Явки. Імена. Паролі – тих, хто допомагає росії виробляти озброєння
Частина 1
Група дослідників із «Центру глобальних громадянських та політичних стратегій» разом з «Коаліцією громадянського суспільства» «Донгалек Устел» (Нур Рахімбеков (США), Чімен Оре (Туркменістан), Серік Медетбеков (Німеччина) та Мірас Нурмунханбетов (Казасхстан) здійснили масштабне дослідження обходу росією міжнародних санкцій у 2023-2024 роках.
Нижче ми опишемо лише деякі результати дослідження, про те як росія використовувала жадібність корумпованих урядів, олігархічні зв’язки, вибудовувала складні організаційні, логістичні та фінансові ланцюжки, щоб нахабно обходити світові санкції і постачати необхідні західні технології і товари для ведення загарбницької війни проти України.
Але ця історія і про те, що скільки ниточці не витися – кінець буде. Нехай із бюрократичним запізненням, усі схеми як би їх не маскували – розкриті, а більшість їх учасників відчули на собі разючу силу вторинних санкцій. А перелік учасників дослідницької мережі свідчить, що далеко не всі громадяни країн Центральної Азії, уряди і олігархи яких забруднили руки в торгівлі з росією підсанкційних товарів, підтримують цю огидну політику. Тому це ще й історія і про мужність.
Автори дослідження попри його складність, прихованість інформації, детальне маскування слідів, торгівельні правила ЄврАзЕс, що дозволяють лише раз сплативши мито при потраплянні іноземного товару безперешкодно переміщати його далі серед країн-учасників, використовуючи різноманітні методики збору даних і детально збираючи до купи крихти урядових та журналістських розслідувань, склали об’ємну і максимально повну картину.
База, на яку опиралися дослідники, екстремальне збільшення експорту в росію з деяких країн у 2022-2023 роках.
Аналітики виявили, що найбільш експлуатовані маршрути доставки санкційної продукції до росії проходять через Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Грузію та Вірменію, всі з яких, за винятком Казахстану, значно збільшили свій експорт до росії минулого року. Звичайно, це не означає, що казахстанці зовсім не беруть участі у допомозі росії в обході санкцій.
Дослідники зазначили, що «санкції, які, за прогнозами, матимуть довгостроковий ефект, ще не почали діяти». Проте 2023 року через посилення обмежень та загрози вторинних санкцій кілька підприємств було спіймано і проти них порушили кримінальні справи. Однак це не завадило російським фізичним особам та організаціям обходити санкції.
Інтеграція західних компонентів у російські військові технології, особливо в безпілотники та ракети, такі як системи «Кинжал» та «Іскандер», розкриває складну динаміку глобального ланцюжка поставок та проблеми ефективного дотримання санкцій. Роль Киргизстану як транзитного пункту для товарів, призначених для росії, наголошує на складності міжнародних торгових мереж. Фірми отримують прибуток від продажу китайських і європейських товарів, що підпадають під санкції – від дронів і запчастин для літаків до оптичних прицілів і передових схем для бомб – більша частина яких доставляється літаками або вирушає сушею компаніям у росії. Вони, як і раніше, імпортують найважливіші компоненти ракет безпосередньо з країн ЄС, як ні в чому не бувало, а ракети «Кинжал» та «Іскандер» начинені західними комплектуючими чіпами Texas Instruments та німецькими котушками. Оскільки російське військове виробництво значною мірою залежить від іноземних компонентів, компанії, зареєстровані в країнах, що не беруть участь у санкціях, таких як Китай, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати, стали основними центрами реекспорту західних технологій.
Bloomberg повідомив, що за дев’ять місяців 2023 року росія імпортувала чіпів іноземного виробництва на $1,2 млрд. Більшість цих чіпів (вартістю понад $1,2 млрд) виробили американські та європейські компанії, у тому числі Intel Corp, Advanced Micro Devices, Analog Devices, Infineon Technologies, STMicroelectronics та NXP Semiconductors. У митних документах не зазначено, які компанії імпортували чіпи в росію і коли продукцію було вироблено. Компанії, перераховані Bloomberg, запевнили, що дотримуються санкцій та припинили діяльність у росії, а також розслідують схеми нелегальних поставок чіпів до росії.
