Who is Who? Нові зірки української збірної

Щогодини ми стаємо все ближче до дня Х, коли наша збірна команда з футболу зійдеться у двобою з італійцями, у якому вирішиться доля путівки на ЄВРО-2024. Дві команди – одна путівка. Уся країна покладає великі надії на цю гру, адже нинішній склад нашої збірної є чи не найкращим за усі часи незалежності нашої держави. Так, у нульових був Шева, і якщо розділяти порівну навички, досвід і результати, то команда, за яку ми вболіваємо зараз, особисто мені здається дещо сильнішою і набагато перспективнішою. 

І основний фактор такого рівня двох-трьох останніх поколінь збірних – звісно, війна. Адже у 2014 році українські клуби «раптово виявили» наявність дитячо-юнацьких академій у себе під боком з талановитими кадрами. Через 8 років, коли футбол в Україні повністю зупинився, ці кадри, які вже виросли у повноцінних лідерів своїх чемпіонатів, стали затребуваними у європейських чемпіонатах. Тож сьогодні я розповім вам про головних (на мою думку) зірок збірної. Зізнаюся, цей матеріал добре підійде тим, хто трохи відстав від життя збірної і дуже хоче його наздогнати.

Михайло Мудрик, 22 роки («Челсі» Англія)

У січні 2023-го вихованець «Шахтаря» поставив рекорд в українському футболі. Мудрик перейшов до «Челсі» за €100 млн, який конкурував за юний талант з лондонським «Арсеналом». За що такі гроші, запитаєте ви. Я скажу – насамперед за стиль. Мудрик виділяється на полі: біле волосся, татуювання і багато фінтів, а іноді відверте «перетягування ковдри» на себе. Такі футболісти або мають смішний вигляд, бо не можуть відповідати своїм же амбіціям, або стають легендами. Михайло зараз на роздоріжжі, але у бік порожніх амбіцій він навіть не дивиться. Головна перевага українського футболіста – неймовірна швидкість. Із показником 36,6 км/год він найшвидший гравець в історії «Шахтаря» і один з найшвидших у світовому футболі. Окрім цього, він багато працює у залі і вже зараз наростив собі непогану «раму», бо на одній швидкості не втечеш…

Я стежу за Мудриком вже дуже давно і щиро хочу, щоб у нього все вийшло, він має усі характеристики для того, щоб стати головним героєм у серіалі зі щасливим кінцем, але найважливіші матчі та рішення у нього ще попереду.

Анатолій Трубін, 22 роки («Бенфіка» Португалія)

З чим у вас асоціюються ворота донецького «Шахтаря»? Так, звісно ж, з легендарним Андрієм П’ятовим і на зламі двох десятиліть багато фанів гірників питали у себе, а який він, період «пост-п’ятова». І прийшов він до нас завдяки коронавірусу: коли досвідченого голкіпера «Шахтаря» треба було замінити за поважної причини, молодий наступник не підвів. Молодий воротар того сезону зумів зберегти свої ворота на замку в двох матчах Ліги чемпіонів проти міланського «Інтера». Також Анатолій взяв участь у сенсаційній виїзній перемозі гірників над мадридським «Реалом» з рахунком 3:2. Загалом з того моменту П’ятов почав потихеньку закруглятися, давши дорогу перспективному Анатолію. У березні 2021 року він дебютував за національну збірну України в третьому турі відбіркового турніру на чемпіонаті світу 2022 року проти Казахстану. В дебютній грі воротар пропустив один гол, а українці зіграли внічию 1:1. Анатолій став наймолодшим голкіпером збірної України без урахування товариських матчів. На момент матчу йому було 19 років і 242 дні. Наразі, після трьох успішних сезонів у складі гірників, Трубін виступає за португальську «Бенфіку», де вже став улюбленцем місцевої аудиторії, хоча я впевнений, що це далеко не остання зупинка молодого українського кіпера.

