Явки. Імена. Паролі – тих, хто допомагає росії виробляти озброєння
Частина 2
Киргизстан
2021 року Киргизстан експортував товарів на $392 млн порівняно з потрійним обсягом товарів на $1,06 млрд 2022 року. Імпорт залишився в тому ж коридорі в 2021 році – $1,9 млрд. проти $2,4 млрд. у 2022 році. Зростання дозволяє зробити висновок, що стався стрибок експорту товарів до росії, це може бути пов’язане з процесами ухилення від санкцій. Дані за 2023 рік поки що не оприлюднені.
Згідно з торговельними даними ООН, Киргизстан не імпортував і не експортував жодної деталі для літаків, вертольотів або дронів у 2021 році, але в 2022 році киргизькі фірми імпортували такі деталі на 3,5 мільйона доларів США – в основному зі США – та експортували на 1 5 мільйона доларів США цю ж категорію товару в росію.
RM Design and Development (Киргизстан) – постачає російській компанії «Мікроприлад» операційні підсилювачі AD822 від американської Analog Devices для ракети БМП-1АМ «Басурманін». Засновниками «Мікроприладу» є бухгалтер Лілія Ісмагілова та інструктор з карате Марія Федорова, які раніше працювали на Іжевському радіозаводі та працюють на збройні сили росії.
Відомо, що на даний момент п’ять компаній з Киргизстану були внесені урядом США до списку санкцій за співпрацю з росією. Про це рішення офіційно оголосило Міністерство фінансів США, зокрема Управління контролю за іноземними активами (OFAC).
ТОВ «РМ Дизайн та Девелопмент» («РМ Дизайн та Девелопмент»). Компанія створена в березні 2022 року, базується в Киргизькій Республіці та займається продажем електронного та телекомунікаційного обладнання та запасних частин. За даними влади США, з моменту свого заснування минулого року вона активно постачала до росії товари подвійного призначення. Повідомляється, що компанія відправила сотні партій товарів, включно з напівпровідниковими приладами, електронними інтегральними схемами та конденсаторами на адресу російських ТОВ «Базис Трейд Прософт» (БТП), «Радіотехпостач» (РТС), «Регіон-Проф». Усі троє також включені до списку санкцій.
ТОВ «Прогрес Лідер», створене у березні 2022 року, брало участь у численних постачаннях до російської компанії Сіайсі (CIC), яка в основному займається електронним та оптичним обладнанням, а також комп’ютерами та супутнім обладнанням. CIC належить та очолюється громадянкою росії Тетяною Григорівною Івановою, яка також є генеральним директором та власницею компанії «Прогрес Лідер».
CIC, і Іванова раніше були включені до списку санкцій, а тепер «Прогрес Лідер» доданий до списку за надання матеріальної допомоги, спонсорства або фінансової, матеріальної або технологічної підтримки, а також товарів або послуг для CIC або на його підтримку.
ЗАТ «GTME Technologies», зареєстроване в Киргизькій Республіці та створене у червні 2022 року, здійснило численні поставки товарів до росії, включно з високопріоритетними товарами, перерахованими в додатковому оповіщенні FinCEN-BIS, такими як танталові конденсатори та електронні інтегральні схеми. Основним замовником GTME Technologies стала російська компанія Technologies Systems and Complexes Limited (TSC), яка є постачальником електронного та цифрового обладнання. І GTME Technologies, і TSC потрапили до списку санкцій за участь у технологічному секторі економіки рф.
ТОВ «Карголайн» (Cargoline), створене у березні минулого року зі штаб-квартирою в Киргизстані, поставило до росії літаки іноземного виробництва на мільйони доларів, зокрема безпосередньо авіакомпаніям, що підпадають під експортний контроль США. В результаті Cargoline потрапила до списку санкцій за категорією «за сприяння діяльності в аерокосмічному секторі економіки російської федерації».
