що українці ще зможуть стати справжніми господарями на своїй землі, відродити справжню державу, перехворіти дитячими хворобами і стати самодостатніми «дорослими», які вміють вирішувати проблеми.

Тобто говорив про свій народ як про власних малих діточок, які роблять помилки і вчаться на них, вірив в їхнє майбутнє і тішився їхніми успіхами в минулому, як батько, як вчитель, як наставник. Пишався ними і через поезію ніс їм тоді і нам тепер напутні слова, скеровуючи на правильний шлях. В цьому виявлялася любов, турбота, піклування, віра в успіх, переймання за невдачі. Шевченкознавці можуть мене виправити, або доповнити.

Що відбувається з «пасажирами», які то заводять «роман с Украіной», то «оканчівают»? Ті, хто для досягнення своїх меркантильних інтересів і задоволення хворобливого марнославства, ладні обмовляти українців, налаштовуючи один проти одного, особливо в час потреби у єднанні і консолідації проти спільного ворога, не уявного, а того, що в ці секунди випалює, захоплює нашу землю, вбиваючи, знущаючись з нашого народу.

Ці «лжепророки», які раптом почали вважати себе надто елітними і винятковими, з огидою ставляться до більшості українців, вважаючи їх тупою масою, бидланами, неотесаними селюками, рукож*пим стадом, яке ще можна врятувати, якщо вони одумаються і впадуть навколішки перед своїми «добродіями», з барського плеча отримуючи схвалення на їхнє існування.

Всіх, хто не увірував в «месію», його свиту з папуг, клеймують зрадниками, ворожими агентами, ділять на сорти, вносять розкол в суспільство під час війни. Типовий, висловлюючись сучасними модними словечками, АБ’ЮЗ. Без мене ти, мовляв, ніхто.

Тому уважно придивляйтесь до крикунів і їхніх кудкудахтунів, як ставляться вони до нашого народу, як вони висловлюються про нього і як зневажливо хають, чи навпаки турботливо направляють з повагою й вірою в нього, не принижуючи гідності і не нав’язуючи почуття меншовартості, як це роблять наші вороги, що нас знищують.

Уважно придивляйтесь, для кого Україна об’єкт, щоб закрутити шалений роман і «паімєть», а для кого вона мати, а український народ брати, сестри і діти, про яких треба дбати. Хто ділить нас на відсотки еліту/бидло, а хто захищатиме до кінця навіть тих, хто через свою ментальну незрілість пхає спиці в розетку.

Єднаймося, браття і сестри, в цю лиху годину!

https://www.facebook.com/viktor.demon.1