Артем Довбик, 26 років («Жирона» Іспанія)

Цього хлопця більшість людей, які не завжди встигають слідкувати за футболом, найімовірніше знають за переможним голом у ворота збірної Швеції в 1\8 фіналу ЄВРО-2020, але відтоді гравець встиг еволюціонувати, допомогти «Дніпро-1» вибороти срібні медалі чемпіонату України і потім перейти до іспанської «Жирони», ставши ледве не головною сенсацією Ла Ліги. Так, це все Артем. Українець наразі має у своєму активі 6 голів і 4 асисти в поточному сезоні іспанського чемпіонату. За системою гол+пас українець нині йде на другому місці в чемпіонаті Іспанії. Більше результативних дій лише у Джуда Беллінгема з мадридського «Реалу», а саме 10 голів і 2 асисти. Вже зараз за ним полюють такі клуби, як «Мілан», і я цілком переконаний, що протягом наступних 3-4 сезонів свого праймового віку Артем буде робити гучно і красиво.

Віктор Циганков, 26 років («Жирона» Іспанія)

Як ви розумієте, в іспанському клубі люблять українців, але саме Віктор першим перейшов сюди з київського «Динамо». В українському чемпіонаті протягом останніх двох сезонів Віктор просто ходив пішки, адже вже давно його переріс і дуже добре, що керівництво киян (хоч і дещо пізніше, ніж хотілося б) ухвалило рішення відпустити гравця у топ-чемпіонат. 

У 16 років перспективний гравець провів дебютний закордонний збір з першою командою киян. По ходу того збору він відзначився і першим голом. Всього за два роки Віктор вперше вийшов на поле в офіційному матчі за «Динамо» в поєдинку проти кам’янської «Сталі» і допоміг перевернути хід гри з неприємного рахунку 0:1 на переможний 2:1. Восени того ж 2016-го Циганков відкрив рахунок своїм голам у футболці з ромбом на грудях. А влітку 2017-го Віктор встановив унікальне досягнення: він забив три голи у ворота «Карпат» і побив рекорд, який тримався 50 років. Хавбек став наймолодшим автором хет-трику в історії свого клубу. Усього у складі «Динамо» Циганков провів 236 матчів, забив 94 голи та віддав 64 результативні передачі.

Ілля Забарний, 21 рік («Борнмут» Англія)

Цей гравець буде наймолодшим з тих, про кого я сьогодні розповідатиму, але Забарний у свій 21 рік має за плечима 27 матчів за збірну і великий досвід виступів за «Динамо». У 2020 році у динамівців були серйозні проблеми з центральними захисниками, оскільки через травму не могли зіграти всі три основні центрбеки – Микита Бурда, Артем Шабанов і Денис Попов, завдяки чому в першій команді з’явилися молоді центральні захисники Олександр Сирота і наш герой. У першій команді Забарний дебютував у межах Прем’єр-ліги України 11 вересня 2020 року, вийшовши на заміну на 36 хвилині замість травмованого Олександра Тимчика в домашньому матчі проти чернігівської «Десни» (0:0). А вже 15 вересня Ілля дебютував і в єврокубках, відігравши повний матч третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти голландського «АЗ», у якому теж допоміг зберегти ворота «сухими», завдяки чому команда перемогла 2:0 та пройшла до наступного раунду. Забарному на момент проведення матчу було 18 років і 14 днів, що зробило його другим наймолодшим дебютантом киян у єврокубках. За цим показником він поступився тільки воротареві Максиму Ковалю, який дебютував 2010 року у віці 17 років і 251 день в матчі з «Аяксом». 20 жовтня зіграв перший матч в основній стадії Ліги чемпіонів УЄФА проти італійського «Ювентуса». З того часу молодий (навіть для футболу) гравець був основним захисником киян, а також надійною опорою у збірній, а 31 січня 2023 року, в останній день зимового трансферного вікна, став гравцем англійського клубу «Борнмут».

І тут далі можна ще довго писати про інших хлопців з команди. Безумовно, у нас є Зінченко, якого визнають одним з найкращих в світі на своїй позиції, маємо ми також гравців, які наразі грають у національному чемпіонаті, але цілком ймовірно продовжать кар’єру десь закордоном. Тут я кажу насамперед, звісно ж, про Георгія Судакова, якому я з радістю виділю окремий матеріал, коли він переходитиме у якийсь європейський гранд, є у нас Віталій Миколенко, який зараз прекрасно виступає в англійському «Евертоні»… і багато-багато хто ще. Чому я обрав саме цих гравців? Можливо, тому що саме на них буде ставка у разі виходу на ЄВРО-2024. Хтось до того моменту вже буде безумовним лідером, а хтось ще не досягне свого прайму. Важливо пам’ятати те, що всі вони – одна команда. Команда, яка обов’язково покаже свій найкращий футбол у понеділок, 20 листопада.