Вейтманн ТОВ «Handeln Allianz» («Weitmann»), що базується в Киргизькій Республіці, пропонує іноземним клієнтам послуги з постачання, логістики та митного оформлення «під ключ». Компанія Weitmann відправила до росії сотні партій, що містять автоматичні машини для обробки даних та дискові пристрої для зберігання даних. В результаті своєї діяльності компанія Weitmann була внесена до списку відповідно до Указу № 14024 за діяльність у технологічному секторі економіки російської федерації.
Узбекистан
Схоже, незважаючи на санкції, товарообіг між росією та Узбекистаном стабільно зростає, про що свідчать дані Держкомстату Узбекистану. Товарообіг між двома країнами сягнув $5,6 млрд за перші вісім місяців 2022 року, що означає значне зростання на 27,1% порівняно з тим самим періодом 2021 року. Це зростання зумовлене головним чином суттєвим збільшенням експорту на 45,4%. Крім того, помітно збільшився потік товарів з Китаю до Узбекистану, збільшившись майже на 1 мільярд доларів.
Значне зростання експорту з Узбекистану до росії, відображене в даних ООН Comtrade за 2021 і 2022 роки, дійсно заслуговує на увагу. У 2022 році Узбекистан експортував до росії товарів на суму 2,6 мільярда доларів у порівнянні з 1,7 мільярда доларів у 2021 році. Аналогічним чином, імпорт з росії до Узбекистану також трохи збільшився, з 5,3 мільярда доларів у 2021 році до 6,05 мільярда доларів у 2022 році. Настільки суттєві зміни у торгівлі Обсяги постачання між двома країнами потенційно можуть бути пов’язані зі спробами обійти санкції.
Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) 1 лютого 2023 року запровадило санкції проти 22 фізичних та юридичних осіб за їхню участь у наданні допомоги росії в ухиленні від санкцій. Ця акція була частиною зусиль Цільової групи «Російські еліти, довірені особи та олігархи» (REPO), метою якої є виявлення, розслідування та заморожування російських активів у всьому світі. Санкції безпосередньо спрямовані проти мережі, очолюваної торговцем зброєю Ігорем Володимировичем Зіменковим, що базується в росії та на Кіпрі. Ця мережа, відома як «мережа Зіменкова», брала участь у проектах, пов’язаних із постачанням російської оборонної продукції, зокрема, пов’язаних із високотехнологічними пристроями після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. Члени цієї мережі також брали участь у різних угодах, пов’язаних з російською кібербезпекою та продажем гелікоптерів за кордоном, та мають прямі зв’язки з «Рособоронекспортом», російською державною військовою експортною компанією. Олександр Вольфович, публічний та зареєстрований власник шести компаній у мережі Зіменкова, включаючи підприємства, розташовані на Кіпрі, Болгарії та Ізраїлі, був замішаний у сприянні цій діяльності. Крім того, Макс Борисович Піфлакс, який базується в Узбекистані й обіймає посаду директора Mateas Limited, разом зі своїм сином.
Досить відомим фактом є те, що Узбецький Ферганський хімічний завод бере активну участь у постачанні бавовняної целюлози на російські військові заводи, що перебувають під санкціями України, США та Швейцарії. Компанія не тільки поставляла продукцію російським імпортерам, а й здійснювала прямі постачання на російські заводи, зокрема на порохові заводи у Казані і Пермі. За даними торгівлі, у 2022 році ці прямі постачання склали понад $2,2 млн. Крім того, у тому ж році компанія здійснила прямі постачання на російський пороховий завод Тамбовський майже на пів мільйона доларів. У 2023 році експорт компанії до росії значно збільшився, склавши щонайменше $2,6 млн, що свідчить про помітне зростання порівняно з попереднім роком. Ця інформація, як повідомляє OCCRP, наголошує на участі Узбекистану в постачанні російської військової промисловості і викликає занепокоєння у зв’язку із санкціями, введеними стосовно російських заводів рядом країн.