Аналіз даних BSA виявив, що американська компанія, яка виробляє компоненти систем перекачування рідин, отримувала перекази від російських підприємств на потенційні закупівлі з грудня 2021 року до жовтня 2022 року. У період з жовтня 2022 року до січня 2023 року ця компанія почала отримувати перекази на закупівлі від Центрально-Азіатської компанії, потенційно здатної обійти експортний контроль, пов’язаний з росією.
Російські чиновники склали список того, що можна ввозити за допомогою «паралельного імпорту»: айфони, фени Dyson, автомобілі, хутра, алкоголь та десятки інших категорій. Товари зі списку становили понад 30% всього російського імпорту. Той факт, що товари на суму 20 мільярдів доларів надійшли до росії за схемами паралельного імпорту у 2022 році, наголошує на масштабах цієї практики та її значенні для економіки країни.
22 грудня 2024 року президент Байден підписав новий указ, який посилює санкції США проти фінансових посібників російської військової машини. Указ ясно дає зрозуміти іноземним фінансовим установам, що вони ризикують втратити доступ до фінансової системи США, якщо сприятимуть значним угодам, пов’язаним із російською військово-промисловою базою. Указ також надає повноваження розширювати американські заборони імпорту деяких російських товарів.
Прийнявши санкції проти більш ніж 1800 осіб та заморозивши активи на суму понад 24 мільярди євро, ЄС демонструє свою відданість забезпеченню дотримання наслідків за дії, що порушують міжнародні норми. Для порівняння, Сполучені Штати також вжили значних заходів: заморозили активи на суму понад 280 мільярдів доларів.
23 лютого 2024 року ЄС спільно зі США та Великою Британією прийняв 13-й пакет санкцій проти росії, орієнтований на нові обмеження у військовому та оборонному секторі росії. Пакет також включає нові позначення санкцій та спрямований на боротьбу з обходом санкцій.
Сполучені Штати оголосили про свій найбільший в історії пакет санкцій проти росії, що загалом охоплює близько 500 фізичних та юридичних осіб. Ці заходи додають 27 нових компаній: 17 з росії та 10 з третіх країн, включно з Китаєм, Казахстаном, Індією, Сербією, Таїландом, Шрі-Ланкою та Туреччиною, і спрямовані на посилення обмежень на експорт товарів подвійного призначення та передових технологій для певних підприємств, особливо у росії та інших зазначених країнах.
Серед ключових схем і суб’єктів підсанкційної торгівлі називають:
1) Підприємства, що належать олігархам у Казахстані та країнах Центральної Азії, продаються російським олігархам, щоб вони могли виробляти продукцію та відправляти її назад до росії, головним чином, для використання у військовій промисловості.
2) Центральноазіатські компанії, які належать олігархам або мають з ними відносини, закуповують продукцію на Заході так, ніби вона призначена для їх власних потреб, проте при доставці товарів до своїх країн партія товару перенаправляється на пункт призначення в росії.
3) Олігархи, які впливають на владу чи навіть держкорпорації у третіх країнах, допомагають російському бізнесу перебратися туди. Після переїзду російські підприємства починають виробляти та постачати товари та сировину назад до росії. Аналогічний першому варіанту, відмінність лише у формі власності.
4) Олігархи з Центральної Азії, насамперед із Казахстану, набувають активи у росії, отже компанії де-факто підпадають під індивідуальну юрисдикцію Казахстану. Один із способів відокремити компанію від санкціонованої особи.
Результат ретельного моніторингу товарних відносин із росією країн Центральної Азії та Південного Кавказу засвідчив місце і роль кожного суб’єкта у обході санкцій.
Казахстан
Казахстан, найближчий сусід росії, має загальний кордон довжиною понад 7500 км із численними митними пунктами пропуску. При імпорті з Казахстану митних процедур менше, ніж зазвичай. Це означає, що мита повинні бути сплачені лише один раз при ввезенні товарів у будь-яку державу-член Євразійського економічного союзу із «зовнішнього світу». Тоді товари зможуть переміщатися відносно вільно, хоча деякі платежі все одно знадобляться.
