Технології — тренди і наслідки (частина 2)

Військові технології

За перший квартал 2022 року попит на промислових роботів у США зріс на 40% у порівнянні з минулим роком. Офіційна причина — люди більше не хочуть працювати руками. А ще люди, як правило, не хочуть воювати. Натомість роботи це вже вміють робити — навіть у московії продемонстрували незграбну роботособаку з кулеметом калашникова на спині.

Ізраїль задіяв першу повноцінну лазерну установку протиповітряної оборони. Ось вам і правдива енергетична зброя. До того ж, недорога в експлуатації — один постріл, за словами чиновників, коштує лише 3,5$.

Китай потихеньку освоює війну нового типу — без людей. На воду спущений перший у світі автономний дрононосець, який управляється ШІ під наглядом людини та слугує посадковим майданчиком для дронів. Хоча Китай заявляє, що винахід суто науковий, проте очевидно, що його можна використовувати у військових цілях.

У Токіо створили синтетичну шкіру для роботів із можливістю самозцілення. Якщо її порізати чи відірвати, матерія намагатиметься залатати дірку. Термінатор із фантастичних бойовиків стає реальністю.

Нещодавно Маск заявив, що готовий збудувати понад 1 000 зорельотів для доставки перших колоністів на Марс. Цей «зірковий десант має стати сучасним Ноєвим ковчегом», — написав він у Twitter, повторивши заяву, зроблену під час інтерв’ю з куратором конференції TED Крісом Андерсоном. Тоді він припустив, що SpaceX зможе відправити на Марс мільйон землян до 2050 року.

Як і літак-готель із ядерним реактором, який може триматись у повітрі невизначено довго, схожі наукові пошуки можуть свідчити, що від розвитку нових, зокрема військових технологій, які по суті охоплюють усі інші, тут зазначені, нічого доброго їхні виробники не чекають і готові перезаснувати людську цивілізацію.

Урбанізація та доповнена (віртуальна) реальність

Так звані розумні міста миттєво можуть стати чимось на кшталт в’язниці, що ми частково спостерігаємо у Китаї під час локдаунів, коли мешканці багатомільйонних мегаполісів блокуються у своїх помешканнях.

Квантові технології вже використовують у сфері урбаністики. Наприклад, управління електроенергетики та водопостачання Дубая, разом із Microsoft, із 2020 року задіюють квантові обчислення для оптимізації енергоспоживання.

Натомість у недалекому майбутньому на вулицях поселень можна буде побачити різноманітних роботів: поліціянтів (вже сьогодні з’явились на вулицях Пекіна), кур’єрів, комунальних працівників тощо. А, можливо, й аватарів-двійників, чиї прототипи-власники у цей час перебуватимуть в іншому місці.

Wallmart представила для жителів шести штатів США можливість миттєвої доставки замовлених продуктів за допомогою дронів. Вартість такої послуги — 4 долари. Це може й не зробить звичні нам супермаркети неактуальними, проте суттєво вплине на логістику торговельних мереж. Крім того, такий поліцейський дрон миттєво затримає порушника. Або ліквідує. Але хто ухвалюватиме такі рішення?

3D принтери вже успішно створюють соціальне житло. Нещодавно у Вірджинії запустили проект будівництва 200 будинків за доступною ціною. Ця технологія може суттєво пришвидшити процеси урбанізації, яка сприяє контролю над суспільством. Новий ультразвуковий 3D-принтер дозволяє друкувати відразу всередині — хоч будинку, хоч... людини, або робота.

Метавсесвіти, які активно розробляються потужними технологічними компаніями, все більше віддалятимуть людей від реального життя. Водночас реальність, доповнена новітніми технологіями, зокрема тактильними відчуттями, стиратиме грані між світом фізичним та уявним.

Південна Корея робить ставку на метасвіт як на «незвіданий цифровий континент з невизначеним потенціалом». Для «висадки» на цей «континент» уже затверджено бюджет — $177 млн. Відомо, що спочатку Сеул відкриє представництво в метавсесвіті — там громадяни зможуть отримувати держпослуги, не знімаючи VR-шолома.

ЗМІ пишуть про повернення тамагочі: користувачі зможуть заводити VR-дітей у метавсесвіті. «Віртуальні діти» стануть звичайним явищем через півстоліття і це стане своєрідною відповіддю на проблему перенаселення планети, вважає фахівець у галузі ШІ та нових технологій Катріона Кемпбелл. На її думку, віртуальні діти «житимуть» у метавсесвіті, а підтримка їхнього існування вимагатиме від «батьків» мінімальних ресурсів. По суті — це буде розширена версія популярних у 1990-ті тамагочі.

Згадався анеґдот з тих часів: «У чоловіка пищить пейджер, а дружина запитує, що це за звук? — Це тамагочі, люба, — відповідає той. Наступного разу першою звук почула жінка. Прочитавши повідомлення, каже чоловікові: Там твоє тамагочі написало, що воно вагітне...»

Amazon пропонує охочим оцифрувати голос загиблих близьких і вбудувати його в розумну колонку. Компанія вважає, що так можна згадувати рідних і, наприклад, робити так, щоби покійна бабуся читала казку онуку. Але насправді рішення виглядає далеко неоднозначним — уявляєте собі нічний дзвінок голосом померлого, або його віртуального двійника, що раптом з’являється у помешканні і каже «добрий вечір»?

Контроль фінансів та життєдіяльності

У Китаї успішно завершено перший раунд тестування цифрового юаня. Почався другий. Тепер цифровим юанем можна не тільки оплачувати продукти, але й брати позики в банках, а також здійснювати перекази. Система вже працює у 20 містах. Так виглядає, що в такий спосіб держава витіснить з обігу готівку та криптовалюти й отримає повний контроль над фінансовими транзакціями своїх громадян. Зрештою, про те, що криптовалюти світових центральних банків (Central bank digital currency — CBDC) можуть становити ризик для приватного життя громадян різних країн свідчать результати дослідження британського The Alan Turing Institute.

Американський стартап Converus стверджує, що створив універсальний детектор брехні. Замість датчиків, які використовують традиційні поліграфи і які, як вважається, натренована людина може обдурити, нова система EyeDetect покладається на камери та алгоритми — ШІ відстежує рухи очей з точністю до мілісекунди, фіксуючи таким чином брехню. Водночас висновки про те, кажуть піддослідні правду чи брешуть, ШІ не робить у режимі реального часу — алгоритмам потрібно близько п’яти хвилин на «роздуми», щоби проаналізувати записане під час опитування відео та винести рішення. Тести показали ефективність EyeDetect у 86-88%. У Converus вже вишикувалася черга з клієнтів — їх понад 600 із 60 країн: від поліцейських управлінь і банків до юридичних компаній та держустанов.

Державні цифрові гроші, вбудовані у тіло ґаджети, системи відео та медичного нагляду, цифрові «двійники» особи, детектори брехні, що позбавляють людину можливості приховати приватну інформацію, та інші засоби спостереження за життєдіяльністю громадян — це досконалий інструментарій для контролю над суспільством. Тільки у чиїх руках, як і решта тут перелічених технологій, він опиниться?