Управління контролю за іноземними активами (OFAC) запровадило санкції проти п’яти узбецьких компаній за різну діяльність:
Три компанії з мережі Алішера Усманова: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АЛАХАНГАРАНЦМЕНТ», СУСПІЛЬСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АККЕРМАНН ЦЕМЕНТ СА» та «ВІНДФЕЛЬ ПРОПЕРТИС. Ці компанії, мабуть, пов’язані з Алішером Усмановим, російським олігархом. Конкретні причини санкцій не вказані.
ТОВ «МВІЗІОН», що виступало посередником при імпорті запчастин до росії. Подробиці щодо конкретних деталей та їхнє використання не згадувалися.
ПРИВАТНА КОМПАНІЯ «ПРОМКОМПЛЕКТЛОГІСТИК», яка активно підтримувала «Радіоавтоматику» у її зусиллях щодо ухилення від санкцій США з моменту включення «Радіоавтоматики» до списку 3 березня 2022 року. Приватна компанія «Промкомплектлогістик» постачала «Радіоавтоматиці» електронні компоненти, у тому числі мікросхеми.
Грузія
Значне збільшення імпорту до Грузії з росії, що майже подвоїлося з 1,023 мільярда доларів у 2021 році до 1,8 мільярда доларів у 2022 році, тоді як експорт залишався відносно стабільним на рівні 610 мільйонів доларів у 2021 році та 642 мільйонів доларів у 2022 році викликає побоювання з приводу можливого ухилення від санкцій.
Сполучені Штати назвали п’ять країн, включно з Грузією, які, ймовірно, допомагають росії ухилятися від санкцій.
Енергетичний сектор: російські компанії займаються виробництвом, постачанням, передачею та торгівлею електроенергією. Наприклад, російській «Інтер РАТ» належить Telmico, яка постачає електроенергію виключно до столиці Грузії Тбілісі.
Нафтогазовий сектор: один із найбільших роздрібних нафтових операторів Грузії належить росії. Крім того, до травня 2021 року росія володіла 33% акцій нафтового терміналу у порту Поті, що вказує на участь у торгівлі нафтою.
Ринок зв’язку: значна частина, 25%, ринку зв’язку в Грузії належить громадянам росії, що передбачає присутність у телекомунікаційній інфраструктурі чи послугах.
Мінеральна вода та гірничодобувна промисловість: сім найбільших компаній у секторах мінеральної води та гірничодобувної промисловості в Грузії перебувають під контролем росії, що вказує на значні інвестиції та вплив у цих галузях.
2022 року правлячу партію Грузії «Грузинська мрія» через її теплі відносини з росією запідозрили у наданні допомоги останньої в ухиленні від санкцій. У порту Батумі було помічено танкер із російськими нафтопродуктами. Про це повідомив грузинський опозиційний канал «Мтаварі», припустивши, що Грузія планує змінити походження вантажу та відправити його до Європи як товар із Казахстану.
Вірменія
Значне збільшення як експорту, так і імпорту спостерігається до росії з Вірменії, про що свідчать дані ООН Comtrade у період з 2021 по 2022 рік, що, звичайно, передбачає помітне розширення торгівлі між двома країнами. 2021 року Вірменія експортувала товарів на суму 793 мільйони доларів, а 2022 року ця цифра зросла до 2,4 мільярда доларів.
Аналогічно імпорт з росії до Вірменії збільшився з 1,8 мільярда доларів у 2021 році до 2,6 мільярда доларів у 2022 році.
Зростання експорту Вірменії до росію, що збільшився в 2,4 раза порівняно з попереднім рівнем, передбачає суттєве зрушення в динаміці торгівлі та потенційно вказує на стратегічні економічні маневри, спрямовані на нівелювання наслідків санкцій або використання нових ринкових можливостей.