Джим О’Брайєн, директор Управління з координації санкцій Держдепартаменту США, у червні 2023 року зробив важливу заяву, звинувативши Казахстан у сприянні зусиллям росії щодо відновлення імпорту важливої електроніки до довоєнного рівня. Ця електроніка, включно з мікросхемами, інтегрованими системами та процесорами, за своєю суттю не є товаром подвійного призначення, але використовується у російській військовій промисловості. О’Брайєн особливо виділив Казахстан як ключовий напрямок реекспорту, підкресливши зростаючу роль країни в цьому процесі. Він наголосив на зміні динаміки реекспорту: міжнародні компанії тепер безпосередньо експортують продукцію до Казахстану та інших країн Центральної Азії, минаючи росію. Згодом ці товари перенаправляються до росії, що дозволяє ефективно обійти будь-які санкції та обмеження, що діють.
Американська некомерційна організація Crude Accountability стверджує, що російські компанії володіють 36,5% акцій Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), а ще 3,825% частково належать «Роснєфті» через Rosneft-Shell Caspian Venture Limited. Західним компаніям належить приблизно 31,93% акцій, а решта належить казахстанським чи іншим підприємствам. Значна частина акцій і, отже, контроль за консорціумом належать російським підприємствам, які потрапили під санкції. Це демонструє партнерство між Chevron, Shell, ENI і російськими підприємствами, що потрапили під санкції. Російська нафта надходить трубопроводом на світовий ринок.
Газовий конденсат із Карачаганакського родовища надходить на Оренбурзький НПЗ, що належить «Газпрому». Ці компанії та суб’єкти, які потрапили під санкції, продовжують отримувати прибуток, доки війна в Україні триває, а російська економіка отримує вигоду від експорту нафти, який у 2021 році становив 45% економіки.
За дев’ять місяців 2023 року Bellatrix, наприклад, обробила близько 20% постачань Сургутнафтогазу. Доходи росії від її основних податкових джерел нафтодоларів майже подвоїлися у період із квітня по жовтень 2023 року. Приміром нафтові доходи росії у жовтні 2023 року становили 11,3 мільярда доларів і займали 31% загального чистого бюджету країни.
Санкції також порушуються під час транспортування нафти за межі росії на орендованих суднах. Власники вітчизняного та тіньового флоту разом перевезли понад 70% російських нафтових вантажів за перші дев’ять місяців 2023 року, що дозволило москві зберегти контроль над її експортом і поступово підвищувати ціни. За даними судноплавства, грецькі судна перевезли 20% усіх постачань нафти до росії у 2023 році та майже третину її експорту флагманського сорту нафти Urals.
Аналітики засвідчили стрімке зростання експорту з Казахстану до росії від початку російської агресії в Україні: з 15 до 185 мільйонів доларів США для технологічних товарів; загалом товарообіг збільшився у 215 разів, причому особливо помітно збільшення постачання товарів подвійного призначення, які можна розібрати на мікрочіпи для військової техніки (дрони).
Казахстан продовжив забезпечувати російську оборонну промисловість сировиною та запасними частинами, що дозволяють росії виробляти зброю та боєприпаси. У зв’язку з цим, як повідомляє OCCRP, Казахстан та Узбекистан збільшили експорт бавовняної целюлози, яка використовується у виробництві пороху, до росії після вторгнення в Україну у 2022 році. Бавовняну масу зазвичай збирають російські імпортери, які потім постачають її на військові заводи, що спеціалізуються на виробництві пороху та інших видів палива. Казахстан, експорт бавовняної целюлози якого йде майже виключно до росії, збільшив свій експорт у 2022 році, відправивши майже на 60 відсотків більше, ніж у попередньому році.
США визначили, які компанії перепродують мікрочіпи підприємствам у росії, які зараз перебувають під санкціями через війну в Україні. Про це повідомив голова Держдепартаменту США з координації санкцій Джеймс О’Браєн. За словами представника Держдепартаменту, США визначили компанії із п’яти країн: Казахстану, Вірменії, Грузії, Туреччини та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Німецька компанія Elix-St, що належить російській парі, імпортувала мікрочіпи західних виробників, таких як STMicroelectronics, Infineon, Analog Devices і Texas Instruments, і відправляла мікрочіпи казахстанської компанії Da Group, створеної невдовзі після вторгнення в Україну. Потім вони відправили мікрочіпи російській компанії «Стек», яка продає мікрочіпи виробникам військової, космічної та оборонної промисловості росії.
