Відбір на ЄВРО-2024: прикро, але не соромно
Зазвичай у спортивній рубриці я не приділяю стільки уваги одній події (Мундіаль не рахується), але тут я зроблю виняток, адже, по-перше, матчі нашої збірної хочеться і анонсувати, і аналізувати, а по-друге, рідко таке трапляється, коли наші хлопці за три дні грають з топ-збірними і до того ж показують непоганий результат. Наступний матеріал про нашу збірну, сподіваюсь, я робитиму у контексті здобуття перепустки на Чемпіонат Європи, який відбудеться у Німеччині влітку 2024 року, але до цього ще далеко, утім не менш цікаво.
Майже диво у Вроцлаві
Перший матч з двох ми грали у статусі номінальних господарів у польському Вроцлаві на стадіоні Tarczyński Arena. І звісно ж відразу хочеться відмітити те, наскільки нам не вистачає рідних трибун у домашніх матчах. Так, у Польщі підтримують нашу збірну як місцеві, так і ті люди, які наразі вимушено перебувають за межами країни, але гімн на «Арені-Львів» або переповнений НСК «Олімпійський» не зможе замінити жодна арена цієї планети, і кожен вболівальник з нетерпінням чекає повернення великого футболу на українські стадіони. Але того дня усі погляди були прикуті до Вроцлава в передчутті вкрай важливої гри. Англія притиснула Україну на старті гри, але підопічні Реброва відвели м’яч від власних воріт. Деякий час дійсно здавалося, що цю ініціативу у Трьох Левів забрати буде неможливо. А вже на 26-й хвилині синьо-жовті вийшли вперед: Циганков віддав на Коноплю, який увірвався у штрафний з правого флангу та прострілив. М’яч не дійшов до Яремчука, але набігаючого Зінченка ніхто не зміг зупинити. Під час святкування голу Олександр передав вітання своїй донечці, яка у той час, як і вся країна, вболівала за наших. Гості з Туманного Альбіону змогли зрівняти рахунок на 41-й хвилині. Кейн опустився в центр поля та помітив забігання Вокера флангом. Точна передача за спину Миколенку і Кайл легко переграв Бущана – 1:1. Треба визнати, що майстерна передача від новачка «Баварії» і шикарний прийом та завершення від лідера «Ман Сіті» варті аплодисментів і невеличкого кивка поваги з боку українських фанів, адже слабким командам такі голи не забивають. На старті другого тайму Англія притиснула Україну, а з найгостріших моментів був удар Сака, який Бущан перевів у поперечку. Дві нагоди виникли після ударів Магуайра головою, але наш воротар легко з ними впорався, а потім ще й отримав від захисника збірної Англії. Голів команди більше не забивали, тож гра завершилась нічиєю 1:1. У другому таймі також окремим пунктом треба виділити гру українського голкіпера. І хоч зараз Бущан не має ту форму зразка, ЄВРО-2020 – приємний аромат ностальгії за тими часами я відчув. В цілому рахунок матчу можна вважати позитивним для наших хлопців, адже саме ми стали першими, хто відібрав очки у Трьох Левів у відборі до ЄВРО-2024 і у минулому матеріалі я наголошував, що Англія для нас набагато важчий суперник. Не знаю, не знаю…
Майже не диво у Мілані
Збірна Італії у розпал свого чергового «омолодження» та ще й з новим тренером за декілька днів до матчу з нашою командою встигла втратити очки з Північною Македонією, і особисто мені здавалася неоднозначним, але від цього більш небезпечним суперником. Бачте, одвічною проблемою синьо-жовтих у будь-які часи була недооцінка суперника після успішного матчу. Ми можемо героїчно вибороти нічию з французами, а потім зіграти з тим самим рахунком зі збірною Казахстану. І от коли після суперуспішного двобою з англійцями ми виходимо грати з італійцями на легендарному «Сан-Сіро», різні думки закрадаються у голову. Італія краще розпочала матч і відкрила рахунок вже на 12-й хвилині. Судаков прикро послизнувся на правому фланзі, подарувавши м’яч Дзакканьї. Вінгер Лаціо переправив на Фраттезі, який двома дотиками ідеально розібрався в ситуації – 1:0. В середині тайму представник «Інтера» оформив дубль. Удар Дзаньйоло призвів до серії рикошетів, які вивели Фраттезі на хорошу позицію. Лайнсмен зафіксував офсайд, але VAR все ж став на бік італійців – 2:0. Збірна України встигла відквитати один гол до перерви. Розкішну комбінацію «синьо-жовтих» завершував Довбик – Доннарумма парирував, але Дімарко курйозно відпасував Ярмоленку на порожні ворота. Другий тайм був не менш насиченим, проте дивом обійшлося без голів, зокрема завдяки хорошій грі кіпера «Динамо» Бущана, який, здається, у формі збірної показує зовсім іншу гру, аніж у складі киян. Звісно, були надії на те, що наші хлопці зможуть дотиснути Скуадру Адзурру і не дати їй заволодіти трьома очками, поставивши у дуже скрутне становище. Але дива не сталося, італійці дуже добре діяли в обороні і не давали нашим хлопцям провести результативну атаку. Отже, Італія перемогла і наздогнала Україну в таблиці, маючи на один матч менше.
А далі що?
Українська збірна у межах цього відбору зіграє ще три матчі. Це будуть повторні дуелі з Північної Македонією та Мальтою, а також домашній (номінально) матч з італійцями, який, ймовірно, і вирішить долю другого місця, адже попри нічию з англійцями не варто розраховувати на те, що хтось зможе посунути їх з п’єдесталу нашої групи. Нагадаю, що для успішної кваліфікації на континентальну першість нам треба розташуватися серед двох найкращих збірних групи. Або, у разі, якщо італійцям все ж вдасться нас обійти, у нас є альтернативний спосіб. Ізраїль, Шотландія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Фінляндія. Що поєднує ці країни? Для того, щоб команда Реброва у разі невдачі у відборі опинилася у плей-офф, потрібно, щоб щонайменше дві з п’яти вищезгаданих команд гарантували собі вихід на Євро саме у кваліфікації. А це цілком реально, потрібно повболівати за цю п’ятірку збірних. Тож будемо чекати і сподіватися, що єдина збірна, за яку ми будемо вболівати – буде саме наша і нам не доведеться виводити математичні формули з урахуванням успіхів інших збірних. Повірте, за час Незалежності ми цим займалися дуже часто… Але сподіваємось на краще.
Фото: УАФ/Павло Кубанов