(Без)Законна утилізація майбутніх дітей загиблих українських героїв

Як люди завадили владі позбавити права народжувати від коханих вдовам загиблих військовослужбовців

Скільки дітей, батьків і братів уже забрала ця кривава війна. Скільки родин розлучила, скількох жінок змусила чекати своїх чоловіків. Вірних своєму коханому дівчат, які віддавали свої обійми та поцілунки, допомагали готувати валізи та підтримували своїх захисників в останні миті перед відправленням на фронт, водночас мріючи про майбутнє та родину. Проте, коли страхіття війни забирає життя коханого, ці жінки стають вдовами – тими, хто вижив і продовжує жити з тяжким болем втрати. Не одна історія, коли захисники дізнавалися, що їхня обраниця вагітна, перебуваючи вже біля ворога. Жінки сильні й попри гіркоту втрати дають нове життя, продовжуючи цим кохання та рід загиблого героя. Але що робити, якщо не встигли?.. Або ж, наприклад, чоловік отримує на фронті поранення, яке позбавляє його репродуктивної функції. Та хіба в добу розвиненої медицини й технологій це має стати на заваді батьківству? 

Після початку повномасштабного вторгнення почали користуватися популярністю сучасні репродуктивні технології, які надають змогу відтермінувати батьківство та зберегти біоматеріал. До того ж замороження сперми дає чоловікові шанс стати батьком після смерті, а жінці народити дитину від загиблого чи померлого партнера. Йдеться про кріоконсервацію – замороження сперми та яйцеклітин – військовослужбовців.

Минулоріч пропозиція до військових надати на збереження свої біоматеріали широко тиражувалася у ЗМІ, а парламентарі зайнялися законодавчим врегулюванням. Спойлер: вийшло як завжди.

Ще у 2022-му група народних депутатів (понад 30) підготувала законопроект (№8011 від 08.09.2022), точніше – поправки до низки законодавчих і нормативних актів із метою забезпечити права учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство. Деякі приватні клініки тоді розпочали безкоштовне зберігання репродуктивних клітин тих, хто вирушив захищати Батьківщину.

Згодом стало відомо, що в листопаді 2023 року до цього самого закону ухвалили поправку про те, що з березня 2024 року (коли закон набуде чинності) заморожена сперма військовослужбовців, які загинули на фронті або зникли безвісти, має бути утилізована, і скористатися нею неможливо. Цю правку вніс сам Михайло Радуцький («Слуга народу», голова комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування), а профільний комітет ВРУ проголосував за неї одноголосно. 

Чому аж наприкінці січня це почало широко обговорюватися? Розпочалося все з фейсбук-допису адвоката Олени Бабич, яка порушила цю тему на прикладі своєї клієнтки. Наводимо допис:

«На днях консультувала вдову військовослужбовця. Молодий хлопець, мріяли мати дітей. Кріоконсервували сперму перед тим, як йти на фронт. Оформили всі необхідні документи – договір, довіреність на дружину, заяву щодо використання сперми для народження такої бажаної спільної дитини. Чоловік загинув. 

Нагадаю – нещодавно наші законодавці так сильно переймались за фінансову складову кріоконсервації біологічного матеріалу військовослужбовців, що прийняли закон, яким… заборонили використовувати сперму військового після його загибелі (!). З березня клініки будуть зобов’язані її утилізовувати.

От як пояснити вбитою горем жінці, яка буквально пару місяців назад оформлювала з чоловіком документи, щоб народити дитину, що поки її чоловік боронив державу і загинув, наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком після своєї смерті?!

Вибачте, але я до цього часу не можу зрозуміти мотиви прийняття цієї заборони. Навіщо держава замість того, щоб запропонувати легальний варіант, примушує вдів шукати “обхідні шляхи”, щоб мати таку бажану дитину від коханого чоловіка, який загинув, захищаючи цю саму державу?!».

Отже, сам ухвалений закон про «Право військовослужбовців на охорону здоров’я, медичну допомогу та біологічне батьківство (материнство)» був покликаний зберегти генофонд нації і надати військовим право безкоштовно здавати та зберігати біоматеріал. Після початку повномасштабної війни чимало приватних клінік давали можливість військовим заморозити свою сперму безоплатно. Розпоряджатися нею могла дружина або цивільна партнерка чоловіка, на яку він оформлював довіреність, заяву про використання, зокрема після смерті. Утім, використання цього матеріалу після смерті було законодавчо не врегульовано.

Відповідно до закону, фінансування збереження сперми із державного бюджету розпочнеться у 2025 році. Утилізація, згідно із нормативним актом, має розпочатися вже із березня 2024 року. І тому наразі ця норма стосується передусім приватних клінік, які роблять кріоконсервацію.

Спочатку голова профільного комітету ВР Радуцький оприлюднив пост у фейсбуці, в якому й сам нібито обурився ухваленою ним же правкою:

«Якщо родинам героїв говорять, що існують проблеми зі зберіганням біологічного матеріалу, що він може бути знищений, то до березня ми цю проблему точно приберемо. Верховна Рада без вагань проголосує за необхідні зміни, зокрема до Цивільного кодексу та інших законів», – написав він.

У коментарях люди почали цікавитися, якою була його мотивація і чи справді він вніс цю правку на розгляд. Парламентар підтвердив, що це була його ініціатива, але згодом закрив можливість коментувати допис.

Обурення суспільства дуже швидко набуло масового характеру. Так, слідом за Радуцьким коментувати ситуацію взялися в Міністерстві охорони здоров’я:

«Те що в цьому законі не передбачено такої ж можливості для тих, хто загинув – законодавча колізія, яку буде усунено у найкоротші терміни. МОЗ спільно з народними депутатами вже веде відповідну роботу. Питання має бути і буде вирішено терміново».

У результаті, через п’ять днів суспільного резонансу вже неодноразово згаданий голова профільного комітету ВРУ Радуцький знову ж таки на своїй фейсбук-сторінці заявив, що в Верховній Раді зареєстрували законопроект, який дозволить зберігати і використовувати для народження дітей репродуктивні клітини загиблих військовослужбовців. Дата реєстрації – 30 січня 2024 року. Ось, що він передбачає:

«Перше – захисник чи захисниця, чиї репродуктивні клітини зберігаються у кріобанках, мають заповнити відповідне розпорядження (його форму після ухвалення закону затвердить Уряд). Це дозволить запобігти додатковим затратам на нотаріальні послуги, а уніфікований підхід – неоднозначності тлумачення такого розпорядження.

Друге – для визнання батьківства та поширення на таких дітей пільг. Вносимо зміни у статтю 281 Цивільного кодексу та статтю 123 Сімейного кодексу. Додаємо, що захисник у разі смерті може розпорядитися репродуктивними клітинами, написавши відповідне розпорядження, а також застосувати допоміжні репродуктивні технології. Ця фізична особа визнається батьком або матір’ю народженої у такий спосіб дитини.

Третє – у разі загибелі захисника чи захисниці репродуктивні клітини коштом держави зберігаються протягом 3 років. Після закінчення цього терміну подальше зберігання може бути продовжене коштом іншої особи, яка вказана у розпорядженні».

Не хочеться гадати, що було б із березня, коли вже підписаний президентом закон набув чинності, але цікаво, чи встигли б наші народні обранці без народного гніву затвердити зміни, які відповідають інтересу суспільства та, зокрема, військовослужбовців? Прикро, що майбутнє українських патріотів та їхніх нащадків зосереджене в руках людей, які всіляко демонструють свою незацікавленість у них.