Незважаючи на те, що Туреччина не згадується в цій доповіді як один із помічників у допомозі росії в обході міжнародних санкцій, турецькі структури сприяють передачі до росії товарів подвійного призначення, які потім використовуються у війні в Україні. Зокрема тут згадується Margianna. Insaat Dis Ticaret Limited Sirketi (Margianna) та Demirci Bilisim Ticaret Sanayi Limited Sirketi (Demirci) як організації, які стали об’єктом переслідування Міністерства фінансів США за їхню роль у цій діяльності.
«Елтекс Алатау», Казахстан. Вони постачають мікросхеми американської компанії Analog Devices для приладів нічного бачення «Сосна-У», які використовуються у танках Т-72Б3М. Цікаво, що офіційні партнери «Елтекс Алатау» – «Елтекс-МСК» та «Елтекс» – співпрацюють з Міноборони та ФСБ рф. Крім того, і казахстанська компанія, і «Елтекс» мають спільного акціонера в особі російського бізнесмена Олексія Чернікова. Ця ситуація передбачає комплексну мережу зв’язків між компаніями у різних країнах та їхні зв’язки з оборонними та силовими відомствами.
«Астаріс» – з травня по вересень 2022 року відправила на адресу «Нової електронної компанії» у Смоленську десятки партій західних товарів подвійного призначення. Власник – підприємець білоруського походження Олександр Скоробогатий.
Група «Елем» – компанія, пов’язана з російською компанією «Стріла Електронна комерція», що належить бізнесмену Кирилу Тулякову. Інтернет-магазин «Стріли» постачав електроніку компаніям-учасникам російських військово-промислових виставок.
Компанія «Електроніка» пов’язана з російським ІТЦ, постачальником «НДІ автоматики ім. М.Л. Духова», де розробляються ядерні боєголовки. Для постачання використовується литовська компанія-посередник – компанія «ОТК Груп» з росіянами у списку акціонерів.
12 липня 2023 року Бюро промисловості та безпеки (BIS) Міністерства торгівлі США запропонувало внести поправки до Положення про експортний контроль (EAR), додавши до Список організацій сорок дві організації. Ці організації зазначені у пунктах призначення: Вірменія (3), Білорусь (1), Бельгія (3), Китай, Китайська Народна Республіка (1), Кіпр (4), Німеччина (1), Казахстан (1), Нідерланди (1), росія (28) та Об’єднані Арабські Емірати (1). Уряд США визначив, що ці організації діють всупереч інтересам національної безпеки чи зовнішньої політики Сполучених Штатів. Група «Елем» одна з них.
Ще один яскравий приклад ухилення від санкцій – постачання смартфонів Samsung та Apple із Казахстану до росії. Обидві компанії пішли з російського ринку. Казахстанські дистриб’ютори, скориставшись легалізацією паралельного імпорту в росії, у травні 2022 року почали постачання продукції до російських роздрібних мереж «Зв’язковий», «М.Відео» та DNS. Більшість моделей мали казахстанське маркування, а це означає, що гаджети спочатку створювалися для казахстанського ринку.
Багато представників великого російського бізнесу переводять свої підприємства до Казахстану. Наприклад, відома історія з переїздом до Казахстану російського заводу «Поліметал», що виробляє рідкоземельні метали, який потрапив під західні санкції в росії. У Казахстані «Поліметал» очолюють брати Несіс, які вийшли з ради директорів «Поліметал Росія», щоб уникнути санкцій та продовжити постачання рідкісноземельних металів до росії з Казахстану. У 2022 році компанія «Поліметал» стала власником 75% у проекті розробки мідно-золотих активів родовища Бакси в Казахстані.
Нещодавно стало відомо, що «Росатом» придбав у казахстанських бізнесменів Василя Анісімова та Олександра Клебанова, пов’язаних із експрезидентом Назарбаєвим, найбільше уранове родовище «Буденівське» разом із гірничо-хімічним комбінатом у Степногірську. Угода відбулася через 100% дочірню компанію Росатома – Uranium One Group.
Інший приклад – компанія Freedom Finance Co., очолювана Тимуром Турловим, яка надає брокерські послуги та доступ російських громадян до IPO західних країн, зокрема США. За короткий період компанія Турлова оголосила про доходи, які у кілька разів перевищили доходи акул із Уолл-стріт. Також, ексросійський бізнесмен Турлов відомий випуском кредитних та дебетових банківських карток, за допомогою яких циркулюють фінанси російських громадян.
