Пікнік родинного тепла

Минулої суботи у Чикаго увесь день падав дощ. І хоч кажуть, що у природи немає поганої погоди, одначе хотілося, щоб наступного дня вона усміхнулася до нас сонячним небосхилом. Тому що на неділю був запланований пікнік. А пікнік і дощ – речі практично несумісні. Отож недільне ранкове сонечко неабияк порадувало усіх. І передусім – організаторів пікніка, які дуже ретельно готувалися до цієї події.

Її зорганізували члени Кирило-Мефодіївської спільноти (далі – КМС), яка працює при парафії церкви святого Йосифа Обручника. Створена у 2021 році, спільнота поставила собі за мету залучати до активної прицерковної діяльності українську молодь, активізувати і популяризувати дитячий і юнацький рух. Для цього обиралися різні форми роботи: танцювальні вечори, ярмарки, кінопокази на свіжому повітрі, зустрічі «В гостях у священника», коли акцент робився на якійсь актуальній темі життя. Та якщо на початках, ще до війни, діяльність КМС мала розважально-просвітницький характер, то зараз вона підсилена надто важливою складовою, про яку члени спільноти коротко кажуть так: працюємо на Україну. Пропагуємо Україну і все українське. Навчаємо підростаюче покоління працювати і відпочивати по-українськи. Прищеплюємо гордість за приналежність до українського роду і народу. Наголошуємо на сімейних і родинних цінностях, на батьківській вірі. І кожну зустріч спрямовуємо в русло благодійності, що є вкрай необхідним для підтримки України у час воєнного лихоліття, для допомоги тим, хто захищає рідну землю від ненависних московитів.

Саме в такому руслі і відбувалося недільне свято на мальовничій галявині у Robinson Woods-South, яке поблагословив на успішне проведення парох церкви святого Йосифа Обручника отець Микола Бурядник. Організатори назвали його «Пікнік родинного тепла». І він справді став таким – по-сімейному теплим, красивим і душевним, оскільки на розрекламовану зустріч на природі українці поспішали цілими родинами. І це так важливо! Адже в ритмі американського способу життя нам часто не вистачає часу, аби зібратися з родиною чи з друзями, просто посидіти, просто поспілкуватися, просто поділитися своїми думками, просто відпочити, поєднавши у цьому відпочинку приємне із корисним.

Організатори пікніка подбали про різноманіття відпочинкових локацій, а тому тут знаходили застосування своїм інтересам та уподобанням усі – від найменшеньких до найсолідніших за віком. Треба також віддати належне мудрій ідеї із транспортом, оскільки при проведенні масових заходів паркування власних автівок завжди стає проблемою через нестачу місця. А тому цьогоріч охочих побувати на пікніку позбавили паркувальних клопотів: своє авто можна було залишити біля церкви на Cumberland, а звідти через кожних 15-20 хвилин шкільний автобус здійснював безкоштовні перевезення до місця відпочинку. Словом: їдь і насолоджуйся можливістю побути в гарному місці, з гарними людьми, з багатством відпочинкової 

програми.

На просторій парковій галявині облаштували спортивні майданчики – для волейболу і тенісу. Для дітей, серед інших розваг, проводився майстер-клас з малювання. У кількох наметах була представлена різноманітна сувенірна продукція українського змісту. Чимало охочих поспішали до красиво оформленої фотозони, щоб зробити пам’ятний знімок. На сценічному майданчику змінювали одні одних творчі колективи й окремі виконавці. Цього року сцену віддали здебільшого юним даруванням, адже пікнік приурочили не тільки родині, а й Міжнародному дню захисту дітей, який відзначається 1 червня. 

Ну і, звичайно, частування – який же відпочинок на природі без нього?! І тут організатори пікніка постаралися на славу. Найвишуканіші гурмани залюбки ласували шашликом (кажуть, з’їли 300 кілограмів заготовленого у смачнючому маринаді м’яса), чебуреків пішло більше трьох сотень, більше 200 хот-догів, для дерунів було заготовлено 7 відер (близько 200 кілограмів) тертої картоплі. А ще – банош. А ще – домашня випічка. А ще – морозиво і солодка вата. І корчма з освіжаючими напоями…

– Думаю, усі, хто прийшов на пікнік, відчули, що ми справді хотіли подарувати їм відчуття родинного відпочинку, – говорить голова Кирило-Мефодіївської спільноти Ірина Довган. – Але суть цієї відпочинкової зустрічі була не тільки у розвагах і кулінарних частуваннях. У нас розігрувалася лотерея, переможці якої виграли можливість провести вихідні у Вісконсині. Цікаво відбувався аукціон, на якому продавалися сувенірна мапа України з підсвіткою, кольє з бісеру, а також – дитячі малюнки, які було визнано найкращими серед інших робіт (їхні автори – Софія Прусак, Лісанна Присяжна, Марта Глуховецька та Яна Василишин, викладач – Андріана Дяків). 

– Напевно, кожен зауважив, що наше відпочинкове свято супроводжувала жива музика, – продовжує пані Ірина. – Це також був один із продуманих організаторами кроків. Нам хотілося повернути присутніх у їхнє минуле, до їхніх українських домівок, до весільних споминів, до всіляких інших урочистостей, які у нас в Україні завжди супроводжуються народною музикою. Ми хотіли, щоб кожен ще раз повернувся думками до тих подій, які сьогодні відбуваються на українській землі, коли росія позбавила нас багатьох радостей життя, коли росія руйнує наше життя, вбиває нас, хоче знищити нашу країну. І щоб кожен ще раз подумав, наскільки це важливо – допомагати Україні вистояти у цій страшній війні, допомагати нашим Збройним Силам, нашим захисникам, наближаючи перемогу. А тому частину коштів від проведеного пікніка ми передамо у Фонд захисту героїв при нашій церкві святого Йосифа Обручника: гроші потрібні для допомоги пораненим воїнам, які приїжджають в Америку на протезування. Іншу частину коштів буде використано на потреби тих військових в Україні, з якими підтримує безпосередній зв’язок наша Кирило-Мефодіївська спільнота. 

Можна сказати, що недільна зустріч виконала заплановану місію – стала і відпочинковою, і благодійною. Цього року вона називалася «Пікнік родинного тепла», а в душі кожного із нас живе мрія, щоб наступним і якнайшвидше став «Пікнік Перемоги». Наближаймо його, хто як може і хто чим може. Пам’ятаймо про Україну. Працюймо для України. Навіть на відпочинкових зустрічах.