Документ, наданий Politico Бюро промисловості та безпеки США, передбачає тривожну модель того, що Вірменія потенційно може бути каналом для товарів, особливо електронних компонентів, таких як чіпи та мікропроцесори, призначені для росії.
Нижче наведено ключові моменти:
Різке збільшення імпорту чіпів та мікропроцесорів. У період з 2021 по 2022 рік імпорт чіпів та мікропроцесорів до Вірменії зі США зріс на 515%, а імпорт із ринків ЄС збільшився на 212%. За оцінками Бюро промисловості та безпеки США, до 97% цих імпортованих товарів було реекспортовано до росії.
Підтвердження співпраці уряду Вірменії з росією: Уряд Вірменії підтвердив подальше розширення співробітництва з росією у різних секторах, включно з політичною, економічною, військовою сферами та сферою безпеки. Це вказує на тісні відносини між Вірменією та росією, які б полегшили торгові потоки між двома країнами.
Найбільший експорт до росії: електричне та електронне обладнання перевищило експорт Вірменії до росії у 2022 році, склавши 462,35 мільйона доларів, за даними Trading Economics.
Обмежений промисловий потенціал Вірменії: наголошується, що Вірменії не вистачає промислового потенціалу та ресурсів для значного збільшення експорту до росії протягом року. Тому істотне збільшення експорту до росії викликає питання про походження та природу цих товарів.
Збільшення імпорту з економік великих країн: відбулося значне збільшення імпорту Вірменії з таких великих економік, як В’єтнам, Мексика та Японія, що дозволяє припустити, що ці країни, можливо, використовували Вірменію як чорний хід для доступу до російського ринку.
Допомога Вірменії в обході санкцій не обмежується передачею технологій. Усього за один рік грошові перекази до Вірменії досягли рекордних показників. У порівнянні з 2021 роком зростання відбулося в 2,5 раза, саме грошові перекази з росії до Вірменії зросли як мінімум в чотири рази, склавши 3,6 мільярда доларів. Безпрецедентне зростання грошових переказів багато в чому було викликане інтересом різних країн до торговельного обміну з росією, в чому Вірменія знадобилася для обходу санкційного бар’єру. Російський ринок затоплений вірменськими автомобілями, привезеними до росії через Грузію. Машини були куплені в США та отримані в порту Поті до Батумі, а потім переправлені безпосередньо до росії, що підтверджують багато індивідуальних підприємців.
Наразі санкції, накладені Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) на три вірменські компанії:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВТБ БАНК Вірменія»: Цей вірменський банк зазнав санкцій OFAC через зв’язок з провідними фінансовими установами росії. Санкції проти таких інститутів спрямовані на те, щоб завадити росії залучити капітал, який можна використовувати для підтримки агресивних дій.
• ТОВ «Тако» (Taco LLC): призначене для підтримки «Радіоавтоматики», російської компанії, що працює у військовому або оборонному секторі. «Радіоавтоматика» раніше піддавалася санкціям, і підтримка компанії Taco LLC привела до її власного включення до списку.
ТОВ «Мілур Електронікс»: це вірменське підприємство було внесено OFAC до списку за зв’язки з «Міландром», російським розробником та виробником інтегральних мікросхем, що займається військовими дослідженнями та розробками. ТОВ «Мілур Електронікс» використовувалося як підставна компанія для бізнесу Міландра з іноземними партнерами.
Китай
Дослідження, проведене The Diplomat з імпорту продукції з Китаю до країн Центральної Азії та її подальшого експорту до росії, передбачає потенційну модель китайської допомоги російській військовій машині через Центральну Азію. Хоча Китай зберігає нейтральну політичну позицію щодо міжнародних санкцій, цей аналіз вказує на кореляцію між збільшенням постачання з Китаю до країн Центральної Азії та їхнім експортом до росії, особливо з моменту початку конфлікту в Україні. Центральна Азія, розташована між Китаєм та росією, є проміжною буферною зоною для торгівлі та інших взаємодій між двома країнами.