У схемах обходу санкцій беруть безпосередню участь олігархи з оточення експрезидента Казахстану, які продовжують постачати росії санкційну продукцію. Наприклад, близька до експрезидента компанія Eurasia Resource Group (ERG) постачала алюміній до росії. Потужність заводу в Павлодарі («Алюміній Казахстану») становить 1,4 млн тонн глинозему на рік. Глинозем із Казахстану поставляється залізницею. ERG продає глинозем в росію і отримує платежі через банк ВТБ Казахстан, що перебував на той момент під санкціями. Пізніше санкції, запроваджені з ВТБ, було знято.
На момент вторгнення росії в Україну багаті казахські олігархи вже володіли бізнесом у росії, проте вони продовжували міняти власників та набували ще більше підприємств та активів. Це безпосередньо пов’язане із процесом обходу санкцій. Казахстанські олігархи укладають угоду з росіянами, щоб приховати, хто справжній власник бізнесу.
Тимур Кулібаєв, зять колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, разом із дружиною Дінарою Кулібаєвою володіють АТ «Холдингова група «АЛМЕКС». Через АТ «Холдингова група «АЛМЕКС» вони контролюють АТ «Народний Банк Казахстану» та володіють 40% акцій АТ «Алтин Банк». Цей конгломерат працює у кількох країнах, влючно з Казахстаном, росією, Киргизстаном, Узбекистаном, Таджикистаном та Грузією. Кулібаєв також є основним власником ТОВ «Кіпрос», яке є диверсифікованою структурою, що включає різні структури, такі як ТОВ «Viled Group», ТОВ «Emdeu Group», ТОВ «iQ Solutions» і ТОВ «Petro Retail» (керує мережею АЗС КМГ). Крім того, ТОВ «Кіпрос» належить ТОВ «Mercury Properties», яке займається орендою та управлінням комерційною нерухомістю в таких містах, як Алмати, Астана, Дубай та інших. Понад те, Кулібаєв контролює Vitol Group. У 2021 році Vitol Group разом з Glencore Plc та Trafigura Group були основними компаніями, які брали участь у транспортуванні приблизно 40% російської нафти марки Юралс, що вказує на значний вплив на світовий енергетичний ринок.
У липні 2022 року відбулася зміна власників у ТОВ «Камкор Локомотив» та ТОВ «Камкор Вагон», обидві компанії перейшли на баланс ТОВ «Казахстанські Транспортні Технології». Засновниками ТОВ «Камкор Локомотив» спочатку були ТОВ «Joint Technologies» та ТОВ «Камкор Менеджмент», а засновниками ТОВ «Камкор Вагон» – ТОВ «Камкор Менеджмент». Серед засновників ТОВ «Камкор Менеджмент» були Андрій Кім, Алібек Кулібаєв (племінник Тимура Кулібаєва), Діас Сулейменов (діловий партнер Тимура Кулібаєва) та ТОВ «Joint Technologies». ТОВ «Joint Technologies», у свою чергу, належить Раушан Сагдієвій та ТОВ «Кіпрос», власником якого є Тимур Кулібаєв. У нового власника – ТОВ «Казахстанські транспортні технології» – два засновники: ТОВ «Векторні технологічні рішення» та ТОВ «Діскус». Цікаво, що бенефіціаром ТОВ «Векторні технологічні рішення», створеного всього за місяць до угоди, є громадянин росії Олексій Лебедєв. Ця комплексна мережа змін у власності передбачає стратегічну перебудову чи реструктуризацію транспортного сектора Казахстану, можливо, під впливом як внутрішніх, так і міжнародних інтересів.
Володимир Кім, який посідає перше місце серед 50 найбагатших людей Казахстану, займається толінгом мідного концентрату та поліметалів через Жезкентський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК) та Ауезово-Бакірчинський ГЗК поряд з особами, які потрапили під російські санкції. У липні 2023 року компанія KAZ Minerals, виробник міді, що належить Володимиру Кіму та його партнеру Олегу Новачуку, зупинила діяльність у росії, оголосивши про вихід із Баїмського мідного проекту на Чукотці. Внаслідок цього у ТОВ «ГДК Баїмська», відповідального за розробку Баїмського родовища, змінився власник. Новим власником стала приватна казахстанська компанія Trianon Limited, зареєстрована в 2022 році в Міжнародному фінансовому центрі «Астана» (МФЦА). Цікаво, що акціонерами Trianon Limited є ті самі особи, які володіють KAZ Minerals, а саме Володимир Кім та Олег Новачук. Раніше KAZ Minerals придбала чукотський проект Баїмка за $900 млн у Романа Абрамовича та Олександра Абрамова. Цю угоду, про яку було оголошено у 2018 році, було завершено у 2021 році. Ці події ілюструють складну динаміку проектів з видобутку корисних копалин за участю відомих діячів казахстанського бізнесу та їхніх стратегічних маневрів у гірничодобувному секторі.
Кайрат Ітемгенов, бізнесмен, що фігурує у списках Forbes Казахстан, володіє готелями у москві і є мажоритарним акціонером групи Aqniet, що володіє брендами Mövenpick та Pana у Казахстані. До кінця 2022 року під брендом Pana у москві було виведено готель Holiday Inn Express під управлінням Ітемгенова. Поруч із готелем у російській столиці відкрилося етно-кафе «Тари». У січні 2024 року група Ітемгенова потрапила до заголовків газет, оголосивши про придбання Globaltrans, російської компанії, що спеціалізується на залізничних вантажних перевезеннях країн СНД. Цей крок вартий уваги, оскільки він демонструє стратегічні інвестиції в компанії, які потенційно можуть допомогти росії в обході санкцій та вирішенні логістичних та транспортних проблем. Такі інвестиції можуть зіграти роль підвищення стійкості росії у умовах геополітичного та економічного тиску.
Раніше повідомлялося про Кенеса Ракішева, який є найближчим другом президента Чечні Рамзана Кадирова, який потрапив під санкції. Ракішев очолює компанію Fincraft Group LLP. Група веде бізнес у Казахстані, США, Україні, Румунії, Білорусі, росії, на Кіпрі та на острові Мен. У Казахстані він нібито підписав контракт як приватний інвестор у 2017 році разом із Міністерством фінансів, Національним банком РК, АТ «Фонд національного добробуту «Самрук-Казина», АТ «Фонд проблемних кредитів», АТ «Казкоммерцбанк». «БТА Банк», АТ «Народний Ощадний Банк Казахстану» вкладе трильйони тенге в порятунок двох банків БТА та Казкоммерцбанку, надавши їм фінансову підтримку. Угода була здійснена непрозоро, без будь-яких оцінок ринкової вартості та податкових відрахувань.
Кайрат Мажибаєв, засновник АТ «RG Brands», управляє приватною компанією, зареєстрованою в Дубаї з 2021 року. Ця компанія є дочірньою компанією Area Plus DMCC, яка базується в Дубаї і, зрештою, належить самому Мажибаєву. Хоча RG Brands в основному фокусує свою діяльність у Казахстані, компанія також має зарубіжні дочірні компанії. Однією з таких дочірніх компаній є ТОВ «РГ Брендс Норт», розташоване в Новосибірській області росії. ТОВ «РГ Брендс Норт», створене у 2016 році, займається реалізацією та дистрибуцією продукції групи в росії. Що стосується фінансових показників, у RG Brands спостерігалося значне зростання виручки: виторг групи в 2022 році становив 156,4 млрд тенге порівняно зі 100,1 млрд тенге роком раніше.
Власник Алматинського вентиляторного заводу (АВЗ) Марат Баккулов має власний завод у росії: 2020 року компанія відкрила виробництво в Татарстані, щоб «закрити потреби російського ринку». Російське підприємство, яке називається BhB System, має центральний офіс у Казані, офіс у москві та представництво у Нижньому Новгороді. Неясно, чи порушено санкційний режим, але факт залишається фактом: ця компанія веде бізнес на дуже тонкій межі.
Крім торгівлі, Казахстан підтримує серйозні відносини з росією у сфері військового співробітництва, включно з орендою майданчиків для випробувань систем озброєння. Полігон Сари-Шаган, розташований між Алмати та Астаною, використовується росією для випробувань міжконтинентальних балістичних ракет, про що свідчить оголошення про нове випробування ракети у квітні 2023 року. Крім того, космодром Байконур у Західному Казахстані вже давно зданий в оренду росії на довгостроковій основі для запусків космічних ракет.
Автор: Юрій Сиротюк «Мамай» – директор недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», молодший сержант 5 окремої Київської штурмової бригади ЗСУ. facebook.com/yuriy.syrotyuk