Значне зростання постачання в обох напрямках після початку війни в Україні викликає підозри щодо характеру цих угод та їхніх потенційних наслідків. Цілком можливо, що Китай використовує свої економічні зв’язки з країнами Центральної Азії для непрямої підтримки військових зусиль росії, поставляючи товари або ресурси, які можуть бути використані у військових операціях або для обходу санкцій. Це підкреслює складну динаміку міжнародних відносин та проблеми, з якими доводиться стикатися при забезпеченні дотримання санкцій та запобігання незаконній діяльності у світі.
В Узбекистані у списку основних статей імпорту з Китаю та експорту до росії на 2022 рік з’явилися дві нові категорії: атомні реактори, котли та обладнання, зростання яких становило 264%, та електричні машини та обладнання, зростання якого становило 150%. У Киргизстані в обох списках імпорту з Китаю та експорту до росії в 2021-2022 роках з’явилися чотири нові категорії: атомні реактори, котли та машини, які виросли в 23 рази або на 41%, трикотажні тканини збільшилися в 411 разів, вироби з взуття збільшилися у 7 разів, а різні вироби з недорогоцінних металів збільшились у 1,2 раза.
Проте експорт бавовни забезпечив майже чверть торішнього зростання постачання до росії, збільшившись на 7,5%. У Казахстані ядерні реактори, котли та машини, а також електричні машини та обладнання теж увійшли до списків основних статей імпорту з Китаю у 2022 році та експорту до росії. Ці категорії збільшилися вп’ятеро з 2021 року. Залізо та сталь є новою вищою категорією у 2022 році, а неорганічні хімікати, а також не залізничний транспорт також продемонстрували помітне зростання. Всі ці категорії можуть охоплювати товари, обмежені санкціями і які можна використовувати російським військово-промисловим комплексом.
Аналіз FinCEN виявив транзакції, пов’язують торговельну діяльність (імовірно, за участю чутливих товарів) між кінцевими користувачами в росії та Китаї, Гонконгу, Туреччини та ОАЕ. Платежі часто проходили через кореспондентські рахунки США. За даними за 2021-2022 роки було виявлено мережу організацій, що базуються в Китаї та Гонконгу, які можуть надавати підтримку військовій та/або оборонно-промисловій базі росії, здійснюючи платежі через платіжні посередники, розташовані в Китаї. Згідно з звітом BSA, в якому детально описуються транзакції в період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року, було виявлено глобальну фінансову мережу, яка була пов’язана з можливою торгівлею товарами подвійного призначення, призначеними для військових кінцевих користувачів у росії, та закупівлями не летального військового обладнання. У цю фінансову мережу входили щонайменше чотири турецькі підприємства, а також підприємства, розташовані в Китаї, Гонконгу та росії.
Деякі компанії електронної промисловості, зазначені у звітах BSA, розташовувалися в Гонконгу та мали банківські рахунки у Китаї, Гонконгу та росії. Аналіз даних BSA виявив американського виробника радіочастотної продукції, який у період із березня 2022 року до січня 2023 року отримував переклади від компаній з Азербайджану та Китаю. Американську компанію підозрювали у продажу продукції авіакомпаніям, компаніям, що виробляють засоби радіоелектронної боротьби, уряду, збройним силам та компаніям бездротового зв’язку в Азербайджані та Китаї, щоб обійти глобальні санкції проти росії.
Загалом аналітичне дослідження, що займає понад півсотні сторінок тексту ґрунтовно дослідило механізми і суб’єктів обходження санкцій. І хоча росіяни щоразу запроваджують нові схеми, врешті-решт відповідальності не уникнути нікому.
Про автора: Юрій Сиротюк
«Мамай» – директор недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», молодший сержант 5 окремої Київської штурмової бригади ЗСУ.
facebook.com/yuriy.syrotyuk